УРЖ 2012, том XX, випуск 4
ЗМІСТ
2012, том XX, випуск 4, сторінка 371
Українському радіологічному журналу — 20 років
2012, том XX, випуск 4, сторінка 374
Роль «Українського радіологічного журналу» в популяризації проблем педіатричної радіології
2012, том XX, випуск 4, сторінка 377
Український радіологічний журнал — наставник, помічник і партнер
2012, том XX, випуск 4, сторінка 378
РАДІОЛОГІЧНИЙ СТАНДАРТ
Практичні керівництва та технічні стандарти американської радіологічної колегії (АРК)
2012, том XX, випуск 4, сторінка 382
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
VolodymyrA. Vinnikov
The Effect of Radiotherapy Patients' Blood Plasma on the Apoptosis Rate in Unirradiated Human Leukocytes
Вплив плазми крові пацієнтів після променевої терапії на рівень апоптозу в неопромінених лейкоцитах людини
Мета роботи: Існують суперечливі дані щодо радіаційно-індукованого токсичного «ефекту свідка», опосередкованого плазмою опроміненої крові людини. У зв'язку з цим метою даної роботи було оцінити можливість індукції апоптозу в лейкоцитах периферичної крові людини внаслідок дії
плазми крові онкологічних хворих, які отримували променеву терапію (ПТ).
Матеріали і методи: Плазму було виділено з крові 18 хворих на рак тіла матки до і після курсу дистанційної ПТ 60Со на зону малого таза (20 х 2 Гр, 5 сеансів на тиждень на апараті РОКУС-АМ). Лейкоцити, виділені з крові здорового донора, витримували в культурі у присутності плазми крові пацієнток протягом 24 год при температурі 37° С. За контроль правили культури без плазми і культури лейкоцитів, виділених із донорської крові після впливу у-проміння in vitro в дозі 2 Гр. Апоптоз у лейкоцитах вимірювали за допомогою тесту Аннексии V методом проточної цитофлуориметрії.
Результати: Плазма крові онкохворих, отримана як до, так і після курсу ПТ, не викликала ефекту у вигляді підвищення рівня апоптозу у клітинах-відповідачах. На відміну від цього, безпосереднє опромінення призводило до значущого зростання виходу апоптотичних клітин, що перевищувало будь-які флуктуації виживаності клітин-відповідачів, культивованих у присутності плазми крові онкохворих.
Висновки: Визначення можливих немішенних ефектів радіаційного впливу, опосередкованих плазмою крові онкопацієнтів після ПТ, потребує інших тестів замість вимірювання апоптозу в неопромінених нестимульованих лейкоцитах.
Ключові слова: « ефект свідка», променева терапія, апоптоз, плазма крові людини, лейкоцити, цитотоксичні фактори плазми.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 391
Р.Ю. Чурилін
Можливості комп'ютерної томографії в діагностиці гнійно-деструктивних захворювань легень
Мета роботи: Визначення і уточнення характеру комп'ютернотомографічних ознак гнійно-деструктивних захворювань легень.
Матеріали і методи: Проаналізовано результати КТ-дослідження органів грудної клітки 26 хворих (віком 18-78 років) на гнійно-деструктивні захворювання (абсцес і гангрену) легень. Діагноз верифікували клініко-лабораторним обстеженням, інструментальними дослідженнями (бронхоскопією), динамікою.
Результати: Уточнено комп'ютернотомографічну семіотику абсцесів і гангрени. Недреновані гострі абсцеси у 19,2 % (5 осіб) були схожі на початкову фазу інфільтрації і некрозу інфекційних деструкцій. Фаза формування схожа із кулястою пневмонією, має вигляд одного або кількох інфільтратів розмірами до 5-10 см великої оптичної густини, однорідної структури. Згодом на КТ у зоні інфільтрату з'являлася одна або кілька порожнин деструкції. Після дренування гострих абсцесів (61,5 %) на аксіальних зрізах виявлялася кругла порожнина, типовою була поява рівня рідини і газу. Найчастіше траплялися абсцеси діаметром понад 6 см (6 осіб — 37,6 %). Характерною ознакою гангренозного абсцесу була візуалізація секвестру в його порожнині, наявність якого при КТ встановлено в 3 пацієнтів (18,8 %). При гангрені (3,8 %) порожнини формувалися злиттям окремих зон розплавлення. Несприятлива динаміка і КТ-картина дозволяли диференціювати гангрену від гангренозного абсцесу; відмінності характеризувалися збільшенням розмірів порожнин, залученням нових ділянок легені, розвитком нових великих секвестрів. До ускладнень у хворих з абсцесами відносять плеврит, емпієму плеври, формування легенево-плевральних нориць. Хронічні абсцеси при КТ (15,4 % — 4 пацієнти) характеризувалися товстостінними порожнинами деструкції, субплевральним розташуванням і зменшенням об'єму ураженої частини легені.
Висновки: Поєднане використання традиційної рентгенографії і КТ підвищує ефективність діагностики і дозволяє обмежити застосування інвазивних методів дослідження. Комп'ютернотомографічна картина гнійно-деструктивних уражень легень у деяких випадках за характерною симптоматикою дозволяє вчасно встановлювати правильний діагноз і проводити диференціальну діагностику.
Ключові слова: КТ-діагностика, гнійно-деструктивні захворювання, особливості перебігу.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 398
С. Г. Мазур
Ультразвукове дуплексне сканування в оцінці змін церебральної гемодинаміки у пацієнтів зі стенозами сонних артерій високого ступеня до та після їх оперативного лікування
Мета роботи: Виявлення особливостей інтегральних показників церебральної гемодинаміки у пацієнтів зі стенозами сонних артерій високого ступеня та динаміки їх відновлення внаслідок оперативної корекції методом каротидної ангіопластики та стентування (КАС).
Матеріали та методи: Обстежено 54 хворих із стенотичними ураженнями сонних артерій, яким у 2003-2011 роках було виконано КАС. Характер атеросклеротичного ураження, структура бляшок і ступінь вираженості оклюзійно-стенотичного процесу та інтегральні показники церебральної гемодинаміки вивчали за допомогою ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС), з подальшим визначенням стенозу методом селективної церебральної ангіографії.
Результати: Визначено, що хворим зі стенозами сонних артерій високого ступеня, які потребують хірургічної корекції, властиві значні зміни величин інтегральних показників церебрального кровотоку, зокрема, істотне зниження рівня показника загального церебрального об'ємного кровотоку за рахунок змін його каротидної складової. У хворих зі стенозами високого ступеня однієї з внутрішніх сонних артерій (ВСА) у поєднанні із оклюзією протилежної ВСА для гемодинамічних показників характерний більший ступінь порушення і більше напруження компенсаторних механізмів, що проявляється у вірогідному зниженні у них величини показника загального церебрального об'ємного кровотоку на фоні віро-
гідного збільшення його вертебральної складової.
Висновки: Визначення величин інтегральних показників об'ємного кровотоку за допомогою методу УЗДС дає можливість об'єктивної оцінки ефективності оперативного втручання при стенозах сонних артерій високого ступеня у ранньому та віддаленому післяопераційному періоді.
У хворих з оклюзійним ураженням контралатеральної ВСА після корекції стенозу ВСА високого ступеня спостерігається характерна позитивна динаміка змін кровотоку в каротидних і вертебробазилярному басейнах, які відображають компенсаційно-адаптаційні механізми ауторегуляції мозкового кровотоку.
Ключові слова: ультразвукове дуплексне сканування, церебральна гемодинаміка, стеноз сонних артерій, оперативне лікування.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 405
В.С. Сухін
Віддалені результати лікування хворих на рак вульви
Мета роботи: Проаналізувати результати лікування хворих на рак вульви стадій IA-IVA (T1-3N0-2M0), які становлять фрагмент міжнародного багатоцентрового науково-дослідного проекту «VulCan», організованого Іспанським товариством акушерів і гінекологів.
Матеріали і методи: Проведено ретроспективне дослідження даних 19 хворих на рак вульви стадій IA-IVA (T1-3N0-2М0), які проходили лікування в клініці ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМИ України» в 2001- 2005 pp.
Результати: Виявлено, що ступінь диференціювання пухлини не впливає на стадію захворювання. У 26,3 % випадку має місце метастатичне ураження регіонарних лімфатичних вузлів. Рецидив захворювання зареєстровано у 26,3 % хворих протягом 3 років, у 40,0 % з них — у ділянці первинної пухлини.
Висновки: Загальна та безрецидивна 5-річна виживаність у хворих на РВ І - IV стадії склала 73,7 %. Проведення передопераційного курсу променевої терапії знизило частоту локального рецидивування.
Ключові слова: рак вульви, диференційованість пухлини, рецидив захворювання.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 411
Л. І. Сімонова, Л. В. Білогурова, В.З. Гертман, 0.М. Куров
Вивчення ефективності фотонно-магнітної терапії для профілактики та лікування експериментальних місцевих променевих ушкоджень шкіри Повідомлення I. Особливості перебігу променевих дерматитів у щурів при спонтанному загоюванні та при застосуванні фотонно-магнітної терапії
Мета роботи: Експериментальне дослідження впливу фотонно-магнітної терапії на розвиток місцевих променевих ушкоджень шкіри у щурів.
Матеріали і методи: Експеримент проведено на білих щурах-самцях лінії Вістар, яким на рентгенапараті опромінювали ділянку шкіри на стегні в дозі 50,0 Гр. Фотонно-магнітну терапію (ФМТ) на опромінену зону проводили за допомогою матричного приладу «Барва-Флекс/Маг». Лікування тварин починали незабаром після локального опромінення, сеанси ФМТ здійснювали двічі на добу по 20 хв. Курс лікування тривав 2 тижні. Спостереження за загальним станом тварин та розвитком місцевого променевого ушкодження (МПУ) шкіри проводили впродовж 3 місяців у контрольній групі
зі спонтанним загоєнням МПУ та у групі з ФМТ.
Результати: Локальне опромінення в дозі 50,0 Гр викликало у тварин розвиток сухих (68 %) та вологих (16 %) променевих дерматитів, спонтанне загоювання яких починалося не раніше 30-ї доби. Застосування ФМТ значно зменшувало частість розвитку променевих дерматитів, повністю запобігало розвитку вологого дерматиту. У тварин з ФМТ значно раніше (на 1,5 тижня) наставало повне загоювання променевого ушкодження шкіри та повноцінна епітелізація рани з якісним відновленням шерстного покриву. Позитивним ефектом дії ФМТ можна вважати зниження у кілька разів мак-
роскопічних ознак розвитку віддалених променевих ушкоджень шкіри.
Висновки: Локальне рентгенівське опромінення щурів у дозі 50,0 Гр викликало розвиток променевих дерматитів, наслідком чого у віддалений період було неповноцінне загоєння шкіри з рубцюванням та неповним відновленням шерстного покриву.
Застосування фотонно-магнітної терапії позитивно впливало на загоювання променевих ушкоджень шкіри у локально опромінених щурів. ФМТ викликало полегшення або зникнення проявів основних ланцюгів метаморфозу ранової зони, що сприяло прискоренню регенераторних процесів і дозволяло запобігти розвиткові пострадіаційних віддалених наслідків опромінення.
Ключові слова: фотонно-магнітна терапія, рентгенівське опромінення, місцеві променеві ушкодження шкіри, променеві дерматити.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 418
МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
Науково-практична конференція «Сучасні підходи до диспансеризації працюючих із джерелами іонізивного випромінення» (18-19 жовтня 2012 р., Харків)
2012, том XX, випуск 4, сторінка 418
Г. В. Грушка
Клініко-діагностичні аспекти патології щитоподібної залози у диспансерних пацієнтів
Ключові слова: патологія щитоподібної залози, діагностичний алгоритм обстеження.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 421
О.В. Зінвалюк, Л.Л. Стадник
Оцінка професійного радіаційного ризику виникнення онкологічної патології в осіб, що працюють у сфері дії іонізивного випромінення
Ключові слова: радіаційний ризик, модель оцінки ризику, диспансерна комісія, дозова матриця, атрибутивний ризик, імовірність причинної обумовленості.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 424
Л. Л. Стадник, О.В. Зінвалюк
Методичні підходи до оцінки доз внутрішнього опромінення підземних працівників уранових рудників
Ключові слова: ретроспективна оцінка доз, робітники уранових рудників, довгоживучі радіонукліди уранового ряду, дочірні продукти розпаду радону, санітарно-гігієнічна характеристика.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 427
ДАЙДЖЕСТИ
І.М. Пилипенко
In-vivo аналіз з високим розрізненням реакції нормального мозку на опромінення голови
2012, том XX, випуск 4, сторінка 434
Н.О. Артамонова, Л.Я. Васильев, О.В. Масіч
Вторинні злоякісні пухлини: реферативна підбірка сучасної літератури
Об'єкт: когорта з 1852 пацієнтів, досліджених через 1 рік після лікування ретинобластоми (двобічна у 1036 та однобічна у 816 хворих).
Мета: оцінити ризик другого раку (ДР) для пацієнтів з великим терміном виживання після ретинобластоми, пов'язаноїзі спадковістю.
Методи: аналіз історій хвороби і опитування пацієнтів, дані патолого-анатомічного дослідження.
Оцінка генетичних чинників. Визначення рівнів стандартних показників захворюваності і сукупної частоти всіх комбінованих ДР, а також сарком м'яких тканин, раків кістки і меланом. Оцінку чинників ризику ДРдля осіб, які вижили після двобічної ретинобластоми, проведено з використанням регресії Пуассона для встановлення зв'язку з видом та схемами терапії.
Результат: величина відносного ризику (relative risk—RR) після двобічної родинної ретинобластоми з урахуванням режиму лікування, віку і тривалості спостереження склала 1,37. Рівень ризику виникнення меланоми був значно вищим (RR 3,08), тоді як величина ризику сарком кістки або м'яких
тканин небула вищою. Сукупна частота випадків ДРза 50 років після встановлення діагнозу двобічної ретинобластоми з урахуванням виживання була значно вищою, ніж у тих осіб, що вижили, з генетично незалежною ретинобластомою.
Висновки: пацієнти, що вижили після двобічної спадкової ретинобластоми, мають найвищий рівень
ризику ДР.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 444
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Б. Г. Ємець, О. Б. Алмазова
До питання про підвищення радіорезистентності живих організмів за допомогою мікрохвиль
2012, том XX, випуск 4, сторінка 450
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
М. Шкондін, П. Стрекозова, А.В. Дайнеко
Порожнинна форма периферичного раку легенів
2012, том XX, випуск 4, сторінка 453
РАДІООНКОЛОГІЯ В РЕГІОНАХ
О. К. Кононенко, Г. В. Кулініч
Кіровоградська область
Хмельницька область
2012, том XX, випуск 4, сторінка 462
З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ
Є. Г. Русанова, К. В. Русанов
Харківські сучасники С.П. Григор'єва — соратники, конкуренти, учні
2012, том XX, випуск 4, сторінка 471
НОВІ КНИГИ
О.Б. Петрова О. П. Майдебура
Базика Д.А., Кулініч Г.В., Пилипенко М.І.
РАДІАЦІЙНА МЕДИЦИНА: підручник
2012, том XX, випуск 4, сторінка 472
О. П. Майдебура
НОВІ ПІДРУЧНИКИ З РАДІОБІОЛОГІЇ ТА РАДІОЕКОЛОГІЇ
2012, том XX, випуск 4, сторінка 475
ПАМ'ЯТІ
МАМОТЮК ЄВГЕНІЙ МИХАЙЛОВИЧ
2012, том XX, випуск 4, сторінка 477
ІНФОРМАЦІЇ
Підсумки науково-практичної конференції з міжнародною участю
«РОЛЬ ДИСТАНЦІЙНОЇ ТА КОНТАКТНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ» м. Рівне, 8-9 листопада 2012 р.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 479
VI з'їзд Українського товариства радіаційних онкологів з міжнародною участю (25-27 червня 2013 р., м. Рівне)
2012, том XX, випуск 4, сторінка 480
ЦИКЛИ НАВЧАННЯ
Календарний план проведення циклів на 2013 р. кафедри променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти
2012, том XX, випуск 4, сторінка 482
Календарний план проведення циклів на 2013 р. кафедри ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти
2012, том XX, випуск 4, сторінка 484
Цикл проведення постійнодіючих курсів стажування державної установи «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України» на 2013 р.
2012, том XX, випуск 4, сторінка 485
Покажчик авторів XX тому УРЖ
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв