УРЖ 2010, том XVIII, випуск 4
ЗМІСТ
МЕДИЧНЕ ОПРОМІНЮВАННЯ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 396
М.І. Пилипенко, Л.Л. Стадник, О.А. Федько, О.Ю. Шальопа
Діагностичні референтні (рекомендовані) рівні в рентгенодіагностиці
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 401
Переклад з англійської М.І. Пилипенка
Діагностичні медичні опромінювання
Рекомендації щодо опромінення іонізивною радіацією під час вагітності
РАДІАЦІЙНИЙ ЗАХИСТ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 409
М.І. Пилипенко, Л.Л. Стадник, В.В. Корнєєва, О.М. Гур, О.Ю. Шальопа, О.А. Федько
Стан дозиметричного забезпечення променевої терапії в медичних закладах України за результатами анкетування та ТЛД-аудиту МАГАТЕ/ВООЗ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 417
В.І. Сіпітий, Г.А. Якимів, В.Ю. Свириденко, В.М. Купин, Ю.О. Бабалян, В.В. Воробйов
Променева діагностика cеквестрованих гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта
Мета роботи: Визначення ефективності методик променевої діагностики при секвестрованих грижах дисків попереково-крижового відділу хребта.
Матеріали і методи: Робота базується на комплексному обстеженні 137 хворих з секвестрованими грижами дисків попереково-крижового відділу хребта із застосуванням рентгенологічного (спондилографія + функціональне дослідження) методу, спіральної комп'ютерної томографії, магнітнорезонансної томографії.
Результати: Специфічні ознаки заданими спондилографії, такі як синмптом розпірки, вакуум-феномен, різке зниження висоти міжхребцевого диска дозволили діагностувати грижі дисків на рівнях L3—L4 у 2 (1,6 %) випадках, L4—L5 — 18 (13,1 %), L5-S1 — у 52 (37,9 %). У 65 (47%) хворих спондилографія дозволяла діагностувати наявність дегенеративно-дистрофічннх змін, але не було можливості визначити правильний рівень формування секвестру, то надалі підтверджувалося даними МРТ і інтраонераційними знахідками.
Магнітнорезонансну томографію попереково-крижового відділу хребта виконували в 137 (100%) випадках, що дозволило одержати вичерпну інформацію щодо рівня формування секвестру і його відношення дооболонок термінальної цистерни, корінців кінського хвоста.
Проведення спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) і МРТ попереково-крижового відділу хребта у 15(10,9 %) пацієнтів дозволило верифікувати поєднання дискогеппого секвестру і артрогенного латерального стенозу в 10 (7,3 %) випадках. У 5 (3,6 %) спостереженнях виявлено циркулярні остеофіти, яків поеднанні з грижами дисків викликали компресію корінців кінського хвоста.
Висновки: Висока інформативність робить магнітнорезонансну томографію методом вибору обстеження хворих з секвестрованими грижами дисків попереково-крижового відділу хребта. Спіральна комп'ютерна томографія — важливий додатковий метод обстеження, який уточнює характер спондилогенних і артрогенних змін.
Ключові слова: секвестровані грижі дисків, інформативність, спондилографія, спіральна комп'ютерна томографія.
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 421
Л.В. Мирончук
Рентгенологічні дані щодо післятравматичного деформівного артрозу та контрактури ліктьового суглоба
Мета роботи: Вивчення найпоширеніших ускладнень травматичних пошкоджень ліктьового суглоба (ЛС) і ступеня їх вираженості зарентгенологічними даними при різних видах травм.
Матеріали і методи: Проведено аналіз звичайних і цифрових рентгенограм у прямій і бічній (функціональних) проекціях 138 пацієнтів (з них — 90 чоловіків і 48 жінок): наслідками травм ЛС, які зверталися для обстеження, лікування і проведення медико-соціальної експертизи до клініки травматології і ортопедії Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності. Цифрову рентгенографію верхньої кінцівки проводили за запропонованою методикою, підтвердженою патентами України № 28367 від 2007 р. -V 30414 від 2008 р., у вертикальному положенні пацієнта при супінації кисті в прямій проекції з формуванням зображення всієї кінцівки.
Результати: Встановлено частоту різних ускладнень травматичних пошкоджень ЛС залежно від виду травми. Найпоширенішими ускладненнями були: деформівний артроз (ДА) (75,4 %), контрактури (58,7 %), посттравматичні вкорочення (57,2 %), найбільш рідкісними — нестабільність (15,2 %) і формування псевдосуглобів (10,1 %). Частіше ускладнення розвивалися при пошкодженнях дистального відділу плечової кістки і поєднаних травмах плечової, ліктьової і променевої кісток. У більшості пацієнтів з контракту рами мало місце значне порушення функції ЛС при 1-й (66,7 %), 2-й (26,0 %) або 3-й (39,4 %) стадії ДА.
Висновки: Рентгенографія залишається основним методом діагностики наслідків травм ліктьового суглоба, серед яких найчастіші — деформівний артроз і контрактури, тому при розподілі за стадіями ДА пропонується враховувати і наявність об'єму рухів ліктьового суглоба. Удосконалення цифрової рентгенографії верхньої кінцівки дозволяє поліпшити інформативність дослідження ізменшити трудомісткість при проведенні рентгенограметрії.
Ключові слова: ліктьовий суглоб, деформівний артроз, цифрова рентгенодіагностика.
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 426
Л.О. Гайсенюк, Г.В. Кулініч, Л.Л. Стадник, Л.Г. Ланько, В.П. Лаврик
Дози опромінення та клінічні особливості професійних раків легень у гірників уранових шахт
Мета роботи: Проапалізувати дозові навантаження та клініко-морфологічні характеристики професійних раків легень гірників уранових шахт за даними медичної документації для подальшого визначення додаткових критеріїв експертизи даних захворювань.
Матеріали і методи: Проаналізовано санітарно-гігієнічні характеристики і медичні справи 35 працівників ураповидобувних підприємств з діагнозом професійний рак органів дихання. На підставі даних санітарно-гігієнічних характеристик проводилася реконструктивна оцінка ефективної дози (дози на все тіло) та еквівалентних доз на легені у пацієнтів даної категорії. Оцінювали клінічні, морфологічні, рентгенологічні, інструментальні особливості професійних раків органів дихання, визначали перебіг хвороби і етапи лікування.
Результати: За наслідками реконструктивних оцінок накопичених ефективних і еквівалентних доз на легені у 35 гірників уранових шахт отримано дані, які свідчать, що при підземному стажі близько 20 років середні значення накопичених доз склали близько 500 мЗв, а накопичених еквівалентних доз на легені — близько 2000 мЗв. Встановлено, шо у 37 % гірників накопичені за рахунок дочірніх продуктів розпаду і довгоживучих альфа-нуклідів уранового ряду еквівалентні дози перевищували 0,75 ЛДА, а у 17,2 % — дози на легені відповідали граничним величинам припустимих доз або перевищували їх. При аналізі медичних справ гірників виявлено клініко-морфологічні особливості професійних раків органів дихання у шахтарів уранових шахт.
Висновки: Отримані сукупні дані про дозові навантаження гірників різних професійних груп підприємств урановидобувної промисловості свідчать про те, що в цілому вони не перевищували лімітів припустимих доз опромінення.
Професійні раки легенів у 35 гірників уранових шахт характеризуються запізнілими стадіями виявлення онкологічної легеневої патології, розвитком раку легень на фоні хронічних обструктивних захворювань. Особливостями гістологічної структури професійних раків легень з переважанням дрібноклітинного раку порівняно з іншими гістологічними типами пухлин, є наявність в усіх хворих супутніх захворювань з боку різних органів та систем опорно-рухового апарату, серцево-судинної, легеневоїі гастро-ентерологічної систем.
Ключові слова: професійний рак, санітарно-гігієнічні умови праці, ефективні і еквівалентні дози, клініко-морфологічна характеристика раку легень.
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 432
Л.М. Овсяннікова, І.М. Хомазюк, О.М. Настіна, С.М. Альохіна
Стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з хронічною ішемічною хворобою серця у віддалений період
Мета роботи: Визначити особливості змін показників перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту, виділити найбільш пріоритетні з них для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (УЛНЧК) зі стабільною стенокардією.
Матеріали і методи: Обстежено 86 УЛНЧК 1986-1987 p., з них 37 зі стабільною стенокардією (І-ша група) і 49 — без захворювань системи кровообігу (2-га група). Доза зовнішнього опромінення (ДЗО) булав межах 0,1-50,0 сЗв. Третю групу склали 54 обстежених без хвороб системи кровообігу, які не зазнали впливу іонізивного випромінення. Використано стандартизований комплекс клінічного обстеження із застосуванням тонометрії, електрокардіографії з добовим моніторуванням, а також ехо-допплерокардіографії, велоергометри, аналізу особливостей радіадійного опромінення, дослідження продуктів ПОЛ, вільнорадикальної модифікації білків, показників антиоксидантного захисту. Базу даних сформовано в системі Microsoft Excel 2003, статистичну обробку проведено за допомогою пакета інтегрованих програм.
Результати: В контингенту УЛНЧК встановлено закономірну активацію процесів вільнорадикального окиснення, яка значно переважала дані неопромінених осіб. Підвищення вмісту малонового діальдегіду (МДА) виявлено в 100 % обстежених, діенових кон'югат — майже в 90 %. У 65 % УЛНЧК рівень функціонування системи антиоксидантного захисту був недостатнім для підтримки про-антиоксидантної рівноваги. Істотнішими ці зміни були за опромінення 25 сЗв і більше та наявності стенокардії. Встановлено пряму залежність між ДЗО та МДА (r = 40, р < 0,05), обернену — з фактором антиоксидантної системи (ФАОС) (r = 0,52; р = 0,05). Розбіжності МДА при опроміненні до 25 сЗв і більше склали 20,5 %, зменшення ФАОС — 47,5 % (р < 0,05). Вагоміші зміни виявлено при загальній тривалості ішемії > 20 хв/добу, ФАОС зменшувався на 49,6%, відношення супероксиддисмутази до МДА — на 42,9 %.
Висновки: Для УЛНЧК характерна активація процесів вільнорадикального окиснення та недостатній рівень антиоксидантного захисту. Вираженість цих змін при опроміненні в дозі 25 сЗв і більше та ішемії міокарда 20 і більше хв/добу була вірогідно вищою. Оксидантний стрес в УЛНЧК може впливати на ініціацію прогресування розвитку атеросклерозу.
Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, перекисне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, іонізивне опромінення, стенокардія, ішемія міокарда.
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 439
О.А. Горобченко, О.Т. Ніколов, Є.М. Мамотюк, В.М. Іващенко
Діелектричне дослідження стану води в суспензіях ультрадисперсних наноалмазів
(До механізму радіопротекторної дії водних суспензій наноалмазів)
Мета роботи: Дослідити стан води в суспензіях ультрадисперсних наноалмазів (УДА) при різних концентраціях наночастинок методом НВЧ-діелектрометрії.
Матеріали і методи: Досліджували водні суспензії УДА з концентрацією частинок 1,75, 0,88, 0,44 і 3,5 мас. %. Вимірювали діелектричні властивості зразків методом НВЧ-діелектрометрії на частоті 9,2 ГГц. Низькочастотну електропровідність вимірювали мостом змінного струму на частоті 1 кГц, використовуючи комірку з платиновими електродами.
Результати: Виявлено, що зі збільшенням концентрації УДА значення діелектричної проникності (є') і діелектричних втрат (є") суспензій наночастинок зменшуються, що може пояснюватися заміщенням частини об'ємної води наночастинками і її структуруванням біля поверхні частинок. Встановлено, що значення статичної діелектричної проникності (єs) із збільшенням концентрації наночастинок до 3,5 мас. % лінійно зменшуються, значення частоти діелектричної релаксації молекул води fd при концентрації УДА 3,5 мас. % також зменшується. Розраховано ступінь гідратації наночастинок УДА в суспензіях.
Висновки: У водних суспензіях УДА присутні два типи структурованої води — міцно зв'язана з поверхнею УДА гідратна вода, а також об'ємна вода, яка характеризується зниженою в порівнянні з чистою водою частотою діелектричної релаксації. Структуризація води наноалмазами може визначати їх радіопротекторні властивості. Зіставлення значень статичної діелектричної проникності єs з теоретично розрахованими значеннями ефективної діелектричної проникності суспензій УДА дозволяє зробити висновок про наявність шару гідратної води на поверхні наночастинок УДА і розрахувати ступінь їх гідратації. Згідно з розрахунками, товщина шару зв'язаної УДА води складає 1,8-2,0 нм залежно від концентрації наночастинок.
Ключові слова: ультрадисперсні наноалмази, гідратація, структурована вода, НВЧ-діелектрометрія.
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 446
Є.М. Горбань, Н.В. Топольнікова, М.В. Осипов
Вікові особливості радіаційних змін інсулінорезистентності організму за умов гіпоксичного впливу
Мета роботи: Вивчення впливу поєднання гіпоксичного навантаження й одноразового ікс-опромінення в сублетальній дозі на дорослих і старих щурів — на рівні: інсуліну (Інс), 11-оксикортикостероїдів (11-ОКС) і глюкози в крові, толерантність організму до глюкози (ТОГ), розрахункові індекси чутливості тканин до Інс, показники рівня вільнорадикальних (BP) процесів у крові й тканині печінки.
Матеріали і методи: Досліди проведено на дорослих (6 міс.) і старих (24 міс.) щурах-самцях лінії Вістар трьох груп: 1-ї — контроль, 2-ї — ікс-опромінення в дозі 12,9 сКл/кг (5 Гр) (потужність дози 1,29 сКл/кг за хвилину), час опромінювання 10 хв), 3-ї — опромінювання + гіпоксичне навантаження (дихання газовою сумішшю, що містить 10 об% О2 протягом 1 хв до опромінювання і 10 хв — у процесі променевої дії). Досліджено: рівні Інс, 11-ОКС, глюкози в крові, зміни рівня глюкози в крові при цукровому навантаженні; розрахункові показники чутливості тканин до Інс (индекси HOMA i Mateuda); показники інтенсивності ВР-процесів і активності ферментів антиоксидантного захисту — каталази і супероксиддисмутази в крові і тканині печінки.
Результати: За 2 доби після опромінювання встановлено підвищення рівнів Інс і 11-ОКС у крові тільки дорослих щурів, якому запобігали гіпотоксичним впливом. Рівні глюкози в крові тварин обох вікових груп за 2-3 доби після опромінювання були не змінені, але ТОГ була зниженою; гіпоксичний вплив запобігав зниженню ТОГ у тварин обох вікових груп. У опромінених щурів обох вікових груп встановлено зміни розрахункових індексів НОМА і Matsuda, які свідчать про радіаційно-зумовлене підвищення інсулінорезистентності (ІР), якому запобігали гіпоксичною дією тільки в старих тварин. Такий вплив дозволяв уникнути активації ВР-процесів у опромінених тварин обох вікових груп.
Висновки: Поєднання гіпоксичного навантаження з одноразовим ікс-опроміненням дорослих і старих щурів у сублетальній дозі 12,9сКл/кг(5Гр) запобігало підвищенню рівнів Інс і 11-ОКС у плазмі крові дорослих тварин, зниженню ТОГ і активації ВР-процесів у щурів обох вікових груп, розвиткові IP у старих тварин.
Ключові слова: іонізувальне випромінення, гіпоксичний вплив, інсулінорезистентність, вікові особливості.
ЛЕКЦІЇ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 453
М.І. Пилипенко
Які окрайки і як мають бути додані до об'єму клінічної мішені при визначенні об'єму планованої мішені
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 460
В.І. Старіков, Г.В. Трунов, К.Ю. Майборода, В.П. Лаврик
Випадок ізольованого ураження легені негоджкінською лімсромою
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 463
І.О. Крамний, І. О. Вороньжев, Р.Ю. Чурилін
Клініко-рентгенологічна характеристика сучасного перебігу гострих пневмоній. Повідомлення 1. Нозокоміальна пневмонія
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 467
Н.М. Щит, О.А. Міхановський, О.В. Казмірук
Можливості застосування низьких температур в онкології
З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 474
О.К. Кононенко
До 135-річчя з дня народження С.П. Григор'єва
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 475
Є.Г. Русанова, К.В. Русанов
С.П. Григор'єв і Харківське медичне товариство: перегортаючи сторінки «Протоколів»
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 484
А.І. Ларіонов, О.А. Машевський, П.І. Моісеєв, С.А. Красний, А.С. Мавричев, С.О. Петрова
Флагман білоруської онкології
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 490
ЮВІЛЕЇ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 496
РЕЦЕНЗІЇ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 497
НОВИНИ УТРО
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 499
ІНФОРМАЦІЇ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 505
Покажчик авторів XVIII тому УРЖ
2010, том XVIII, випуск 4, сторінка 506
Покажчик рецензентів XVIII тому УРЖ
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":