Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2017, том XXV, випуск 4

УРЖ 2017, том XXV, випуск 4

titul

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 257

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 614.876

І. Ю. ЧЕРНЯВСЬКИЙ1, В. А. ВІННІКОВ2

1  Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

2  ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ВТРАТУ ДІЄЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ НЕРІВНОМІРНОГО ОПРОМІНЮВАННЯ ПІД ЧАС ВПЛИВУ ГАММА-НЕЙТРОННОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

Мета роботи. Визначити можливість врахування факторів, які приводять до нерівномірності радіаційного опромінювання, для корекції прогнозу важкості радіаційного ураження та оцінки втрат дієздатності особового складу під час впливу імпульсного гамма-нейтронного випромінювання ядерного вибуху.

Матеріали та методи. Інформаційний пошук за даними літератури, методи аналізу і синтезу інформації, математичне моделювання.

Результати. На підставі результатів математичного моделювання радіаційно-індукованих втрат дієздатності серед особового складу для різних умов опромінювання здійснене ранжування факторів, які необхідні для включення у модель прогнозу важкості радіаційного ураження під час дії сучасних ядерних боєприпасів. Вбачається вкрай необхідним врахування співвідношення γ/n компонент та спектральних характеристик нейтронного випромінювання як основних факторів під час оцінки важкості радіаційного ураження в умовах імпульсної дії гамма-нейтронного випромінювання від ядерного вибуху. Основним механізмом негайної втрати дієздатності особового складу при вибуху ядерного боєприпасу є краніальне опромінювання у значних дозах, які викликають орофарингеальний синдром і синдром ранньої перехідної недієздатності.

Висновки. В умовах застосування нейтронних боєприпасів основну оцінку слід здійснювати у термінах розвинення вкрай важкої форми гострої променевої хвороби та загибелі уражених осіб протягом кількох діб. При цьому залишається порівняно мала частка осіб, уражених середнім та легким ступенем важкості, втрата дієздатності яких відкладена від моменту впливу проникаючої радіації на кілька годин.

Викладений вище підхід вбачається достатньо доцільним для включення у нову концепцію військової радіаційної безпеки у частині оцінки вражаючої дії сучасних ядерних боєприпасів.

Ключові слова: гамма-нейтронне випромінювання проникаючої радіації, нерівномірність опромінювання, дієздатність.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 268

УДК 616.441-006-08-06

ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА, АНТОНІНА СТЕПАНІВНА САВЧЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ БЕЗПОСЕРЕДНІХ УСКЛАДНЕНЬ ПРОТИПУХЛИННОГО ЛІКУВАННЯ У ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Мета роботи. Оцінити ризики появи негативних наслідків лікування хворих на рак щитоподібної залози.

Матеріали і методи. Об’єкт дослідження — оцінка ризику розвитку ранніх соматоневрологічних ускладнень залежно від схем лікування захворювань щитоподібної залози за результатами аналізу масивів даних 120 історій хвороб пацієнтів. Методи дослідження — методи непараметричної статистики, багатовимірний статистичний аналіз, технологія пошуку прихованих знань.

Результати. На базі накопичених масивів даних було з’ясовано частоту появи несприятливих ранніх соматоневрологічних наслідків — анемія 15,8%, сіалоаденіт — 27,5%, гастрит — 2,5%, порушення серцевого ритму — 72,5%, полінейропатія — 83,0%. Вперше з’ясовано залежність їх появи від наявності супутньої патології (гіпопаратиреоз, гіпокальціємія, виразкова хвороба, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, хвороби сполучної тканини, варикозне розширення вен нижніх кінцівок) та анамнестичних даних: вік, стать, стадія захворювання, кількість оперативних втручань та курсів радіонуклідної терапії, стан за школою EСOG. Висновки. Виявлено фактори, які на статистично значущому рівні впливають на появу безпосередніх ускладнень радіойодотерапії.

Відзначено, що такими чинниками є супутні соматичні захворювання, особливо серцево-судинні, ендокринної та нервової системи.

Подальший аналіз накопиченого досвіду лікування раку щитоподібної залози допоможе розробити підходи щодо оптимізації вибору оптимальних схем лікування та постлікувального моніторингу хворих.

Ключові слова: рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, соматоневрологічні ускладнення.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 276

УДК 616.441-006-057:539.16

ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА ГАЙСЕНЮК, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ,  ЛАРИСА ЛЬВІВНА СТАДНИК

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ЕКСПЕРТИЗА ПРОФЕСІЙНИХ РАКІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ПРАЦЮЮЧИХ ІЗ ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЕННЯ

Мета роботи. Проаналізувати випадки професійного раку щитоподібної залози у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуючого випромінення.

Результати. Проаналізовано 14 медичних справ пацієнтів з пухлинними захворюваннями щитоподібної залози. У 12 із них було встановлено діагноз раку щитоподібної залози, у 2 — змішаного та багатовузлового зоба. Всім пацієнтам було виконано оперативне втручання: у 6 — геміструмектомію, у 8 — субтотальну резекцію щитоподібної залози з лімфодисекцією. При гістологічному дослідженні у 11 пацієнтів встановлено папілярну карциному, у 1 — фолікулярний рак. Серед пацієнтів, хворих на рак щитоподібної залози, у 5 встановлено I стадію захворювання, у 6 — II, у 1 — III. Керуючись положеннями Інструктивно-методичного листа Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» № 20/1377 від 22.12.2010 р., у 5 хворих на рак щитоподібної залози, працюючих у сфері дії іонізуючого випромінення в строки з 2011 до 2017 р., ЦДК було встановлено діагноз професійного раку. У хворих даної категорії, медичні справи яких були розглянуті до 2011 р., діагноз професійного раку не було встановлено в зв’язку з відсутністю цього діагнозу в Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1662 від 08.11.2000 р.

Висновки. Слід визначити невелику кількість медичних справ пацієнтів з пухлинами щитоподібної залози, які працюють із джерелами іонізуючих випромінень. Актуальним питанням є подальше удосконалення діагностичних критеріїв професійних раків у професіоналів даної категорії.

Ключові слова: працюючі у сфері дії іонізуючого випромінення, критерії професійного раку, професійний рак.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 280

УДК 616-006-02:539.16

ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА ГАЙСЕНЮК, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ, ЛАРИСА ЛЬВІВНА СТАДНИК, МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА МОСКАЛЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ДОСВІД РОБОТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ДИСПАНСЕРНОЇ КОМІСІЇ У ПРОВЕДЕННІ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОФЕСІЙНИХ РАКІВ У ПРАЦЮЮЧИХ ІЗ ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЕННЯ

Мета роботи. Аналіз досвіду роботи Центральної диспансерної комісії (ЦДК) при проведенні експертизи професійних раків у фахівців, що працюють у сфері дії іонізуючого випромінення (ІВ).

Результати. Проаналізовано 305 медичних справ осіб, працюючих із джерелами ІВ, серед них 90% — працівники урановидобувної і переробної промисловості. Оцінено їх медичну документацію у співвідношенні з нормативними документами, які містять перелік професійних захворювань професіоналів даної категорії. Проведена реконструктивна оцінка та проаналізовано накопичені дози професійного опромінення у працюючих, які, як правило, не перевищували гранично допустимі дози згідно з НРБУ-97. У 159 з 305 онкохворих зі стажем роботи у шкідливих умовах не менше 10 років встановлено діагноз професійного раку. Серед професійних раків найчастіше зустрічалися рак легень і органів дихання — у 105 осіб (66%), на другому місці були хвороби системи кровотворення — у 19 (11,9%), в окремих випадках мали місце інші локалізації раків: рак щитоподібної залози, порожнини рота, слинних залоз, рак шкіри, сечового міхура, нирки, стравоходу, які також визнані професійними відповідно до Переліку професійних захворювань згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1662 від 08.11.2000 р. та Інструктивно-методичним листом Центральної лікарсько-експертної комісії ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» № 20/1377 від 22.12.2010 р.

Висновки. Досвід роботи Центральної диспансерної комісії доводить актуальність подальшої розробки діагностичних критеріїв встановлення діагнозу професійних раків у осіб, що працюють із джерелами ІВ.

Ключові слова: робітники урановидобувної і переробної промисловості, медичні справи, дози професійного опромінення, критерії професійного раку, професійний рак.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 286

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

УДК 615.849:616.006

ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ СУХІН

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ ПРИ САРКОМАХ МАТКИ І–ІІ СТАДІЇ

Резюме. Саркома — одна з найбільш агресивних і рідкісних пухлин, а частота її виникнення становить від 3 до 9% від усіх пухлин матки. Оперативне втручання є стандартним методом лікування хворих на саркому, та на жаль, останніми роками не сталося будь-яких вагомих змін, здатних значно поліпшити віддалені результати, особливо зменшити частоту локального рецидивування. Сьогодні відсутні переконливі дані щодо позитивного впливу будь-якої ад’ювантної терапії, в тому числі і променевого лікування. Водночас променева терапія (ПТ) знижує частоту локорегіонарних рецидивів, та це жодним чином не впливає на частоту виникнення віддалених метастазів.

У цьому огляді йдеться про використання ПТ при різних гістотипах сарком, залежність між післяопераційною ПТ у хворих на саркому матки і покращенням показників локорегіонарного контролю, що також корелює з представленими даними власного дослідження.

Ключові слова: саркома матки, променева терапія, специфічність виживаності.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 290

УДК 618.11-006.6+616-071

К. В. НЕМАЛЬЦОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

МОЖЛИВОСТІ МАРКЕРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ЯЄЧНИКІВ

Резюме. Проблема злоякісних пухлин яєчників у світі сприймається дуже гостро, тому що щорічно діагностується більше 200 000 випадків даної патології. Основними причинами низької виживаності таких пацієнтів є безсимптомний перебіг захворювання на ранніх стадіях і низька інформативність діагностичних методик на ранніх етапах. Огляд присвячено питанню використання серологічних пухлиноасоційованих маркерів у діагностиці, моніторингу лікування та доклінічному виявленню розвитку рецидивів захворювання. Обговорюється доцільність застосування СА19-9, СА72-4, CYFRA 21-1 і НЕ-4 в поєднанні з загальновизнаним СА-125 для діагностики епітеліальних пухлин яєчників. Показано принципове значення α-ФП і β-ХГЛ при герміногенних пухлинах яєчників, а також застосування інгібіну В і анти-мюллерівського гормону в діагностиці гранульозоклітинних пухлин яєчників.

Ключові слова: злоякісні пухлини яєчників, рак яєчників, пухлиноасоційовані маркери, онкомаркери, маркерна діагностика.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 297

УДК 615.849:575.22

ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА СИПКО, НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА МАЗНИК

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ЦИТОГЕНЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ У ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ  ПРИ ДИСТАНЦІЙНІЙ ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ ВІД РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ОПРОМІНЕННЯ

Реферат. Представлено огляд вітчизняної та закордонної літератури з описом існуючих цитогенетичних методів аналізу, що використовуються у дослідженнях впливу променевої терапії від різних джерел опромінення на нормальні тканини. Показано, що роботи з цитогенетичних ефектів променевої терапії можливо розподілити на три групи за метою та перспективними напрямками досліджень: 1) роботи, спрямовані на розв’язання біодозиметричних задач у інтерпретації цитогенетичних даних при частковому та фракціонованому опроміненні людини; 2) вивчення пошкоджувального впливу радіації на лімфоцити залежно від локалізації пухлин, джерел, типу та схем променевого лікування; 3) пошук цитогенетичних предикативних маркерів індивідуальної радіочутливості та розвитку ранніх та віддалених променевих ушкоджень. Виокремлено досить велику групу робіт з вивчення непрямих ефектів радіаційного впливу, цілі яких перекликаються з цілями другої та третьої груп. Обговорено деякі методологічні аспекти цитогенетичних досліджень відносно випромінювань з різними енергіями.

Ключові слова: аберації хромосом, променева терапія, біодозиметрія, немішенні ефекти, якість та енергія випромінювання, огляд.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 309

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

УДК [616.27+618.19]-006-089

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, 2, О. М. БІЛИЙ1, 2, Є. М. КРУТЬКО1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків 2 Харківський національний медичний університет

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ  ПЕРВИННО-МНОЖИННОГО ПУХЛИННОГО ПРОЦЕСУ


Резюме. У статті описано випадок первинно-множинного злоякісного процесу у пацієнтки віком 27 років, у якої на діагностичному етапі були виявлені саркома задньо-нижнього середостіння і рак лівої грудної залози. Лише лапаротомія з приводу підозри на внутрішньоочеревинну кровотечу через місяць після хірургічного лікування саркоми задньо-нижнього середостіння і раку лівої грудної залози дозволила встановити пухлину заочеревинного простору з поширенням черевною порожниною в міжпетльовому просторі, що не візуалізувалася при комп’ютерній томографії.

Ключові слова: первинно-множинний злоякісний процес, міофібробластична саркома, рак грудної залози, хірургічне лікування.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 314

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

УДК 616-006-057

ДЕНИС ВІТАЛІЙОВИЧ ВАРИВОНЧИК

ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

КРИТЕРІАЛЬНІ КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ЕКСПЕРТНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ГЕНЕЗУ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

Резюме. Для визначення професійного генезу злоякісних новоутворень необхідно керуватись рекомендованими ВООЗ та МОП клініко-епідеміологічними критеріями, а також абсолютними критеріями (визначеними в Україні з 2006 р.).

Існує низка складних наукових питань щодо експертизи професійного раку при дії рентгенівського та гамма-випромінювань, на вирішення яких повинні бути спрямовані подальші дослідження.

Ключові слова: професійний рак, експертиза, критерії.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 318

ОСВІТА

ТЕМАТИКА ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСІВ СТАЖУВАННЯ ПРИ ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РАДІОЛОГІЇ ІМ. С. П. ГРИГОР’ЄВА НАМН УКРАЇНИ» на 2018 рік

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 320

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ  ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ (ХМАПО) на 2018 рік

НА ПЛАТНІЙ ОСНОВІ

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 322

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2018 рік

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2018 рік  (ПЛАТНІ ПОСЛУГИ)

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 323

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 

КАФЕДРИ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ТА ДИТЯЧОЇ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ХМАПО на 2018 рік

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 324

ІНФОРМАЦІЇ

Науково-практична конференція з міжнародною участю  «Актуальні питання сучасної онкології — з акцентом на особливостях малоінвазивних технологій в онкохірургії та онкогінекології»  (20 квітня 2018 р., Харків)

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 326

Покажчик авторів XXV тому УРЖ

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 4, сторінка 327

Покажчик рецензентів XXV тому УРЖ

Повний текст

Соцмережі

Новини та події

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

Фотоархів

Grigoriev

С.П. Григор’єв

Дивитись архів