УРЖ 2018, том XXVI, випуск 4
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ЗМІСТ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 231
УДК 364.444+616-058:616-001.28
ВАЛЕНТИНА АНТОНІВНА ПРИЛИПКО, ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПЕТРИЧЕНКО, МАРИНА МИКОЛАЇВНА МОРОЗОВА, ІРИНА ВАЛЕНТИНІВНА БОНДАРЕНКО
ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЗОНИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ РАЕС
Викладено аналіз даних щодо медичного забезпечення населення, яке мешкає в зоні спостереження Рівненської атомної електростанції (ЗС РАЕС), в динаміці. В дослідженні використано статистичні дані, надані обласними інформаційно-аналітичними центрами медичної статистики Рівненської та Волинської
областей, результати вивчення громадської думки щодо негативних складових якості медичного забезпечення та усунення недоліків.
Ефективність роботи закладів охорони здоров’я в ЗС РАЕС визначається комплексом чинників, деякі з них
належать до соціально-економічних проблем (зубожіння населення), інші — до реалізації статей законодавчих документів медичної реформи.
Ключові слова: зона спостереження АЕС, заклади охорони здоров’я, ресурсний потенціал, громадська думка.
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 239
УДК 616.5-001.27:615.8
Л. І. СИМОНОВА, В. З. ГЕРТМАН, О. С. ПУШКАР, Н. В. ЛЯХОВСЬКА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ВПЛИВ ФОТОДИНАМІЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ЕНДОГЕННІ АНТИМІКРОБНІ МЕХАНІЗМИ ПРИ ЛІКУВАННІ ІНФІКОВАНИХ ПРОМЕНЕВИХ УШКОДЖЕНЬ ШКІРИ
Мета роботи. Вивчення фотодинамічного впливу на стан показників ендогенного антибактеріального захисту (оксиду азоту і ферменту мієлопероксидази) у тварин з інфікованими променевими виразками.
Матеріали і методи. Робота проведена на 90 щурах-самцях з локальним Ікс-опроміненням ділянки шкіри стегна в дозі 85,0 Гр. При появі ознак променевої виразки (7-ма доба) опромінену ділянку інфікували
штамом Pseudomonas аeruginosа. Через добу на інфіковану променеву виразку тваринам дослідної групи
(30 щурів) проводили сеанс ФДТ на апараті «Барва-LED / 630» з фотосенсибілізатором метиленовим синім.
У сироватці крові визначали сумарний вміст стабільних метаболітів оксиду азоту (NO) і активність мієлопероксидази (МПО) в нейтрофілах цитохімічним методом.
Результати. Встановлено, що розвиток «чистої» променевої виразки супроводжувався підвищенням рівня
метаболітів NO в сироватці крові (на 30–40% від норми) за весь період спостережень. Інфікування променевої виразки значно збільшувало викид метаболітів в сироватку (підвищення становило 80%). Після сеансу ФДТ зазначалося стабільне зниження показника до нормальних значень. Паралельно, на фоні
розвитку променевої виразки, в нейтрофілах розвивався дефіцит МПО. При «чистій» променевій виразці
активність ферменту знижувалася (на 20–35%) протягом 30 діб, однак до кінця експерименту (45 доба)
відновлювалася. При інфікуванні променевої виразки спостерігалося прогресування зниження активності
МПО в 1,5–2 рази, яка була значно нижче, ніж у тільки опромінених щурів, і нормалізація показників була
відсутня за весь період спостережень. У тварин з інфікованою виразкою і лікуванням за допомогою ФДТ
активність МПО відновлювалася до нормальних значень практично відразу після елімінації.
Висновки. Застосування ФДТ для антимікробної терапії інфікованих променевих ушкоджень шкіри в експериментальних тварин призводило не тільки до знищення внесених мікробів, а й сприяло активізації власних ендогенних антимікробних механізмів у вигляді нормалізації рівня оксиду азоту в сироватці крові і активності мієлопероксидази в нейтрофілах, що свідчило про відновлення їх функціональних властивостей.
Ключові слова: фотодинамічна терапія, променеві виразки, Pseudomonas аeruginosа, оксид азоту, мієлопероксидаза.
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 245
УДК 616.441-006:615.849-036.8(047)
ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ 1, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1, 2
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет
ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ РАДІОНУКЛІДНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ (ПЕРШЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ)
Мета роботи. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на РЩЗ на підставі катамнестичних даних
паперових історій хвороби, формалізованих та трансформованих у електронну форму для проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg.
Матеріали і методи. Проаналізовано 315 історій хвороби та відібрано й внесено до електронної бази даних
інформацію про перебіг захворювання 100 пацієнтів — 86 жінок та 14 чоловіків. Онкологічні прояви мали
43 пацієнти, у тому числі: метастази — 22 особи (51%); другі раки — 8 осіб (19%); рецидиви — 13 осіб
(30%). Окрім онкологічних ускладнень, 13 хворих цієї групи також мали терапевтичні наслідки (ускладнення), які було внесено до бази даних. 57 фізичних осіб мали лише терапевтичні наслідки лікування. Із
урахуванням терапевтичних наслідків хворих, про яких йшлося вище, загальна кількість терапевтичних
ускладнень становила 218 випадків.
Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм
Statistica Basic Academic 13 for Windows.
Результати. З огляду на проведене радіонуклідне лікування (РНЛ), пацієнти без онкологічних проявів
у порівнянні з пацієнтами з онкологічними проявами, характеризувалися більш тривалим терміном лікування, більшою кількістю курсів, більшою загальною дозою активності під час РНЛ та більш тривалим
терміном до настання абляції, що можна вважати науковим підґрунтям для розрахунку разової дози активності під час РНЛ та його тривалості для пацієнтів із обтяженим соматоневрологічним анамнезом. До того
ж, пацієнти без онкологічних проявів мали удвічі меншу кількість випадків проростання пухлини крізь
капсулу, більш низький індекс маси тіла та були молодшими за пацієнтів з онкологічними проявами. При
цьому проростання пухлини через капсулу є фактором ризику віддаленого у часі метастазування, проте
не є фактором ризику щодо місцевого рецидивування та появи других раків. Більш типовою гістологічною
формою пацієнтів з онкологічними проявами була папілярна аденокарцинома. Як фактори ризику появи
місцевих рецидивів визначено підвищену тривалість терміну лактації у фертильний період й знижену дозу
гормонотерапії, а у пацієнтів із другими раками — низьку тривалість гормонотерапії та перебування у стані пременопаузи у жінок. Показано, що використання радіонуклідної терапії як складової спеціального лікування РЩЗ збільшує частоту хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу,
зокрема частоту появи найпоширеніших нозологічних форм (ІХС та ГХ) у 2,9 та 1,85 разу відповідно.
Висновки. Проведення статистичного аналізу за технологією Data Minіg дозволило виявити зв’язок між
появою віддалених онкологічних проявів лікування раку щитоподібної залози та характеристиками радіонуклідного лікування, фактором проростання пухлини крізь капсулу, дозою гормонотерапії, тривалістю
лактації у фертильний період та деякими іншими факторами, а також констатувати збільшення частоти
появи хвороб системи кровообігу порівняно із популяційними даними у 2,1 разу.
Ключові слова: рак щитоподібної залози, віддалені наслідки лікування, статистичний аналіз, медична інформатика.
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 252
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
УДК 616.43-001.28-036.85-092.9
ОЛЬГА ПЕТРІВНА ЛУКАШОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
УЛЬТРАСТРУКТУРА КЛІТИН ЕНДОКРИННИХ ОРГАНІВ У ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ЗАГАЛЬНОГО ТА ЧАСТКОВОГО ОПРОМІНЕННЯ У МАЛІЙ ДОЗІ
Мета роботи. Вивчення дії радіації у малій дозі на структурно-функціональний стан клітин ендокринних
органів у віддалений термін після загального та часткового фракціонованого опромінення щурів у дозі
0,75 Гр.
Матеріали і методи. За допомогою стандартних методів електронної мікроскопії досліджена ультраструктура (УС) клітин щитоподібної залози, сперматогенного епітелію, кори надниркових залоз, пінеальної залози та адреногіпофіза через 6 місяців після фракціонованого загального ікс-опромінення, опромінення
окремо голови, окремо тіла щурів у сумарній дозі 0,75 Гр.
Результати. Було встановлено, що через півроку після загального опромінення спостерігаються помітні
порушення ультраструктури клітин досліджених ендокринних залоз, які свідчать про процеси пригнічення
функціональної діяльності цих органів. Вплив радіації у тих самих умовах на голову приводить до ідентичних змін, тоді як при опроміненні тільки тіла структурно-функціональний стан усіх досліджених органів
відповідав віковому контролю.
Висновки. Ультраструктурні порушення клітин органів ендокринної системи експериментальних тварин
вказують на зниження їх функціональної активності у віддалені терміни після загального опромінення
у малій дозі та виснаження функції. Паралельне гальмування активності органів-мішеней та регуляторних
органів ендокринної системи може свідчити про вторинний характер гіпофункції залоз-мішеней за рахунок зниження рівня відповідних тропних гормонів гіпофіза. Опромінення однієї тільки голови експериментальних тварин викликає зміни у клітинах ендокринних залоз, подібні тим, що спостерігаються при
тотальному опроміненні. Опромінення тільки тіла експериментальних тварин не призводить до радіаційних змін у клітинах ендокринних органів. Проведені дослідження свідчать, що при дії радіації у малих
дозах на організм критичним органом є головний мозок, тобто радіочутливі його ділянки, які беруть участь
у вищій регуляції ендокринної системи. При перебуванні у зоні дії іонізуючої радіації корисним може бути
екранування голови.
Ключові слова: опромінення, малі дози, віддалені терміни, ендокринні органи, ультраструктура.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 262
УДК 616-006.04-06:616.379-008.64-07-08
ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ, НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА ПІДЧЕНКО, ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА РОГАЧЕВСЬКА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ТА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК, ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ, СПОСТЕРЕЖЕННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
Резюме. В статті зібрано і продемонстровано публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, які стосуються
взаємозв’язку онкологічних захворювань і цукрового діабету (ЦД), а також вплив ЦД на ризики розвитку
новоутворень, особливості діагностики, лікування і спостереження за цією категорією хворих. Представлена ретроспективна оцінка історій хвороб 870 пацієнтів з поєднанням онкологічної патології та цукрового
діабету 2-го типу (ЦД2), які спостерігалися у клініці ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва
НАМН України» у 2012–2018 рр.
Робота має ознайомити фахівців з мультидисциплінарними підходами в лікуванні пацієнтів з коморбідною
патологією, поліпшити прогноз результатів лікування онкологічних хворих.
Ключові слова: онкозахворювання, цукровий діабет, особливості клінічного перебігу, метаболічний синдром,
метформін, виживаність.
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 271
УДК (616.61+616.348)-006.04-073.75
МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, 2, ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ БІЛИЙ1, 2, ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА АСТАП’ЄВА 2, РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ ПІДЛІСНИЙ1
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет
ДІАГНОСТИЧНІ ПОМИЛКИ ПРИ КОМП’ЮТЕРНІЙ ТОМОГРАФІЇ. ВИПАДОК НЕВИЯВЛЕННЯ РАННЬОГО РАКУ ОБОДОВОЇ КИШКИ ПРИ СИНХРОННОМУ РАКУ НИРКИ
Резюме. Представлено випадок синхронного раку нирки і ободової кишки. У пацієнтки на діагностичному
етапі виявлено рак правої нирки, проведено КТ-протокол з внутрішньовенним контрастуванням. Лише
при лапаротомії виявлено рак низхідного відділу ободової кишки, що не візуалізувався при комп’ютерній
томографії. Хворій виконані правобічна нефректомія і операція Мікуліча.
Ключові слова: первинно-множинний злоякісний процес, рак ободової кишки, рак нирки, комп’ютерна
томографія, хірургічне лікування.
ДИСКУСІЯ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 275
УДК 614.876:378.147
С. А. АМІРАЗЯН1, 2, О. О. ФАТЄЄВ2
1 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
2 Харківський національний медичний університет
РАДІАЦІЙНА МЕДИЦИНА У ВИЩІЙ ШКОЛІ
Друга хвиля гонки ядерних озброєнь, свідками якої ми є, може зробити ядерний конфлікт неминучим. Досвід
навчає, що можливості сучасної медицини, як у сфері освіти, так і у здатності надати високоспеціалізовану
допомогу величезній кількості постраждалих, не слід перебільшувати.
Доти, поки світ не усвідомить абсолютну аморальність гонки озброєнь і підготовки до ядерної війни, людству продовжує загрожувати небезпека зникнення.
Ключові слова: радіаційна медицина, протирадіаційний захист, ядерний конфлікт, роль лікаря.
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 280
УДК 615.849.2-035.1(048.8)
В. П. СТАРЕНЬКИЙ, І. Б. ШУСТОВ, Л. В. ЗАБОБОНІНА, Л. Л. СТАДНИК
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА РЕНТГЕНОТЕРАПІЮ НЕПУХЛИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Проведено огляд літератури з рентгенотерапії непухлинних захворювань. Доведено ефективність такого
лікування при гострих запальних процесах, келоїдних рубцях, фіброматозі, при аутоімунній офтальмопатії
і деяких інших захворюваннях. Але для організації рентгенотерапевтичного лікування необхідна державна
програма підтримки та популяризації цього методу.
Ключові слова: рентгенотерапія, непухлинні захворювання, державна програма.
ОСВІТА
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 287
УДК (615.849.2+616-0.73.75):378.147
ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА АСТАП’ЄВА, РОМАН МИХАЙЛОВИЧ СПУЗЯК, ОЛЬГА ІВАНІВНА ПАСКЕВИЧ, ЕРНЕСТ ПАВЛОВИЧ СТЕПАНОВ, СЕРГІЙ АРТЕМОВИЧ АМІРАЗЯН
Харківський національний медичний університет
ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОГО ТА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ХНМУ
Одним із завдань реформування медичної допомоги населенню України є адаптація робочих програм з радіології для студентів медичних факультетів ХНМУ. Діагностична радіологія передбачає використання
можливостей візуалізації патологічних змін в органах і системах пацієнтів за допомогою сучасних радіологічних методик. Це є психолого-педагогічною мотивацією навчання студентів-медиків. Терапевтична
радіологія дозволяє підвищувати ефективність протипухлинного лікування в 70–80% випадків злоякісних
новоутворень. Навчання студентів включає традиційні методичні підходи (лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів), а також широке використання можливостей Інтернет. У цілому це відображає
тенденції розвитку медичної науки і забезпечує необхідний рівень знань майбутніх фахівців.
Ключові слова: радіологія, робоча програма, інформаційні навчальні технології.
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 290
ТЕМАТИКА ТА КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСІВ СТАЖУВАННЯ ПРИ ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РАДІОЛОГІЇ ІМ. С. П. ГРИГОР’ЄВА НАМН УКРАЇНИ» на 2019 рік
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 292
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЦИКЛІВ КАФЕДРОЮ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ТА ДИТЯЧОЇ РЕНТГЕНОЛОГІЇ ХМАПО на 2019 рік
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 293
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2019 рік
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 293
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХМАПО на 2019 рік (ПЛАТНІ ПОСЛУГИ)
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 294
НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН КАФЕДРИ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ ХАРКІВСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ (ХМАПО) на 2019 рік
ІНФОРМАЦІЇ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 295
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні і перспективні напрямки клінічної онкології» (26–27 вересня 2019 р., Харків)
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 297
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Сучасний стан і проблеми брахітерапії» (8 листопада 2019 р., Харків)
ПАМ’ЯТІ
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 299
МЕЧЕВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ (1943–2018)
2018, том XXVI, випуск 4, сторінка 300
Покажчик авторів ХХVІ тому УРЖ
Покажчик рецензентів ХХVІ тому УРЖ
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв