УРЖ 2018, том XXVI, випуск 2
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ЗМІСТ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 65
УДК 618.15-006.6-033.2-085.849
ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА1, ЕМІЛІЯ АНАТОЛІЇВНА ДЬОМІНА2, ЛІЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МАТВІЄВСЬКА3, ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА ХРУЛЕНКО1, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА БАРАНОВСЬКА1
1 Національний інститут раку МОЗ України, Київ
2 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України, Київ
3 Комунальний заклад «Житомирський обласний онкологічний диспансер»
РАДІОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БРАХІТЕРАПІЇ ВТОРИННОГО МЕТАСТАТИЧНОГО РАКУ ВАГІНИ
Мета роботи. Пошук оптимальних моделей контактної променевої терапії (КПТ) з метою підвищення ефективності хіміопроменевої терапії (ХПТ) вторинного раку вагіни (метастатичних форм) (ВМРВ) продовжує залишатися предметом широкої дискусії.
Матеріали і методи.У відділенні радіаційної онкології Національного інституту раку проведено комплексне консервативне лікування 92 хворих на ВМРВ II–ІІІ стадій, T2–3N0–1M0 віком 28–72 роки. Залежно від методу HDR (high dose rate — вище 12 Гр/год) брахітерапії (БТ) на фоні хіміосенсибілізуючих засобів (оральні фторпіримідини, препарати платини) були сформовані 3 групи: 2 досліджувані (28 хворих, яким проводилася HDR БТ із використанням джерела 192Ir, і 30 пацієнток з джерелом 60Со HDR) та 34 пацієнтки контрольної групи, яким БТ була проведена джерелами 60Со середньої потужності — medium dose rate (МDR — від 2 Гр/год до 12 Гр/год). Сумарна вогнищева доза від поєднаної променевої терапії (ППТ) становила до 80–90 Гр на пухлинний осередок і 44–46 Гр на зони регіонарного метастазування. БТ проводили в режимі 5 Гр 2 рази на тиждень.
Результати. Аналіз безпосередніх результатів ефективності використання джерел 60Со або 192Ir при HDR БТ і даних динамічного спостереження протягом 3 місяців показав, що позитивна відповідь пухлини (повна + часткова регресія) у хворих на ВМРВ досліджуваних груп після курсу ХПТ збільшилась на 20,1% та 16,6% у порівнянні із застосуванням 60Со МDR при БТ. Токсичні ефекти лікування за кількістю і ступенем їх проявів у досліджуваних групах хворих не відрізнялися від контрольної і не перевищували ІІ ступеня.
Висновки. Таким чином, технології високоенергетичної сучасної брахітерапії джерелами 192Ir і 60Со високої потужності дозволяють концентрувати за короткий часовий проміжок високі дози енергії іонізуючого випромінювання в обмеженому обсязі тканин із мінімальними ризиками виникнення тяжких променевих реакцій або пошкоджень. Клінічний ефект ППТ носить відстрочений характер. Застосування радіомодифікаторів у процесі ППТ хворих на ВМРВ не призводить до токсичних ускладнень, які негативно впливають на якість життя хворих.
Ключові слова: брахітерапії, вторинний рак вагіни (метастатична форма).
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 70
УДК 616.006.6: [5+31+351-352]-086-059
МАРИНА В'ЯЧЕСЛАВІВНА СОКОЛОВСЬКА1, ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ ІВЧУК1, ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА ГОВОРУХА2, ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ВАЛЕВАХІНА2, ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА ВІНЦЕВИЧ2, ОКСАНА СТАНІСЛАВІВНА ЧУРІКОВА2, ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ ОВСІЄНКО2
1 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ
2 Київський міський клінічний онкологічний центр
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ HDR-БРАХІТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ШКІРИ, СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ, ПРЯМОЇ КИШКИ, АНАЛЬНОГО КАНАЛУ
Мета роботи. Оцінити можливості і ефективність HDR-брахітерапії в лікуванні раку шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, прямої кишки та анального каналу.
Матеріали і методи. Нами проліковано 79 хворих із злоякісними новоутвореннями вищезгаданих локалізацій, які отримали аплікаційну або внутрішньопорожнинну HDR-брахітерапію на апараті Gamma Med plus із радіоактивним джерелом 192 Ir з 2014 до 2017 року. Вибір тактики лікування залежав від стадії пухлинного процесу та попереднього лікування. Як самостійний курс брахітерапію застосовували при пухлинах Tis-T1N0M0 або при рецидиві пухлинного процесу після хірургічного чи комбінованого лікування. При пухлинному процесі Т 2N0M0 контактне опромінення проводили на ІІ етапі поєднаної променевої терапії або як компонент комбінованого лікування в післяопераційному періоді.
Результати. Застосування HDR-брахітерапії в радикальному або комбінованому лікуванні злоякісних пухлин шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, прямої кишки та анального каналу дає 100% повну відповідь на проведене лікування, що підтверджують результати 3-річного спостереження. Разом із тим контактне опромінення забезпечує низьку токсичність лікування для оточуючих тканин, що впливає на якість життя пролікованих хворих.
Висновки. Аплікаційна та внутрішньопорожнинна HDR-брахітерапія забезпечує локальний контроль та мінімальне навантаження на оточуючі здорові тканини.
Метод є універсальним і може застосовуватися за радикальною програмою самостійно або в поєднанні з дистанційним опроміненням та як компонент комбінованого лікування цих пухлин.
Підвищує ефективність лікування хворих рак шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, прямої кишки, анального каналу та покращує якість їх життя.
Ключові слова: HDR-брахітерапія, рак шкіри, рак слизової оболонки ротової порожнини, рак прямої кишки, рак анального каналу.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 74
УДК 616-073.756.8-073.8-073.755.4:616.831-006.484.04
А. А. ГРЯЗОВ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ
ЗІСТАВЛЕННЯ ДИНАМІЧНО ЧУТЛИВОЇ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЧНОЇ ПЕРФУЗІЇ ТА НЕІНВАЗИВНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО СПІНМАРКУВАННЯ В ДІАГНОСТИЦІ СТУПЕНЯ ЗЛОЯКІСНОСТІ ГЛІОМ
Мета роботи. З метою зіставлення діагностичної цінності у визначенні ступеня злоякісності гліом (СЗГ) за даними безконтрастної методики на основі артеріального спінмаркування — arterial spin labeling (ASL) і динамічно чутливого контрастування (перфузії) МРТ (DSC) проаналізували дані 30 пацієнтів із діагнозом гліома головного мозку.
Матеріали і методи. У всіх пацієнтів діагноз мав гістологічне підтвердження або після хірургічної операції, або після стереотаксичної біопсії. Високозлоякісні гліоми (ВЗГ) визначалися у 22 пацієнтів і низькозлоякісні (НЗГ) — у 8 хворих. До операції всі пацієнти досліджувалися МРТ з напруженістю магнітного поля 1,5Тл з отриманням як стандартних МР-послідовностей, так і спеціальних перфузійних програм: ASL і DSC. Досліджувалися як зони інтересу в тканині пухлини, так і в мозковій речовині (кора і біла речовина) контралатеральної гемісфери. Ми досліджували такі параметри: відносний обсяг і швидкість церебрального кровотоку, за даними контрастної МРТ DSC і безконтрастної методики ASL.
Результати. За нашими даними значення кровотоку збільшувалися в міру зростання ступеня злоякісності гліоми. Дані ASL корелювали з даними DSC-rCBF (r = 0,580, P < 0,01) і з даними rCBV (r = 0,431, P < 0,01). В зонах інтересу (ROC) залежно від СЗГ швидкість кровотоку за даними ASL мала найбільш високі значення по кривій ROC (0,844). Зони під кривою ROC DSC-rCBF і DSC-rCBV аналізували з використанням тесту Z; різниця не була статистично значимою.
Чутливість діагностики за даними DSC склала 91,3%, за даними ASL — 95,8%, специфічність — 77,7 і 89,4% відповідно.
Висновки. Застосування неінвазивної МРТ-послідовності на основі пульсового артеріального спінмаркування (arterial spin leibling, PASL) при зіставленні з динамічно чутливим контрастуванням (DSC) дає можливість з високою точністю визначати ступінь злоякісності гліом мозку, з високими показниками чутливості і специфічності.
Ключові слова: магнітно-резонансна томографія, артеріальне спінмаркування, динамічно чутлива перфузія, гліома, ступінь злоякісності.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 80
УДК 616.348+616.351]-006.6-089.819
МИХАЙЛО АНАТОЛІЙОВИЧ СЕЛЕЗНЬОВ
Харківська медична академія післядипломної освіти
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЛІКУВАННІ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ
Мета роботи. Проаналізувати лікування 22 пацієнтів, оперованих у 2016–2018 рр. з приводу пухлин товстої кишки з використанням лапароскопічних технологій.
Матеріали і методи. У десяти випадках лапароскопічний етап був переведений у відкрите оперативне втручання. Всі пацієнти з конверсією мали пухлину лівої половини товстої кишки. До структури повністю лапароскопічних оперативних втручань увійшли правобічна геміколектомія, резекція сигмоподібної кишки, резекція прямої кишки, а також трансанальна ТМЕ.
Результати. Проблема впровадження лапароскопічної техніки в хірургію колоректального раку лежить не тільки в площині відпрацювання мануальних навичок, а й у вирішенні адміністративних, організаційних питань, спрямованих на забезпечення безперервності освітнього процесу і достатньої хірургічної активності. Крива навчання для виконання колоректальних резекцій, навіть із застосуванням симуляційних методик для розвитку мануальних навичок і використанням навчальних відеоматеріалів, достовірно перевищує 10 операцій. Суттєву допомогу в освоєнні даного виду оперативних утручань надає робота з наставником. Висновки. Ретельний відбір пацієнтів для операцій на прямій кишці та лівій половині товстої кишки за такими показниками, як ІВТ, розмір пухлини, спайковий процес у черевній порожнині істотно знижують частоту конверсій.
Ключові слова: колоректальний рак, лапароскопія, конверсія, крива навчання.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 83
УДК 616-006.6-085.849.19-035.1
ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА
Національний інститут раку МОЗ України, Київ
ПЕРЕВАГИ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
У статті висвітлено, що злоякісні новоутворення є однією з найгостріших медичних проблем сучасності. Відзначено повільне зростання онкологічної захворюваності, яка продовжує займати перше місце у переліку причин передчасної смертності. Променева терапія залишається одним із основних методів лікування онкозахворювань. Підвищення ефективності променевої терапії у лікуванні онкологічних хворих у нашій країні за останній час проходить завдяки втіленню сучасних технологій у планування та проведення її. Проте максимальне використання сучасних променевих методів залежить від рівня технічного оснащення онкологічних закладів та інформування суспільства про роль і можливості променевої терапії. Успіхи радіац ійної онкології в кінці ХХ і на початку ХХІ століття обумовлені головним чином високими технологіями здійснення терапевтичного опромінення. На сьогодні створений і розвивається новий напрямок у променевій терапії — конформна променева терапія. Важливою частиною технологічної підготовки і проведення конформної променевої терапії є передпроменева топометрична підготовка.
Сучасні методи променевої терапії з використанням різних видів високоенергетичного випромінювання є новим стимулом до розвитку і втілення у практику високоточної поєднаної променевої терапії і дозиметричного планування. Перспектива подальшого розвитку радіаційної онкології полягає не тільки у втіленні нових технологій в променеву практику, але і в інтенсивному розвитку радіаційної медицини і радіобіології. Підкреслено, що для ефективного використання методів променевої терапії і гарантії якості лікування сучасне відділення радіаційної онкології має бути устатковане таким комплексом апаратури: опромінювачі — дистанційні і контактні гамма-апарати, прискорювачі з максимальною енергією фотонів 5–25 МеВ, пристрій для візуалізації і контролю точності опромінення, система планування опромінення. Вказано, що подальший розвиток променевої терапії полягає не тільки у втіленні нових технологій у променеву практику, але й у інтенсивному розвитку радіаційної медицини і клінічної радіобіології. Застосування нових технологій та комп'ютерної техніки, урахування принципів радіобіології забезпечує підведення запланованої дози до обсягу мішені при мінімальному опроміненні здорових тканин зі збереженням гарантії якості променевої терапії.
Ключові слова: радіаційна онкологія, іонізуюче випромінювання, конформна променева терапія, сучасні тех-
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 88
УДК 616-006.6-085/089:616-005.9
М. І. ХВОРОСТЕНКО, І. М. КИХТЕНКО, Ю. М. ХВОРОСТЕНКО, Ю. В. ГРАБОВСЬКИЙ
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЛІМФОВЕНОЗНОГО ВІДТОКУ СЕГМЕНТІВ КІНЦІВКИ З ДИСТАЛЬНИМ НАБРЯКОМ В ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ ПІСЛЯ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ
Виявлена можливість визначення лімфовенозного відтоку сегментів кінцівки з дистальним набряком в онкологічних хворих після комбінованого лікування за допомогою пертехнетату 99mТс.
Ключові слова: лімфовенозний відтік, лімфедема кінцівки, пертехнетат 99m Тс.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 93
УДК 611.91+611.93]-006.4+615.849:576.385.5
НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ АРТЮХ, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків
ВМІСТ VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 У СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА ПУХЛИНИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ В ДИНАМІЦІ КОНФОРМНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ
Мета роботи. Вивчення вмісту фактора росту ендотелію судин (VEGF), циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та простагландину Е-2 (ПГЕ-2) у сироватці крові хворих на пухлини голови та шиї (ПГШ) у динаміці конформної променевої терапії.
Матеріали і методи. Обстежено 22 пацієнти з плоскоклітинним раком віком від 29 до 79 років. Променеву терапію (ПТ) проводили із застосуванням методик багатопільного конформного опромінювання на лінійному прискорювачі Clinac 600C, використовували режим класичного фракціонування. Вибір обсягів опромінення у планувальній системі (Varian Eclipse 8.9) проводили відповідно до керівництва ICRU 50 & 62. Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ та ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування.
Результати. Доведено, що вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові 91 та 86,4% хворих на пухлини голови та шиї до початку конформної променевої терапії є вірогідно вищим, ніж у групі порівняння. Після курсу ПТ у хворих на ПГШ при регресії пухлини (77,3%) визначали зниження рівня VEGF у 1,8 разу порівняно з показниками до лікування, а вміст ЦОГ-2, ПГЕ-2 практично не змінювався. При цьому місцеві променеві реакції не перевищували II ступеня, гематологічна токсичність — І ступеня. Спостерігали високий рівень VEGF до лікування у групі хворих з прогресією (22,7%) пухлинного процесу, після лікування у них рівень VEGF залишався високим на фоні незмінно високих рівнів ЦОГ-2 та ПГЕ-2. Аналіз отриманих результатів показав, що зміни рівня VEGF збігалися з об'єктивною відповіддю на променеве лікування. При регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, що свідчить про ефективність ПТ, у разі прогресії спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов'язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії.
Висновки. Визначено динамічні зміни показників VEGF у сироватці крові хворих на ПГШ під час променевої терапії на фоні об'єктивної відповіді на лікування. З'ясовано, що рівні ЦОГ-2 та ПГЕ-2 залишаються високими після променевої терапії у хворих на ПГШ.
Ключові слова: променева терапія, фактор росту ендотелію судин, ангіогенез, циклооксигеназа-2, простагландин Е-2, пухлини голови та шиї.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 99
УДК 618.19-006.6-089.843/844
М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, 2, О. М. БІЛИЙ1, 2
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків 2 Харківський національний медичний університет
ПРИНЦИПИ МІНІМІЗАЦІЇ ХІРУРГІЧНІЙ ТРАВМИ У ХВОРИХ НА РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕКОНСТРУКЦІЇ
Рак грудної залози займає перше місце серед онкологічних захворювань у жінок. Все частіше на рак грудної залози хворіють жінки молодого віку. Одним із найгостріших і невирішених чинників залишається проблема психологічної та соціальної адаптації таких пацієнток після хірургічного лікування в обсязі радикальної мастектомії. У статті представлені тактичні і стратегічні міркування щодо мінімізації хірургічної агресії у хворих на рак грудної залози. Представлені власні дані щодо органозберігального і реконструктивновідновного лікування у хворих на рак грудної залози.
Ключові слова: рак грудної залози, хірургічне лікування, реконструктивна хірургія.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 102
УДК 618.14-006.363.04-085.849.19
ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ СУХІН
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків
РОЛЬ ДОЗИ АД'ЮВАНТНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ САРКОМАХ МАТКИ І–ІІ СТАДІЙ
Стандартним лікуванням при саркомі матки є хірургічне втручання. Вплив будь-якої ад'ювантної терапії не доведено. Променева терапія, яка знижує частоту локальних рецидивів, але не впливає на загальну виживаність, у деяких центрах не застосовується. Це також обумовлено відмінністю доз, що підводяться. Мета дослідження. Аналіз ефективності лікування хворих на саркому матки І–ІІ стадій залежно від дози опромінення.
Матеріали і методи. Післяопераційний курс променевої терапії проводився 106 хворим на саркому матки I–II стадій (T1а-2NхM0), які були поділені на дві групи — тільки променева терапія в СОД 40–50 Гр, та в поєднанні з брахітерапією (буст) у СОД до 60–70 Гр.
Результати. Проведення післяопераційного опромінення з дозою 70–80 Гр за рахунок брахітерапії на ложе пухлини сприяє зниженню частоти місцевого рецидивування: 41,9 проти 24,5% незалежно від схеми лікування. Проведення радіотерапії в схемі комбінованого лікування забезпечує відсутність рецидивів та зниження частоти метастазування з 66,7 до 11,8%. Збільшення дози опромінення при комплексному лікуванні вірогідно знижує частоту рецидивів з 25,0 до 6,3% та метастазів — з 75,0 до 25,0%, особливо при І стадії — з 33,3 до 7,1%. Висновки. Доза ад'ювантної променевої терапії є фактором, який впливає на зниження частоти як рецидивування, так і метастазування.
Ключові слова: саркома матки, променева терапія, рецидивування, брахітерапія, доза опромінення, буст.
ЛЕКЦІЇ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 106
УДК 616.43-073.916.3(477)
НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА1, 2, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РАДІОІЗОТОПНОЇ ДІАГНОСТИКИ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ. ЧАСТИНА 2
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 113
УДК 616.351-006.6-085.28-085.849.101
Д. Е. МАХМУДОВ, М. І. ПАЛІЙ, О. В. ГАНІЧ, О. Ю. СТОЛЯРОВА, В. В. ЗВІРИЧ, О. О. КОЛЕСНИК
Національний інститут раку МОЗ України, Київ
ГОСТРА КИШКОВА НЕПРОХІДНІСТЬ ПІСЛЯ ХІМІОПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ МІСЦЕВО-ПОШИРЕНОГО РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ. КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
Хіміопроменева терапія є стандартним видом неоад'ювантного лікування місцево-поширеного раку прямої кишки, оскільки забезпечує достовірне підвищення показників безрецидивної виживаності та час тоти радикальних оперативних утручань. Ступінь регресу первинної пухлини після неоад'ювантної хіміопроменевої терапії є однією з форм позитивного ефекту лікування, найсуттєвішим ефектом якої є пов ний клінічний або патоморфологічний регрес. У даній публікації наведено клінічний випадок нетипового прояву позитивного ефекту неоад'ювантної хіміопроменевої терапії місцево-поширеного раку прямої кишки, а саме гостра кишкова непрохідність на фоні практично повного патоморфологічного регресу.
Ключові слова: неоад'ювантна хіміопроменева терапія, місцево-поширений рак прямої кишки, гостра кишкова непрохідність.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 120
УДК 616.594.1-006.6-089.843
М. В. КРАСНОСЕЛЬСКИЙ1, 2, Ю. О. БАБАЛЯН3, О. М. БІЛИЙ1, 2, Є. М. КРУТЬКО1, М. В. ВЕРБИЦЬКИЙ1
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет
3 Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня — центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Харків
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ МІСЦЕВО-ПОШИРЕНОГО ЕКСТРАІНТРАКРАНІАЛЬНОГО РАКУ ШКІРИ ПОТИЛИЧНОЇ ДІЛЯНКИ
У статті представлені можливості хірургічного лікування хворих на місцево-поширений рак шкіри голови і шиї. Нижній трапецієподібний клапоть можна використовувати при дефектах обличчя, шиї, волосистої частини голови, плеча, передньої грудної стінки, особливо після променевої терапії. Застосування нижнього трапецієподібного клаптя дозволяє досягти прийнятних функціональних і косметичних результатів. Ключові слова: місцево-поширений рак шкіри, хірургічне лікування, нижній трапецієподібний клапоть.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 124
УДК 616.212-006.4-085.849.19-035
ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА ДОЛЯ2, СВІТЛАНА ВАЛЕНТИНІВНА ГРИГОРЕНКО1, ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА ЩЕРБАТЮК1, НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА ВІТЮК1, АЛЛА ПЕТРІВНА ДИКА1, ТЕТЯНА В'ЯЧЕСЛАВІВНА КОНЬКОВА1, ОЛЕКСІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ КОРЧИНСЬКИЙ1, ОЛЬГА ІВАНІВНА БОЛЮХ1, ТЕТЯНА СТЕПАНІВНА НЕЧИПОРУК1
1 Подільський регіональний центр онкології, Вінниця
2 Національний інститут раку МОЗ України, Київ
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ЛІКУВАННЯ РАКУ
ШКІРИ НОСА. ОПЕРУВАТИ ЧИ ОПРОМІНЮВАТИ?
В статті наведено клінічні випадки променевого лікування раку шкіри носа, представлено результати даного лікування. Показано, що променева терапія може використовуватись як самостійний метод лікування.
Ключові слова: променева терапія, рак шкіри.
ЮВІЛЕЇ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 126
МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 127
НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 128
ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ПОПОВСЬКА
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 129
ЯРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ ШПАРИК
ІНФОРМАЦІЇ
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 131
Вартість курсів стажування при ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України» станом на 20.03.2018 р.
2018, том XXVI, випуск 2, сторінка 133
РЕЗОЛЮЦІЯ науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної онкології — з акцентом на особливостях малоінвазивних технологій в онкохірургії та онкогінекології» (19-20 квітня 2018 р., м. Харків)
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв