Головна » 2015, том XXIII, випуск 4

УРЖ 2015, том XXIII, випуск 4

ЗМІСТ

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 5

УДК 616.34-006.6-033.2:611.38]-073.756.8

АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ РЕВУРА1, ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ФЕЦИЧ1, ЮРІЙ ПЕТРОВИЧ МИЛЯН2

1 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

2 Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр

РОЛЬ СПІРАЛЬНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ПЛАНУВАННІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК з карциноматозом очеревини

Мета роботи. Вивчення можливостей спіральної комп’ютерної томографії (КТ) з контрастним підсиленням для діагностики карциноматозу очеревини (КО) у хворих на колоректальний рак (КР) та планування хірургічного лікування.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати КТ органів черевної порожнини і таза 21 хворого на КР з карциноматозом очеревини. Дослідження проводили на однозрізовому спіральному комп’ютерному томографі «Somatom Emotion» з контрастним підсиленням. Результат КТ порівнювали з даними інтраопера-ційної ревізії. Локалізацію і розміри перитонеальних імплантів оцінювали згідно з перитонеальним раковим індексом.

Результати. Діагноз КО було встановлено за допомогою КТ передопераційно у 42,9 % пацієнтів. Розміри 77,8 % перитонеальних імплантів були визначені правильно, 16,7 % — занижені та 5,5 % — завищені. Доведено залежність чутливості КТ від розміру імплантаційних метастазів, яка була найнижчою (8,7 %) при метастазах розміром < 0,5 см. Загальна чутливість КТ щодо візуалізації імплантаційних метастазів склала 26,5 %, що впливало на статистично достовірне заниження перитонеального ракового індексу, визначеного радіологічно. Це було причиною зміни тактики хірургічного лікування у 43,8 % хворих після інтраопераційної ревізії.

Висновки. Проведене дослідження свідчить про недостатню чутливість методу однозрізової спіральної КТ щодо виявлення КО у хворих на КР та обмежене значення методу у плануванні хірургічного лікування.

Ключові слова: комп’ютерна томографія, чутливість, колоректальний рак, карциноматоз очеревини, хірургічне лікування.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 11

УДК: 546.172.6:616.33-006-018.2

І. М. ВАСИЛЬЄВА1, М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ2, Ю. О. ВІННИК3, В. І. ЖУКОВ1, Г. В. ПОЛІКАРПОВА1

1 Харківський національний медичний університет

2 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків 3Харківська медична академія післядипломної освіти

СТАН NO-СИНТАЗНОЇ ОКИСНОЇ СИСТЕМИ ТА СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ НА ГАСТРОКАНЦЕРОГЕНЕЗ

Мета роботи. Вивчення стану NO-синтазної окисної системи і структурно-метаболічного стану сполучної тканини у хворих на гастроканцерогенез.

Матеріали та методи. Клінічно обстежено 44 хворих на аденокарциному шлунка віком 43-68 років. Програма дослідження передбачала вивчення стану NO-синтазної окисної системи та сполучної тканини у хворих на рак шлунка. У сироватці крові як хворих, так і здорових пацієнтів визначали вміст продуктів окиснення оксиду азоту — нітритів, нітратів, S-нітрозотіолу і активність ендотеліальної та індуцибельної NO-синтази. Для оцінки стану сполучної тканини у плазмі крові визначали вміст глікозаміногліканів, активність ферментів еластази і колагенолітичну активність сироватки крові.

Результати. Вивчення активності NO-синтазної окисної системи виявило підвищення вмісту в сироватці крові нітритів, нітратів, S-нітрозотіолів та активності ендотеліальної та індуцибельної NO-синтази.

Вивчення стану сполучної тканини у хворих на гастроканцерогенез виявило підвищення активності в сироватці крові еластази, кoлагенолітичної активності, що свідчить про структурно-метаболічні порушення у сполучній тканині.

Висновки. Аналіз отриманих результатів свідчить, що канцерогенез супроводжується зростанням кількості активних форм кисню, які в клітині здатні трансформувати ефекти N0 із захисних у цитотоксичні. Гастроканцерогенез супроводжується глибокими порушеннями метаболічного обміну сполучної тканини, які пов’язані з активацією протеїназ і накопиченням у сироватці крові глікозаміногліканів.

Ключові слова: гастроканцерогенез, NO-синтаза, еластаза, глікозаміноглікани.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 16

УДК 618.146-073.432.19

Р. Я. АБДУЛЛАЄВ, А. Х. СІБІХАНКУЛОВ, О. В. ГРИЩЕНКО, Р. Р. АБДУЛЛАЄВ

Харківська медична академія післядипломної освіти ехографічні показники структурно-функціонального стану шийки матки

ЗДОРОВИХ ЖІНОК ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ ТА ПЕРІОДУ МЕНСТРУАЛЬНОГО ЦИКЛУ

Мета роботи. Вивчити ультразвукову семіотику нормальної шийки матки (ШМ) у жінок різного віку і періоду менструального циклу шляхом обчислення якісних і кількісних параметрів макроструктури за допомогою трансвагінальної ехографії.

Матеріали та методи. Трансвагінальне ультразвукове дослідження проведено 162 гінекологічно здоровим жінкам віком 19-68 років на 4-6-й, 8-12-й, 12-14-й і 21-23-й дні менструального циклу. Серед обстежених 106 мали в анамнезі вагітності — 14 з них тільки аборти, 92 пологи; 56 не мали вагітності. 24 жінки перебували в періоді менопаузи.

Результати. Визначено кількісні та якісні параметри ендоцервіксу і всієї ШМ. У жінок репродуктивного віку, які народжували, обсяг ШМ був найбільшим і становив 23,7 ± 2,1 см3, що достовірно (р < 0,001) вище, ніж у жінок, які не мали вагітності (13,1 ± 1,3 см3). Товщина ендоцервіксу в жінок без вагітностей в анамнезі становила 8,9 ± 1,0 мм, що достовірно (р < 0,05) більше, ніж у жінок, що народжували і перебувають у періоді менопаузи.

Знижена ехогенність ендоцервіксу на 8-10-й дні менструального циклу відзначалася у 73,2 ± 5,9 % жінок, які не мали вагітності, у 66,2 ± 5,7 %, що мали пологи в анамнезі. Середня ехогенність набагато частіше відзначалася на 12-14-й дні — у 69,6 ± 6,1 % і 72,1 ± 5,4 % жінок, ізоехогенні на 21-23-й дні — 76,8 ± 5,6 % і у 67,3 ± 5,7 % відповідно.

Висновки. Найбільша товщина і обсяг ШМ має місце у жінок репродуктивного віку, що мали пологи в анамнезі. Найбільша товщина ендоцервіксу спостерігається на 12-14-й дні циклу. На 8-10-й дні циклу ехогенність ендоцервіксу частіше стає зниженою, на 12-14-й дні середньою, на 21-23-й дні — ізоехоген-ною.

Ключові слова: трансвагінальна ехографія, шийка матки.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 24

УДК 616.711.1-073.432.19-053.5

Р. Я. АБДУЛЛАЄВ, К. Н. ІБРАГІМОВА, Р. Р. АБДУЛЛАЄВ

Харківська медична академія післядипломної освіти

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ШИЙНИХ МІЖХРЕБЦЕВИХ ДИСКІВ ТА ХРЕБЕТНОГО КАНАЛУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Мета роботи. Вивчити нормальну ультразвукову анатомію шийного відділу хребетного рухового сегмента у практично здорових дітей старшого шкільного віку.

Матеріали та методи. Проведено ультразвукове дослідження міжхребцевих дисків (МХД), хребетного каналу (ХК) з рівня С2-С3 до С7-ТД 67 здоровим дітям у вікових групах 13-15 та 16-18 років. У сагітальній і аксіальній проекціях визначені розміри МПД, ПК, дуральних просторів, корінцевих каналів. Вивчена ехо-структура пульпозного ядра (ПЯ), контури фіброзного кільця (ФК).

Результати. Найбільший сагітальний розмір МХД і ХК у вікових групах 13-15 (15,6 ± 0,8 мм і 16,4 ± 0,9 мм) і 16-18 років (16,9 ± 0,7 мм і 17,3 ± 0,8 мм) реєструвався на рівні С2-С3. Тільки у віковій групі 16-18 років було виявлено достовірне розходження (р < 0,05) порівняно з рівнем С7-ТД (17,3 ± 0,8 мм проти 15,2 ± 0,7 мм). В обох вікових групах висота МХД також виявилася найбільшою на рівні С2-С3 (4,2 ± 0,23 мм і 4,5 ± 0,37 мм), проте достовірних відмінностей в порівнянні з рівнями С2-С3 і С7-ТД не було виявлено.

Площа ПК обчислювалася за лінійним розміром і по периметру. На рівні С2-С3 в 13-15 років ці показники становили 188 ± 11 мм2 і 287 ± 14 мм2, у віці 16-18 років — 195 ± 12 мм2 і 312 ± 14 мм2. На рівні С7-ТД ці показники становили 152 ± 8 мм2 (р < 0,05), 158 ± 7 мм2 (р < 0,01), 236 ± 12 мм2 (р < 0,001), 248 ± 9 мм2 (р < 0,001).

Товщина жовтої зв’язки збільшувалася зверху вниз, найбільшою вона була на рівні С6-С7 у віковій групі 16-18 років і становила 2,8 ± 0,24 мм, достовірно (р < 0,05) більше, ніж на рівні С2-С3 (2,1 ± 0,15 мм). Сагітальний розмір переднього дурального простору (ПДП) у всіх дітей на всіх рівнях МХД був меншим, ніж заднього ДП, індекс ПДП/ЗДП найменшим був на рівні С4-С5 і становив 0,82 ± 0,03.

Висновки. В обох вікових групах дітей сагітальний розмір МХД і ХК, висота МХД, фронтальний розмір, площа ХК, ширина корінцевих каналів, дурального простору найбільшу величину мають на рівні С2-С3, найменшу — на рівні С6-С7 або С7-ТД. Найменший індекс МХД/ХК відзначається на рівні С2-С3. Найбільша товщина жовтої зв’язки реєструється на рівні С6-С7.

Ключові слова: ультразвукова семіотика, шийні міжхребцеві диски, діти старшого віку.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 31

УДК: 616-066.441-07:611.018.4-076

ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ ЖУЛКЕВИЧ, ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА ЯВОРСЬКА

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України»

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА АПРОБАЦІЯ МЕТОДУ ВІРТУАЛЬНОЇ БІОПСІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ НА ЛІМФОМУ ГОДЖКІНА

Мета роботи. Впровадження в клінічну практику неінвазивної методики оцінки денсито-гістомор-фометричних показників у хворих з лімфомою Годжкіна (ЛГ) на діагностичному етапі та після завершення хіміотерапії.

Матеріали та методи. Вимірювання показників кісткової тканини проведено на серединних зрізах комп’ютерних томограм хребців 40 хворих (середній вік — 35,38 ± 2,2 р.) з ЛГ. Значення денсито-гістоморфометричних параметрів отримали, використовуючи спеціалізоване програмне забезпечення (ClearCanvas Workstation та ImageJ з додатком BoneJ). В основі статистичного аналізу — робастний критерій Левена-Брауна-Форсайта.

Результати. При порівняльному аналізі значень денситометричної щільності було виявлено достовірне зменшення (до 12,6 %) цього показника в чоловіків у всіх хребцях (окрім I та V) та до 14,15 % у жінок (в VI, VIII Th) порівняно з вихідними даними на діагностичному етапі. Проведення хіміотерапії мало вплив на зміну стану мінералізації, індекс конфігурації трабекул у жінок та зменшення значень фрактальних та текстурних параметрів в обох групах. Достовірний вплив на зміни трабекулярної тканини мали також стадія ЛГ та наявність В-симптомів.

Висновки. Клініко-діагностичне впровадження неінвазивної методики оцінки стану трабекулярної тканини хребців дозволило встановити статеві відмінності та фактори, які також сприяють структурній перебудові трабекулярного компонента у хворих на ЛГ після завершення хіміотерапії, порівняно з вихідними значеннями кількісних та якісних проаналізованих параметрів.

Ключові слова: лімфома Годжкіна, трабекулярна кісткова тканина, гістоморфометрія, хіміотерапія.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 35

УДК 616.131-005.6-073.43

Д. С. МЕЧЕВ1, Ю. В. ГРАБОВСЬКИЙ2

1 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

2 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова»

ТРОМБОЕМБОЛІЯ ЛЕГЕНЕВОЇ АРТЕРІЇ: ЗНАЧЕННЯ СУЧАСНИХ РАДІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета роботи. Визначити роль і діагностичну цінність сучасних радіологічних методів досліджень у діагностиці тромбоемболії легеневої артерії.

Матеріали та методи. В комплексному обстеженні брали участь 86 пацієнтів як хірургічного, так і терапевтичного профілю віком 23-76 років (середній вік 53 р.). Усім їм проводили комп’ютернотомографічну ангіопульмонографію (КТ-АГ) на 2-зрізному (General Elektrik) та 16-зрізному (Toshiba) томографах. Пульмоносцинтиграфію виконано 54 пацієнтам. Тромбоемболія легеневої артерії за результатами КТ-АГ виявлена у 51 хворого, після пульмоносцинтиграфії діагностована в 60 випадках.

Результати. Встановлено, що пульмоносцинтиграфія як емісійне дослідження розкриває функціональну характеристику патологічного процесу. З її допомогою можна виявити мінімальні метаболічні порушення на ранніх етапах їхнього виникнення. Тоді як КТ-АГ дозволяє виявляти мінімальні структурні зміни в системі легеневої артерії, а також давати винятково точну інформацію щодо анатомічної локалізації виявлених змін. КТ-АГ як малоінвазивний метод дає можливість виявити рівень розташування тромбу в судинах, їхній обсяг і поширеність.

Висновки. Завдяки об’єктивності, високій розрізнювальній здатності, швидкості діагностики сучасні радіологічні методи досліджень дозволяють на ранніх етапах діагностувати тромбоемболію легеневої артерії.

Ключові слова: тромбоемболія легеневої артерії, пульмоносцинтиграфія, комп’ютерна томографія, ангіопульмонографія.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 38

УДК 616.006-06[615.849.19+616-089]

ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ1, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1 2, ВОЛОДИМИР ГІЛЯРІЙОВИЧ КНІГАВКО2

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків 2 Харківський національний медичний університет

ВПЛИВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН НА ПОЯВУ ДРУГИХ ПУХЛИН У МАЙБУТНЬОМУ

Мета роботи. З’ясувати можливу дію іонізуючих випромінювань та хіміотерапії на появу других пухлин у майбутньому.

Матеріали і методи. Для виконання роботи використовували електронну базу даних, яка містить інформацію з 570 історій хвороби (204 історії хвороби пацієнтів, у яких після проведеного лікування виникли другі пухлини (група ДП) через 3 та більше років; 183 випадки групи позитивного контролю — пацієнтів, у яких не виникли другі пухлини, але утворилися метастатичні пухлини (група МП) та 183 випадки — пацієнти без негативних наслідків (група БН) протягом більше 5 років). Усі пацієнти проходили спеціальне лікування в клініці ІМР АМНУ з 1993 року, і до них було застосовано різні алгоритми лікування. Досліджували віддалені результати лікування хворих на онкопатологію, яких лікували різними комбінаціями хі-міо- та променевої терапії з оперативним втручанням. Розрахунки проводили у статистичному середовищі Statistica 6.1. із використанням методів непараметрич-ної статистики й технології пошуку прихованих знань Data Mining.

Результати. Показано, що при лікуванні онкологічних хворих комбінацією хіміо- та променевої терапії за умови відсутності оперативного втручання пацієнти, у яких у майбутньому з’явилися другі пухлини, отримали в 2,6 разу меншу сумарну поглинену дозу, ніж пацієнти групи без негативних наслідків. Доведено, що використання променевої терапії при лікуванні онкологічних хворих знижує ризики несприятливих віддалених наслідків лікування для пацієнтів молодшого віку, а два курси променевої терапії більшою мірою запобігають появі других пухлин у майбутньому, ніж один курс.

Висновки. Дослідження, які проводили на мультинозологічній вибірці онкологічних хворих у кількості 570 осіб, не тільки не виявили канцерогенних впливів променевого та хіміолікування, а й навпаки — продемонстрували статистично значимий позитивний вплив на віддалені наслідки лікування першої пухлини у пацієнтів, до яких використовували ці обидва фактори у максимальному обсязі.

Ключові слова: другі пухлини, хіміолікування, променеве лікування, канцерогенний ефект.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 43

УДК 618.29-073.4-036

І. М. САФОНОВА

Харківська медична академія післядипломної освіти

ЗНАЧЕННЯ ЕХОГРАфІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІСЛЯ 22 ТИЖНІВ ГЕСТА Ц ІТ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ФЕТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРИНАТАЛЬНОГО РЕЗУЛЬТАТУ ПРИ ВАГІТНОСТІ НИЗЬКОГО РИЗИКУ

Мета роботи. Визначення значущості ехографічних досліджень після 22 тижнів вагітності в субпопуляції низького ризику для діагностики фетальної патології та прогнозування перинатального результату.

Матеріали та методи. На різних етапах II-III триместрів, після нормальних результатів УЗ-скринінгу, проведені ультразвукові (УЗ) дослідження 4580 вагітним із початково низьким ризиком акушерських і пери-натальних ускладнень. Проводилися УЗ-фетометрія і розрахунок ваги плода, візуальна оцінка УЗ-анатомії плода, оцінка ступеня кальцинозу плаценти, індексу амніотичної рідини, виконувалася допплерометрія фетоплацентарної системи, а також вивчалися перинатальні наслідки.

Результати. Загальне число жінок з ехографічними ознаками патології плода та/або фетоплацентарної системи, що були виявлені після 22 тижнів гестації в субпопуляції низького ризику, склало 449/4580 (9,8 %). Після 26 тижнів найбільш часто виявлялися кардіальні мальформації та аритмії, аномалії ЦНС, асоційовані з впливом інфекційного процесу, аномалії черевної порожнини плода, послідовності фетальних деформацій, а також УЗ-симптоми реалізації внутрішньоутробного інфікування (ВУІ). УЗ-дослідження в період 26-34 тижні переважно мали значення для виявлення аномалій плода, 26-30 — для діагностики плацентарних порушень, 34-37 тижнів — для виявлення ехографічних симптомів реалізації ВУІ. Після 37 тижнів УЗ- та допплерографічні симптоми первинних плацентарних порушень не виявлялись, значення ехографії полягало в діагностиці перинатально значущих варіантів фетальних аритмій, аномального положення плода, макросомії, багаторазового обвиття пуповиною. Частота змін, що мали невизначений пери-натальний прогноз і вимагали подальшого ехографічного моніторингу, була найбільшою також на етапах 26-30 гестаційних тижнів (ряд структурних аномалій, некритичні плацентарні порушення, гемодинамічні порушення маткових артерій). У 24/53 випадках виявлені аномалії плода супроводжувалися несприятливим або невизначеним перинатальним прогнозом, вимагали розродження в акушерському стаціонарі вищого рівня акредитації, перегляду акушерської та перинатальної тактики, реанімаційних заходів та/або інтенсивної терапії, консультацій фахівців хірургічного профілю, транспортування новонароджених, а також оперативних втручань та/або медикаментозної терапії в періоді новонародженості.

Висновки. Хоча частота виявлення фетальних аномалій при нормальних результатах рутинного скринінгу у вагітних субпопуляції низького ризику склала в нашому дослідженні не більше 1,15 % (OR 0,52; CI 95 % 0,44-0,56, RR 0,56; CI 95 % 0,51-0,61), патологія, виявлена після 22 тижнів, має принципове значення для прогнозування результату вагітності, вироблення акушерської та перинатальної тактики. На підставі проведеного аналізу можна вважати обґрунтованим включення УЗ-сканування вагітності в III триместрі в протоколи антенатального спостереження.

Ключові слова: вагітність низького ризику, плід, ультразвукове дослідження, перинатальний результат.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 52

ЛЕКЦІЇ

УДК 615.849:351.77(477.65)

Д. С. МЕЧЕВ1, М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ2, М. Г. СИХАРУЛІДЗЕ3, Н. М. СЕРЬОГІНА3, K. В. ГУМЕНЮК3, М. Б. ГУМЕНЮК3

1    Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

2    ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

3    Український центр томотерапії, Кіровоград

ТОМОТЕРАПІЯ — ПЕРЕДОВА ТЕХНОЛОГІЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Резюме. Представлено інформацію про відкриття першого в Україні Центру томотерапії в м. Кіровограді. Описано структуру центру, суть і принципи томотерапії, основні показання, особливості та переваги методу стереотаксичного променевого лікування. Проаналізовано перші клінічні спостереження при використанні системи томотерапії в онкологічних хворих. Даний напрямок передбачає найвищий ступінь ефективної конформної стереотаксичної променевої терапії усього тіла — SBRT, обмежуючи опромінювання оточуючих пухлину здорових органів і тканин. Поєднання в одному пристрої тривимірної КТ-візуалізації з новим спіральним методом підведення опромінення значно підвищує ефективність лікування.

Особливу увагу приділено системі гарантії якості променевого лікування при томотерапії.

Ключові слова: конформна стереотаксична томотерапія, прилади, показання, переваги, структура Українського центру томотерапії, SBRT.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 59

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

УДК 616.348-006.6-06-073

І. О. ВОРОНЬЖЕВ, І. О. КРАМНИЙ, Д. В. СЕРГЕЄВ

Харківська медична академія післядипломної освіти

КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАКУ ЛІВОЇ ПОЛОВИНИ ТОВСТОЇ КИШКИ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ

Стаття містить аналітичний огляд літератури, присвячений променевій діагностиці раку лівої половини товстої кишки та його ускладнень. Наведені особливості клінічної картини раку лівої половини ободової кишки. Розглянуті питання променевої діагностики кишкової непрохідності, параколярного абсцесу і виразок як ускладнень раку цієї локалізації. Показані можливості іригоскопії, комп’ютерної томографії та ультразвукового дослідження в діагностиці даних ускладнень.

Ключові слова: рак лівої половини товстої кишки, його ускладнення, іригоскопія, комп’ютерна томографія, ультразвукове дослідження.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 65

УДК 616.728-073.7-053.2(045)

С. О. ХМИЗОВ1, О. П. ШАРМАЗАНОВА2, Н. С. ЛИСЕНКО2, Д. В. ЄРШОВ 1

1ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка НАМН України», Харків

2Харківська медична академія післядипломної освіти

ДИФЕРЕНЦІЙНА КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ВАРУСНОЇ ЕПІМЕТАФІЗАРНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ КОЛІННОГО СУГЛОБА У ДІТЕЙ

Варусна епіметафізарна деформація колінного суглоба — поширена ортопедична патологія дитячого віку. Проаналізовано сучасні методики клінічної та рентгенологічної оцінки деформацій колінного суглоба у дітей. Наведена характеристика основних захворювань, що супроводжуються варусною епіметафізарною деформацією колінного суглоба у дітей. Розглянуті принципи диференціальної діагностики, які базуються на результатах клінічного огляду та даних променевих методів дослідження.

Ключові слова: колінний суглоб, варусна деформація колінного суглоба у дітей, genu varum, діагностика.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 75

З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ

УДК 615.849(092)(477)

НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ІНЖЕНЕР Ю. П. ТЕСЛЕНКО-ПРИХОДЬКО І РОЗВИТОК РЕНТГЕНОЛОГІЇ УКРАЇНИ

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 81

ІНФОРМАЦІЇ

Резолюція науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні питання діагностики та терапії в ядерній медицині»

(16-17 червня 2015 року, м. Харків)

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 83

Резолюція науково-практичної конференції з міжнародною участю «Перспективи розвитку реконструктивно-пластичної хірургії в онкології»

(21-22 вересня 2015 року, м. Харків)

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 85

Науково-практична конференція з міжнародною участю «30 років з дня катастрофи на ЧАЕС: унікальний досвід та досягнення Харківського інституту медичної радіології у аварійному медичному реагуванні»

(28-29 квітня 2016 р., м. Харків)

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 87

ДО УВАГИ АВТОРІВ УРЖ

Вимоги до рукописів, які подаються в «Український радіологічний журнал», складено з урахуванням Єдиних вимог до рукописів, які подаються в біомедичні журнали, розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 102

ОСВІТА

ЦИКЛ ПРОВЕДЕННЯ ПОСТІЙНОДІЮЧИХ КУРСІВ СТАЖУВАННЯ ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РАДІОЛОГІЇ ІМ. С. П. ГРИГОР’ЄВА НАМН УКРАЇНИ» НА 2016 РІК

Зав. відділу наукової організації розвитку радіологічної допомоги населенню, канд. мед. наук Г. В. Кулініч

 

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ (ХМАПО) НА 2016 РІК

Зав. кафедри, професор Р. Я. Абдуллаєв

 

НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО НА 2016 РІК

Зав. кафедри, професор О. П. Шармазанова

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЦИКЛІВ КАФЕДРИ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ТА ДИТЯЧОЇ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ХМАПО НА 2016 РІК

Зав. кафедри, д. мед. н., професор І. О. Вороньжев

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 107

ЮВІЛЕЇ

ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 108

ГАЛИНА ЮЛІАНІВНА КОВАЛЬ

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 4, сторінка 110

ПОКАЖЧИК АВТОРІВ ХХІІІ ТОМУ УРЖ

Повний текст