УРЖ 2019, том XXVII, випуск 2
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ЗМІСТ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 85
УДК: 615.3:539.163:616.61-053
МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КОРОЛЬ1, 2
1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
2 Київська міська клінічна лікарня № 12
ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ РЕНОСЦИНТИГРАФІЇ У ХВОРИХ НА ТЕСТИКУЛЯРНУ СЕРТОЛІОМУ ПІСЛЯ ЦИТОСТАТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
Мета роботи. Визначити діагностичну роль реносцинтиграфії у хворих на тестикулярну сертоліому після цитостатичної терапії.
Матеріали і методи. Реносцинтиграфію виконували у динамічному режимі після внутрішньовенного введення 99mTc-пентатеху із розрахунку 0,7-1,0 МБк/кг, з наступним розрахунком цифрових параметрів, що відображають секреторно-екскреторну функцію нирок.
Результати. За допомогою реносцинтиграфії було обстежено 64 пацієнтів — чоловіків, хворих на тестикулярну сертоліому, віком від 8 до 51 року. У групі пацієнтів, що приймали цисплатин, спостерігалось вірогідне пригнічення показників функціональної активності паренхіми та секреторно-екскреторної функції нирок (р < 0,05) у порівнянні з групою хворих, що не застосовували цитостатичну терапію. У групі пацієнтів, що застосовували цисплатин, було виявлено клінічні ознаки хронічної нефротоксичності, які, в свою чергу, не спостерігались у групі хворих, що не застосовували з метою лікування цитостатичну терапію Цисплатином.
Висновки. Реносцинтиграфія є чутливим методом динамічного моніторингу оцінки ефективності протипухлинного лікування хворих на тестикулярну сертоліому та патогенетичного корегування цитостатичної терапії.
Ключові слова: реносцинтиграфія, тестикулярна сертоліома, цитостатична терапія, нефротоксичність.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 88
УДК: 616.136.7:616.13-089:616-079:616-71
ІРИНА ВАСИЛІВНА НОВЕРКО, АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ ХОХЛОВ, МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА САТИР, МАКСИМ ВАДИМОВИЧ ШИМАНКО
ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
ДИНАМІЧНА РЕНОСЦИНТИГРАФІЯ З 99mTc-ДТПА В ОЦІНЦІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК ПРИ ХІРУРГІЧНІЙ КОРЕКЦІЇ СТЕНОЗУ НИРКОВИХ АРТЕРІЙ У ПАЦІЄНТІВ З РЕНОВАСКУЛЯРНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ
Мета роботи. Вивчення можливостей динамічної реносцинтиграфії (ДРСГ) з 99mTc-ДТПА в оцінці функціонального стану нирок у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією (РВГ) атеросклеротичної етіології при аналізі безпосередніх та віддалених результатів стентувань ниркових артерій.
Матеріали та методи. Сцинтиграфічні дослідження були виконані 28 пацієнтам з РВГ, яким у подальшому були проведені ендоваскулярні втручання. Серед них 19 (67,8 %) чоловіків та 9 (32,2 %) жінок, середній вік становив 61,5 ± 10,5 року. У 13 (46,4 %) пацієнтів діагностували стеноз ниркової артерії 71-80 %, 6 (21,4 %) становили групу хворих зі стенозом 61-70 %. Ураження однієї ниркової артерії спостерігали у 20 (71,4 %) хворих, білатеральне гемодинамічно значиме стенотичне ураження ниркової артерії мало місце у 8 (28,6 %) пацієнтів.
Результати. Реваскуляризація сприяє збереженню перфузії нирок та їх функціональної здатності в цілому.
Гіпотензивний ефект стентування та час артеріальної фази ниркового кровотоку нормалізувався протягом першого місяця після реваскуляризації. В перші три місяці після стентування відновлення фільтраційно-екскреторних процесів у нирці відбувалося повільно: швидкість клубочкової фільтрації в уражених нирках підвищилась на 4,9 %, екскреторна здатність нирок покращилась на 8,2 %. Через рік після проведеного ендоваскулярного втручання швидкість клубочкової фільтрації підвищилась на 13,6 %, через два роки — на 19,4 %, тоді як екскреторна здатність нирок покращилась на 24,7 та 30,1 % відповідно.
Висновки. Динамічна реносцинтиграфія є інформативним, неінвазивним та безпечним методом оцінки функціонального стану нирок у пацієнтів усіх вікових категорій з РВГ атеросклеротичної етіології, при виконанні якого можливо об’єктивно оцінити структурні та гемодинамічні порушення, функцію клубочкового апарату кожної нирки окремо та сумарно, що дозволяє визначити подальшу тактику ведення пацієнта, а також ефективність хірургічної корекції стенозу.
Ключові слова: реноваскулярна гіпертензія, стеноз ниркових артерій, динамічна реносцинтиграфія, швидкість клубочкової фільтрації, 99mTc-ДТПА.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 93
УДК 616.441-006.6:616-073.916
ЮЛІЯ ПЕТРІВНА СЕВЕРИН1, ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ ЩЕРБІНА1, НАТАЛІЯ ЯКІВНА ЧУРІКОВА2, ОКСАНА ГРИГОРІВНА ГОРБОВА2
1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ
2 Київський міський клінічний онкологічний центр
РАДІОНУКЛІДНА ДІАГНОСТИКА МЕТАСТАЗІВ ВИСОКОДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ЛЕГЕНІ
Мета роботи. Визначення специфічності і чутливості сцинтиграфії 131І при ДРЩЗ.
Матеріали та методи. Сцинтиграфію з 131І виконували у 21 хворого на ВДРЩЗ з можливою наявністю метастатичного ураження легень. Проведення процедури - стандартне.
Результати. У більшості пацієнтів метастази в легені визначаються одночасно з рентгенографією органів грудної клітки та сцинтиграфією з 131І. Було виявлено, що у 3-х хворих (14%), у яких при первинному обстеженні визначалися вогнища патологічного накопичення 131І у ділянці проекції легенів, після 2-х курсів радіойодотерапії накопичення препарату не відзначалося, але визначалися патологічні ділянки при КТ- і МРТ-дослідженнях. Це може свідчити про розвиток радіойодонегативної патології, що і обумовило помилково негативні результати дослідження. У двох хворих при повторному дослідженні, при другому курсі радіойодотерапії виявлено низькоінтенсивний нерівномірний розподіл радіофармпрепарату, але після проведення додаткового КТ-дослідження визначені і підтверджені анамнезом хронічні захворювання системи дихання. Це дає підстави підозрювати хибнопозитивні Результати. Єдиним показанням для призначення ПЕТ/КТ з 18-ФДГ є підозра на рецидив захворювання при йодонегативному скані і високому рівні онкомаркера - тиреоглобуліну (вище 10 нг/мл).
Висновки. При підозрі на метастази в легені ДРЩЗ треба дотримуватися таких принципів діагностики: рентгенографія органів грудної клітки має бути скринінговим методом обстеження; сцинтиграфія з 131І має проводитися всім хворим на ВДРЩЗ з підозрою на метастази у легені; МСКТ органів грудної клітки в даний час є «золотим стандартом» діагностики метастазів у легені ВДРЩЗ; визначення в сироватці крові спільно з тиреоглобуліном антитіл до тиреоглобуліну вимагає повторних діагностичних досліджень; виконання ПЕТ/КТ з 18-ФДГ мають базуватися на основі аналізу результатів усіх зазначених вище методів обстеження.
Ключові слова: рак щитоподібної залози, метастази в легені, сцинтиграфія, радіойододіагностика.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 97
УДК 618.15-006.6-085
ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА1, ЕМІЛІЯ АНАТОЛІЇВНА ДЬОМІНА2, ЛІЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МАТВІЄВСЬКА3, ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА ХРУЛЕНКО1, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА БАРАНОВСЬКА1
1 Національний інститут раку МОЗ України, Київ
2 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України, Київ
3 КЗ «Житомирський обласний онкологічний диспансер»
ВИКОРИСТАННЯ ІРИДІЮ-192 ПРИ ПРОМЕНЕВОМУ ЛІКУВАННІ РАКУ ВАГІНИ З РАДІОБІОЛОГІЧНИМ СУПРОВОДОМ
Підвищення ефективності хіміопроменевої терапії (ХПТ) вторинного раку вагіни (метастатичних форм) (ВМРВ) продовжує залишатися предметом широкої дискусії.
Нами проведено комплексне консервативне лікування 98 хворим на ВМРВ II-ІІІ стадій, T2-3N0-1M0.
Середній вік пацієнтів становив 57,3 ± 5,2 року. Залежно від джерела (192Ir, 60Со), режиму опромінення, активності джерела — високої потужності HDR (high dose rate — вище 12 Гр/год) брахітерапії (БТ) на фоні хіміосенсибілізуючих засобів (оральні фторпіримідини, препарати платини) були сформовані 3 групи: 2 досліджувані — 30 хворих, яким проводилася HDR БТ з використанням джерела 192Ir разовою осередковою дозою (РОД) 3 Гр×3 рази на тиждень, 33 пацієнтки з джерелом 192Ir HDR — РОД 5 Гр×2 рази та 35 пацієнток контрольної групи, яким БТ була проведена джерелами 60Со НDR — РОД 5 Гр×2 рази на тиждень.
Сумарна осередкова доза від поєднаної променевої терапії становила до 80-90 Гр на пухлинний осередок і 44-46 Гр на зони регіонарного метастазування.
Радіобіологічний супровід включав проведення in vivo цитогенетичний моніторинг лімфоцитів периферичної крові і порівняльний аналіз генотоксичності різних режимів БТ.
Аналіз безпосередніх результатів ефективності застосування різних режимів HDR БТ з використанням джерела 192Ir порівняно з пацієнтками контрольної групи, яким проводили 60Со НDR БТ та даних динамічного спостереження протягом 3 місяців показав, що позитивна відповідь пухлини (повна + часткова регресія) у хворих на ВМРВ досліджуваних груп після курсу ХПТ збільшилась на 20,3 % та 17,9 % в порівнянні з застосуванням 60Со НDR при БТ. Токсичні ефекти лікування за кількістю і ступенем їх проявів у досліджуваних групах хворих не відрізнялися від контрольної і не перевищували ІІ ступеня.
Таким чином, запропоновані методики високоенергетичної брахітерапії хворих на вторинний (метастатичний) рак вагіни ефективні і не мають надмірної токсичності. Проведення радіобіологічних досліджень дає можливість визначити попередню індивідуальну радіочутливість організму пацієнтів на основі рівня хромосомних аберацій лімфоцитів периферичної крові.
Ключові слова: високоенергетична брахітерапія, 192Ir, 60Со, вторинний метастатичний рак вагіни.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 103
УДК 616.441-006.6.615.849.5
НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА1, 3, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1, 2, ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ1
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет
3 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
ВИБІР ТАКТИКИ РАДІОНУКЛІДНОГО ЛІКУВАННЯ ВИСОКОДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ (ВЛАСНІ ДАНІ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Прогноз повного вилікування хворих на високодиференційований рак щитоподібної залози (ВДРЩЗ) є досить сприятливим, однак кількість рецидивів і віддаленого метастазування (від 10 до 30 %) зумовлює необхідність оптимізації лікування і вибору тактики радіойодотерапії (РЙТ).
Проаналізовано дані літератури та оцінено ефективність РЙТ 131І у 899 хворих, які отримували лікування в ДУ «ІМР НАМН України» і були розподілені на групи ризику залежно від стадії процесу.
Для 739 хворих низького ризику ВДРЩЗ в 100 % вилікування досягнуто після двох курсів РЙТ середніми активностями (1,48-2,22 ГБк, сумарно 3,30-4,81 ГБк). Серед 80 пацієнтів проміжного ризику вибір лікувальної активності РЙ на 1 курс проводився індивідуально (сумарно від 5,5 до 11,1 ГБк) і в 95 % досягнуто вилікування. З 16 хворих групи високого ризику вилікувано 50 %, йодонегативний процес встановлено в 0,5 %, загинуло від генералізації РЩЗ 0,4 % осіб.
Доведено, що використання середніх активностей РЙ для пацієнтів низького ризику дозволяє вилікувати онкозахворювання, уникнути ранніх і пізніх післярадіаційних ускладнень, знизити променеве навантаження на хворого. Збільшення активності РЙ і кількості курсів лікування у хворих з групи проміжного і високого ризику рецидиву ВДРЩЗ бажано проводити індивідуально, з урахуванням численних факторів ризику можливих ускладнень.
Ключові слова: високодиференційований рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, тактика лікування.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 112
УДК 616-006.6-085/089:616-005.9
М. І. ХВОРОСТЕНКО, І. М. КІХТЕНКО, Ю. М. ХВОРОСТЕНКО, Ю. В. ГРАБОВСЬКИЙ
ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
КЛІНІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ПЕРТЕХНЕТАТУ 99mТс ЯК ЙМОВІРНОГО МАРКЕРА РІВНЯ БЛОКУ ЛІМФОВЕНОЗНОГО ВІДТОКУ В ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ З ДИСТАЛЬНИМ НАБРЯКОМ КІНЦІВКИ ПІСЛЯ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ
У більшості жінок, які перенесли комбіноване лікування з приводу раку молочної залози, розвивається вторинний лімфостаз кінцівки.
Мета роботи. Визначити діагностичні можливості лімфовенозної сцинтиграфії з водним розчином пертехнетату 99mТс щодо виявлення топографо-анатомічного рівня блоку лімфовенозного відтоку в окремих сегментах кінцівки і підключичної зони в онкологічних хворих із дистальним набряком кінцівки після комбінованого лікування.
Матеріали та методи. Обстежуваним 47 хворим підшкірно вводили пертехнетат 99mТс у тканинні депо різних сегментів набряку кінцівки. За допомогою гамма-камери ГКС 301-Т реєстрували динаміку препарату в точках введення і по довжині руки.
Результати. На підставі отриманих даних створювали топографо-анатомічну карту швидкості накопичення і виведення препарату в окремих зонах сегментів кінцівки. Зміну динаміки з накопичення препарату на його виведення в сусідніх зонах визначали як блок відведення.
Висновки. Запропонований спосіб дозволив об’єктивно визначити рівень блоку лімфовенозного відтоку в окремих сегментах кінцівки.
Ключові слова: лімфовенозний відтік, лімфедема кінцівки, пертехнетат 99mТс.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 117
УДК 616-006:618.19
МАРИНА ОЛЕГІВНА ІВАНЕНКО, ПАВЛО ПАВЛОВИЧ СОРОЧАН, ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ ШЕВЦОВ
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
МЕТАБОЛIЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ПРОТИПУХЛИННОМУ ЛІКУВАННІ
Мета роботи. Визначити особливості метаболічних розладів при комбінованому лікуванні у хворих на рак грудної залози.
Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих на рак грудної залози (РГЗ) IIВ стадії з метастазами в регіонарні лімфатичні вузли, у всіх хворих діагноз верифіковано гістологічно. Обстеження проводили у 3 етапи: до лікування, після хірургічного лікування та після курсу променевої терапії. Рівні сироваткового інсуліну та кортизолу оцінювали імуноферментним методом. Аналіз рівнів С-реактивного білка, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) у сироватці крові проводили на автоматичному біохімічному аналізаторі «RESPONS 910». Вираженість інсулінорезистентності визначали за індексом НОМА.
Результати. Виявлено специфічні зміни метаболічних розладів, збільшений індекс маси тіла, підвищені рівні тригліцеридів, холестерину, інсуліну на етапах комбінованого протипухлинного лікування у хворих на РГЗ.
Висновки. Після хірургічного втручання у всіх групах хворих індекс атерогенності збільшувався і залишався підвищеним після завершення променевого лікування; рівні С-реактивного білка суттєво зростали у хворих усіх груп. Після променевої терапії рівні білка у групах були порівнянні з зареєстрованими до лікування. У більшості хворих мали місце метаболічні розлади: інсулінорезистентність зареєстровано у 60 % хворих, збільшений індекс маси тіла виявлено у 59 % хворих, підвищений рівень тригліцеридів мали 35 % хворих, підвищення вмісту холестерину спостерігалося у 65 % хворих на рак грудної залози.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 123
УДК 614.8-006.88:618.15
А. С. СІМБІРЬОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ВПЛИВ СУПУТНЬОЇ УРОЛОГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ НА ПРОМЕНЕВУ ТОКСИЧНІСТЬ РАДІОТЕРАПІЇ ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ОПРОМІНЕННІ ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ I-II СТАДІЇ
Одним із основних методів лікування раку геніталій є променева терапія (ПТ), при проведенні якої впливу піддаються оточуючі здорові органи і тканини, що може призводити до розвитку променевих реакцій.
Мета роботи. Аналіз стану сечовидільної системи (СВС) до початку ПТ і її вплив на частоту розвитку і ступінь тяжкості ранніх променевих циститів у хворих на рак ендометрія (РЕ) I-II стадії, які отримують ПТ в післяопераційному періоді.
Матеріали та методи. Післяопераційний курс променевої терапії проводився 80 хворим на рак тіла матки I-II стадії на одному з апаратів — РОКУС-АМ або CLINAC 600 C. Для діагностики патології СВС 20 пацієнткам до ПТ додатково проводилась цистоскопія.
Результати. У 10 (50,0 %) з 20 пацієнток до початку ПТ при цистоскопії виявлено патологію СВС. При проведенні післяопераційного курсу ДПТ у 47 (58,8 %) з 80 пацієнток клінічно відзначений постпроменевий цистит 1-2 ступеня. При лікуванні на апараті CLINAC 600 С постпроменеві цистити виникали частіше. Променевий цистит 2 ступеня відзначався у тих пацієнток, яким до початку ПТ діагностували патологію СВС.
Висновки. Наявність інформації про вихідний стан органів СВС є найважливішим моментом, оскільки це дає можливість уникати або в подальшому більш ефективно боротися з ускладненнями комбінованого лікування.
Ключові слова: рак ендометрія, променева терапія, сечостатева система, променеві реакції, постпроменевий цистит.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 128
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
УДК 616.71: 616.72 - 002: 616.079.4
МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА САТИР
ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНИХ ТА ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Резюме. Огляд присвячений комплексній оцінці опорно-рухового апарату (ОРА) з точки зору метаболічних порушень у кістковій тканині (КТк) при найбільш поширених доброякісних станах — дегенеративно-дистрофічних (ДД) та інфекційно-запальних (ІЗ) процесах. Знання основних принципів і методів променевої діагностики необхідне для обґрунтованого їх застосування у відповідних клінічних ситуаціях.
Розглянуто процеси резорбції та відновлення КТк у нормі, при ДД та ІЗ процесах. Окреслено можливості та обґрунтовано застосування того чи іншого променевого методу дослідження з урахуванням патогенетичних змін у КТк при таких захворюваннях.
Проаналізовано дані літературних джерел щодо ефективності та сфери застосування кожного з променевих методів діагностики при доброякісних ураженнях ОРА.
Особливу увагу приділено діагностичним методам ядерної медицини: планарній остеосцинтиграфії (ОСГ), 3-фазовій ОСГ, ОСГ у режимі ОФЕКТ, поєднанню технологій (ОФЕКТ/КТ, ПЕТ/КТ).
Ключові слова: опорно-руховий апарат, дегенеративно-дистрофічні процеси, інфекційно-запальні процеси, променеві методи діагностики.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 135
ДИСКУСІЯ
УДК 614.23
С. А. АМІРАЗЯН, О. О. ФАТЄЄВ
Харківський національний медичний університет
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
ВИЩА МЕДИЧНА ШКОЛА: PRO ET CONTRA
Криза медичної школи спричинена в тому числі й фундаментальними соціальними протиріччями. Вища школа в умовах бурхливого розвитку інформаційних та наукомістких технологій не може стояти на місці, вона має перманентно розвиватися. Інтенсифікація навчального процесу дотепер привела до того, що ми досягли межі, за якою подальше зростання об’ємів теоретичних знань та уявлень призводить лише до погіршення якості підготовки спеціалістів.
Вихід з положення, яке склалося, можна побачити у «практикоорієнтовній» підготовці з фундаментальною теоретичною базою, котра має забезпечити можливість постійного удосконалення знань молодих спеціалістів.
Ключові слова: криза медичної школи, інтенсифікація навчального процесу, «практикоорієнтовна» підготовка.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 141
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ
УДК: 616.21-006.6-085.849.19
ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА
Національний інститут раку МОЗ України, Київ
СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ РАДІОТЕРАПІЇ В ОНКОЛОГІЇ
У статті підкреслено, що радіотерапія, поряд з хірургією і хіміотерапією, є одним із ключових методів лікування ракових пухлин і що цей метод безперервно удосконалюється і поповнюється новими методиками. Так, раніше він використовувався переважно як допоміжна терапія для профілактики рецидиву раку, сьогодні деякі види променевої терапії призначаються як основний метод лікування багатьох видів злоякісних пухлин. Променева терапія застосовується для лікування як самих пухлин, так і метастазів, причому цей метод може застосовуватись у парі з такими методами лікування, як хірургічний, хіміотерапевтичний і гормональний. Використовується радіотерапія при лікуванні будь-якої стадії онкозахворювання. Протипоказання до цього методу терапії досить мінімальні. В багатьох випадках вона може використовуватись замість оперативних утручань, що можуть калічити. На сьогодні найбільш відомі технології опромінення, ультрасучасні медичні навігаційні системи і лінійні прискорювачі — це ART (адаптивна променева терапія), SBRT (екстракраніальна стереотаксична радіотерапія), IGRT (променева терапія з візуальним контролем мішені), IMRT (модельована за інтенсивністю радіотерапія). При таких технологіях використовується високоточна топометрія з подальшим розрахунком на основі отриманих топографо-анатомічних даних поглинених доз в первинному вогнищі і шляхах метастазування, прилеглих тканинах, критичних органах. Така методика 3D КТ-топометрії в комплексі із застосуванням індивідуальних фіксуючих пристроїв для променевої терапії на лінійних прискорювачах електронів з багатопелюстковим коліматором дозволяє не тільки проводити всі сучасні методики променевої терапії (IMRT, IGRT, VMAT), але й забезпечити максимально можливий захист прилеглих здорових тканин, чим суттєво покращити її якість.
Впровадження технологій конформної променевої терапії, особливо з модуляцією інтенсивності пучка, під контролем зображень, використання при плануванні опромінення даних ПЕТ, зіставлених з зображеннями, отриманими при комп’ютерній томографії, дозволяють підвищити якість життя хворих, підвищити сумарні осередкові дози. В результаті роль променевої терапії в лікуванні раку зросла. Якщо раніше при певних локалізаціях пухлинного процесу променева дія розглядалася тільки як паліативна, то тепер в низці ситуацій, наприклад, при стереотаксичній променевій терапії локалізованих форм раку легень, вдається досягти локального контролю у 90 % пацієнтів. Використання конформної ЗD променевої терапії хворих на злоякісні новоутворення приводить до зниження частоти ранніх і пізніх променевих ушкоджень, дозволяє істотно поліпшити як безпосередні, так і віддалені результати лікування.
Ключові слова: сучасні технології, радіаційна онкологія, радіотерапія, високоточна топометрія.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 146
ОСВІТА
УДК 376.68:378.147:[378.4:61](477.83)
МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО, ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОМАНЕНКО, ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА МИРОНОВА, ІРИНА ВАСИЛІВНА ГОРОТЬ
Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
СИСТЕМНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВО-СПРЯМОВАНОГО НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ РАДІОЛОГІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ НМУ ІМЕНІ О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
Вимоги до випускників медичних вузів сьогодні надзвичайно високі, майбутні лікарі повинні вміти швидко орієнтуватися в інформаційному просторі, мислити клінічно, чітко аналізувати отримані дані, надавати обґрунтовані висновки, якісно проводити оцінку достовірності для вирішення конкретних завдань на практиці. Метою нашого дослідження було довести необхідність науково-спрямованого навчання (НСН) для засвоєння радіології на додипломному етапі освіти. Отримані результати вказують на те, що використання НСН як одного з ефективних студент-орієнтованих підходів дозволяє домогтися більш високих результатів навчання, ніж при поширених традиційних формах навчання (лекції, розбір теми в рамках практичних та семінарських занять та ін.).
Ключові слова: науково-спрямоване навчання, медична освіта, студенти.
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 150
УДК 378.147:004
ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА АСТАП’ЄВА, ОЛЬГА ІВАНІВНА ПАСКЕВИЧ, ЮЛІЯ ЯНІВНА ФЕДУЛЕНКОВА
Харківський національний медичний університет
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КУРСУ СТАЖУВАННЯ ТА МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ)
Зміни в системі охорони здоров’я і системі освіти в Україні вимагають інтеграції національної системи освіти, зокрема і вищої медичної, у європейський та світовий освітянський простір. Підготовці до процесу інтеграції сприяли курси педагогічного стажування працівників вишів на базі Краківського університету економіки (Польща). В межах навчання відбулася міжнародна науково-практична конференція «Інтернаціоналізація освіти як виклик для вищих навчальних закладів: українська та польська перспектива».
Метою цих заходів було підвищення ефективності навчання у коледжах і вишах за рахунок використання новітніх інноваційних технологій, обговорення питань модернізації вищої освіти в умовах глобальної інформатизації суспільства. Особлива увага приділялася використанню ІТ-технологій у сучасному педагогічному процесі, перспективам розвитку українсько-польських взаємовідношень у сфері вищої освіти і аспектам адміністрування інтернаціоналізації освіти.
Ключові слова: вища освіта, інтернаціоналізація, ІТ-технології, інноваційні технології, оnline-комунікації.
ІНФОРМАЦІЇ
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 154
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасні досягнення ядерної медицини» (9-10 вересня 2019 р., м. Хмельницький)
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка155
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні і перспективні напрямки клінічної онкології» (18 жовтня 2019 р., м. Харків)
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 157
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасний стан і проблеми брахітерапії» (8 листопада 2019 р., м. Харків)
ПАМ’ЯТІ
2019, том XXVII, випуск 2, сторінка 159
КІНОШЕНКО ЮЛІАН ТОДОСІЙОВИЧ (1929–2019)
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв