УРЖ 2014, том XXII, випуск 4
ЗМІСТ
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 5
УДК 616.155.392-07: 616.15
АНАСТАСІЯ ГЕННАДІЇВНА МАЗУР, ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА МИРОНОВА1, МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, НАДІЯ ВАЛЕРІЇВНА ГОРЯІНОВА2
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ
ЗНАЧУЩІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНІВ β2-МІКРОГЛОБУЛІНУ І ТИМІДИНКІНАЗИ У КРОВІ ХВОРИХ ДЛЯ СТРАТИФІКАЦІЇ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГОСТРУ ЛЕЙКЕМІЮ — МІЄЛОБЛАСТНУ ТА ЛІМФОБЛАСТНУ
Представлені результати визначення рівнів тимідинкінази (ТК) і бета-2 мікроглобулін (β2-МКГ) у сироватці крові хворих на гостру мієлобластну лейкемію (ГМЛ) і гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) у динаміці лікування. Доведено, що визначення початкових рівнів ТК і β2-МКГу сироватці крові дозволяє оцінити злоякісність пухлинного клону з метою подальшого планування хіміотерапії (ХТ). За ініціальним значенням ТК і β2-МКГ прогностично пацієнти з ГМЛ і ГЛЛ можуть бути поділені на групи ризику для подальшої стратифікації лікування. Визначення ТК у динаміці є корисним для оцінки ефективності ХТ: нормалізація її рівня підтверджує досягнення ремісії, а підвищення свідчить про настання рецидиву. Хворим із початковими рівнями ТК понад 20 Од/л, а β2-МКГ понад 10 мг/л варто призначати більш інтенсивні програми ХТ.
Ключові слова: прогностичні фактори, тимідинкіназа, бета-2 мікроглобулін, гостра мієлобластна лейкемія, гостра лімфобластна лейкемія, ремісія, рецидив.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 10
УДК 616.24-073.7 : 616.24-002.17-053.2-06 : [616.98 : 578.828]
ІВАН ОМЕЛЯНОВИЧ КРАМНИЙ, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ЛІМАРЄВ, ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВОРОНЬЖЕВ, ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ КІПРУШЕВ, ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ ЯКОВЛЕВ
Харківська медична академія післядипломної освіти
КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ЛЕГЕНЬ ПРИ ПНЕВМОЦИСТОЗІ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА СНІД
Мета роботи. Вивчення клініко-рентгенологічних особливостей змін легень при пневмоцистозі у дітей, хворих на СНІД.
Матеріали і методи. Вивчені дані рентгенограм в прямій і додаткових проекціях грудної клітки 42 дітей, хворих на СНІД, у віці 6-18 років, виконаних у Харківській обласній дитячій клінічній інфекційній лікарні. Питома ефективна доза при рентгенологічному дослідженні становила 2,2-8,5 мкЗв/мАс. Діагноз верифі-кований клініко-лабораторним обстеженням.
Результати. Проведений аналіз даних дозволив згрупувати виявлені зміни у 3 рентгенологічні симптомо-комплекси.
Перший симптомокомплекс з’являється на початку розвитку пневмоцистної пневмонії, не є специфічним, на рентгенограмах проявляється змінами легеневого рисунка. В перші 5-8 діб посилення починалось з бі-лякореневих відділів (76,2 %), а в подальшому поширювалось на обидві легені.
Другий симптомокомплекс характеризував прогресування в вигляді появи запалення протягом 5-10 діб. У наступні 3-4 тижні рентгенологічно виявлялись дифузні латеральні, навколокореневі інтерстиціаль-ні інфільтрати, частіше нижньобазальні, які поширювались від коренів до периферії (симптом «матового скла», «сніжної бурі», «ватної» легені). Ці зміни виявлялись у 30 % хворих, відповідали ателектатич-ній стадії. Пневмонії у дітей, хворих на СНІД, відрізнялись дифузністю, частим залученням внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.
Третій симптомокомплекс відображав зміни плеври. На рентгенограмах у 33,3 % хворих візуалізувалося ущільнення плеври за ходом горизонтальної щілини справа, у 9,5 % — перебіг двобічної пневмонії ускладнився плевритом з невеликою кількістю рідини.
Висновки. Рентгенографія грудної клітки залишається основним об’єктивним методом діагностики змін в легенях у дітей, хворих на СНІД. Встановлені особливості рентгенологічних проявів сучасного перебігу пневмоцистної пневмонії від початкових змін легеневого рисунка до вираженої картини, наведені ускладнення та динаміка при лікуванні.
Ключові слова: діти, хворі на СНІД, пневмоцистна пневмонія, рентгенографія органів грудної клітки.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 15
УДК [618.2/3 + 618.17-089.888.11] — 073: 612.014.24-007
В. В. ГРАБАР1, О. М. ФЕСЬКОВ1, С. Б. АРБУЗОВА2
1 Центр репродукції людини, «САНА-МЕД», Харків
2 КЛПЗ «Донецький обласний спеціалізований центр медичної генетики та пренатальної діагностики» МОЗ України
УЛЬТРАЗВУКОВИЙ СКРИНІНГ ХРОМОСОМНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВАГІТНИХ ПРИ ДОПОМІЖНІЙ РЕПРОДУКЦІЇ В II ТРИМЕСТРІ
Метою нашого ретроспективного дослідження було оцінити відмінності, а значить і ефективність маркерів УЗ-скринінгу в II триместрі у жінок з ускладненою репродуктивною історією (після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) і при фізіологічній вагітності. Для цього нами проаналізовано результати УЗ-скринінгу II триместру при 1322 індукованих вагітностях (ІВ) та 936 спонтанних вагітностях (СВ). Виявлено, що кількісні (товщина шийної складки, довжина носової кістки (НК), стіввідношення товщини шкіри в преназальній зоні до довжини НК; БПД/ДНК) і якісні (частота вентрикуломегалії, гіперехогенного фокуса в лівому шлуночку серця, пієлектазії, єдина артерія пуповини) УЗ-маркери хромосомної патології II триместру є інформативними як для СВ, так і для ІВ. Резистентність кровотоку у венозній протоці у плода і в маткових артеріях при ІВ вище, що може бути пов’язано з етіопатогенезом безпліддя.
Ключові слова: ультразвукові маркери, II триместр, хромосомна патологія.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 19
УДК 616.857-073.7
В. Й. КАЛАШНІКОВ1, Р. Я. АБДУЛЛАЄВ1, Р. М. СПУЗЯК2, Л. А. СИСУН1
1 Харківська медична академія післядипломної освіти
2 Харківський національний медичний університет
ДОППЛЕРОГРАФІЧНІ ТА РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ ПАТЕРНИ У ПАцІЄНТІВ З цЕРВІКОГЕННИМ ГОЛОВНИМ БОЛЕМ
Мета роботи. Вивчення стану шийного відділу хребта, артеріальної і венозної гемодинаміки у судинах вертебробазилярного басейну у пацієнтів молодого віку з різними варіантами цервікогенного головного болю.
Матеріали та методи. Було досліджено 75 пацієнтів (жінок — 41, чоловіків — 34) молодого віку (1835 років) з головними болями на тлі патології шийного відділу хребта. Цервікогенний головний біль (ЦГБ) проявлявся у вигляді цервікокраніалгії (ЦКА) і задньошийного симпатичного синдрому Барре-Льєу (СБЛ). За допомогою методу транскраніальної допплерографії (ТКД) вивчалися показники лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) в хребетних (ХА) і основній (ОА) артеріях, хребетних венах (ХВ), базальних венах (БВ) Розенталя, прямому синусі (ПС) у спокої і при функціональних навантаженнях. Всім пацієнтам проводилася функціональна рентгенографія шийного відділу хребта зі згинанням і розгинанням.
Результати. За даними рентгенологічного обстеження, у пацієнтів з ЦГБ частіше виявлялися ознаки початкового остеохондрозу шийного відділу хребта і нестабільності в одному або кількох рухових сегментах. У всіх випадках при сходовій нестабільності відзначалася гіперреактивність на проби зі згинанням і розгинанням і ротаційні навантаження в поєднанні з регіонарними змінами гемодинаміки в ОА і одній чи обох ХА. У пацієнтів із ЦКА виявлявся вазоспазм у обох ХА в 26,2 % обстежених, вазоспазм в одній ХА та/або ОА — у 20,8 %, асиметрія кровотоку (25-30 %) по ХА — у 17,6 %. При СБЛ вазоспазм в одній ХА відзначався в 44,7 % випадків, поєднання вазоспазму в ОА і одній ХА — в 42,4 % випадків. У 68,9 % хворих відзначалося посилення систолічної ЛШК у ХВ, у 47,2 % — у ПС, у 18,6 % хворих — у БВ. При СБЛ частіше спостерігалася гіперперфузія (31,5 % випадків). При ортостатичній пробі в ХВ відзначалася гіпо-реактивність в обох клінічних групах порівняно з КГ, більш виражена у хворих із ЦКА.
Висновки. Цервікогенний головний біль у осіб молодого віку більшою мірою обумовлений сходовою нестабільністю шийного відділу хребта. У хворих із ЦКА переважає венозна дисциркуляція у ХВ і ПС, при СБЛ — вазоспастична реакція у ХА і ОА, та, меншою мірою, дисциркуляція у ХВ. Гіперреактивність на ротаційні проби корелює з наявністю нестабільності шийного відділу хребта. Необхідним є комплексне допплерографічне та рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів з передбачуваним цервікогенним головним болем.
Ключові слова: цервікогенний головний біль, транскраніальна допплерографія, функціональна рентгенографія шийного відділу хребта.
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 25
УДК 618.1-006: 615.837
ОРИСЯ ЄВСТАХІВНА БУРАК, ВАСИЛЬ АНТОНОВИЧ ДУКАЧ
Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр
ВЛАСНИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ БРАХІТЕРАПІЇ В ОНКОГІНЕКОЛОГІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АПАРАТА MULTISOURCE HDR BEBIG
Представлено власний досвід застосування брахітерапії на апараті MultiSource HDR BEBIG онкогінеко-логічних хворих. Проаналізовано результати лікування 118 хворих і встановлено рак шийки матки у 46, рак тіла матки — у 68 і метастази в піхву в 4. Встановлено зниження проявів ранніх променевих реакцій та добру переносимість лікування на апараті MultiSource HDR BEBIG.
Ключові слова: апарат MultiSource HDR BEBIG, рак шийки матки, рак тіла матки, ранні променеві реакції.
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 29
УДК 616.594-006-089: 615.849
ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ІГОР СТЕПАНОВИЧ ТИХОЛІЗ1, МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА МОСКАЛЕНКО1, ОЛЬГА СЕРГІЇВНА ЗАЦ1, ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ СТЕГНІЙ2
1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2Медичний діагностичний центр «Експерт», Харків
ВИПАДОК ЛІКУВАННЯ РЕЦИДИВНОГО РАКУ ШКІРИ ВОЛОСИСТОЇ ЧАСТИНИ ГОЛОВИ, УСКЛАДНЕНОГО ПРОМЕНЕВИМИ УШКОДЖЕННЯМИ
Представлено клінічний випадок хірургічного лікування рецидиву раку шкіри волосистої частини голови в поєднанні з пізнім променевим некрозом шкіри цієї зони, остеомієлітом тім’яно-потиличної кістки і променевою енцефалопатією парасагітального відділу головного мозку з нижнім парапарезом після проведеної променевої терапії як самостійного методу лікування фунгозної форми місцево-поширеного раку шкіри склепіння черепа — близькофокусної рентгенотерапії СОД 60 Гр. Продемонстрована висока здатність злоякісних пухлин м’яких покривів склепіння черепа до рецидивування, ускладнення близькофокусної рентгенотерапії. Представлене клінічне спостереження демонструє можливості хірургічного методу лікування, свідчить про більшу радикальність комбінації хірургічного і променевого методів впливу при місцево-поширеному пухлинному захворюванні; підкреслює відповідність даним літератури про провідну роль хірургічного лікування злоякісних пухлин м’яких тканин склепіння черепа.
Ключові слова: рак шкіри склепіння черепа, променева терапія, пізні променеві ушкодження, рецидивний перебіг, пластична хірургія.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 35
УДК 616-006.04: 615.849
ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА БАКАЙ, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ВАСКУЛЯРНІ МІШЕНІ В РАДІОТЕРАПІЇ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН
Одним із найважливіших промоторів ангіогенезу вважають фактор росту ендотелію судин (VEGF), що стимулює утворення, ріст і проникність судин. Радіаційно-індукована активація VEGF викликає ушкодження судин і веде до редукції цитотоксичності пухлини. Показано, що комбінація антиангіогенних агентів і радіотерапії посилює пухлинну цитотоксичність. Увагу зосереджено й на інших потенційних мішенях радіотерапії, а саме — інгібіторах VEGF, ейкозаноїдному, сфінголіпідному і церамідному шляхах.
Ключові слова: радіотерапія, фактор росту ендотелію судин, лізофосфоліпідні шляхи, церамідний сигнальний шлях.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 42
УДК 616-001.28: 615.35.4 (048.8)
НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА УЗЛЕНКОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
РАДІОПРОТЕКТОРИ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
В огляді наведені відомості з історії відкриття та вивчення радіопротекторів і проаналізовані сучасні підходи до класифікації засобів радіаційного захисту. Розглянуто механізми реалізації радіозахисної дії «класичних» радіопротекторів, радіопротекторів II типу та радіомодифікаторів. Доведено, що сучасні концепції радіаційного захисту базуються на принципово різних «точках застосування» груп радіопротекторів і залежать від стадії радіаційного ураження. Обговорюються питання щодо перспектив застосування радіопротекторів у клінічній практиці.
Ключові слова: опромінення, радіаційне ураження, радіопротектори, радіомодифікатори.
ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 50
УДК 615.211: 615.015.2: 543.42.062
МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, ПРОХОР ЮРІЙОВИЧ КОСТЯ1, АНАТОЛІЙ АНТОНОВИЧ ХИЖНЯК2, МИКОЛА ПЕТРОВИЧ ДИКИЙ3, ОЛЕНА ПАВЛІВНА МЄДВЄДЄВА3
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2Харківський національний медичний університет
3 Харківський фізико-технічний інститут
ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ СПЕКТРОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СУМІСНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПОНЕНТІВ АНАЛГЕЗІЇ У ХВОРИХ РАДІОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ
Метод спектрофотометрії було використано для визначення стабільності бупівакаїну гідрохлориду в початковому стані і при використанні різних ліпідних середовищ на основі наявних медичних препаратів (ліпін, ліпофундин, гелофузин). Виміряно оптичні спектри ліпідних фракцій бупівакаїну в динаміці. Встановлено ідентичність характеру оптичних спектрів поглинання досліджуваних зразків в УФ-ділянці. Найбільша стабільність у галузі максимального поглинання при X=220, X=262 і X=271 нм показана для бупівакаїну гідрохлориду в ліпідному середовищі ліпофундину. Продемонстровано потенціал сполуки для пролонгованої анестезії у категорії онкологічних хворих.
Ключові слова: бупівакаїн гідрохлорид, спектрофотометрія, ліпіди, хронічний біль, знеболення, онкорадіологічні хворі.
РЕФЕРАТИВНІ ДОБІРКИ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 53
УДК 616-006.04-073.7 (048.8)
НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА, ЮЛІАНА ВАЛЕРІЇВНА ПАВЛІЧЕНКО, ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА БАКАЙ, ОКСАНА СЕРГІЇВНА КРИВУЛЯ
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’ева НАМН України», Харків
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ МЕТАСТАЗІВ ТА РЕЦИДИВІВ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН (ДАЙДЖЕСТ)
Дайджест містить тематичну підбірку рефератів вітчизняних та зарубіжних наукових публікацій стосовно сучасних біомедичних досягнень з питань діагностики метастазів грудної залози, легенів та інших локалізацій.
Ключові слова: метастази, рак грудної залози, рак легені, онкомаркери, ПЕТ, КТ, променева діагностика.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 59
УДК 616-006: 615.841 (088.8)
НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА, ЮЛІАНА ВАЛЕРІЇВНА ПАВЛІЧЕНКО ОЛЕНА ІВАНІВНА КОНДРАШОВА, ОКСАНА СЕРГІЇВНА КРИВУЛЯ
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДІАГНОСТИКИ МЕТАСТАЗІВ ТА РЕЦИДИВІВ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН (ДАЙДЖЕСТ)
З метою забезпечення доступності використання інноваційного поля сучасних біомедичних технологій систематизовано сучасну патентну інформацію з винаходів та корисних моделей за методами діагностики метастазів.
Ключові слова: метастази, маркери, рак грудної залози, рак легені, променева діагностика, прогноз.
З ІСТОРІЇ РАДІОЛОГІЇ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 67
УДК 61(092)(042.3)
КИНОШЕНКО ЮЛИАН ТОДОСЬЕВИЧ
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ЖИЗНЬ И ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОФЕССОРА А. А. ЛЕМБЕРГА
К 115-летию со дня рождения
ЮВІЛЕЇ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 71
ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ
До 65-річчя від дня народження
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 72
ЮЛІАН ТОДОСІЙОВИЧ КІНОШЕНКО
До 85-річчя від дня народження
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 74
ОКСАНА ІВАНІВНА СОЛОДЯННИКОВА
До 60-річчя від дня народження
ІНФОРМАЦІЇ
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 75
ДО УВАГИ АВТОРІВ УРЖ
Вимоги до рукописів, які подаються в «Український радіологічний журнал», складено з урахуванням Єдиних вимог до рукописів, які подаються в біомедичні журнали, розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 90
ОСВІТА
2014, том XXII, випуск 4, сторінка 95
ПОКАЖЧИК АВТОРІВ ХХІІ ТОМУ УРЖ
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":