УРЖ 2012, том XX, випуск 1
ЗМІСТ
2012, том XX, випуск 1, сторінка 5
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
В.А. Вінніков, І.М. Пилипенко, М.І. Пилипенко
Фізичні основи і майбутнє променевої терапії
Реферат. Істотний прогрес у променевій терапії протягом останнього сторіччя значною мірою був досягнутий завдяки успіхам у наших можливостях ефективно концентрувати і спрямовувати випромінення до планованого об’єму пухлини. Відкриття в царині фізики і технічні винаходи були важливою рушійною силою цього прогресу. Однак є ще багато місця майбутнім удосконаленням фізичного походження, наприклад, наведенню опромінення за допомогою зображання, контролю рухів у чотирьох вимірах і терапії частинками, а також підвищенню ефективності, компактності і здешевлення методик. Значні труднощі стоять перед фізиками в променевій терапії крім локалізації дози, наприклад, в царині визначення біологічної мішені, поліпшення моделювання нормальних тканин і пухлин, удосконалення мультикритеріїв і надійності оптимізації, неперервного впровадження передових технологій, таких як молекулярна візуалізація. Успіх фізики в променевій терапії заснований на тривалому стимулюванні цієї ділянки новими відкриттями і винаходами у фізичних дослідженнях. Ключем до успіху було застосування строгих наукових методів. Незважаючи на важливість для променевої терапії фізичних досліджень, наразі мала кількість фізиків бере участь у передових дослідженнях. Особливий акцент на необхідний великий «професіоналізм» у медичній фізиці ще більше виводить ситуацію з рівноваги. Щоб запобігти цьому, ми наполягаємо — медична фізика потребує великої кількості дослідницьких посад і більшої кількості і якості академічних (навчальних) програм. Тільки з великим наголосом на медико-фізичні дослідження майбутнє променевої терапії та інших пов’язаних з фізикою медичних спеціальностей буде виглядати таким же світлим, як досі, а медична фізика буде підтримувати статус одного із найпривабливіших розділів прикладної фізики.
Променева терапія не могла б існувати без фізики. Цей очевидний факт, який інколи забувається, є керівним принципом цього огляду. В той час як променева терапія «живе» на межі багатьох дисциплін, її залежність від фізики, вірогідно, є найсильнішою. Під цим ми маємо на увазі не тільки залежність від підтримки клінічною фізикою, а саме щоб упевнитися, що опромінення виконується безпечно і прецизійно, але, перш за все, залежність від наукової і дослідної частин фізики в цілому і медичної фізики зокрема. Ми схильні вважати медичну фізику за фізику в медицині, щоб підкреслити важливість фізики. Одне питання, на яке ми постараємося дати відповідь: що є запорукою успіху фізики в медицині? В Частині 1 ми в першу чергу визначаємо традиційний внесок фізики в променеву терапію, головним чином зосереджений на фізиці прецизійної «локалізації дози» опромінення. В цій статті ми визначаємо локалізацію дози як можливість спрямувати її чітко і точно у визначену ділянку в середині пацієнта (тобто об’єм пухлинної мішені). Це явно включає не тільки досягнення в технології спрямування, але і плануванні лікування, особливо в царині обробки зображень. Далі ми розглянемо внесок фізики, крім локалізації дози, і за межами променевої терапії. У Частині 2 ми розглянемо роль фізиків у променевій терапії і проблеми, з якими ми стикаємося нині, особливо на зниженні акценту на дослідницькій ролі. Наприкінці ми надамо низку пропозицій щодо шляхів відповіді на ці проблеми в майбутньому для забезпечення сталого середовища для тривалої і істотної віддачі від фізики в медицині.
2012, том XX, випуск 1, сторінка 25
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
О.П. Лукашова, О.А. Міхановський, О.В. Слободянюк, І.М. Тесленко, Н.М. Щит
Ультраструктура аденокарциноми ендометрія після кріопроменевої терапії у сумарних дозах 10, 20 та 30 Гр
Мета роботи: Вивчення ультраструктури клітин аденокарцином ендометрія після кріопроменевої терапії у дозах 10, 20 та 30 Гр для морфологічної оцінки її ефективності.
Матеріали та методи: За допомогою стандартних методів електронної мікроскопії досліджено пухлини 41 хворої на аденокарциному ендометрія I-II стадії, яким проводили передопераційну кріопроменеву терапію. Кріодеструкцію здійснювали закисом азоту при температурі -70еС по 5 хвилин у напрямку кожного з кутів матки на всю довжину її порожнини. Через добу після кріодеструкції проводили курс ДГТ на апараті РОКУС-А у режимі класичного дрібного фракціонування по 2 Гр до досягнення сумарних осередкових доз (СОД) 10, 20 та 30 Гр.
Результати: Встановлено, що кріопроменева терапія приводить до значного ураження аденокарциноми ендометрія. При цьому відсоток випадків, у яких вони повністю знищені, е майже однаковим у серіях із застосуванням опромінення у СОД 10, 20 та 30 Гр і складає 62, 58 та 57 % відповідно, що, очевидно, пов’язано з дією кріофактора. В останніх випадках внаслідок неповної кріодеструкції зберігаються ділянки пухлин. В одних з них клітини мають необоротні пошкодження ультраструктури і не можуть виконувати притаманні їм функції: ріст, поділ, розповсюдження. Після кріопроменевої терапії спостерігаеться залежне від дози опромінення зростання частки таких пухлин при вірогідно високому рівні кореляції (r = 0,99, Р = 0,026). В інших ділянках переважають пухлинні клітини (ПК) з незміненою будовою, які зберігають свою життездатність. Слід зазначити, що серед цих клітин при СОД 20 та 30 Гр виявляються низькодиференційовані форми та ПК у стані мітотичного поділу, що свідчить про наявність клонів радіостійких клітин і е несприятливою ознакою. Морфологічним критеріем ефективності кріопроменевої терапії може бути сумарний відсоток випадків з відсутністю пухлин та необоротними ураженнями ПК у їх залишках. В усіх серіях цей показник е достовірно відмінним від контрольної групи і складае 62, 73 та 85 % при СОД 10, 20 та 30 Гр відповідно.
Висновки: Встановлено, що кріопроменева терапія є ефективним методом лікування аденокарциноми ендометрія, при якому у 62-85 % випадків або не виявляються пухлини, або клітини у збережених ділянках е нежиттездатними. Основою кріопроменевої терапії е тотальна кріодеструкція пухлин, яка спостерігаеться приблизно у половині випадків у всіх досліджених групах. Виявляється кореляційний зв’язок між дозою опромінення і відсотком пухлин, складених нежиттездатними клітинами, у досліджених групах терапії. У ділянках життездатних клітин виявляються популяції радіорезистентних ПК, про що свідчить наявність низькодоференційованих форм та клітин, що мітотично діляться.
Ключові слова: аденокарцинома ендометрія, кріопроменева терапія, ультраструктура пухлинних клітин.
2012, том XX, випуск 1, сторінка 32
Є.М. Мамотюк, Н.Є. Узленкова, О.В. Ненюкова, О.Л. Масленнікова, І.О. Леонова
Порівняльне радіобіологічне дослідження протипроменевої ефективності різних зразків соку Ноні
Мета роботи: Порівняльне радіобіологічне дослідження протипроменевої ефективності 4 зразків соку Ноні в експерименті на щурах при середній тяжкості гострої променевої хвороби.
Матеріали та методи:: Дослідження проведено на 166 білих безпородних щурах-самках з масою тіла 160—190 г. Після рентгенівського опромінювання щурів у дозі 6,0 Гр і введенні їм per os протягом 15 діб за профілактично-лікувальною схемою щоденно в дозі 2,5 мл /кг маси тварини одного з чотирьох зразків соку плодів тропічного чагарника Morinda citrifolia (Табарі Ноні, Гавайського, Таїтянського і Полінезійського Ноні) аналізували показники смертності тварин.
Результати: Встановлено, що соку Табарі Ноні і Гавайського соку Ноні властива протипроменева дія. Це підтверджують вірогідне збільшення 30-добової виживаності щурів, зменшення ранньої смертності, зниження 2-го «піка променевої загибелі» і збільшення середньої тривалості життя загиблих тварин. Таїтянський і особливо Полінезійський соки виявилися неефективними.
Висновки: На першому етапі (доклінічне дослідження) виявлено протипроменеві властивості соку Ноні (Табарі і Гавайського), що дозволяє рекомендувати їх для клінічних випробувань.
Ключові слова: сік Ноні, протипроменеві властивості, променева хвороба, показники смертності, інтегральні показники виживаності.
2012, том XX, випуск 1, сторінка 39
Л.Я. Васильєв, Є.Б. Радзішевська, Я.Е. Вікман, Т.П. Якимова
Результати статистичної обробки масиву даних хворих із другими первинними пухлинами (Попереднє повідомлення)
Мета роботи: Проведення розвідувального статистичного аналізу електронних даних з історій хвороби груп хворих із другими раками й хворих із пізніми метастатичними пухлинами.
Матеріали та методи: Відібрано та конвертовано в електронну форму історії хвороби груп хворих із другими раками і хворих із пізніми метастатичними пухлинами, що проходили лікування на базі клініки ДУ ІМР ім. С.П. Григор’єва НАМН України протягом 1980-2003 років. Проведено первинний статистичний аналіз накопиченої інформації методами непараметричної статистики за допомогою статистичного пакета Statistica.
Результати: Встановлено найтриваліший проміжок часу між першим й другим раками та висунуто гіпотези про нозологічні форми першої пухлини, що частіше за інші мали віддаленими наслідками другі пухлини. Шляхом порівняння групи із другими раками та групи із метастатичними пухлинами зроблено припущення про продовження захворювання на рак при ураженні парного органа, про залежність появи другого раку від віку пацієнтів, про вплив гемотрансфузій, променевого та хемолікування на появу метахронних пухлин.
Висновки: Використання сучасних інформаційних технологій та підходів доказової медицини дозволило одержати додаткову інформацію з традиційних масивів даних, зокрема, про перебіг захворювання, що міститься в історіях хвороби.
Ключові слова: другий рак, метастатичні пухлини, індуковані пухлини, методи математичної обробки.
2012, том XX, випуск 1, сторінка 44
М.І. Пилипенко
ЛЕКЦІЯ
Стохастичні ефекти опромінення
2012, том XX, випуск 1, сторінка 51
Д.С. Мечев, О. В. Щербіна, М.М. Фірсова, О.М. Клюсов
ПЕТ-КТ: теоретичні аспекти, роль в онкології та підготовка фахівців
2012, том XX, випуск 1, сторінка 56
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
М.І. Пилипенко, Л.Я. Васильєв, Я.Е. Вікман,О.М. Тарасова
Другі злоякісні пухлини Частина II. Чинники ризику
2012, том XX, випуск 1, сторінка 66
М.І. Пилипенко, Л.Я. Васильєв, Я.Е. Вікман,О.М. Тарасова
Другі злоякісні пухлини Частина III. Профілактика
2012, том XX, випуск 1, сторінка 70
В.А. Вінніков
Біомаркери радіаційного опромінення: короткий огляд II. Транскриптоміка
2012, том XX, випуск 1, сторінка 84
ДАЙДЖЕСТ
І.М. Пилипенко
Не поспішайте звинувачувати в раці звично підозрюваних (нова теорія формування пухлини в організмі)
2012, том XX, випуск 1, сторінка 86
НОВІ КНИГИ
Willi A. Kalender
Computed Tomography
3-rd Ed. Publicis Publishing, 2011
2012, том XX, випуск 1, сторінка 87
І. В. Корнейко
КНИГИ ВИДАВНИЦТВА THIEME 2012 РОКУ
2012, том XX, випуск 1, сторінка 95
ПАМ'ЯТІ
Мостович Леонід Григорович
2012, том XX, випуск 1, сторінка 99
ЮВІЛЕЙ
Людмила Антонівна Доманська
2012, том XX, випуск 1, сторінка 100
ІНФОРМАЦІЯ
О.К. Кононенко
Робота Проблемної комісії «Медична радіологія» МОЗ та НАМН України в 2011 році
2012, том XX, випуск 1, сторінка 104
Науково-практична конференція «Сучасні підходи до диспансеризації працюючих із джерелами іонізивного випромінення» 18-19 жовтня 2012 р., Харків
2012, том XX, випуск 1, сторінка 105
Інформація для авторів
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв