Головна » 2017, том XXV, випуск 2

УРЖ 2017, том XXV, випуск 2

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 77

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 616-089.5-031.81:616-089.5-035.4

СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ ЛУЦИК

Обласний комунальний заклад «Cумський обласний клінічний онкологічний диспансер»

ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ЗНЕБОЛЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВІКУ З ВИХІДНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на рак кишечника, які підлягають хірургічному лікуванню, шляхом оптимізації анестезіологічної допомоги.

Матеріали та методи. У дослідження включено 106 пацієнтів, хворих на рак кишечника з супутньою хронічною серцевою недостатністю І–ІІ ст. за NYHA. Всім пацієнтам проводилося хірургічне лікування в обсязі органозберігального втручання з лімфодисекцією D2–D3. Ступінь анестезіологічного ризику становив ІІ–ІІІ за ASA. Пацієнти були розділені на дві групи. Хворим І групи проводилося знеболення з використанням тотальної внутрішньовенної анестезії. Хворим ІІ групи додатково призначали L-аргенін 4,2 % 100 мл та знеболення доповнювали епідуральною анестезією.

Результати. У результатах дослідження привертає увагу покращення показників скоротливості міо карда та позитивний вплив на гальмування стресорних факторів у вигляді зниження рівня кортизолу на 17,1 % та показника вмісту катехоламінів в еритроцитах на 31,4 % у хворих другої групи.

Висновки. Отже, як показали результати дослідження, можливе нове вирішення наукового завдання — покращення результатів лікування у пацієнтів з вихідною хронічною сердцевою недостатністю, які оперовані з приводу раку шлунково-кишкового тракту.

Ключові слова: серцева недостатність, похилий вік, знеболення.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 83

УДК: 616-001.5/005.1+073/092.6

ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ БІЛЕЦЬКИЙ, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ КУРСОВ

Харківська медична академія післядипломної освіти

ЗАПОБІГАННЯ РОЗВИТКУ МІТОХОНДРІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ПРИ МУЛЬТИОРГАННИХ ВТРУЧАННЯХ

Резюме. Вивчали ендогенну продукцію монооксиду вуглецю (СО) у 23 постраждалих у стані шоку на фоні політравми. Знайдено значне підвищення вмісту в крові карбоксигемоглобіну в період реперфузії. Застосування розчину, що містив бурштинову кислоту, нікотинамід, інозин, метіонін разом із тіаміном, сприяло зменшенню продукції ендогенного СО, який веде до виникнення мітохондріальної дисфункції.

Ключові слова: політравма, шок, мітохондріальна дисфункція, монооксид вуглецю, карбоксигемоглобін.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 86

КСЕНІЯ ІГОРІВНА ЛІЗОГУБ1, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ КУРСОВ2

1 ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», Харків 2 Харківська медична академія післядипломної освіти

РІДИННА ІНФУЗІЙНА ПІДТРИМКА ПРИ ВИКОНАННІ ТРАВМАТИЧНИХ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ В ОРТОПЕДИЧНІЙ ОНКОЛОГІЇ ВІДПОВІДНО ДО ПРИНЦИПІВ GOAL-DIRECTED FLUID THERAPY

Резюме. У 24 хворих зі злоякісними новоутвореннями трубчастих кісток під час операції застосовували рідинну інфузійну підтримку із досягненням цільового значення ударного індексу 35 мл/м2 та середнього артеріального тиску 90 мм Hg. Об’єм інфузії виявився меншим, ніж при ліберальному режимі ресусцитації. Ускладнень, що були зумовлені анестезіологічним забезпеченням, не констатували.

Ключові слова: цілеспрямована рідинна ресусцитація, ортопедична онкологія, анестезіологічне забезпечення.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 89

УДК 616.441-006.6-089:615.849.2

ЮРІЙ ІВАНОВИЧ КАРАЧЕНЦЕВ, МАКСИМ ЄВГЕНОВИЧ САЗОНОВ, ВАДИМ ВІТАЛІЙОВИЧ ХАЗІЄВ, ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ ДУБОВИК, ЄГОР ПАВЛОВИЧ КОРЧАГІН, ЛЕОНІД ВОЛОДИМИРОВИЧ ГЕРАСИМЕНКО, А. КОРКЕЛІЯ

ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України», Харків

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ НАТРІЙ-ЙОД СИМПОРТЕРА ПРИ ВИСОКОДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ПАПІЛЯРНИХ КАРЦИНОМАХ І ФОЛІКУЛЯРНИХ НЕОПЛАЗІЯХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Резюме. Основним методом лікування високодиференційованого раку щитоподібної залози (РЩЗ) є радикальне хірургічне лікування з подальшим проведенням радіойодотерапії (РЙТ), ефективність якої залежить від можливості клітини накопичувати радіофармпрепарат. Можливість захоплення йоду визначається наявністю на мембрані клітини білка натрій-йод симпортера (NIS), яка в процесі канцерогенезу може бути втрачена. Досліджено рівень експресії NIS у високодиференційованому папілярному РЩЗ і фолікулярних неоплазіях, що включають в себе як доброякісні, так і злоякісні пухлини. До 12 % усіх папілярних і 56 % фолікулярних карцином демонструють відсутність експресії NIS, що говорить про можливу нечутливість до РЙТ і підвищений ризик рецидиву захворювання.

Ключові слова: експресія натрій-йод симпортера, рак щитоподібної залози.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 94

УДК 616.441-085.849.1

ОКСАНА ІВАНІВНА СОЛОДЯННИКОВА, ГЕОРГІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ СУКАЧ, ДАНУТА ЛЮЦІАНІВНА САГАН, ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ ТРАЦЕВСЬКИЙ

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

ЕФЕКТИВНІСТЬ РАДІОЙОДОТЕРАПІЇ ДИФЕРЕНЦІйОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРМІНІВ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

Резюме. Ретроспективний аналіз ефективності радіойодотерапії хворих на диференційований рак щитоподібної залози виявив досить високі позитивні показники ефективності від першого курсу 131I у 88,6–76,0 % хворих, незалежно від часу, що пройшов після операції або діагностичної сцинтиграфії. Утім, питання про терміновість проведення радіойодотерапії необхідно вирішувати в кожному конкретному випадку, виходячи з факторів ризику.

Ключові слова: диференційований рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, ефективність лікування.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 98

УДК 616.831-006.6:616-053]:616-08(476)

В. В. СIНАЙКО

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова», а/г Лісовий, Мінський район, Білорусь

КОМБІНОВАНЕ ТА КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ВIКУ З ГЛІОБЛАСТОМОЮ

Мета дослідження. Оцінити результати комбінованого та комплексного лікування у пацієнтів похилого віку з первинною гліобластомою (Grade IV).

Матеріали і методи. У дослідження включено 74 пацієнти з гліобластомою віком ≥ 65 років і статусом за шкалою Карновського ≥ 50 %, в лікуванні яких використовували променеву терапію (ПТ) чи хіміопроменеву терапію (ХПТ) темозоломідом.

Результати. Використання післяопераційної ХПТ у порівнянні з ПТ дозволило підвищити медіану виживання без прогресування з 6 ± 0,67 міс. до 9 ± 1,71 міс. (р = 0,005) і медіану загального виживання пацієнтiв з 7 ± 1,11 міс. до 15 ± 1,33 міс. (р = 0,001). Збільшення сумарної вогнищевої дози (СВД) з 50–52,2 Гр до 54–60 Гр сприяло підвищенню медіани виживання без прогресування з 4 ± 1,31 міс. до 8 ± 0,67 міс. (р = 0,018), а медіани загального виживання — з 5 ± 1,31 міс. до 11 ± 1,58 міс. (р < 0,001). Збільшення СВД з 54–57,6 Гр до 58–60 Гр не поліпшило виживання пацієнтів.

Висновки. Введення темозоломіду до схеми післяопераційного лікування пацієнтів з гліобластомою віком ≥ 65 років покращує результати лікування. Залежності результатів лікування від СВД ПТ у діапазоні 54–60 Гр не виявлено.

Ключові слова: гліобластома (Grade IV), похилий вік, пiсляопераційне лікування.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 105

УДК 618.146-006-059:615.849.19

ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА БАРАНОВСЬКА, ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА, ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА ХРУЛЕНКО, ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА СКОМОРОХОВА, ГАЛИНА ЛЕОНІДІВНА ГОРЕЛІНА

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ РЕЖИМІВ КОНФОРМНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА РАК ШИйКИ МАТКИ

Мета роботи. Розробка методик цитотоксичного лікування з використанням різних режимів конформної променевої терапії (КПТ) і високоенергетичної (high dose rate — HDR) брахітерапії (БТ) є одним із перспективних напрямків оптимізації та підвищення ефективності консервативної терапії хворих на місцевопоширені форми раку шийки матки (МП РШМ).

Матеріали і методи. У відділенні радіаційної онкології Національного інституту раку проведено обстеження і курс поєднаної променевої терапії (ППТ) 89 хворим на РШМ IIB–IIIB стадій, віком від 29 до 70 років. Хворі були розподілені на 2 основні групи (56 осіб), залежно від розроблених режимів конформної променевої терапії (КПТ) і контрольну групу — 33 хворі (класичний, стандартний режим конформної ПТ).

Результати. Хворим 2-ї основної групи на етапі дистанційної ПТ проводили КПТ на апараті лінійний прискорювач електронів у режимі прискореного мультифракціонування дози опромінення на ділянку малого таза (пухлина і шляхи лімфовідтоку) разовою осередковою дозою (РОД) 1,3 Гр × 2 рази на добу з інтервалом 4–6 год до сумарної осередкової дози (СОД) 39 Гр на пухлину і до СОД 45 Гр на лімфатичні вузли малого таза. Хворим 1-ї основної групи та пацієнткам контрольної групи проводили КПТ у режимі класичного фракціонування: на ділянку малого таза РОД 1,8 Гр до СОД 45 Гр. Хворі 1-ї основної групи отримували КПТ на фоні хіміорадіомодифікаторів (тегафур, цисплатин). На II етапі курсу ППТ усім хворим проводили HDR БТ джерелами 60Со на установці у режимі РОД 5 Гр на т. А до СОД 35–40 Гр.

Безпосередні результати ППТ хворих на МП РШМ свідчать про збільшення позитивного відгуку пухлини на опромінення при використанні КПТ у режимі прискореного мультифракціонування (хворі 2-ї групи). Так, позитивна відповідь пухлинного вогнища (сума повної та часткової регресії) відзначена у 75 % пацієнток 1-ї основної групи, у 78,6 % хворих 2-ї основної групи та у 54,6 % — контрольної групи. Статистично вірогідних загальних токсичних і ранніх променевих реакцій вище ІІ ступеня з боку критичних органів у хворих основної і контрольної груп не відзначено.

Висновки. Таким чином, використання прискореного режиму мультифракціонування при КПТ хворих на МП РШМ дозволяє прискорити підведення канцероцидних доз опромінення на пухлину, а перерва між фракціями ПТ створює умови для запуску додаткових процесів репарації та елімінації сублетальних ушкоджень в нормальних тканинах, що сприяє зменшенню променевих реакцій, скороченню терміну лікування та покращенню якості життя хворих.

Ключові слова: рак шийки матки, конформна променева терапія, високоенергетична брахітерапія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 111

УДК 618.146-006-08:(615.28+615.849.19)

ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА, ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА НЕСТЕРЕНКО, НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА ХРАНОВСЬКА, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА БАРАНОВСЬКА, ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА ХРУЛЕНКО

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТІ ХІМІОПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ НА МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНОМУ РІВНІ

Резюме. Вивчення незбалансованого вмісту ДНК (анеуплоїдія) у клітинах пухлини і їх проліферативна активність для оцінки прогнозу захворювання у співставленні з іншими клініко-морфологічними ознаками становить особливий інтерес.

У відділенні радіаційної онкології Національного інституту раку перед початком хіміопроменевої терапії (ХПТ) хворим на місцево-поширені форми раку шийки матки (МП РШМ) проводили комплексне обстеження, включаючи визначення індексу ДНК методом лазерної ДНК-проточної цитофлуорометрії за біопсійним матеріалом шийки матки. У процесі поєднаної променевої терапії були використані цитотоксичні препарати в радіомодифікуючих дозах. Проводилось дослідження можливості моніторингу ефективності лікування на субклітинному рівні. Проведено лікування і аналіз одержаних клінічних та інструментальних моніторингових даних у 149 хворих на МП РШМ (114 хворих досліджуваних і 35 — контрольної групи). Ефективність ХПТ оцінювали за ступенем регресії пухлин, за динамікою показників ДНК-статусу клітин шийки матки і вираженості токсичних проявів.

Аналіз безпосередніх результатів методу ХПТ показав, що динаміка ДНК-статусу пухлинних клонів корелює з клінічними даними, одержаними у відповідь на цитотоксичну терапію МП РШМ. Позитивний відгук пухлин у хворих на МП РШМ після повного курсу ХПТ збільшився на 22,0 % у порівнянні зі стандартним методом. Прояви ранньої та пізньої токсичності розроблених методик не перевищували І–ІІ ступеня за шкалою токсичності RTOG/EORTC.

Ключові слова: рак шийки матки, хіміопроменева терапія, цитотоксична терапія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 117

УДК 616.21-006.6-085.849.19

ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА,  ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА СКОМОРОХОВА, ОКСАНА ЮРІЇВНА СТОЛЯРОВА, ГАННА ВІКТОРІВНА ГАЛЯС

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

ВПЛИВ ЯКОСТІ ТОПОМЕТРИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

Актуальність. Основне завдання променевої терапії — підведення до пухлини тумороцидної дози при мінімально можливому навантаженні на навколишні здорові тканини. Враховуючи наявність високотехнологічної апаратури, на сьогодні це індивідуалізований підхід до реалізації всіх ланок технологічного ланцюга: вибір методу дистанційної променевої терапії, проведення якісної передпроменевої топометричної підготовки пацієнта, розрахунок плану опромінення, підведення максимальної дози до мішені.

Мета роботи. Метою дослідження є оцінка ефективності променевої терапії хворих на місцево-поширені форми злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів (ВДШ) із використанням сучасних технологій на високоенергетичній апаратурі у порівнянні із стандартним лікуванням.

Матеріали і методи. На базі Національного інституту раку у відділенні радіаційної онкології проведено лікування 121 пацієнта зі злоякісними новоутвореннями ВДШ. Хворі були розподілені на три групи: хворих 1-ї групи лікували на апараті лінійний прискорювач електронів (ЛПЕ) Меватрон KD2–32 пацієнти, 2-ї групи — на ЛПЕ Clinac 2100–41 пацієнт та 3-ї групи — на кобальтових апаратах Рокус АМ та Тератрон — 48 пацієнтів. Усім хворим проводили дистанційну променеву терапію з попередньою передпроменевою топометричною підготовкою. Згідно з даними спостереження у хворих 1 та 3 груп під час лікування відмічалися променеві реакції ІІ–ІІІ ступеня, що призводило до вимушеної перерви у лікуванні.

Результати. В результаті проведеної ПТ у більшості пацієнтів зі злоякісними новоутворення ВДШ вдалося досягти регресії пухлини та істотного поліпшення якості життя. Найкращий результат відмічено у хворих, яким топометричну підготовку проводили з використанням 3D планування. Позитивний відгук у хворих, яким лікування проводилось за сучасними технологіями, підвищився більше, ніж на 13 %. Безрецидивна трирічна виживаність хворих із пухлинами ВДШ була у 2 рази вища у порівнянні з контрольною групою.

Ключові слова: передпроменева топометрична підготовка, мішень опромінення, пухлинне вогнище, дистанційна променева терапія, тумороцидна доза.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 123

УДК 618.15-006.6-085

ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА1, ЕМІЛІЯ АНАТОЛІЇВНА ДЬОМІНА2, ЛІЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МАТВІЄВСЬКА3, ТЕТЯНА ВАЛЕРІЇВНА ХРУЛЕНКО1, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА БАРАНОВСЬКА1

1 Національний інститут раку МОЗ України, Київ

2 Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України, Київ 3 Комунальний заклад «Житомирський обласний онкологічний диспансер»

ОСОБЛИВОСТІ БРАХІТЕРАПІЇ ВТОРИННОГО РАКУ ВАГІНИ З УРАХУВАННЯМ РАДІОБІОЛОГІЧНИХ АСПЕКТІВ

Технології високоенергетичної сучасної брахітерапії (БТ) джерелами 192Ir і 60Со високої потужності (high dose rate (HDR) — вище 12 Гр/год) дозволяють концентрувати за короткий часовий проміжок високі дози енергії іонізуючого випромінювання в обмеженому обсязі тканин з мінімальними ризиками виникнення важких променевих реакцій або пошкоджень.

Мета роботи. Пошук оптимальних моделей контактної променевої терапії (КПТ) з метою підвищення ефективності хіміопроменевої терапії (ХПТ) вторинного раку вагіни (метастатичних форм) (ВМРВ) продовжує залишатися предметом широкої дискусії.

Матеріали і методи. У Національному інституті раку, у відділенні радіаційної онкології, проведено комплексне консервативне лікування 87 хворим на ВМРВ II–ІІІ стадій, T2–3N0–1M0, віком від 28 до 72 років. Залежно від методу HDR БТ на тлі хіміосенсибілізуючих засобів (оральні фторпіримідини, препарати платини) були сформовані 3 групи: 2 досліджувані (25 хворих, яким проводилася HDR БТ із використанням джерела 192Ir і 29 пацієнток — джерело 60Со HDR) та 33 пацієнтки контрольної групи, яким БТ була проведена джерелами 60Со середньої потужності — medium dose rate (МDR — від 2 Гр/год до 12 Гр/год). Сумарна осередкова доза від поєднаної променевої терапії (ППТ) становила до 80–90 Гр на пухлинний осередок і 45–50 Гр на зони регіонарного метастазування. БТ проводили в режимі — 5 Гр 2 рази на тиждень.

Результати. Аналіз безпосередніх результатів ефективності використання джерел 60Со або 192Ir при HDR БТ і даних динамічного спостереження протягом 3 місяців показав, що позитивна відповідь пухлини (повна + часткова регресія) у хворих на ВМРВ досліджуваних груп після курсу ХПТ збільшилася на 19,7 % та 14,5 % в порівнянні з застосуванням 60Со МDR при БТ. Токсичні ефекти лікування за кількістю і ступенем їх проявів у досліджуваних групах хворих не відрізнялися від контрольної і не перевищували ІІ ступеня.

Висновки. Використання 192Ir HDR і 60Со HDR при ППТ хворих на вторинний (метастатичний) рак піхви дає можливість посилити терапевтичний ефект променевої терапії, істотно поліпшити безпосередні результати лікування без збільшення проявів токсичності (загальної та місцевої), кількості і ступеня можливих ранніх і пізніх місцевих променевих ускладнень з боку критичних органів, що обумовлено високою точністю передпроменевої підготовки і коректністю планування. Клінічний ефект ППТ носить відстрочений характер. Застосування радіомодифікаторів у процесі ППТ хворих на ВМРВ не приводить до токсичних ускладнень, які негативно впливають на якість життя хворих.

Ключові слова: брахітерапія, вторинний рак вагіни (метастатична форма).

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 128

УДК 617.51/.53:616.5]-006.61/.63-031.31-085.849.114

О. І. РЕМІННИК2, Д. С. МЕЧЕВ1, В. П. ІВЧУК1, Л. В. РОМАНЕНКО2, С. С. РОМАНЕНКО2, С. В. РАЗУМЕЙКО2, А. П. ВАСЬКЕВИЧ2, З. В. ШЕПІЛЬ2

1 ДУ «Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика», Київ 2 КЗ «Київський обласний онкологічний диспансер»

БРАХІТЕРАПІЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН ВІЗУАЛЬНИХ ЛОКАЛІЗАЦІЙ

Резюме. Проведено аналіз 22 випадків пролікованих хворих на злоякісні пухлини візуальних локалізацій II–IV стадій на апараті «Мікроселектрон» з джерелом випромінювання 192Ir. Разова поглинена доза на пухлину становила 5,2 Гр. Сумарна — варіювала від 41,6 Гр до 46,8 Гр залежно від гістоструктури, форми росту і величини пухлини. Після проведеного лікування пацієнти ставали практично здоровими. Диспансерне спостереження проводилося від року до 3 років, рецидиву захворювання не виявлено.

Ключові слова: брахітерапія, злоякісна пухлина, апарат «Мікроселектрон», радіонуклід 192Ir.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 131

УДК: 616.2-006.6-08-035

МАРИНА ВЯЧЕСЛАВІВНА СОКОЛОВСЬКА1, ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА ГОВОРУХА2, НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА ЄФРЕМОВА2, ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА ВІНЦЕВИЧ2,  ОКСАНА СТАНІСЛАВІВНА ЧУРІКОВА2, МАКСИМ ДМИТРОВИЧ ПЛЕШКОВ2, ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ ОВСІЄНКО2

1 ДУ «Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика», Київ 2 Київський міський клінічний онкологічний центр

ВИБІР ОБ’ЄМІВ ОПРОМІНЕННЯ РАКУ ГОРТАНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПЕРВИННОЇ ПУХЛИНИ ТА СТАДІЇ ПРОЦЕСУ

Мета роботи. Обґрунтувати вибір необхідних об’ємів опромінення раку гортані залежно від ураженого відділу та стадії процесу.

Матеріали і методи. У КМКОЦ хворі на рак гортані отримують конформне променеве лікування на лінійному прискорювачі ONCOR Impression Plus (Siemens). Перед лікуванням проводиться передпроменева підготовка, яка включає іммобілізацію, СКТ хворого, отримання серії КТ зрізів та їх обробку із винесенням необхідних об’ємів опромінення, згідно з рекомендаціями ICRU 60 та 83.

Результати. Ми розробили алгоритм вибору необхідних об’ємів опромінення раку гортані залежно від розташування первинної пухлини та стадії захворювання. Привели порівняння дозиметричних планів, які демонструють важливість грамотного топометричного планування.

Висновки. Вибір запланованих об’ємів опромінення при раку гортані повинен бути диференційованим відповідно до особливостей локалізації пухлини та стадії процесу. Застосування грамотного топометричного планування дає змогу забезпечити найкращий просторовий розподіл дози та здійснити опромінення пухлини в достатніх канцерицидних дозах. Ретельне передпроменеве планування сприяє зниженню в майбутньому ймовірних променевих змін у критичних органах, що впливає на подальшу якість життя пацієнтів.

Ключові слова: рак, гортань, променева терапія, топометричне планування.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 135

ЛЕКЦІЇ

УДК 616.441-006-085.849.2

АННА ВАСИЛЬЕВНА ГРУШКА

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

РАДИОЙОДТЕРАПИЯ ОТДАЛЕННЫХ МЕТАСТАЗОВ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Лекция посвящена актуальным вопросам радиойодтерапии отдаленных метастазов дифференцированного рака щитовидной железы. С учетом клинического опыта и ретроспективных исследований представлены достижения 131I-терапии, а также те клинические ситуации, при которых ее использование нецелесообразно. Показано, что метастатические поражения, которые имеют высокую авидность для 18 F-FDG при ПЭТ, по-видимому, устойчивы к высокодозовой радиойодтерапии. Обсуждается вопрос о повторных высоких дозах для пациентов без признаков положительного ответа на радионуклидную терапию. Приводится тактика ведения больных раком щитовидной железы, у которых отмечается повышение уровня сывороточного тиреоглобулина при отсутствии идентифицируемых повреждений.

Ключевые слова: радиойодтерапия, рак щитовидной железы, тиреоглобулин.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 139

ОСВІТА

УДК [621.384.64:539.1.089.6]: 615.849.1

Є. В. ТИТОВИЧ, І. Г. ТАРУТИН, Г. В. ГАЦКЕВИЧ, М. М. ПЕТКЕВИЧ

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова», а/г Лісовий, Мінський район, Білорусь

ВІДКРИТТЯ НАВЧАЛЬНОГО ЦЕНТРУ В РНПЦ ОНКОЛОГІЇ І МЕДИЧНОЇ РАДІОЛОГІЇ ім. М. М. АЛЕКСАНДРОВА

Мета работи. Розробка програм навчання медичних фізиків відділень променевої терапії для навчального центру в РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова.

Матеріали і методи. Навчальні плани і програми підвищення кваліфікації фахівців, що працюють у галузі променевої терапії.

Результати. Розроблено программу навчання для двох навчально-методичних курсів.

Висновки. Планується проведення одного курсу навчання медичних фізиків у 2017 році і двох курсів в 2018 року. У навчальному центрі можуть проходити навчання і громадяни інших країн. Ключові слова: навчальний центр, променева терапія, курси для медичних фізиків.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 142

УДК [621.384.64:539.1.089.6]: 615.849.1

Є. В. ТИТОВИЧ, О. А. ГЕРЦИК, П. О. ПОТЕПАЛОВ, І. Г. ТАРУТІН, Г. В. ГАЦКЕВИЧ

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. Н. Н. Александрова», а / г Лісовий, Мінський район, Білорусь

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕДИЧНИХ ЛІНІЙНИХ ПРИСКОРЮВАЧІВ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ І ІНЖЕНЕРІВ РАДІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ У РНПЦ ОМР ім. М. М. АЛЕКСАНДРОВА

Мета роботи. Розробити і впровадити програму навчання медичних фізиків та інженерів відділень променевої терапії, яка дозволить швидко інтегрувати нових співробітників у роботу онкологічної служби та організувати безперервне професійне навчання інженерних фахівців.

Матеріали і методи. Розроблено інструкцію щодо типових операцій персоналу відділу з інженерного забезпечення променевої терапії російською мовою і модульну програму навчання для підготовки фахівців, що експлуатують радіотерапевтичне обладнання.

Результати. Проведено навчання для всіх співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова відповідно до їх посадових обов’язків з використанням розробленої інструкції наступних процедур експлуатації апаратів дистанційної променевої терапії: включення, виключення і перезавантаження медичного прискорювача і системи OBI; щоденний контроль якості медичного прискорювача електронів; проведення сеансів променевої терапії; настройка і калібрування параметрів прискорювачів; отримання 2D і 3D зображень із використанням системи EPID і OBI; робота у сервісному режимі; порядок проведення щотижневого контролю якості прискорювача; настройка ціни моніторної одиниці; виготовлення індивідуальних блоків.

Висновки. Впровадження розробленої інструкції в клінічну практику РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова дозволило впорядкувати процес навчання співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії і грамотно підійти до оцінки знань, отриманих при здійсненні експлуатації радіотерапевтичного обладнання інженерним персоналом.

Ключові слова: променева терапія, лінійний прискорювач, програма навчання.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 146

УДК [621.384.64:539.1.089.6]: 615.849.1

Д. І. КОЗЛОВСЬКИЙ, Є. В. ТИТОВИЧ, І. Г. ТАРУТІН, Г. В. ГАЦКЕВИЧ

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова», а/г Лісовий, Мінський район, Білорусь

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ДОЗИМЕТРИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ОПРОМІНЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АПАРАТІВ БРАХІТЕРАПІЇ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ ТА ІНЖЕНЕРІВ РАДІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ У РНПЦ ОМР ім. М. М. АЛЕКСАНДРОВА

Мета роботи. Розробити і впровадити програму навчання медичних фізиків та інженерів відділень променевої терапії, яка дозволить швидко інтегрувати нових співробітників у роботу онкологічної служби і організувати безперервне професійне навчання інженерних фахівців.

Матеріали і методи. Розроблено інструкцію щодо типових операцій персоналу відділу з інженерного забезпечення променевої терапії російською мовою і двотижневу програму навчання для підготовки фахівців з усього курсу, а також окремі програми для вивчення певних методів проведення брахітерапії для інженерів і медичних фізиків.

Результати. Проведено навчання для всіх співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова відповідно до їх посадових обов’язків і з використанням розробленої інструкції.

Висновки. Впровадження розробленої інструкції в клінічну практику РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова дозволило впорядкувати процес навчання співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії і грамотно підійти до оцінки знань, отриманих при здійсненні експлуатації радіотерапевтичного обладнання інженерним персоналом.

Ключові слова: брахітерапія, планування, програма навчання.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 151

УДК [621.384.64:539.1.089.6]: 615.849.1

М. М. ПЕТКЕВИЧ, Є. В. ТИТОВИЧ, І. Г. ТАРУТІН, Г. В. ГАЦКЕВИЧ

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова», а / г Лісовий, Мінський район, Білорусь

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ДОЗИМЕТРИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ФІЗИКІВ І ІНЖЕНЕРІВ РАДІОТЕРАПЕВТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ У РНПЦ ОМР ім. М. М. АЛЕКСАНДРОВА

Мета роботи. Розробити і впровадити програму навчання медичних фізиків і інженерів відділень променевої терапії, яка дозволить швидко інтегрувати нових співробітників в роботу онкологічної служби і організувати безперервне професійне навчання інженерних фахівців.

Матеріали і методи. Розроблено інструкцію щодо типових операцій персоналу відділу щодо інженерного забезпечення променевої терапії російською мовою і модульну програму навчання для підготовки фахівців, що експлуатують радіотерапевтичне обладнання.

Результати. Проведено навчання для всіх співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова відповідно до їх посадових обов’язків і з використанням розробленої інструкції наступних процедур експлуатації апаратів дистанційної променевої терапії: базові функції систем планування Eclipse і MasterPlan, передача даних з комп’ютерного томографа на сервер, поєднання СТ-зображень з MR-дослідженнями (в тому числі з PET), передача (імпорт) даних пацієнтів у систему планування Eclipse, створення 3D-планів опромінення на системі планування Eclipse, створення IMRT-планів опромінення на системі планування Eclipse, створених IMRT-планів опромінення на системі планування Eclipse, створення 3D-планів опромінення на системі планування MasterPlan, аналіз планів опромінення, супровід передпроменевої підготовки та лікувального процесу на апаратах променевої терапії.

Висновки. Впровадження розробленої інструкції в клінічну практику РНПЦ ОМР ім. М. М. Александрова дозволило впорядкувати процес навчання співробітників відділу з інженерного забезпечення променевої терапії і грамотно підійти до оцінки знань, отриманих при здійсненні експлуатації радіотерапевтичного обладнання інженерним персоналом.

Ключові слова: променева терапія, дозиметричне планування, програма навчання.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 155

НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ

УДК 616.441-006.6-614.73-085.31(043.3)

О. В. ЛУК’ЯНЧУК, О. В. АНТОНЮК, В. Т. СТОЯН, Л. І. БОГДАНОВИЧ, О. В. КУЛИЧКОВА

КУ «Одеський обласний онкологічний диспансер»

РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ З МЕТАСТАЗУВАННЯМ В ЛІМФОВУЗЛИ СЕРЕДОСТІННЯ І ЛЕГЕНІ

Мета роботи. Проаналізувати результати лікування хворих з метастазами в легені та лімфовузли середостіння диференційованого раку щитоподібної залози радіоактивним йодом як одну зі складових комбінованого лікування.

Матеріали і методи. Дев’ятирічне диспансерне спостереження за групою з 34 пацієнтів показало: вмерло 10 осіб, яким було понад 45 років, у 6 — відбувалася генералізація злоякісного процесу, у 9 — ефект лікування радіоактивним йодом не спостерігався. Один хворий помер від супутньої патології.

Висновки. Виявлено, що метастази в легені та лімфовузли середостіння на тлі генералізації злоякісного процесу найчастіше спричиняються низькодиференційованим раком щитоподібної залози, малочутливим до радіойодотерапії.

Ключові слова: рак щитоподібної залози, метастази в лімфовузли середостіння та легені, радіойодотерапія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 158

УДК 616.5-006.6-085.849.19

НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА СПІЖЕНКО, ТЕТЯНА ІЛЛІВНА ЧЕБОТАРЬОВА, ОЛЕГ ГРИГОРОВИЧ ЯРМАК, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МАТВІЄВСЬКА, РУСЛАН МИХАЙЛОВИЧ ЗЕЛІНСЬКИЙ, ЮЛІЯ ПАВЛІВНА КОПАНЄВА

Онкологічна клініка ім. академіка Ю. П. Спіженка, с. Капітанівка, Київська область

МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ ЕЛЕКТРОНОТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ НЕМЕЛАНОМНОГО РАКУ ШКІРИ

Мета роботи. Показати сучасні можливості лікування НМРШ за допомогою електронотерапії з використанням різних енергій електронів.

Матеріали і методи. Сучасні лінійні прискорювачі генерують електрони різних енергій від 4 до 20 МеВ, пропонуючи переваги швидкого зменшення дози з глибиною. Просторовий дозний розподіл випромінювання електронами у тканинах характеризується різною глибиною максимуму дози залежно від обраної енергії — чим вища енергія, тим на більшій глибині розташовується максимум дози.

Висновки. Застосування електронотерапії в режимі опромінення 50 Гр за 10 фракцій є ефективним при лікуванні різних стадій немеланомного раку шкіри. Завдяки вчасно встановленому діагнозу і радикально проведеному лікуванню спостерігається повний регрес пухлинного вогнища без видимих косметологічних дефектів.

Ключові слова: немеланомний рак шкіри, електронотерапія, лінійний прискорювач.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 162

УДК 616-006+615.849.19

М. І. ХВОРОСТЕНКО1, І. М. КІХТЕНКО1, Ю. М. ХВОРОСТЕНКО1, С. В. ВОЛОКІТІН2, Н. В. СКЛЯР2

1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

2 КУ «Обласний клінічний онкологічний диспансер» ДОР Дніпро

ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ПЛАНУВАННЯ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ З МОДУЛЬОВАНОЮ ІНТЕНСИВНІСТЮ

Реферат. Стандарти 3D планування не виключають наявності ділянок пухлини, поглинена доза в яких менше запланованої, що є передумовою рецидиву.

Мета роботи. Поліпшити результати променевої терапії онкологічних хворих за рахунок підвищення якості планування IMRT опромінення, шляхом виявлення зон пухлини з мінімальною оптичною щільністю, що отримують поглинену дозу, меншу від запланованої, та визначення шляхів для усунення цього.

Матеріали і методи. За виявленими «мітками» з мінімальною оптичною щільністю і поглиненою дозою, менше запланованої, проводили «rescale» з тим, щоб її значення досягли заданої в плані.

Результати. Збільшився відсоток покриття ізодозою GTV і PTV, на ділянці з сумарною осередковою дозою (СОД) менше запланованої, поглинена доза збільшилася до заданої.

Висновки. Визначення ділянок пухлини з мінімальною оптичною щільністю дозволяє виявити зони з вірогідно меншим значенням СОД від заданої; корекція СОД в цих зонах дозволить поліпшити якість променевої терапії.

Ключові слова: 3D планування, IMRT опромінення

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 166

ЮВІЛЕЇ

ЛАРИСА ІВАНІВНА СІМОНОВА-ПУШКАР

Колектив ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» Редколегія «Українського радіологічного журналу»

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 2, сторінка 167

НФОРМАЦІЇ

РЕЗОЛЮЦІЯ

науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повний текст