Головна » 2016, том XXIV, випуск 3

УРЖ 2016, том XXIV, випуск 3

ЗМІСТ

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 5

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 616.36/.361-008-073:546.79:616.36-002.2

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОМАНЕНКО1, АНАТОЛІЙ ВІКТОРОВИЧ МАКАРЕНКО1, ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ СЛОБОДНІЧЕНКО2

1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

2 Київська міська клінічна лікарня №14

КОМБІНОВАНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИНАМІЧНОЇ ГЕПАТОБІЛІСЦИНТИГРАФІЇ ТА СОНОГРАФІЇ ПЕЧІНКИ ПРИ ЖИРОВИХ ГЕПАТОЗАХ

Проведено аналіз анатомо-топографічного і функціонального стану гепатобштрної системи при жирових гепатозах (ЖГ) за допомогою ультразвукового та радіонуклідного методів дослідження. Хворим проводили сонографію печінки на апараті ClearVue 650 Release 1.0 фірми «Філіпс» трансд’юсером С5-2 або М6-2 Active Array, потім внутрішньовенну динамічну гепатобілісцинтиграфію з 99шТс-Мезида, активністю 1,1 МБк/кг. Порівняльний аналіз результатів досліджень показав, що навіть при задовільній сонографічній картині гепатобіліарної системи показники динамічної гепатобілісцинтиграфії вказували на розгорнуті функціональні порушення. Це викликає особливу тривогу у зв’язку з тим, що ЖГ досить тривалий час має перебіг без розгорнутих клінічних симптомів.

Ключові слова: жировий гепатоз, гепатобіліарна система, динамічна гепатобілісцинтиграфія, радіофармпре-парати.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 9

УДК 616-006-085.277.3-06:616.12-02-073.482

О. І. СОЛОДЯННИКОВА, Л. А. ШЕВЧУК

Національний інститут раку, Київ

СТАН СИСТОЛІЧНОЇ ТА ДІАСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЙ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ПРИ РІЗНИХ РЕЖИМАХ ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

Проведено аналіз результатів ехокардіографії у пацієнтів, які лікувались у клініці Національного інституту раку з приводу різних онкологічних захворювань. Ехокардіографію виконували з метою визначення змін показників систолічної та діастолічної функцій міокарда лівого шлуночка при різних режимах хіміотерапевтичного лікування. Застосування ехокардіографії дозволило виявити ранні субклінічні прояви кардіотоксичності, що має значення для застосування схем поліхіміотерапії з кардіодепресивною дією. 

Ключові слова: кардіотоксичність, поліхіміотерапія, променева терапія, ехокардіографія, систолічна функція, діастолічна функція.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 15

УДК 616.441-006.6:616-076.5:[546.15:615.849.2]

ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА ЗЕЛІНСЬКА, ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА КУЛІНІЧЕНКО, ГАННА ЯКІВНА УСТИМЕНКО, ЄВГЕН ОЛЕГОВИЧ МОТОРНИЙ

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

СУБКЛОНАЛЬНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ ТИРОЦИТІВ РАДІОЙОДОРЕФРАКТЕРНИХ ТА РАДІОЙОДОЧУТЛИВИХ МЕТАСТАЗІВ ПАПІЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Цитоморфологічне дослідження матеріалу тонкоголкових пункційних біопсій 77 папілярних карцином та 33 метастазів дозволило виявити гетерогенність популяції клітин фолікулярного епітелію в радіойодо-рефрактерних метастазах в порівнянні з радіойодочутливими метастазами. Показано, що радіойодореф-рактерні метастази папілярного раку щитоподібної залози відрізняються від радіойодочутливих метастазів поліморфізмом у популяції фолікулярного епітелію та наявністю субклонів. Виявлена кореляція між присутністю особливої субпопуляції клітин у первинних папілярних карциномах та частотою виникнення метастазів після проведення у цих пацієнтів стандартної терапії (тиреоїдектомія, супресивна гормональна терапія, радіойодотерапія). Виявлено, що метастази виникають у пацієнтів з папілярними карциномами з присутністю в пунктатах первинних пухлин клітин особливої субпопуляції частіше, ніж у пацієнтів, в пунктатах первинних пухлин яких такі клітини відсутні.

Ключові слова: щитоподібна залоза, папілярна карцинома, матеріал тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, субпопуляції епітеліоцитів, радіойодорефрактерні метастази.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 19

УДК 611.817.18:572.087

Д. М. ШИЯН, В. Д. МАРКОВСЬКИЙ

Харківський національний медичний університет

СПОСІБ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЯДЕР МОЗОЧКА НА ЗНІМКАХ СПІРАЛЬНОГО КОМП’ЮТЕРНОГО ТОМОГРАФА ПРИ ПРОВЕДЕННІ СТЕРЕОТАКСИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Для нейрохірургічного планування та завдань нейронавігації використовується метод спірального комп’ютерного томографа (СКТ).

Мета дослідження. Візуалізувати ядра мозочка на знімках СКТ за їх стереотаксичними координатами. Матеріали і методи. Дослідження проведено на 430 препаратах мозочка людей віком від 20 до 99 років, 10 знімках СКТ головного мозку та мозочка, а також статистичного аналізу.

Результати. Розроблений алгоритм мультипланарної реконструкції ядер мозочка за аксіальними гомографічними зрізами мозочка, який дозволяє виконувати загальноприйняті хірургічні розрахунки без використання традиційних методів контрастної рентгенографії. Точність реконструкції при цьому залежить від кроку сканування і становить величину порядку 1 мм при значно більш високій інформативності, пов’язаній із принципом отримання гомографічних зображень.

Висновки. На мові програмування Borland Delphi v.7.0 з використанням API OpenGL розроблено програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати візуалізацію воксельної моделі.

Ключові слова: томограф, стереотаксис, ядра мозочка, мозочок.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 24

УДК 616.728.2-77-073:57.088.6

ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КОРОЛЬ1,2, МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ВІТАЛІЙ КАЗИМИРОВИЧ БОНДАР2

1Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

2Київська міська клінічна лікарня №12

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ У ХВОРИХ НА ДЕФОРМІВНИЙ ОСТЕОАРТРОЗ ТА АВАСКУЛЯРНИЙ НЕКРОЗ ГОЛІВКИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

З метою порівняльного аналізу даних остеосцинтиграфії при ендопротезуванні кульшових суглобів було обстежено 85 хворих на деформівний остеоартроз кульшового суглоба та 65 — на аваскулярний некроз голівки стегнової кістки.

Встановлено, що чим кількісно вище відсоток гіперфіксації радіофармпрепарату у хворих на деформівний остеоартроз та, відповідно, чим вище відсоток гіпофіксації індикатора у хворих на аваскулярний некроз перед ендопротезуванням, тим вірогідно більш значним є порушення функціонального стану суглоба після ендопротезування і, відповідно, довше триває період реабілітації таких хворих у післяопераційний період (p < 0,05). Остеосцинтиграфію можна застосовувати в діагностичному скринінгу хворих на деформівний остеоартроз та аваскулярний некроз голівки стегнової кістки при ендопротезуванні кульшових суглобів, а також з метою визначення терміну реабілітації хворих у післяопераційний період.

Ключові слова: остеосцинтиграфія, остеоартроз, аваскулярний некроз, ендопротезування, кульшові суглоби.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 28

УДК 616-073.916:616.831-001

Т. Г. НОВІКОВА, С. С. МАКЄЄВ, С. С. КОВАЛЬ, М. В. КАДЖАЯ

ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРФУЗІЙНОЇ ОФЕКТ У ДІАГНОСТИЦІ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ЗМІН ПРИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ ЛЕГКОГО СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ

Метою дослідження було оцінити можливість застосування перфузійної однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) у діагностиці церебральних змін при черепно-мозковій травмі (ЧМТ) легкого ступеня.

Серед 36 пацієнтів з діагнозом ЧМТ у 22 з них діагностовано ЧМТ тяжкого та середнього ступеня. На ОФЕКТ у цих пацієнтів виявлені патологічні зміни у вигляді зон осередкового зниження церебральної перфузії в коркових і підкоркових відділах, зокрема тих, які поєднуються зі зниженням перфузії всієї півкулі. Ці зміни корелювали з даними комп’ютерної томографії (КТ). У 14 пацієнтів з ЧМТ легкого ступеня тяжкості на комп’ютерній томограмі патологічні зміни не спостерігались. Проте за результатами ОФЕКТ виявлялися зміни перфузії головного мозку із множинними асиметричними зонами гіпоперфузії в зоні удару.

Встановлено, що при тяжкій ЧМТ ОФЕКТ є інформативною нарівні з КТ у виявленні церебральних змін, обумовлених травматичним ушкодженням. При ЧМТ легкого ступеня тяжкості ОФЕКТ є більш інформативною, ніж КТ, у виявленні патологічних змін, обумовлених травматичним пошкодженням, оскільки дозволяє визначити патологічні зміни церебральної тканини в гострій фазі черепно-мозкової травми, коли морфологічні зміни ще не визначаються.

Ключові слова: черепно-мозкова травма, перфузійна ОФЕКТ.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 32

УДК 616-006.34-033.2:615.849.2

НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА1 2, ГАННА ВАСИЛІВНА ГРУШКА12, ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА АСТАП’ЄВА3, АНТОНІНА СТЕПАНІВНА САВЧЕНКО1, 2, НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА ПІДЧЕНКО1, ВЛАДИСЛАВА МАКСИМІВНА БОБРОВА1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна 

3Харківський національний медичний університет

КЛІНІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РАДІОНУКЛІДНОЇ ТЕРАПІЇ 153SМ-ОКСАБІФОРУ В ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ІЗ КІСТКОВИМИ МЕТАСТАЗАМИ

Мета роботи. Проведення клінічної оцінки ефективності радіонуклідної терапії (РНТ) 153Sm-оксабіфором у онкологічних хворих із кістковими метастазами.

Матеріали і методи. РНТ була проведена 24 пацієнтам (18 жінкам, хворим на рак грудної залози та 6 чоловікам, хворим на рак передміхурової залози). 153Sm-оксабіфор вводили внутрішньовенно через ангіокатетер в активностях з розрахунку 11,03-90,82 МБк/кг. Сканування всього тіла проводили через 3-72 год після введення 153Sm-оксабіфору з наступною порівняльною оцінкою з даними передтерапевтичної остеосцин-тиграфії з 99mТс-пірфотехом.

Результати. Після 17 (57 %) курсів паліативної РНТ зареєстровано стійке зниження інтенсивності та тривалості больового синдрому через 1-60 діб. Безбольовий період після курсу лікування тривав від 3 до 10 міс. Доведено, що при застосуванні лікувальної дози РФП з уведеною лікувальною активністю в діапазоні 37,37-55,50 МБк/кг аналгезуючий ефект розвинувся раніше — у термін (8,1 ± 1,3) діб, ніж у пацієнтів, які отримували нижчі лікувальні активності (р = 0,039, р = 0,004).

Висновки. Радіонуклідна терапія 153Sm-оксабіфором для лікування больового синдрому у пацієнтів з кістковими метастазами, які несприйнятливі до ненаркотичних анальгетиків, хіміо- та гормонотерапії, а також у тих хворих, для яких неможливо провести дистанційну радіотерапію внаслідок множинного ураження кістяка, є відносно простим, ефективним і перспективним методом лікування.

Ключові слова: радіонуклідна терапія, 153Sm-оксабіфор, онкологічні хворі, кісткові метастази.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 36

ДИСКУСІЯ

УДК 614.876

СЕРГІЙ АРТЕМОВИЧ АМІРАЗЯН 1 2, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1 3, НІНА ОЛЕКСАНДРІВНА ГОРДІЄНКО3

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна 

3Харківський національний медичний університет

НИЗЬКІ ДОЗИ РАДІАЦІЇ: НАУКОВА ПОЛЕМІКА АБО КОНФРОНТАЦІЯ ПОГЛЯДІВ

Після аварії на ЧАЕС пройшло тридцять років, проте протиріччя між консолідованою думкою міжнародних експертів і авторами великої кількості вітчизняних публікацій відносно радіаційного ризику низьких доз опромінення як і раніше існують, що вимагає проведення добре спланованого вивчення різних наслідків аварії для здоров’я. Зроблений нами аналіз значної кількості вітчизняних робіт, присвячених вивченню медичних наслідків аварії на ЧАЕС, дозволяє говорити про недооблік впливу систематичних помилок і чинників, що втручаються, які значною мірою знецінюють отримані результати. Наявні похибки у плануванні багатьох досліджень, недооблік систематичних помилок і чинників, що втручаються, ймовірно, не дозволить отримати нові знання про вплив низьких доз іонізуючої радіації на контингенти постражда-лих, які сформувалися унаслідок аварії на ЧАЕС. Однозначно буде отриманий масив даних про дію всієї суми негативних впливів на когорту обстежених в умовах комунальної катастрофи.

Ключові слова: аварія на ЧАЕС, низькі дози радіації, систематичні похибки, чинники, що втручаються.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 42

ЛЕКЦІЯ

УДК 615.849.2:616-006

ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ МЕЧЕВ1, ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ ЩЕРБІНА1, АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ МЕЧЕВ2, НІНА ІВАНІВНА ПОЛЯКОВА3

1 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

2Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ 

3Київський міський клінічний онкологічний центр

РОЛЬ РАДІОНУКЛІДНОЇ ТЕРАПІЇ В ОНКОЛОГІЇ

Роглянуто питання клінічного використання радюфармпрепарапв (РФП) для радіонуклідної терапії онкологічних хворих. Наведені приклади значущості радіойодотерапії при лікуванні високодиференційова-них форм раку щитоподібної залози і схеми радіонуклідно-медикаментозної терапії множинних метастазів у скелет раку грудної та передміхурової залоз. На основі багаторічного досвіду роботи в цій галузі онкології зроблено висновки про важливість і перспективність радіонуклідної терапії в онкології, урології, ендокринології, гематології та ін.

Ключові слова: радіофармпрепарати, радіонуклідна терапія, показання, схеми лікування, галузь використання.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 48

ОСВІТА

УДК 614.252:615.849(048.34)

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ МЕЧЕВ2, ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОМАНЕНКО1

1Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

2Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКЛАДАННЯ ЯДЕРНОЇ МЕДИЦИНИ В МЕДИЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Розглянуто проблеми медичної освіти на сучасному етапі розвитку. Ефективне розв’язання проблем охорони здоров’я потребує адекватного високого рівня фахової підготовки спеціалістів для ядерної медицини, проведення цілеспрямованих організаційно-методичних та психолого-педагогічних заходів в усіх розділах підготовки лікаря-радіолога, пріоритетом яких є підвищення кваліфікації та практичних фахових умінь, широке використання у навчально-виховному процесі інноваційних технологій навчання.

Ключові слова: проблеми медичної освіти, організаційно -методичні та психолого-педагогічні заходи.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 52

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

УДК 616-073.916-073.756.8-073.8:616.831-006(048.8)

СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ КОВАЛЬ, СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ МАКЕЄВ, ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА НОВЖОВА

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ІНТЕГРАЦІЯ ДАНИХ ОФЕКТ ТА МРТ У ДІАГНОСТИЦІ ПУХЛИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ

В огляді літератури висвітлені короткі історичні відомості, етапи розвитку та сучасні можливості основних інструментальних методів діагностики пухлин головного мозку, розглянуті їх переваги і обмеження. Детально розкриті підходи до формування мультимодальних зображень пухлин головного мозку та перспективи, що відкриваються при інтеграції даних однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (ОФЕКТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Ключові слова: ОФЕКТ, МРТ, позитронно-емісійна томографія, комп’ютерна томографія, пухлини головного мозку, інтеграція даних.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 58

УДК 616.65-006:615.849.19

А. В. ТРОФИМОВ1, 2, Л. Л. ВАСИЛЬЄВ1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2Харківський національний медичний університет

ОСОБЛИВОСТІ ТОПОМЕТРИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРПІЇ ХВОРИХ НА РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Останнім часом відзначається зростання кількості хворих, яких піддають дії променевої терапії (ПТ) з приводу раку передміхурової залози (РПЗ). Це пояснюється тим, що активно розвивається техніка для проведення радіотерапії, що тягне за собою модернізацію програм опромінювання, нові вимоги до контролю якості, принципово інші підходи до планування та визначення мішеней. Для РПЗ дані напрямки розвитку ПТ є особливо актуальними у зв’язку з топографо-анатомічними особливостями розташування органа, можливістю застосування дистанційного і внутрішнього опромінення. Очевидно, що розвиваючись саме на цих високотехнологічних, наукоємних напрямках, ПТ РПЗ зможе вийти на більш високий рівень і забезпечити ефективний локальний контроль при низькій частоті та виразності променевих змін.

Ключові слова: топометрія, дистанційна променева терапія, рак передміхурової залози.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 66

УДК 612.017.11:616-006

І. А. ГРОМАКОВА, П. П. СОРОЧАН, Н. E. ПРОХАЧ, І. М. ПОНОМАРЬОВ, І. С. ГРОМАКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

СУПРЕСОРНІ КЛІТИНИ МІЄЛОЇДНОГО ПОХОДЖЕННЯ — НОВА ТЕРАПЕВТИЧНА ЦІЛЬ В ОНКОЛОГІЇ

Супресорні клітини мієлоїдного походження (MDSC) — гетерогенна популяція незрілих мієлоїдних клітин, механізми дії і клінічне значення яких інтенсивно вивчаються останніми роками. В огляді розглянуті імуносупресорні механізми дії MDSC, а також механізми, задіяні у прогресуванні та метастазуванні злоякісних пухлин; підсумовувані результати клінічних досліджень, присвячених аналізу прогностичної цінності MDSC у онкологічних хворих; проаналізовані різні підходи, спрямовані на зниження кількості та/ або функціональної активності MDSC.

Ключові слова: супресорні клітини мієлоїдного походження, імуносупресія, онкологічні захворювання.

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 76

ПАМ’ЯТІ

Крамний Іван Омелянович (1948-2016)

Повний текст

 

2016, том XXIV, випуск 3, сторінка 78

ІНФОРМАЦІЇ

РЕЗОЛЮЦІЯ конференції Українського товариства радіаційних онкологів за участю міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні» (30 червня — 01 липня 2016 р., м. Ужгород)

Повний текст