Головна » НАУКОВО–ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПІДРОЗДІЛИ » Лабораторія радіаційної онкології

Лабораторія радіаційної онкології

Мітряєва Наталія Андріївна
Керівник:
Наталія Андріївна Мітряєва 
д-р біол. наук., старш. наук. співроб.
Контактна інформація: +38(057) 725-50-28
e-mail: imr@ukr.net

 

Лабораторію радіаційної онкології  створено у 2017 році, у яку увійшли лабораторія радіаційної ендокринології із групою електронної мікроскопії та лабораторія патофізіології та експериментальної терапії радіаційних уражень.

Історія лабораторії:  в 1963 р. організовано гормональну лабораторію; з 1968 р. – лабораторія біохімії гормонів; з 1995 р. — лабораторія радіаційної ендокринології із групою електронної мікроскопії.

Лабораторію очолювали: д-р мед. наук І. А. Коган з 1963 року, з 1995 року – д-р біол. наук, старш. наук. співроб. Н. А. Мітряєва. Лабораторію патофізіології та експериментальної терапії радіаційних уражень очолювала д-р мед. наук, проф. Л. І. Сімонова-Пушкар (1969 – 2017 рр.)

 

У лабораторії радіаційної онкології працюють:  завідувачка,  д-р біол. наук, старш. наук. співроб. Н. А. Мітряєва; лауреат Державної премії України, д-р мед. наук, головний наук. співроб., проф. Л. І. Сімонова-Пушкар; канд.біол.наук, провідний наук. співроб. О. П. Лукашова; наук. співроб. Л. В. Гребіник; мол. наук. співроб. О.Б. Кіяшко;  4 лаборанти І к.; лаборант б/к.; технік І к.; 2 препаратора.

 

 

Основні напрямки наукових досліджень:

– дослідження експресії молекулярно-біологічних онкомаркерів апоптозу, проліферації та ангіогенезу в онкологічних хворих для визначення їх значущості для контролю і прогнозування ефективності хіміопроменевої терапії;

  • – оцінка ролі транскрипційного фактора NF-kB у механізмах радіорезистентності, запаленні при протипухлинній терапії онкологічних хворих;
  • – з'ясування ролі інгібіторів ЦОГ-2  в радіомодифікації променевого лікування недрібноклітинного раку легені та плоскоклітинного раку голови та шиї;
  • – вивчення механізмів впливу радіосенсибілізації пухлин інгібіторами ЦОГ-2 в поєднанні з променевою терапією злоякісних новоутворень;
  • – визначення прогностичної значущості маркера ангіогенезу VEGF при променевій терапії і радіомодифікації у онкологічних хворих та в експерименті;
  • – підвищення ефективності лікування інфікованих променевих ушкоджень шкіри шляхом розробки нового методу з використанням фотодинамічної терапії та аутоплазми збагаченої тромбоцитами (ФДТ +PRP);
  • – електронномікроскопічні дослідження пухлин при дії іонізуючого випромінення.

 

Основні наукові досягнення:

–  з'ясовано механізми впливу ікс-випромінення на рівень VEGF у сироватці крові  щурів-пухлиноносіїв. Спостерігалося підвищення даного показника після опромінення у сумарній дозі 1 Гр, що свідчить про стимуляцію процесу неоангіогенезу, і зниження  VEGF  при сумарній дозі 10 Гр – уповільнення процесу;

- експериментально на щурах з перевитою пухлиною Герена встановлено, що поєднана дія опромінення і мелоксивету знижує рівні  VEGF, ПГЕ-2, що пов’язано з механізмом блокування  ЦОГ-2 і свідчить про її вплив на уповільнення процесу ангіогенезу. Більш виражений ефект спостерігається при сумарній дозі 10 Гр;

- за даними електронно-мікроскопічних досліджень доведено вірогідне зниження  проліферативної активності клітин карциноми Герена за умов поєднаної дії фракціонованого опромінення та інгібітора ЦОГ-2 – мелоксивету;

- виявлено активацію транскрипційного фактора NF-kB в сироватці крові хворих на ВНРГЗ порівняно з особами із фіброаденомами, що дає можливість оцінити високу агресивність  пухлини;

- визначено підвищений вміст VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ та ПРГШ до лікування різними схемами променевої терапії, що вказує на активність процесів неоангіогенезу в пухлинах та більш виражене зниження рівнів цих показників після променевої терапії в поєднанніз інгібітором ЦОГ-2, що підтверджується об’єктивною  ефективністю лікування;

- виявлено найбільш ефективні схеми радіомодифікації на зниження рівня VEGF у сироватці крові хворих на НДРЛ та ПРГШ при променевій терапії, що свідчить про виражене пригнічення неоангіогенезу.

- вперше розроблено новий метод лікування інфікованих променевих ушкоджень шкіри з використанням фотодинамічної терапії та комбінованої фотометаболічної терапії (ФДТ +PRP).

 

Лабораторія атестована на право вимірювань до визначеної галузі (атестат № 100-1149/3 2003 р.; № 100-2134/2006; № 100-3172/2009; № 100-057/2012; №01-0012/2019; №01-0011/2022) терміном на три роки. Постійно проводиться контроль якості, зокрема міжлабораторний.

Перелік атестованих методик, що виконуються в лабораторії, зокрема, імуноферментний метод кількісного визначення у плазмі крові людини: тиреотропного гормону; вільного трийодтироніну;  вільного тироксину; пролактину; лютеотропного гормону; фолікулостимулювального гормону; естрадіолу; прогестерону; загального тестостерону; кортизолу; VEGF; ГЕ-2; ЦОГ-2; NF-kB; альфа-ФНП.

 

Підрозділ має імуноферментний аналізатор, флуориметр, ФЕК, комп’ютер з БФУ. Всі прилади метрологічно атестовані або перебувають на зберіганні. Виконуються аналізи вмісту гормонів та онкомаркерів у плазмі крові.

За період 2018–2024 рр. опубліковано  3 монографії, 27 праць та 3 нововведення, 2 інформаційні листи, 10 тез доповідей, отримано 4 патенти на корисну модель. Зроблено  доповіді на наукових конференціях.

Лабораторія радіаційної онкології в межах виконання НДР співпрацює з відділенням радіаційної онкології, відділенням онкологічної хірургії ДУ «ІМРО НАМН України».

 

Подальші перспективи наукового пошуку лабораторії:

– аналіз деяких молекулярно-біологічних факторів, які впливають на процеси апоптозу, ангіогенезу та метастазування для відбору можливих маркерів для прогнозування та оцінки ефективності хіміопроменевої терапії онкозахворювань;

– розкриття механізмів впливу іонізуючого випромінення на активність транскрипційного фактору NF-kB для пошуку нових інгібіторів NF-kB, які спрямовані на підвищення протипухлинної ефективності лікування.