Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2019, том XXVII, випуск 1

УРЖ 2019, том XXVII, випуск 1

titul

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 5

УДК 615.12:615.031:615.032

ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВОРОНКО1, РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ ДРОНОВ1, БОРИС ІВАНОВИЧ ШРАМЕНКО1, ІГОР ВІКТОРОВИЧ БЕЛОЗЬОРОВ2, ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ГІРКА2

1 Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут НАН України»
2 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

МОЖЛИВОСТІ ОТРИМАННЯ РАДІОФАРМПРЕПАРАТІВ «ГЛЮКОЗА, 11С» ТА «ЕТАНОЛ, 11С» ДЛЯ ПОЗИТРОН-ЕМІСІЙНОЇ ТОМОГРАФІЇ НА ПРИСКОРЮВАЧАХ ННЦ ХФТІ

Надкоротковічні ізотопи 18F та 11С для позитрон-емісійної томографії (ПЕТ) традиційно одержують на прискорювачі протонів — циклотроні або фотоядерним методом на лінійному прискорювачі електронів або мікротроні. В ННЦ ХФТІ успішно реалізована на практиці можливість отримання нових РФП, мічених ізотопом 11С, готових до використання для ПЕТ-діагностики та лікування. Обов’язковою умовою ефективного функціонування ПЕТ-центру є розміщення використовуваного прискорювача в безпосередній близькості від ПЕТ-томографа. Такій умові відповідає варіант ПЕТ-центру, згідно з яким ПЕТ-томограф та прискорювачі (циклотрон, мікротрон) розміщуватимуться в сусідніх будівлях Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (ХНУ), а транспортування фармпрепаратів, мічених ізотопами 11С та 18F, буде здійснюватися за допомогою пневмопошти. Реалізація запропонованої в роботі Пропозиції дасть можливість мати в Харківському регіоні не лише типовий Центр ПЕТ-діагностики, але й створити унікальний Центр лікування раку новим радіофармпрепаратом «Етанол, 11С», отриманим дослідниками Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут Національної академії наук України» (ННЦ ХФТІ НАНУ) після дослідження в США методу лікування раку звичайним етанолом.
Ключові слова: позитрон-емісійна томографія, циклотрон, мікротрон, радіофармпрепарат, «Глюкоза, 11С», «Етанол, 11С», лікування раку.

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 10

УДК 616.24-006.61

НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ВПЛИВ ПОЄДНАНОЇ ДІЇ КОНФОРМНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ ТА ІНГІБІТОРА ЦОГ-2 НА ВМІСТ VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 У СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА НЕДРІБНОКЛІТИННИЙ РАК ЛЕГЕНІ

Мета роботи. Вивчити вплив поєднаної дії конформної променевої терапії та інгібітора ЦОГ-2 на ефективність лікування та вміст VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені
(НДРЛ).
Матеріали і методи. Для оцінки результатів дослідження 28 хворих на НДРЛ віком від 54 до 73 років були поділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа — 10 хворих, які отримали променеву терапію (ПТ) в поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 — ранселексом, 2 підгрупа — 18 хворих, які отримали ПТ. ПТ проводили з використанням методик конформного опромінювання на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом першого етапу променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 — ранселекс 100 мг на добу. Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ та ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів.
Результати. Встановлено, що при застосуванні конформної ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 позитивний ефект спостерігався у 80 % хворих на НДРЛ. Превалювали часткові регресії, частота яких зросла у хворих на НДРЛ в 4,5 разу. При цьому місцеві променеві реакції не перевищували ІІ ступеня, гематологічна токсичність — І ступеня. Знайдено підвищення вмісту VEGF у сироватці крові 89 % хворих на НДРЛ, у 92,8 % — ЦОГ-2 та ПГЕ-2 до лікування, що вказує на активацію процесів неоангіогенезу. Виявлена залежність експресії VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 від стадії захворювання та ураження лімфовузлів у хворих на НДРЛ. З’ясовано, що рівні ЦОГ-2 та ПГЕ-2 залишаються високими після променевої терапії, що свідчить про їхню стійкість до опромінення у хворих на НДРЛ. Доведено, що під впливом поєднаної дії променевої терапії з інгібітором ЦОГ-2 — ранселексом знижується вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ.
Висновки. Визначені динамічні зміни показників VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ при поєднаній дії променевої терапії та інгібітора ЦОГ-2 — ранселексу. Показано, що поєднана дія променевої терапії з інгібітором ЦОГ-2 — ранселексом знижує рівень VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ, що вказує на уповільнення пухлинного ангіогенезу.
Ключові слова: променева терапія, інгібітор ЦОГ-2 — ранселекс, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ангіогенез, циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2), простагландин Е-2 (ПГЕ-2), недрібноклітинний рак легені (НДРЛ).

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 20

УДК 61-616.62-007.253

С. М. БАЛАКА, Г. В. ГРЕЧІХІН, М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, О. В. ПАНОВ, В. С. СУХІН, М. В. ВЕРБИЦЬКИЙ, О. І. СУХОДОЛЬСЬКА, Д. А. ВЕРЕМЕЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ІНТЕРВЕНЦІЙНА РАДІОЛОГІЯ В ЛІКУВАННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УШКОДЖЕНЬ СЕЧОВОДА

Описано особливості техніки малоінвазивного лікування уретеровагінальних нориць, що виникли в післяопераційному періоді. Розвиток даного ускладнення у більшості випадків вимагає проведення відкритої хірургічної операції, але спайковий процес та запальні зміни ускладнюють виконання реконструктивної операції. Застосування методів інтервенційної радіології, таких як стентування сечовода, дозволяє з мінімальною інвазивністю закрити сформовану неповну норицю та відновити цілісність сечовода. У той же час деструкція стінки сечовода і наявність сечового затікання значно ускладнює проходження зони пошкодження як антеградно через нефростомічний доступ, так і ретроградно за допомогою цистоскопії.
Нами застосована техніка «рандеву», яка за допомогою комбінованого використання нефростомічного та цистоскопічного доступу дозволяє провести стентування сечовода в таких складних ситуаціях.
Ключові слова: післяопераційні пошкодження сечовода, інтервенційна радіологія, стентування сечовода, методика «рандеву».

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 25

УДК 616.65-002-006.615.849.5

АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ СВИНАРЕНКО, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА СУХІНА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ВИСОКОДОЗНА БРАХІТЕРАПІЯ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ: СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ

Представлено огляд сучасного стану проблеми застосування високодозової брахітерапії при ранніх стадіях раку передміхурової залози, оцінені показання до застосування та етапність в комплексному лікуванні даного захворювання.
Ключові слова: рак простати, HDR-брахітерапія.

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 31

УДК 615.849.616.65-002-006

АРТЕМ ВІТАЛІЙОВИЧ ТРОФИМОВ, ЛЕОНІД ЛЕОНІДОВИЧ ВАСИЛЬЄВ, АНАСТАСІЯ АНДРІЇВНА СВИНАРЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РОЛЬ IN VIVO ДОЗИМЕТРІЇ В КОНТРОЛІ ЯКОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

Мета роботи. Оцінити можливості in vivo дозиметрії для контролю якості дистанційної променевої терапії раку передміхурової залози та провести порівняльний аналіз розрахованих і фактичних доз на органи ризику за допомогою напівпровідникових детекторів, розташованих на передній стінці прямої кишки і задній стінці сечового міхура.
Матеріали і методи. У дослідженні брало участь 63 хворих на рак передміхурової залози Т1-Т3а стадії, без віддалених метастазів. Променева терапія проводилася в сумарній осередковій дозі 74 Гр, 34 фракції, 5 днів на тиждень з використанням статичної чотирьохпільної методики. In vivo дозиметрія проводилася один раз на тиждень з використанням напівпровідникових дозиметрів, розташованих на передній стінці прямої кишки і задній стінці сечового міхура.
Результати. Були порівняні дані розрахованої і фактичної дози на задній стінці сечового міхура і передній стінці прямої кишки, які є основними критичними органами при променевій терапії даної локалізації.
Середнє відхилення виміряної дози від розрахованої планувальною системою на задній стінці сечового міхура склало 1,17 % ± 0,17 %, на передній стінці прямої кишки — 0,99 % ± 0,18 %.
Висновки. Результати.вимірювань, отримані в даній роботі, показують точність дозиметрії in vivo (при використанні напівпровідникових дозиметрів) та дозволяють проводити вторинну верифікацію планів в променевій терапії. Вони здатні вимірювати дозу всередині тіла пацієнта в безпосередній близькості до обсягу опромінення з високою точністю і можуть використовуватися без істотної зміни клінічного робочого процесу.
Ключові слова: in vivo дозиметрія, рак передміхурової залози, дистанційна променева терапія, контроль якості, критичні органи, обсяг опромінення.

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 38

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

УДК 615.849.6616.039.75

ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА СУХІНА, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, АННА СЕРГІЇВНА СІМБІРЬОВА, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ АРТЮХ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РОЛЬ IN VIVO ДОЗИМЕТРІЇ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ РАКУ ГЕНІТАЛІЙ І РАКУ ГОЛОВИ ТА ШИЇ

Дозиметрія іn vivo як складова гарантії якості променевої терапії має стати широкодоступним методом контролю відпуску запланованої дози у відділеннях променевої терапії. Це мінімізує променеву токсичність при збереженні ефективності променевого лікування у комплексному та комбінованому лікуванні раку геніталій та раку голови і шиї.
Ключові слова: гарантія якості променевої терапії, променева токсичність, in vivo дозиметрія.

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 43

УДК 577.175.8:616-006.6

І. С. ГРОМАКОВА, П. П. СОРОЧАН, Н. Е. ПРОХАЧ, І. М. ПОНОМАРЬОВ, І. A. ГРОМАКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ЛЕПТИН І РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ

Ожиріння є фактором ризику розвитку та прискореного прогресування різних злоякісних новоутворень, включаючи рак грудної залози. Суттєва роль в реалізації зв’язку ожиріння і раку грудної залози належить адипокінам. Ключовим медіатором ефектів ожиріння на канцерогенез є лептин, циркулюючий рівень якого пропорційний жировій масі. У даному огляді підсумовувані Результати.досліджень, що свідчать про зв’язок лептину з ризиком розвитку та прогресування раку грудної залози та освітлені механізми проканцерогенної дії гормону та лептин-спрямовані терапевтичні підходи.
Ключові слова: лептин, рак грудної залози.

Повний текст

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 49

УДК 61-616-039.76

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, Р. А. ПІДЛІСНИЙ1, О. М. БІЛИЙ1,2, Є. М. КРУТЬКО1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ МЕТАХРОННОГО ЗЛОЯКІСНОГО ПУХЛИННОГО ПРОЦЕСУ ШИЙКИ МАТКИ ТА ЛЕГЕНЬ

У статті представлено опис випадку первинно-множинного злоякісного процесу у пацієнтки Ч., 40 років. Хвора спостерігається в клініці ДУ «ІМР НАМН України» з 2008 р. з приводу раку шийки матки (плоскоклітинний незроговілий рак), проведено комбіноване лікування. Безрецидивний період за раком шийки матки склав 10 років. Вперше пухлина верхньої частки правої легені виявлена в 2013 р. (до 2 см у діаметрі). Протягом 6 років хвора не обстежувалася і не лікувалася. Звернулася в клініку в лютому 2019 р., при КТ-дослідженні виявлена пухлина верхньої частки правої легені за типом Панкоста–Тобіаса.
Ключові слова: первинно-множинний злоякісний процес, рак легені, рак шийки матки, лікування.

Повний текст

 

ДИСКУСІЯ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 53

УДК 612.172.2:616-006.66

ПАВЛО ПАВЛОВИЧ СОРОЧАН, ІРИНА АНДРІЇВНА ГРОМАКОВА, НАТАЛІЯ ЕДУАРДІВНА ПРОХАЧ, ІННА СЕРГІЇВНА ГРОМАКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ З ОЖИРІННЯМ

Мета роботи. Виявити особливості стану вегетативної регуляції, що визначені за показниками ВСР, у хворих на рак тіла матки з ожирінням різного ступеня.
Матеріали та методи. Обстежено 63 хворих на рак тіла матки (РТМ) I–II стадій (T1а-bN0M0–T2abN0M0), яким було проведене оперативне лікування в обсязі екстирпації матки з придатками. Дослідження варіабельності серцевого ритму (ВСР) проводили з використанням діагностичного комплексу «Спектр+». Для оцінки ВСР використовували методи часового та спектрального аналізу та метод варіаційної пульсометрії.
Показники ВСР аналізували у групах хворих, які розрізнялися за індексом маси тіла.
Результати. У хворих з ожирінням реєстрували зниження варіабельності серцевого ритму. Загальна потужність сигналу вегетативних впливів у групі з нормальною вагою становила 1561 мс2. У групах з I, II та III ступенем ожиріння цей показник дорівнював відповідно 1202 мс2, 998 мс2 та 432 мс2. Найнижчі показники часового та спектрального аналізу ВСР реєстрували у хворих з III ступенем ожиріння. Ці хворі мали також найвищий індекс напруги регуляторних систем. Встановлено кореляційні зв’язки індексу маси тіла з показниками ВСР.
Висновки. У хворих на РТМ з ожирінням відмічено зниження ВСР, що свідчить про превалювання симпатичних впливів у цих хворих. Ступінь порушень вегетативних впливів має пряму залежність від ступеня ожиріння. Найбільші порушення спостерігали у хворих з III ступенем ожиріння. Зміни стилю життя, спрямовані на нормалізацію ваги, можна рекомендувати для запобігання порушень вегетативної регуляції та зниження ризику виникнення раку тіла матки.
Ключові слова: рак тіла матки, ожиріння, варіабельність серцевого ритму.

Повний текст

 

ЮВІЛЕЇ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 58

ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ ТКАЧЕНКО

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 59

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні і перспективні напрямки клінічної онкології» (26–27 вересня 2019 р., м. Харків)

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 61

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасний стан і проблеми брахітерапії» (8 листопада 2019 р., м. Харків)

Повний текст

 

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 63

Науково-практична конференція Українського товариства радіаційних онкологів (УТРО) за участю міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні» (26–27 червня 2019 р., м. Полтава)

Повний текст

 

ДО УВАГИ АВТОРІВ УРЖ

2019, том XXVII, випуск 1, сторінка 65

Вимоги до рукописів, які подаються в «Український радіологічний журнал», складено з урахуванням Єдиних вимог до рукописів, які подаються в біомедичні журнали, розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.

Повний текст

Соцмережі

Новини та події

Український Радіологічний Журнал

Фотоархів

Grigoriev

С.П. Григор’єв

Дивитись архів