Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2018, том XXVI, випуск 3

УРЖ 2018, том XXVI, випуск 3

titul

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 139

УДК 616.441-006.6-085.849.19-039.3

ОКСАНА ІВАНІВНА СОЛОДЯННИКОВА, ДАНУТА ЛЮЦІАНІВНА САГАН, ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ ТРАЦЕВСЬКИЙ, ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА ДАНИЛЕНКО, ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА ТУРИЦИНА

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

МІКРОКАРЦИНОМИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГУ

Проведено ретроспективний аналіз лікування та моніторингу групи пацієнтів з мікрокарциномами диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ). Для оцінки результатів терапії хворих після хірургічного лікування з приводу мiкрокарцином ДРЩЗ, яким проводили радіойодотерапію (РЙТ) в поєднанні із супресивною гормонотерапією L-тироксином і тільки супресивна гормонотерапія, було проведено аналіз ефективності комплексної терапії у 153 хворих віком 19–70 років (12 чоловіків, 141 жінка). Встановлено, що наявність у 16,2% хворих на мікрокарциноми ДРЩЗ при патогістологічному і у 5,2% при сцинтиграфічному дослідженні ознак метастазування в регіонарні лімфатичні вузли потребує обов’язкового проведення у цієї категорії пацієнтів післяопераційної діагностичної сцинтиграфії з 131I для вирішення питання про проведення РЙТ.

Ключові слова: мікрокарцинома щитоподібної залози, диференційований рак щитоподібної залози, радіойодо-терапія, супресивна гормонотерапія.

О. И. СОЛОДЯННИКОВА, Д. Л. САГАН, В. В. ТРАЦЕВСКИЙ, В. В. ДАНИЛЕНКО, В. Л. ТУРИЦИНА

Национальный институт рака МЗ Украины, Киев

МИКРОКАРЦИНОМЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ: ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ И МОНИТОРИНГА

Проведен ретроспективный анализ лечения и мониторинга группы пациентов с микрокарциномами дифференцированного рака щитовидной железы (ДРЩЖ). Для оценки результатов терапии больных после хирургического лечения по поводу микрокарцином ДРЩЖ, которым проводилась радиойодтерапия (РЙТ) в сочетании с супрессивной гормонотерапией L-тироксином и только супрессивной гормонотерапией, был проведен анализ эффективности комплексной терапии у 153 больных в возрасте 19–70 лет (12 мужчин, 141 женщина). Установлено, что наличие у 16,2% больных с микрокарциномами ДРЩЖ при патогистологическом и у 5,2% при сцинтиграфическом исследовании признаков метастазирования в регионарные лимфатические узлы требует обязательного проведения у этой категории пациентов послеоперационной диагностической сцинтиграфии с 131I для решения вопроса о проведении РЙТ.

Ключевые слова: микрокарцинома щитовидной железы, дифференцированный рак щитовидной железы, радио йодтерапия, супрессивная гормонотерапия.

 

O. I. SOLODIANNYKOVA, D. L. SAHAN, V. V. TRATSEVSKYI, V. V. DANYLENKO, V. L. TURYTSYNA

National Cancer Institute of Health Ministry of Ukraine, Kiev

THYROID DIFFERENTIATED MICROCARCINOMAS: TREATMENT AND MONITORING FEATURES

The paper deals with posthoc analysis of treatment and monitoring of patients with thyroid differentiated cancer microcarcinomas. In order to make an assessment of treatment outcomes of patients after surgical treatment, associated with thyroid differentiated cancer microcarcinomas, who had undergone radioactive iodine therapy in combination with suppressive L-thyroxin hormonotherapy and only with suppressive hormonotheray, the analysis of comprehensive treatment efficacy in 153 petients aged from 19 to 70 (15 male and 141 female patients) was carried out. It has been established, that the presence of signs of metastasis to regional lymph nodes in 16.2% of patients with thyroid differentiated cancer microcarcinomas, obtained by pathohistological study and in 5.2% by scintigraphic study, requires obligatory postoperative diagnostic scintigraphy with 131I that will make it possible to clarify whether radioactive iodine therapy should be administered.

Keywords: thyroid microcarcinoma, thyroid differentiated cancer, radioactive iodine therapy, suppressive hormonotherapy.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 142

УДК: 616.692.-053.2: 616-008.9.616-001.28

ОЛЕКСІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ КАМІНСЬКИЙ, ОЛЬГА ВАСИЛІВНА КОПИЛОВА, ОЛЬГА АРКАДІЇВНА СТЕПАНЕНКО, ЛЕСЯ ОЛЕКСІЇВНА ЦВЄТ, КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ГРИЩЕНКО

ДУ«Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

АСОЦІАТИВНИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ТИРЕОЇДНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ТА СТАНОМ ПРИЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ У ДІТЕЙ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ВІД БАТЬКІВ, ОПРОМІНЕНИХ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС

Мета роботи. Визначити взаємозв’язок між структурно-функціональними змінами в прищитоподібних залозах та тиреоїдною патологією у дітей, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС.

Матеріали і методи. Проводилося клінічне, гормональне та ультразвукове обстеження щитоподібних (ЩПЗ) та прищитоподібних залоз (ПЩПЗ). Обстежено 142 дитини віком 12–17 років, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС. Визначався вміст гормонів у сироватці крові — тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ), вільний тироксин (FT4), антитіла до тиреоглобуліну (АТТГ), антитіла до пероксидази (АТПО), визначався рівень 25-гідроксивітаміну D (25 (OH) D). Ультрасонографію щитоподібних та прищитоподібних залоз проводили на апараті Logiq-100.

Результати. Обстеження стану ЩПЗ та ПЩПЗ досліджуваних дітей, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС, показало наявність тиреоїдної патології: дифузний нетоксичний зоб I–II ст. у 73,2%, хронічний аутоімунний тиреоїдит у 19,7%, вузловий зоб у 7,1%. Первинний гіпотиреоз встановлено у 11 (39,2%) дітей, субклінічний гіпотиреоз у 12 (11,5%). Ультрасонографічні дослідження прищитоподібних залоз визначили їх збільшення у 32,5% дітей, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами. Серед обстежених з верифікованим діагнозом хронічний аутоімунний тиреоїдит у всіх було виявлено збільшення ПЩПЗ, що підтверджує наше припущення щодо наявності взаємозв’язку між імунозапальними захворюваннями ЩПЗ та станом прищитоподібних залоз. Дослідження рівня 25-гідроксивітаміну D показало, що в усіх дітей зі збільшеними ПЩПЗ відмічався недостатній рівень цього показника, що обумовлює його корекцію.

Висновки. Результати ультразвукового дослідження ПЩПЗ визначили пріоритетність групи дітей, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях (у 26,4% дітей відмічалось збільшення ПЩПЗ більш ніж на 10 мм). При дослідженні рівня 25 (ОН) D у сироватці крові встановлено його низький рівень 12,29 ± 1,24 нмоль/л, що свідчить про ризик нестачі споживання і може призводити до порушень у стані здоров’я нащадків, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС.

Ключові слова: прищитоподібна залоза, тиреоїдна патологія, діти, аварія на ЧАЕС.

 

А. В. КАМИНСКИЙ, О. В. КОПЫЛОВА, О. А. СТЕПАНЕНКО, Л. А. ЦВЕТ, Е. В. ГРИЩЕНКО

ГУ «Национальний научный центр радиационной медицины НАМН Украины», Киев

АССОЦИАТИВНАЯ СВЯЗЬ МЕЖДУ ТИРЕОИДНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ И СОСТОЯНИЕМ ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ У ДЕТЕЙ, КОТОРЫЕ РОДИЛИСЬ ОТ РОДИТЕЛЕЙ, ОБЛУЧЕННЫХ В РЕЗУЛЬТАТЕ АВАРИИ НА ЧАЭС

Цель работы. Определить взаимосвязь между структурно-функциональными изменениями в паращитовидных железах (ПЩЖ) и тиреоидной патологией у детей, родившихся от родителей, облученных в результате аварии на ЧАЭС.

Материалы и методы. Проводились клиническое, гормональное и ультразвуковое обследование щитовидных и паращитовидных желез 142 детей в возрасте 12–17 лет, родившихся от родителей, облученных в результате аварии на ЧАЭС. Определялось содержание гормонов в сыворотке крови — тиреотропный гормон гипофиза (ТТГ), свободный тироксин (FT4), антитела к тиреоглобулину (АТТГ), антитела к пероксидазе (АТПО), определялся уровень 25-гидроксивитамина D (25-(ОН)D). Ультрасонографию щитовидных и паращитовидных желез проводили на аппарате Logiq-100.

Результаты. Обследование состояния щитовидных и паращитовидных желез выявило наличие тиреоидной патологии: диффузный нетоксический зоб I–II ст. у 73,2%, хронический аутоиммунный тиреоидит (ХАТ) у 19,7%, узловой зоб у 7,1%. Ультрасонографические исследования паращитовидных желез определили их увеличение у 32,5% детей, живущих на загрязненных радионуклидами территориях. Среди обследованных с верифицированным диагнозом хронический аутоиммунный тиреоидит у всех было выявлено увеличение ПЩЖ, что подтверждает наше предположение относительно наличия взаимосвязи между иммуновоспалительными заболеваниями щитовидной железы и состоянием паращитовидных желез. Исследование уровня 25-гидроксивитамина D показало, что у всех детей с увеличенными паращитовидными железами отмечался недостаточный уровень этого показателя, что обусловливает его коррекцию.

Выводы. Результаты ультразвукового исследования ПЩЖ определили приоритетность группы детей, которые живут на радиоактивно загрязненных территориях (у 26,4% детей отмечалось увеличение ПЩЖ более чем на 10 мм). При исследовании уровня 25-гидроксивитамина D в сыворотке крови установлен его низкий уровень (12,29 ± 1,24 нмоль/л), что свидетельствует о риске нехватки потребления, и может приводить к нарушениям в состоянии здоровья потомков, родившихся от родителей, облученных в результате аварии на ЧАЭС.

Ключевые слова: паращитовидная железа, тиреоидная патология, дети, авария на ЧАЭС.

 

O.V. KAMINSKYI, O.V. KOPYLOVA, O.A. STEPANENKO, L.O. TSVET, K.V. GRYSCHENKO

SE «National Research Center for Radiation Medicine of NAMS of Ukraine», Kyiv

ASSOCIATIVE LINK BETWEEN THYROID DISEASE AND PARATHYROID GLANDS STATE IN CHILDREN BORN OF PARENTS EXPOSED TO IONIZING RADIATION AFTER THE ChNPP ACCIDENT

Purpose. To evaluate interconnection between parathyroid structural-functional abnormalities and thyroid disorders in children born of parents irradiated as a result of the Chornobyl accident.

Materials and methods. Clinical examination, hormonal assay and ultrasound scan of thyroid and parathyroid glands were conducted. The 142 children, aged from 12 to 17, born of parents irradiated as a result of the Chornobyl accident were examined. Blood serum content of the pituitary thyroid-stimulating hormone (TSH), free thyroxine (FT4), thyroglobulin antibody (TgAb), thyroid peroxidase antibody (TpAb), and 25-hydroxyvitamin D was assayed. Thyroid and parathyroid ultrasound scan was performed on the Logiq-100 unit.

Oucomes. Examination of thyroid and parotid glands in 142 children, aged from 12 to 17, born of parents irradiated as a result of the Chornobyl accident revealed a range of thyroid disease, namely diffuse nontoxic goiter grade I-II in 73.2%, chronic autoimmune thyroiditis (ChAT) in 19.7%, and nodular goiter in 7.1%. Primary hypothyroidism was detected in the 11 (39.2%) cases of ChAT, and subclinical hypothyroidism was diagnosed in 12 (11.5%) children. Parathyroid ultrasound indicated the glandular enlargement in 32.5% of children living on territories contaminated with radionuclides. Parathyroid enlargement was found in all the surveyed subjects with a verified ChAT diagnosis, which confirms our assumption about the interconnection between thyroid immune-inflammatory diseases and state of parathyroids. Assay of 25-hydroxyvitamin D level showed some lack of it in all children with enlarged parathyroids, requiring some corrective interventions.

Conclusions. Parathyroid ultrasound scan oucomes indicated a priority of the group of children living in radioactively contaminated territories (parathyroid enlargement for >10 mm was found in 26.4% of children). Serum assay of 25(OH)D showed its low level (12.29 ± 1.24) indicating a probable lack of consumption that can finally lead to health disorders in the offspring of parents exposed to ionizing radiation as a result of the ChNPP accident.

Keywords: parathyroid, thyroid disease, children, Chornobyl accident.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 146

УДК: 616.36-006.6-089.843-073.916

МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КОРОЛЬ1,2

1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

2 Київська міська клінічна лікарня № 12

РОЛЬ РЕНОСЦИНТИГРАФІЇ У ХВОРИХ НА ГЕПАТОЦЕЛЮЛЯРНИЙ РАК, ЩО ЗАСТОСОВУВАЛИ ІМУНОСУПРЕСИВНУ ТЕРАПІЮ ПІСЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ПЕЧІНКИ

Мета роботи. Визначити діагностичну роль динамічної реносцинтиграфії в загальному комплексі методів обстеження хворих на гепатоцелюлярний рак (ГЦР) після трансплантації печінки, які застосовували імуносупресивну терапію.

Матеріали та методи. Реносцинтиграфію виконували у динамічному режимі після внутрішньовенного введення 99mTc-пентатеху з розрахунку 0,7–1,0 МБк/кг із наступним розрахунком цифрових параметрів, що відображають секреторно-екскреторну функцію нирок.

Результати. У 2013–2017 рр. за допомогою реносцинтиграфії було обстежено 168 пацієнтів, хворих на ГЦР, яким виконано трансплантацію печінки. У групі пацієнтів, що приймали циклоспорин, спостерігалось вірогідне пригнічення показників функціональної активності паренхіми та секреторно-екскреторної функції нирок (р < 0,05) у порівнянні з групою хворих, що застосовували в післяопераційному періоді такролімус. Після терапії такролімусом була досягнута стабільна довготривала функція печінкового трансплантата, а також не було виявлено ознак хронічної нефротоксичності.

Висновки. Реносцинтиграфія є чутливим методом динамічного моніторингу оцінки ефективності післяопераційного лікування хворих на ГЦР та патогенетичного коригування імуносупресивної терапії.

Ключові слова: реносцинтиграфія, трансплантація печінки, імуносупресивна терапія.

 

Н. Н. ТКАЧЕНКО1, П. А. КОРОЛЬ1, 2

1 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев

2 Киевская городская клиническая больница № 12

РОЛЬ РЕНОСЦИНТИГРАФИИ У БОЛЬНЫХ С ГЕПАТОЦЕЛЛЮЛЯРНЫМ РАКОМ, КОТОРЫЕ ПРИМЕНЯЛИ ИММУНОСУПРЕССИВНУЮ ТЕРАПИЮ ПОСЛЕ ТРАНСПЛАНТАЦИИ ПЕЧЕНИ

Цель работы. Определить диагностическую роль динамической реносцинтиграфии в общем комплексе методов обследования больных гепатоцеллюлярным раком (ГЦР) после трансплантации печени, применяющих иммуносупрессивную терапию.

Материалы и методы. Реносцинтиграфию выполняли в динамическом режиме после внутривенного введения 99mTc-пентатеха из расчета 0,7–1,0 МБк/кг с последующим расчетом цифровых параметров, отражающих секреторно-экскреторную функцию почек.

Результаты. В 2013–2017 гг. с помощью реносцинтиграфии обследовано 168 пациентов с ГЦР, у которых была проведена трансплантация печени. В группе пациентов, принимавших циклоспорин, наблюдалось достоверное снижение показателей функциональной активности паренхимы и секреторно-экскреторной функции почек (р < 0,05) по сравнению с группой больных, применявших в послеоперационном периоде такролимус. После терапии такролимусом была достигнута стабильная долговременная функция печеночного трансплантата, а также не было выявлено признаков хронической нефротоксичности.

Выводы. Реносцинтиграфия является чувствительным методом динамического мониторинга оценки эффективности послеоперационного лечения пациентов с ГЦР и патогенетической коррекции иммуносупрессивной терапии.

Ключевые слова: реносцинтиграфия, трансплантация печени, иммуносупрессивная терапия.

 

M. TKACHENKO, P. KOROL

1 Bogomolets National Medical University, Kyiv

2 Kyiv City Clinical Hospital N 12

THE ROLE OF RENOSCINTIGRAPHY IN PATIENTS WITH HEPATOCELLULAR CARCINOMA WHO UNDERWENT IMMUNOSUPPRESSIVE THERAPY AFTER LIVER TRANSPLANTATION

Purpose. To determine the diagnostic role of dynamic renoscintigraphy in a general complex of methods for examining patients with hepatocellular carcinoma (HCC) after liver transplantation applying immunosuppressive therapy.

Materials and methods. Renoscintigraphy was performed in dynamic mode after intravenous administration of 99mTc-pentatech at a rate of 0,7-1,0 MBq/kg, followed by calculation of digital parameters reflecting the secretoryexcretory function of the kidneys.

Outcomes. From 2013 to 2017, 168 patients with HCC who underwent liver transplantation were examined using renoscintigraphy. In the group of patients taking Ciclosporin, there was a significant decrease in parenchymal functional activity and secretory-excretory function of the kidneys (p <0.05), compared with the group of patients who used Tacrolimus in the postoperative period. After Tacrolimus therapy, a stable long-term function of the hepatic transplant was achieved, and no signs of chronic nephrotoxicity were detected.

Conclusions. Renoscintigraphy is a sensitive method of dynamic monitoring of the evaluation of the effectiveness of postoperative treatment of patients with HCC and pathogenetic correction of immunosuppressive therapy.

Keywords: renoscintigraphy, liver transplantation, immunosuppressive therapy.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 150

УДК 616.441-006.6:616-076.5:[546.15:615.849.2]

ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА ЗЕЛІНСЬКА, АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ КВАЧЕНЮК, ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА КУЛІНІЧЕНКО, ГАННА ЯКІВНА УСТИМЕНКО, ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ БОЖОК

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

РАДІОЙОДОРЕЗИСТЕНТНІ МЕТАСТАЗИ ПАПІЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ЯК ПРОЯВ ВНУТРІШНЬОПУХЛИННОЇ ФЕНОТИПІЧНОЇ ГЕТЕРОГЕННОСТІ

Явище внутрішньопухлинної фенотипічної гетерогенності може стати джерелом мультифокального росту та причиною неефективного лікування злоякісних пухлин.

Мета роботи. Дослідження явища фенотипічної гетерогенності (відмінність цитологічних та імуноцитохімічних характеристик тиреоцитів) у пунктатах папілярних карцином та їх метастазів (радіойодорезистентних та радіойодочутливих).

Матеріали та методи. Цитоморфологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням моноклональних антитіл до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну, антигену проліферуючих клітин, цитокератину 17 проводили на матеріалі тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії 45 первинних папілярних карцином та їх метастазів, виявлених до операції та на матеріалі 65 метастазів, виявлених в післяопераційному періоді (45 — радіойодорезистентних метастазів, 20 — радіойодочутливих).

Результати. Ми виявили ознаки фенотипічної гетерогенності (відмінність цитологічних та імуноцитохімічних характеристик тиреоцитів) між пухлинними осередками одного і того самого хворого в 14 % папілярних карцином з метастазами та в 70 % пацієнтів з багаторазово метастазуючими папілярними карциномами з тенденцією до зниження диференціювання тиреоцитів та втрати радіойодочутливості від первинної папілярної карциноми до метастазів.

Висновки. Проведена робота демонструє можливість визначення цитологічних та імуноцитохімічних ознак фенотипічної внутрішньопухлинної гетерогенності в пунктатах, що є основою раннього доопераційного прогнозування агресивної поведінки тиреоїдних папілярних карцином та розвитку особливих терапевтичних підходів до таких пухлин.

Ключові слова: щитоподібна залоза, папілярна карцинома, матеріал тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, радіойодорефрактерні метастази, фенотипічна гетерогенність, внутрішньопухлинна гетерогенність, субклони.

 

А. В. ЗЕЛИНСКАЯ, А. Н. КВАЧЕНЮК, Г. Н. КУЛИНИЧЕНКО, А. Я. УСТИМЕНКО, Ю. М. БОЖОК

ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко НАМН Украины», Киев

РАДИОЙОДРЕЗИСТЕНТНЫЕ МЕТАСТАЗЫ ПАПИЛЛЯРНОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ КАК ПРОЯВЛЕНИЕ ВНУТРИОПУХОЛЕВОЙ ФЕНОТИПИЧЕСКОЙ ГЕТЕРОГЕННОСТИ

Явление внутриопухолевой фенотипической гетерогенности может стать источником мультифокального роста и причиной неэффективного лечения злокачественных опухолей.

Цель работы. Исследование явления фенотипической гетерогенности (отличие цитологических и иммуноцитохимических характеристик тиреоцитов) в пунктатах папиллярных карцином и их метастазов (радио йодрезистентных и радиойодчувствительных).

Материалы и методы. Цитоморфологические и иммуноцитохимические исследования с применением моноклональных антител к тиреоидной пероксидазе, тиреоглобулину, антигену пролиферирующих клеток, цитокератину 17 проводили на материале тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии 45 первичных папиллярных карцином и их метастазов, выявленных до операции и на материале 65 метастазов, выявленных в послеоперационном периоде (45 — радиойодрезистентных, 20 — радиойодчувствительных). Результаты. Мы выявили признаки фенотипической гетерогенности (отличие цитологических и иммуноцитохимических характеристик тиреоцитов) между опухолевыми очагами одного и того же пациента в 14 % папиллярных карцином с метастазами и у 70 % пациентов с повторно метастазирующими папиллярными карциномами с тенденцией к снижению дифференцировки тиреоцитов и утраты радиойодчувствительности от первичной папиллярной карциномы до метастазов.

Выводы. Проведенная работа демонстрирует возможность выявления цитологических и иммуноцитохимических признаков фенотипической внутриопухолевой гетерогенности в пунктатах, что является основой раннего дооперационного прогнозирования агрессивного поведения папиллярных карцином щитовидной железы и разработки особых терапевтических подходов к таким опухолям.

Ключевые слова: щитовидная железа, папиллярная карцинома, материал тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии, рецидивы, радиойодрефрактерные метастазы, фенотипическая гетерогенность, внутриопухолевая гетерогенность, субклоны.

 

A. V. ZELINSKAYA, A. N. KVACHENUK, G. N. KULINICHENKO, A. YA. USTIMENKO, YU. M. ВOZHOK

SI «V. P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv

RADIOIODINE-REFRACTORY METASTASES OF PAPILLARY THYROID CARCINOMA AS A MANIFESTATION OF INTRA-TUMOR PHENOTYPIC HETEROGENEITY

The phenomenon of intra-tumor phenotypic heterogeneity can be the source of multifocal growth and the cause of ineffective treatment of malignant tumors. We revealed signs of phenotypic heterogeneity (difference in cytological and immunocytochemical characteristics of thyrocytes) between the tumor sites of the same patient in 14% of papillary carcinoma with metastases and 70% of patients with recurrent papillary carcinomas with repeated metastases. The study demonstrates the possibility of identification of cytological and immunocytochemical signs of phenotypic intra-tumor heterogeneity, which is the basis of early preoperative prediction of aggressive behavior of thyroid papillary carcinoma and development of special therapeutic approaches to such tumors.

Keywords: papillary thyroid carcinoma, fine needle aspiration biopsy, cytological diagnosis, recurrence of papillary cancer, radioiodine-refractory metastases, intra-tumor phenotypic heterogeneity, subclones.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 154

УДК 616.441-006.5-073.916

ИРИНА ВАСИЛЬЕВНА НОВЕРКО, ВАЛЕРИЙ ЮРЬЕВИЧ КУНДИН, МАРИНА ВЛАДИМИРОВНА САТЫР

ГУ «Институт сердца Министерства здравоохранения Украины», Киев

СЦИНТИГРАФИЯ С 99mTC-ПЕРТЕХНЕТАТОМ В ДИАГНОСТИКЕ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ АВТОНОМИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Цель работы. Изучение возможностей применения и эффективности сцинтиграфии с 99mTc-пертехнетатом в диагностике функциональной автономии щитовидной железы (ЩЖ).

Материалы и методы. Обследовано 53 пациента с функциональной автономией ЩЖ.

Предварительно всем пациентам был выполнен стандартный диагностический алгоритм, включающий физикальное обследование, определение уровня тиреотропного гормона (ТТГ), Т3 и Т4 свободного, антител к рецепторам ТТГ в крови, а также УЗИ ЩЖ.

Сцинтиграфию 99mTc-пертехнетатом провели всем пациентам. Радиофармпрепараты (РФП) вводили активностью 185–370 МБк (5–10 мКи) болюсно в локтевую вену. Исследование выполняли на гамма-камере Infinia-HawkeyeTM. Визуально определяли расположение ЩЖ, ее величину, форму, четкость контуров; распределение РФП, наличие и локализацию патологического очага, его величину, форму, контуры, интенсивность накопления 99mTc-пертехнетата в очаге, присутствие аберрантной ткани. Кроме того, проводили полуколичественный анализ, при котором оценивался коэффициент относительного накопления 99mTcпертехнетата в очаге по сравнению с окружающей тиреоидной тканью (фоном). При оценке функциональной активности ЩЖ определяли время максимальной фиксации препарата в каждой из долей, а также в патологическом очаге.

Результаты. У 51 пациента (96,2 %) с одноузловым токсическим зобом на сцинтиграмме визуализировалась картина захвата РФП автономно функционирующим узлом с подавлением поглощения препарата контралатеральной долей ЩЖ разной степени выраженности. У 2 пациентов (3,8 %) с многоузловым токсическим зобом (двумя автономными узлами в обеих долях ЩЖ) сцинтиграфически определялся интенсивный захват РФП в автономно функционирующих узлах с подавлением поглощения препарата в окружающей тиреоидной ткани. При относительно небольших размерах узлов (до 3 см) на сцинтиграммах отмечалось равномерно сниженное накопление 99mTc-пертехнетата контралатеральной долей ЩЖ; при крупных узлах (более 3 см) препарат накапливался исключительно в узле, оставшаяся тиреоидная ткань РФП не накапливала. Типичная сцинтиграфическая картина «токсической аденомы» наблюдалась у 42 (79,2 %) пациентов.

Выводы. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о высокой диагностической значимости сцинтиграфии с 99mTc-пертехнетатом в диагностике узловой патологии ЩЖ, определении характера узлового токсического зоба, а также в оценке функциональной активности тиреоидной ткани.

Ключевые слова: узловой зоб, токсическая аденома, функциональная автономия щитовидной железы, сцинтиграфия, 99mTc-пертехнетат.

 

І. В. НОВЕРКО, В. Ю. КУНДІН, М. В. САТИР

ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України», Київ

СЦИНТИГРАФІЯ З 99mTC-ПЕРТЕХНЕТАТОМ В ДІАГНОСТИЦІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АВТОНОМІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Мета роботи. Вивчення можливостей застосування і ефективності сцинтиграфії з 99mTc-пертехнетатом у діагностиці функціональної автономії щитоподібної залози (ЩЗ).

Матеріали і методи. Обстежено 53 пацієнти з функціональною автономією ЩЗ.

Заздалегідь усім пацієнтам був виконаний стандартний діагностичний алгоритм, що включає фізикальне обстеження, визначення рівня тиреотропного гормона (ТТГ), Т3 і Т4 вільного, антитіл до рецепторів ТТГ у крові, а також УЗД ЩЗ.

Сцинтиграфія 99mTc-пертехнетатом була проведена усім пацієнтам. Радіофармпрепарати (РФП) вводили активністю 185–370 МБк (5–10 мКі) болюсно в ліктьову вену. Дослідження виконували на гамма-камері Infinia-HawkeyeTM. Візуально визначали розташування ЩЗ, її величину, форму, чіткість контурів; розподіл РФП, наявність і локалізацію патологічного осередку, його величину, форму, контури, інтенсивність накопичення 99mTc-пертехнетату, присутність аберантної тканини. Крім того, проводили напівкількісний аналіз, при якому оцінювали коефіцієнт відносного накопичення 99mTc-пертехнетату в осередку в порівнянні з навколишньою тиреоїдною тканиною (фоном). При оцінці функціональної активності ЩЗ визначали час максимальної фіксації препарату в кожній з часток, а також в патологічному осередку.

Результати. У 51 пацієнта (96,2 %) з одновузловим токсичним зобом на сцинтиграмі візуалізувалася картина захоплення РФП автономно функціонуючим вузлом з пригніченням поглинання препарату контралатеральною часткою ЩЗ різного ступеня вираженості. У 2 пацієнтів (3,8 %) з багатовузловим токсичним зобом (двома автономними вузлами в обох частках ЩЗ) сцинтиграфічно визначалося інтенсивне захоплення РФП в автономно функціонуючих вузлах з пригніченням поглинання препарату в навколишній тиреоїдній тканині. При відносно невеликих розмірах вузлів (до 3 см) на сцинтиграмах визначалося рівномірно знижене накопичення 99mTc-пертехнетату контралатеральною часткою ЩЗ: при великих вузлах (більше 3 см) препарат накопичувався виключно у вузлі, залишкова тиреоїдна тканина РФП не накопичувала. Типова сцинтиграфічна картина «токсичної аденоми» спостерігалася у 42 (79,2 %) пацієнтів.

Висновки. Результати проведених досліджень свідчать про високу діагностичну значущість сцинтиграфії з 99mTc-пертехнетатом в діагностиці вузлової патології ЩЖ, визначенні характеру вузлового токсичного зоба, а також в оцінці функціональної активності тиреоїдної тканини.

Ключові слова: вузловий зоб, токсична аденома, функціональна автономія щитоподібної залози, сцинтиграфія, 99mTc-пертехнетат.

 

I.V. NOVERKO, V.YU. KUNDIN, M.V. SATYR

SI «Heart Institute of Ministry of Health of Ukraine», Kyiv

SCINTIGRAPHY WITH 99mTC-PERTECHNETATE IN DIAGNOSIS OF FUNCTIONAL AUTONOMY OF THE THYROID GLAND

Summary. The purpose of our work was studying the possibilities of using and effectiveness of scintigraphy with 99mTc-pertechnetate in diagnosis of functional autonomy of the thyroid gland. Fifty-three patients with functional autonomy of thyroid gland were examined. In 51 patients (96.2%) with a single-node toxic goiter and 2 patients (3.8%) with multinodular toxic goiter, the 99mTc-pertechnetate capture in autonomous functioning nodes was visualized with suppression of radiotracer absorption in the surrounding thyroid tissue with different degree of severity. The conclusions regarding high diagnostic significance of scintigraphy with 99mTc-pertechnetate in diagnosis of thyroid nodal pathology, determining the nature of nodular toxic goiter, and also in assessing the functional activity of thyroid tissue were made.

Keywords: nodular goiter, toxic adenoma, functional autonomy of the thyroid gland, scintigraphy, 99mTc-pertechnetate.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 158

УДК 615.849.2:616-006.6-033.2

МАРІЯ МИКОЛАЇВНА ФІРСОВА1, ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ КЛЮСОВ2, НІНА ІВАНІВНА ПОЛЯКОВА2, ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА КАЩЕНКО2

1 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ

2 Київський міський клінічний онкоцентр

ЗНАЧЕННЯ МАРКЕРА РЕЗОРБЦІЇ TRAP-5b У ЛІКУВАННІ МНОЖИННОЇ КІСТКОВОЇ ПАТОЛОГІЇ МЕТОДОМ СИСТЕМНОЇ РАДІОНУКЛІДНОЇ ТЕРАПІЇ

Мета роботи. Провести аналіз змін показника резорбції TRAP-5b при плануванні та на етапах застосування курсів системної радіонуклідної терапії у хворих з множинною кістковою патологією.

Матеріали і методи. Проаналізовано десять історій хвороби пацієнтів із множинними метастазами в кістки: 8 – раку простати та двох хворих на рак молочної залози.

Результати. Виявилося, що тільки у одного пацієнта із множинними кістковими метастазами раку простати відмічено підвищений рівень маркера кісткової резорбції — 7,86 Од/л перед проведенням курсу радіонуклідної терапії. У решти хворих, як чоловіків, так і жінок, рівень маркера кісткової резорбції перед проведенням системної радіонуклідної терапії був у межах референтних значень. До того ж, результати остеосцинтиграфіїі ПЕТ/КТ свідчили про множинні кісткові вогнища з різним ступенем ураження, і у відсотках, і в значенні показника SUV, що може бути результатом відповіді кісткової системи на специфічне лікування (бісфосфонатна і гормональна терапія, хіміотерапія, променева терапія).

Висновки. Маркер bone TRAP-5b не може бути єдиним орієнтиром при плануванні курсів системної радіонуклідної терапії. Враховуючи багаторівневі зміни в кістковій системі, необхідно здійснювати ком плексне визначення маркерів кісткового ремоделювання для оцінки та прогнозування пухлинної дисемінації. Ключові слова: кісткові метастази, маркер резорбції TRAP-5b, радіонуклідна терапія.
 

М. Н. ФИРСОВА1, А. Н. КЛЮСОВ2, Н. И. ПОЛЯКОВА2, О. В. КАЩЕНКО2

1 Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика, Киев 2 Киевский городской клинический онкоцентр

ЗНАЧЕНИЕ МАРКЕРА РЕЗОРБЦИИ TRAP-5b В ЛЕЧЕНИИ МНОЖЕСТВЕННОЙ КОСТНОЙ ПАТОЛОГИИ МЕТОДОМ СИСТЕМНОЙ РАДИОНУКЛИДНОЙ ТЕРАПИИ

Цель работы. Провести анализ изменений показателя резорбции TRAP-5b при планировании и на этапах курсов системной радионуклидной терапии у больных с множественной костной патологией.

Материалы и методы. Проанализированы десять историй болезни пациентов с множественными метастазами в кости: 8 – рака простаты и двоих больных раком молочной железы.

Результаты. Оказалось, что только у одного пациента с множественными костными метастазами рака простаты отмечен повышенный уровень маркера костной резорбции — 7,86 Ед/л перед проведением курса радионуклидной терапии. У всех остальных, как мужчин, так и женщин, уровень маркера костной резорбции перед проведением системной радионуклидной терапии находился в границах референтных значений. При этом данные остеосцинтиграфии и ПЭТ/КТ свидетельствовали о множественных костных очагах с разной качественной степенью поражения, и в процентном измерении, и в значении показателя SUV, что может быть результатом ответа костной системы на специфическое лечение (бисфосфонатная и гормональная терапия, химиотерапия, лучевая терапия).

Выводы. Маркер bone TRAP-5b не может быть единственным ориентиром при планировании курсов системной радионуклидной терапии. Учитывая многоуровневые изменения в костной системе, необходимо проводить комплексное исследование маркеров костного ремоделирования для оценки и прогнозирования опухолевой диссеминации.

Ключевые слова: множественные костные метастазы, маркер резорбции TRAP-5b, радионуклидная терапия.

 

M. M. FIRSOVA1, O. M. KLIUSOV2, N. I. POLIAKOVA2, O. V. KASHCHENKO2

1 P. L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Radiology Department 2 Kyiv City Clinical Oncology Center, Nuclear Medicine unit of Radiology Department

IMPORTANCE OF RESORPTION MARKER TRAP-5b FOR MULTIPLE BONE PATHOLOGY METASTASES TREATMENT BY SYSTEMIC RADIONUCLIDE THERAPY

Objective. To analyze changes in index of resorption marker TRAP-5b while planning courses of radionuclide therapy, as well as during respective courses in patients with multiply bone metastases.

Materials and methods. Ten medical cases of patients with multiply bone metastases were analyzed: 8 patients with prostate cancer and 2 female patients with breast cancer.

Results. Only one patient with multiply bone metastases of prostate cancer had elevated level of bone resorption marker– 7,86 U/L before the course of radionuclide therapy. The rest of patients, both male and female, had level of bone resorption marker registered within the reference values before radionuclide therapy courses. At the same time results of osteoscintigraphy and PET-CT were indicative of multiple bone metastases with different qualitative level of lesion in percentage, as well as in SUV index that could be caused by response of skeletal system to specific treatment (bisphosphonates and hormone-, hemo- and radiotherapy)

Conclusions. TRAP-5b bone marker could not be used as a self- sufficient indicator to plan systemic radionuclide therapy courses. Taking into account multiple levels of changes in skeletal system, complex examination of bone remodeling markers is required to evaluate and prognosis of malignant dissemination.

Keywords: multiply bone metastases, resorption marker TRAP-5b, radionuclide therapy.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 162

УДК 612.824:616-073.916-073.4-8:616.831-005.4-005.5

ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА НОВІКОВА1, МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ НІКОЛОВ2, СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ МАКЕЄВ1, СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ КОВАЛЬ1, ЛІДІЯ ЛЬВІВНА ЧЕБОТАРЬОВА1,МАРИНА ВАСИЛІВНА ГЛОБА1

1 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

2 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

ЗМІНИ МОЗКОВОГО КРОВОТОКУ ЗА ДАНИМИ СЦИНТИГРАФІЧНИХ ТА УЛЬТРАЗВУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНОЮ ІШЕМІЄЮ У ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙНІ

Мета роботи. Дослідити можливість та доцільність застосування методики кількісної оцінки мозкового кровотоку за даними ОФЕКТ з 99mTc-HMPAO у хворих із хронічною ішемією у вертебрально-базилярному басейні.

Матеріали та методи. Досліджено 14 пацієнтів із хронічною ішемією у вертебрально-базилярному басейні. Пацієнти розподілились на підгрупи за сонографічними критеріями наявності (І група) чи відсутності структурних змін у хребтових артеріях (ІІ група). Кожна група складалась з 7 хворих. Аналізували дані ультразвукових досліджень судин шиї та голови й результати сцинтиграфічних досліджень головного мозку з 99mТс-НМPAO. Об’ємний мозковий кровотік (ОМК) за даними сцинтиграфічних досліджень розраховували за методом N.A. Lassen та на основі розробленого оригінального методу, що розглядає мозок як протокову систему. Обробка та аналіз сцинтиграфічних даних виконувалась у розробленому програмному забезпеченні «ScintiBrain» (SB).

Результати. Показано, що в середньому ОМК пацієнтів І групи відрізняється від ІІ групи: в 1,82 ± 0,06 рази для ОМКSB та 0,95 ± 0,04 для ОМКLassen. Це свідчить, що ОМКLassen не показав достовірної різниці між двома групами, хоча в І групі пацієнтів загальний кровотік за даними УЗ суттєво знижений. Відмічається кореляційний взаємозв’язок між ОМК за даними ультразвукових та сцинтиграфічних досліджень, що розраховувався за оригінальним методом.

Висновки. Отримані результати дозволяють охарактеризувати ступінь вираженості церебральної гіпоперфузії у пацієнтів із хронічною ішемією у вертебрально-базилярному басейні. Впровадження у практику поєднання нейровізуалізуючих та ультразвукових досліджень дозволяють виявити особливості церебральної та реґіонарної перфузії.

Ключові слова: хронічна ішемія мозку, головний мозок, об’ємний мозковий кровотік, ОФЕКТ, 99mTc-HMPAO, хребтова артерія, сонна артерія, дуплексне сканування магістральних судин голови.

 

Т. Г. НОВИКОВА1, Н. А. НИКОЛОВ2, С. С. МАКЕЕВ1, С. С КОВАЛЬ1, Л. Л. ЧЕБОТАРЕВА1, М. В. ГЛОБА1

1 ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев

2 Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт»

ИЗМЕНЕНИЯ МОЗГОВОГО КРОВОТОКА ПО ДАННЫМ СЦИНТИГРАФИЧЕСКИХ И УЛЬТРАЗВУКОВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИЕЙ В ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНОМ БАССЕЙНЕ

Цель работы. Исследовать возможность и целесообразность применения методики количественной оценки мозгового кровотока по данным ОФЭКТ с 99mTc-HMPAO у больных с хронической ишемией в вертебрально-базилярном бассейне.

Материалы и методы. Исследовано 14 пациентов с хронической ишемией в вертебрально-базилярном бассейне. Пациенты были распределены на группы на основе сонографических критериев наличия (I группа) или отсутствии (II группа) структурных изменений в позвоночных артериях. Каждая группа состояла из 7 больных. Анализировались данные ультразвуковых исследований сосудов шеи и головы и результаты сцинтиграфических исследований головного мозга с 99mТс-НМPAO. Объемный мозговой кровоток (ОМК) по данным сцинтиграфических исследований рассчитывался по методу N. A. Lassen и на основе разработанного оригинального метода, который рассматривает мозг как проточную систему. Обработка и анализ сцинтиграфических данных выполнялась в разработанном программном обеспечении ScintiBrain (SB).

Результаты. Показано, что в среднем ОМК пациентов I группы отличается от II группы в: 1,82 ± 0,06 раза для ОМКSB и 0,95 ± 0,04 для ОМКLassen. Это свидетельствует, что ОМКLassen не показал достоверной разницы между двумя группами, хотя в I группе пациентов общий кровоток по данным УЗ существенно снижен. Отмечается корреляционная взаимосвязь между ОМК по данным ультразвуковых и сцинтиграфических исследований.

Выводы. Полученные результаты позволяют охарактеризовать степень выраженности церебральной гипоперфузии у пациентов с хронической ишемией в вертебрально-базилярном бассейне. Внедрение в практику совместных нейровизуализирующих и ультразвуковых исследований позволяют выявить особенности церебральной и регионарной перфузии.

Ключевые слова: хроническая ишемия мозга, головной мозг, объемный мозговой кровоток, ОФЭКТ, 99mTcHMPAO, позвоночная артерия, сонная артерия, дуплексное сканирование магистральных сосудов головы.

T. G. NOVIKOVA1, N. A. NIKOLOV2, S. S. MAKEYEV1, S. S. KOVAL1, L. L. CHEBOTARYOVA1, M. V. GLOBA1

1 The State Institution Romodanov Neurosurgery Institute of National Academy of Medical Sciences of Ukraine 2 National Technical University of Ukraine Kyiv Polytechnic Institute

CHANGES OF CEREBRAL BLOOD FLOW BASED ON SCINTIGRAPHIC AND ULTRASOUND DATA

IN PATIENTS WITH CHRONIC ISCHEMIA IN THE VETEBROBASILAR REGION

Purpose. To investigate the possibility and feasibility of using the technique of quantitative assessment of cerebral blood flow based on SPECT with 99mTc-HMPAO in patients with chronic ischemia in the vetebrobasilar region. Materials and methods. The study enrolled 14 patients with chronic ischemia in the vetebrobasilar region. The patients were divided into groups based on ultrasound (US) criteria of presence (group I) or absence (group II) of structural changes in vertebral arteries. Each group consisted of 7 patients. The data of ultrasound studies of the vessels of the neck and head and the results of scintigraphic studies of the brain with 99mTc-HMPAO were analyzed. The volume cerebral blood flow (CBF), according to scintigraphic studies, was calculated by the method of N.A. Lassen and based on a developed original method that treats the brain as a flow system. Processing and analysis of scintigraphic data was performed by the developed software «ScintiBrain» (SB).

Outcomes. It has been shown that the average CBF of patients of Group I differs from that one in Group II: by 1.82 ± 0.06 times for CBFSB and 0.95 ± 0.04 for CBFLassen. This indicates that CBFLassen did’t show a significant difference between the two groups, although the total blood flow in Group I patients was significantly reduced according to the US data. There are a correlation relationships between CBF based on ultrasound and scintigraphic data.

Conclusions. The outcomes make it possible to characterize the severity of cerebral hypoperfusion in patients with chronic ischemia in the vetebrobasilar region. The introduction into practice of joint neuroimaging and ultrasound studies allows us to identify the features of cerebral and regional perfusion.

Keywords: chronic brain ischemia, brain, cerebral blood flow, SPECT, 99mTc-HMPAO, vertebral artery, carotid artery, duplex scanning of vessels of the head and neck.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 168

УДК 616.345-006.6:616.36-006.6-033.2

ГАЛИНА ВАСИЛІВНА ЛАВРИК

Національний інститут раку МОЗ України, Київ

ПРОМЕНЕВІ МЕТОДИ В ОЦІНЦІ ДІАГНОСТИЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ ОПЕРОВАНОЇ ПЕЧІНКИ (РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

Мета роботи. Оцінити візуальні, структурні та гемодинамічні зміни в печінці після хірургічного лікування пацієнтів з приводу метастатичного колоректального раку.

Матеріали і методи. Проведено та проаналізовано результати (УЗД, СКТ, МРТ) досліджень у 112 пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні в Національному інституті раку після виконаних оперативних утручань на печінці різного обсягу. В усіх пацієнтів виявлено процес у печінці метастатичного (МТС) характеру. В анамнезі колоректальний рак (КРР) із локалізацією пухлини в різних відділах товстої кишки. Діагноз первинної злоякісної пухлини верифіковано гістологічно — аденокарцинома G2–G3.

У 27 (24,1%) пацієнтів резекція печінки поєднувалась із видаленням первинної пухлини, у 48 (42,8%) — як другий етап лікування при синхронних МТС, у 37 (33,9%) — у разі рецидиву основного захворювання у печінку (метахронні МТС).

У структурі оперативних утручань переважали анатомічні (67,8%) резекції; серед них у 31,5% — сегментарні, у 28,9% — секторальні резекції, у 26,3% — гемігепатектомії. Паренхімозберігальні резекції печінки виконано в поєднанні з анатомічними та з радіочастотною абляцією.

Результати.У післяопераційному періоді при дослідженнях печінки відмічено локальне зниження ехогенності/щільності/інтенсивності паренхіми в зоні операції, по окружності печінки та в піддіафрагмальному просторі з наявністю вільної рідини. Зміна типового анатомічного краю резекції з переважанням нерівності, втягнутості чи горбистості було розцінено як результат формування післяопераційного рубця та гіпертрофічних процесів. Розміри дефектів та деформацій контуру характеризують обсяг видалених сегментів. Принциповою різницею зображень печінки після розширених резекцій є зміна судинної будови кукси як наслідок видалення елементів паренхіми в комплексі з судинними структурами печінки. Конфігурація ВВ та її гілок є підтверджуючим критерієм при визначенні виду резекції.

Результати проведених динамічних досліджень печінки демонструють, що після завершення регенеративних процесів та відновлення обсягу паренхіми, достатньої для збереження виконання основних функцій, паренхіма печінки повністю відновлює свою початкову структуру у разі безрецидивного післяопераційного періоду.

Висновки. Застосування комплексу променевих методів досліджень та проведеного діагностичного моніторингу прооперованої печінки з приводу метастатичного ураження дозволило оцінити анатомічні особливості та визначити основні післяопераційні зміни резектованого органа.

Ключові слова: метастази колоректального раку, променеві методи дослідження, діагностичний моніторинг, операції на печінці.

 

Г. В. ЛАВРИК

Национальный институт рака МЗ Украины, Киев

ЛУЧЕВЫЕ МЕТОДЫ В ОЦЕНКЕ ДИАГНОСТИЧЕСКИХ ИЗОБРАЖЕНИЙ ОПЕРИРОВАННОЙ ПЕЧЕНИ (РЕЗУЛЬТАТЫ СОБСТВЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ)

Цель работы. Оценить визуальные, структурные и гемодинамические изменения в печени после хирургического лечения пациентов по поводу метастатичного колоректального рака.

Материалы и методы. Проведены и проанализированы результаты УЗ, СК, МР исследований у 112 пациентов, которые находились на обследовании и лечении в Национальном институте рака после различного объема операций на печени. У всех пациентов диагностирован процесс в печени метастатического (МТС) характера. В анамнезе колоректальный рак (КРР) при локализации опухоли в разных отделах толстого кишечника.

Диагноз первичной злокачественной опухоли верифицирован гистологически — аденокарцинома G2–G3. У 27 (24,1%) пациентов резекция печени сочеталась с удалением первичной опухоли, у 48 (42,8%) проводилась как второй этап лечения при синхронных МТС, у 37 (33,9%) — при рецидиве основного заболевания в печень (метахронные МТС).

В структуре оперативних вмешательств преобладали анатомические (67,8%) резекции; среди них у 31,5% — сегментарные, у 28,9% — секторальные, у 26,3% — гемигепатэктомии. Паренхимосохраняющие резекции печени выполнены в сочетании с анатомическими и с радиочастотной абляцией.

Результаты.В послеоперационном периоде при исследованиях печени отмечено локальное снижение эхогенности/плотности/интенсивности паренхимы в зоне операции, по окружности печени и в поддиафрагмальном пространстве с наличием свободной жидкости. Изменение типичного анатомического края резекции с преобладанием неровности, втягивания или бугристости расценивалось как результат формироваия послеоперационного рубца и гипертрофических процессов. Размеры дефектов и деформаций контура характеризируют объем удаленных сегментов.

Принципиальным различием изображений печени после расширенных резекций является изменение сосудистой системы культи вследствие удаления элементов паренхимы в комплексе с сосудистыми структурами печени.

Конфигурация ВВ и ее ветвей является подтверждающим критерием при определении вида резекции. Результаты проведенных динамических исследований печени демонстрируют, что после завершения регенеративных процессов и восстановления объема паренхимы, достаточной для сохранения выполнения основных функций, паренхима печени полностью восстанавливает свою первоначальную структуру в случае безрецидивного послеоперационного периода.

Выводы. Использование комплекса лучевых методов исследований и проведение диагностического мониторинга прооперированной печени по поводу метастатического поражения позволило оценить анатомические особенности и определить основные послеоперационные изменения резецированного органа.

Ключевые слова: метастазы колоректального рака, лучевые методы исследования, диагностический мониторинг, операции на печени.

 

H.V. LAVRYK

National Cancer Institute of Health Ministry of Ukraine, Kiev

DIAGNOSTIC RADIOLOGIC IMAGING IN ASSESSMENT OF THE LIVER AFTER SURGICAL INTERVENTION (RESULTS OF OWN EXPERIENCE)

Purpose. To make am assessment of the visual, structural and hemodynamic changes of liver after surgical treatment of metastatic colorectal cancer.

Materials and methods. The analysis of the findings (ultrasound (US), computed tomography (CT), magnetic resonance imaging (MRI)) of 112 patients who had undgone liver resections for metastatic liver disease at National Cancer Institute was carried out. In all patients the process in the liver was of metastatic character. Primary tumor was colorectal cancerin all patients, located across the colon. The diagnosis of primary tumor was pathologically confirmed and it was adenocarcinoma G2-G3.

In 27 (24.1 %) patients, liver resection was combined with resection of primary tumor; 48 (42.8 %) patients underwent liver resection as the second stage of treatment for synchronous metastasis; 37 (33.9 %) patients had resection concerned with distant recurrence – metachronous metastasis.

Anatomic resections were most frequently performed (67.8 %) and included: segmental (31.5 %), sectional (28.9 %) resections and hemihepatectomy (26.3 %). Liver preserving resections were performed in conjunction with radiofrequent ablation.

Outcomes. In postoperative period, local decrease of echogenecity/density/intensivity of liver parenchyma at the resection site, liver periphery in subdiaphragmatic space were observed. The anatomic resection margin was revealed to be irregular as a result of forming scar and hypertrophic process. The defects size and contour deformations characterized the volume of removed segments. The principle difference in liver imaging after wide resections was the change in liver vasculature, as a result of liver segments removal with vascular structures. The configuration of portal vein and its braches was the major criteria to determine resectability.

The findings obtained due to dynamic liver studies demonstrate that after completion of liver regeneration, its primary structure is completely restored if recurrence does not occur.

Conclusions. Applying the complex diagnostic examination and diagnostic monitoring of the operated liver associated with metastatic liver disease has made it possible to make an assessment of anatomic features and to determine main postoperative changes after resection.

Keywords: colorectal cancer liver metastasis, diagnostic radiology, diagnostic monitoring, liver surgery.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 179

УДК: 618.14-006.6: (612.172.2+159.9.072)

НАТАЛІЯ ЕДУАРДІВНА ПРОХАЧ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ЛІКУВАННІ У ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ

Мета роботи. Визначення особливостей прояву психосоматичних порушень на етапах комбінованого лікування у хворих на рак тіла матки із різними типами вегетативної регуляції.

Матеріали і методи. Обстежено 54 хворих на рак тіла матки I–II стадій (T1b-cN0M0 —T2a-bN0M0) на 3 етапах комбінованої терапії: до початку всіх видів протипухлинного лікування, після радикальної операції та після променевої терапії. Для оцінки ступеня вираженості психосоматичних розладів використовували опитувальник QLQ-C30. Аналіз варіабельності серцевого ритму проводили за допомогою діагностичного комплексу Спектр+. Отримані результати опрацьовували з використанням пакета програм STATISTICA 6.0 (русифікована версія).

Результати. За індексом напруження та величиною дуже низькочастотного компонента спектра (VLF) усіх хворих було розподілено на 6 груп. У пацієнток проаналізовано якість життя та прояви психосоматичних порушень на етапах комбінованої терапії. Після закінчення лікування у хворих зі значним дисбалансом автономних і центральних впливів встановлено найнижчий рівень якості життя та найвищу вираженість психосоматичних розладів порівняно з хворими інших груп.

Висновки. У пацієнток із істотним дисбалансом симпатичних та парасимпатичних впливів очікується найгірший прогноз щодо розвитку психосоматичних порушень високого ступеня вираженості після комбінованого лікування.

Ключові слова: рак тіла матки, комбіноване лікування, психосоматичні порушення, типи вегетативної регуляції.

 

Н. Э. ПРОХАЧ

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ ПРИ КОМБИНИРОВАННОМ ЛЕЧЕНИИ У БОЛЬНЫХ РАКОМ ТЕЛА МАТКИ С РАЗНЫМИ ТИПАМИ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ

Цель работы. Выявление особенностей проявления психосоматических нарушений на этапах комбинированного лечения у больных раком тела матки с разными типами вегетативной регуляции.

Материалы и методы. Обследовано 54 больных раком тела матки I–II стадий (T1b-cN0M0 —T2a-bN0M0) на 3 этапах комбинированной терапии: до начала всех видов противоопухолевого лечения, после радикальной операции и после лучевой терапии. Для оценки степени выраженности психосоматических нарушений использовали опросник QLQ-C30. Анализ вариабельности сердечного ритма проводили с помощью диагностического комплекса Спектр+. Полученные результаты обрабатывали с использованием пакета программ STATISTICA 6.0 (русифицированная версия).

Результаты. По индексу напряжения и величине очень низкочастотного компонента спектра (VLF) все больные были разделены на 6 групп. У пациенток проанализировано качество жизни и проявления психосоматических нарушений на этапах комбинированной терапии. По окончании лечения у больных со значительным дисбалансом автономной и центральной регуляции установлены самый низкий уровень качества жизни и наивысшая выраженность психосоматических нарушений по сравнению с больными других групп.

Выводы. У пациенток с существенным дисбалансом симпатических и парасимпатических влияний ожидается худший прогноз относительно развития психосоматических нарушений высокой степени выраженности после комбинированного лечения.

Ключевые слова: рак тела матки, комбинированное лечение, психосоматические нарушения, типы вегетативной регуляции.

N. E. PROKHACH

SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv

PSYCHOSOMATIC DISORDERS IN COMBINED TREATMENT IN ENDOMETRIAL CANCER PATIENTS WITH DIFFERENT TYPES OF AUTONOMIC REGULATION

Purpose. To identify the peculiarities of the manifestation of psychosomatic disorders at the stages of combined treatment in endometrial cancer patients with different types of autonomic regulation

Materials and methods. A total of 54 patients with I–II stage endometrial cancer (T1b-cN0M0 —T2a-bN0M0) were examined in 3 stages of combined treatment: before the beginning of all types of antitumor treatment, after radical surgery and after radiation treatment. To assess the severity of psychosomatic disorders, the QLQ-C30 questionnaire was used. The analysis of heart rate variability was carried out using the diagnostic complex Spectrum+. The results were processed using the STATISTICA 6.0 software package (Russified version).

Results. According to the stress index and the value of a very low-frequency component of the spectrum (VLF), all patients were divided into 6 groups. In patients of these groups, the quality of life and the manifestations of psychosomatic disorders at the stages of combined therapy were analyzed. At the end of treatment in patients with a significant imbalance of autonomic and central regulation, the lowest level of quality of life and the highest severity of psychosomatic disorders in comparison with patients of other groups were found.

Conclusion. For patients with a significant imbalance of sympathetic and parasympathetic influences, the worst prognosis of development of psychosomatic disorders of high severity аfter the combined treatment is expected.

Keywords: endometrial cancer, combined treatment, psychosomatic disorders, types of autonomic regulation.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 185

УДК 616.441-006.6:616.155.3:615.849.2

ГАЛИНА АНАТОЛІЇВНА ЗАМОТАЄВА, НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА СТЕПУРА, МИКОЛА ДМИТРОВИЧ ТРОНЬКО

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

ЛЕЙКОЦИТАРНИЙ СКЛАД ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ХВОРИХ НА ТИРЕОЇДНИЙ РАК ПІСЛЯ РАДІОЙОДОТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕКОМБІНАНТНОГО ЛЮДСЬКОГО ТИРЕОТРОПІНУ (ТИРОГЕНУ)

Мета роботи. Порівняти вплив йоду-131 на лейкоцитарний склад периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) за різними підходами лікування радіойодом: з використанням препарату «Тироген» та на фоні гіпотиреозу.

Матеріали і методи. Проведено визначення лейкоцитарного складу крові у двох групах хворих на диференційовані форми РЩЗ: перша група — 29 осіб, які отримували радіойод на фоні застосування препарату «Тироген», та друга — 35 пацієнтів, яким радіойодотерапію проводили за умов відміни прийому тиреоїдних гормонів (у стані гіпотиреозу). Всі обстежені не мали віддалених метастазів. Дослідження проводили напередодні введення йоду-131 та через 6 днів, 1 і 6 місяців після радіойодотерапії. Використовували венозну гепаринізовану кров, яку забирали у хворих натще. Загальну кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу визначали загальноприйнятими методами.

Результати. Під час проведення радіойодотерапії у хворих на тиреоїдний рак з використанням препарату «Тироген» помірні зміни лейкоцитарного складу крові спостерігаються лише в ранній строк — на 6-ту добу. Навпаки, введення лікувальних активностей радіойоду на фоні гіпотиреозу спричинило значні порушення клітинного складу крові протягом усього періоду обстеження хворих, з максимальним рівнем змін через один місяць після введення ізотопу.

Висновки. У хворих на РЩЗ при застосуванні препарату «Тироген» у терапії радіоактивним йодом ступінь порушень лейкоцитарного складу крові суттєво менший, і показники відновлюються швидше. Це може бути зумовлено зниженням рівня радіаційного опромінення клітин периферичної крові.

Ключові слова: рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, рекомбінантний людський тиреотропін (тироген), гіпотиреоз, лейкоцитарний склад периферичної крові.

 

Г. А. ЗАМОТАЕВА, Н. Н. СТЕПУРА, Н. Д. ТРОНЬКО

ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В. П. Комиссаренко НАМН Украины», Киев

ВЛИЯНИЕ РАДИОЙОДТЕРАПИИ НА ЛЕЙКОЦИТАРНЫЙ СОСТАВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ БОЛЬНЫХ ТИРЕОИДНЫМ РАКОМ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ РЕКОМБИНАНТНОГО ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ТИРОТРОПИНА (ТИРОГЕНА)

Цель работы. Сравнить действие йода-131 на лейкоцитарный состав периферической крови у больных раком щитовидной железы (РЩЗ) при разных подходах лечения радиойодом: с использованием препарата «Тироген» и на фоне гипотиреоза.

Материалы и методы. Проведено определение лейкоцитарного состава крови в двух группах больных дифференцированным РЩЗ: первая группа — 29 больных, которые получали радиойод при использовании препарата «Тироген», и вторая группа — 35 пациентов, которым радиойодтерапия проводилась в условиях отмены приема тиреоидных гормонов (в состоянии гипотиреоза). Все обследованные не имели отдаленных метастазов. Исследование проводилось накануне приема йода-131 и через 6 дней, 1 и 6 месяцев. Использовали венозную гепаринизированную кровь, которую брали натощак. Общее количество лейкоцитов и лейкоцитарную формулу определяли общепринятыми методами.

Результаты. При проведении радиойодтерапии у больных тиреоидным раком с использованием препарата «Тироген» умеренные изменения лейкоцитарного состава крови определяются лишь в ранние сроки — на 6-й день. В то же время введение радиоактивного йода пациентам, которые находились в состоянии гипотиреоза, вызвало значительные нарушения клеточного состава крови на протяжении всего периода обследования, с максимальным уровнем изменений спустя один месяц после введения изотопа.

Выводы. У больных РЩЗ при использовании препарата «Тироген» во время применения радиойодтерапии степень нарушений лейкоцитарного состава крови меньше, а показатели восстанавливаются быстрее.

Это может быть обусловлено снижением радиоактивного облучения клеток периферической крови.

Ключевые слова: рак щитовидной железы, радиойодтерапия, рекомбинантный человеческий тиреотропин (тироген), гипотиреоз, лейкоцитарный состав периферической крови.

 

G. A. ZAMOTAYEVA, N. M. STEPURA, M. D. TRONKO

SI «V. P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv

BLOOD LEUKOCYTE POPULATION IN THYROID CANCER PATIENTS AFTER RADIOIODINE THERAPY WITH RECOMBINANT HUMAN THYROID-STIMULATING HORMONE (THYROGEN)

Purpose. To compare the effect of 131-I on the leukocyte composition of peripheral blood in patients with differentiated thyroid cancer after Thyrogen-aided versus thyroid hormone withdrawal-aided radioiodine treatment. Materials and methods. We measured the blood leukocyte population in 29 euthyroid patients who underwent Thyrogen therapy (group A) and 35 hypothyroid patients with levothyroxine withdrawal (group B) prior to radioiodine remnant ablation in thyroid cancer. All thyroid cancer patients did not have distant metastases. The study was conducted just before iodine-131 treatment and in 6 days, one and six months. The venous heparinized blood was tested. The total number of leukocytes and the leukocyte formula were determined by conventional methods.

Outcomes. Patients who received 131-I radioiodinetherapy with Thyrogen, demonstrated moderate changes in the blood leukocyte types only in the early periods (on the sixth day). In contrast, the administration of radioactive iodine to hypothyriod patients (group 2) caused significant disturbances of the white blood cells throughout whole investigated period, with a maximum level of changes in one month after radioiodine therapy.

Conclusions. The degree of violations of the leukocyte composition of the blood is less, and the indices recover faster for those thyroid cancer patients who received radioiodine therapy with131-I using Thyrogen. This fact could be explained by the decrease of the radiation exposure of peripheral blood cells in euthyroid patients.

Keywords: thyroid cancer, radioiodine therapy, recombinant human thyroid-stimulating hormone (Thyrogen), hypothyroidism, peripheral blood leukocyte population.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 190

ЛЕКЦІЇ

УДК 616.124.2:616.127:612.176

МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА САТИР, АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ ХОХЛОВ, ВІКТОРІЯ ВАЛЕРІЇВНА КУНДІНА, ІРИНА ВАСИЛІВНА НОВЕРКО, МАКСИМ ВАДИМОВИЧ ШИМАНКО

ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України», Київ

ЗАСТОСУВАННЯ СТРЕС-ТЕСТІВ ПРИ СЦИНТИГРАФІЧНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ ПЕРФУЗІЇ МІОКАРДА

Резюме. Для візуалізації структурних порушень коронарних артерій застосовуються рентгенівська КТ, МРТ та селективна коронарографія (як «золотий стандарт»). Для визначення функціонального стану міо карда залежно від стану коронарного кровотоку (КК) на рівні мікроциркуляторного русла виконують міо кардіосцинтиграфію (МСГ). Інформативність МСГ підвищується при збільшенні навантаження на міо кард, коли підвищується його потреба в кисні та включаються механізми регуляції КК. Для виявлення порушень регуляції КК використовуються стрес-тести, що збільшують потребу міокарда в кисні — тест з дозованим підвищенням фізичного навантаження (ергометрія) і фармакологічні проби з вазодилататорами і симпатоміметиками. У статті розглянуті механізми стрес-тестів, показання та протипоказання до їх виконання, побічні ефекти.

Методом вибору для визначення порушень КК є ергометрія. В другу чергу застосовують проби з вазодилататорами, симпатоміметиками.

Ключові слова: перфузія міокарда, регуляція коронарного кровотоку, ергометрія, фармакологічні тести з вазо-дилататорами і симпатоміметиками.

 

М. В. САТЫР, А. В. ХОХЛОВ, В. В. КУНДИНА, И. В. НОВЕРКО, М. В. ШИМАНКО

ГУ «Институт сердца Министерства здравоохранения Украины», Киев

ПРИМЕНЕНИЕ СТРЕСС-ТЕСТОВ ПРИ СЦИНТИГРАФИЧЕСКОМ ИССЛЕДОВАНИИ ПЕРФУЗИИ МИОКАРДА

Резюме. Для визуализации структурных нарушений коронарных артерий применяются рентгеновская КТ, МРТ и селективная коронарография (как «золотой стандарт»). Для определения функционального состояния миокарда в зависимости от состояния коронарного кровотока (КК) на уровне микроциркуляторного русла выполняют миокардиосцинтиграфию (МСГ). Информативность МСГ повышается при увеличении нагрузки на миокард, когда повышается его потребность в кислороде и включаются механизмы регуляции КК. Для виявления нарушений регуляции КК используются стресс-тесты, которые увеличивают потребность миокарда в кислороде — тест с дозированным повышением физической нагрузки (эргометрия) и фармакологические пробы с вазодилататорами и симпатомиметиками. В статье рассмотрены механизмы стресс-тестов, показания и противопоказания к их выполнению, побочные эффекты.

Методом выбора для определения нарушений КК является эргометрия. Во вторую очередь применяют пробы с вазодилататорами и симпатомиметиками.

Ключевые слова: перфузия миокарда, регуляция коронарного кровотока, эргометрия, фармакологические тесты с вазодилататорами и симпатомиметиками.

 

M. V. SATYR, A. V. KHOHLOV, V. V. KUNDINA, I. V. NOVERKO, M. V. SHYMANKO

SІ «Heart Institute of Ministry of Health of Ukraine», Kyiv

APPLYING OF STRESS TESTS IN SCINTIGRAPHIC STUDY OF MYOCARDIAL PERFUSION

Summary. Roenthen CT, MRT and selective coronarography (as a «gold standard») are used for structure changes visualization.

Myocardioscintigraphy (MSG) is used for determination of myocardial functional state depending on coronary blood flow (CBF) on the microcirculatory level. Mechanisms of CBF regulation are activated when the myocardial upload and oxygen demand goes up. The MSG informativity increases at that moment too. Stress testing, which increases the myocardial oxygen demand (physical exercise and pharmacological stressors – vasodilators and sympathomimetic drug) is used for detection of the regulatory blood flow disorders. In this article the mechanisms, indications, contra-indications, side effects each of stress tests have been analyzed. 

Ergometry is the first choice stress test. If exercise is not feasible, a vasodilator stress test is the primary alternative, the second one is sympathomimetic.

Keywords: myocardial perfusion, blood flow regulation, ergometry, pharmacological tests with vasodilators and sympathomimetic drug.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 196

УДК 616-073.916:616.9-002

СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ КОВАЛЬ1, СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ МАКЕЄВ1, МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ ЛЕВЧЕНКО2, ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА НОВІКОВА1

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ВЦРХ КЛ «Феофанія», Київ

РАДІОНУКЛІДНА ДІАГНОСТИКА ЗАПАЛЬНИХ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ

Огляд літератури на окремих прикладах коротко висвітлює основні показання до застосування, переваги, недоліки та деякі технічні аспекти проведення радіонуклідної візуалізації запальних та інфекційних уражень із застосуванням лейкоцитів, мічених 111In-оксином/99mTc-HMPAO, 67Ga-цитрату, 18F-FDG та 99mTc-(V) DMSA.

Ключові слова: радіонуклідна діагностика запальних/інфекційних уражень, лейкоцити, мічені 111Inоксином/99mTc-HMPAO, 67Ga-цитрат, 18F-FDG, 99mTc-(V)DMSA.

 

С. С. КОВАЛЬ1, С. С. МАКЕЕВ1, Н. Ф. ЛЕВЧЕНКО2, Т. Г. НОВИКОВА1

ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев

ВЦРХ КБ «Феофания», Киев

РАДИОНУКЛИДНАЯ ДИАГНОСТИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ И ИНФЕКЦИОННЫХ ПОРАЖЕНИЙ

В обзоре литературы на отдельных примерах коротко изложены основные показания к применению, преимущества, недостатки и некоторые технические аспекты проведения радионуклидной визуализации воспалительных и инфекционных поражений с применением лейкоцитов, меченых 111In-оксином/99mTc-HMPAO, 67Ga-цитрата, 18F-FDG и 99mTc-(V)DMSA.

Ключевые слова: радионуклидная диагностика воспалительных/инфекционных поражений, лейкоциты, меченые 111In-оксином/99mTc-HMPAO, 67Ga-цитрат, 18F-FDG, 99mTc-(V)DMSA.

S. S. KOVAL1, S. S. MAKEYEV1, M. F. LEVCHENKO2, T. G. NOVIKOVA1

1 SI «Romodanov Neurosurgery Institute of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kiev 2 CH «Feofaniya», Kiev

RADIONUCLIDE IMAGING OF INFLAMMATORY AND INFECTIOUS LESIONS

Abstract.This review is aimed at briefly summarizing the main indications for use, advantages, disadvantages and some technical aspects of conducting radionuclide imaging of inflammatory and infectious lesions using radiolabeled leukocytes (111In-oxine/99mTc-HMPAO), 67Ga-citrate, 18F-FDG and 99mTc-(V)DMSA.

Keywords: Radionuclide imaging of inflammatory and infectious lesions, radiolabeled leukocytes (111In-oxine/99mTcHMPAO), 67Ga-citrate, 18F-FDG, 99mTc-(V)DMSA.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 200

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

УДК: 615.37:616-006

ПАВЕЛ ПАВЛОВИЧ СОРОЧАН, АЛЕКСАНДР СЕРГЕЕВИЧ ДУДНИЧЕНКО, ИРИНА АНДРЕЕВНА ГРОМАКОВА, НАТАЛЬЯ ЭДУАРДОВНА ПРОХАЧ, ИННА СЕРГЕЕВНА ГРОМАКОВА

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

ПРИМЕНЕНИЕ В ОНКОЛОГИИ ГЕНЕТИЧЕСКИ МОДИФИЦИРОВАННЫХ Т-ЛИМФОЦИТОВ, ЭКСПРЕССИРУЮЩИХ ХИМЕРНЫЕ АНТИГЕННЫЕ РЕЦЕПТОРЫ

В обзоре обобщен клинический опыт применения CAR T-клеточной терапии у больных неходжкинской лимфомой, хроническим лимфоцитарным лейкозом, острым лимфобластным лейкозом и солидными опухолями. Описаны проблемы на пути CAR T-клеточной терапии солидных опухолей и токсические эффекты иммунотерапии.

Ключевые слова: иммунотерапия, CAR T-клетки, онкология.

 

П. П. СОРОЧАН, А. С. ДУДНІЧЕНКО, І. А. ГРОМАКОВА, Н. Е. ПРОХАЧ, I. С. ГРОМАКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ЗАСТОСУВАННЯ В ОНКОЛОГІЇ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ Т-ЛІМФОЦИТІВ, ЩО ЕКСПРЕСУЮТЬ ХИМЕРНІ АНТИГЕННІ РЕЦЕПТОРИ

В огляді узагальнено клінічний досвід застосування CAR T-клітинної терапії у хворих із неходжкінською лімфомою, хронічним лімфоцитарним лейкозом, гострим лімфобластним лейкозом і солідними пухлинами. Описано проблеми на шляху CAR T-клітинної терапії солідних пухлин та токсичні ефекти імунотерапії. 

Ключові слова: імунотерапія, CAR T-клітини, онкологія.

 

P. P. SOROCHAN, A. S. DUDNICHENKO, I. A. GROMAKOVA, N. E. PROKHACH, I. S. GROMAKOVA

SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine»

USE OF GENETICALLY MODIFIED T-LYMPHOCYTES EXPRESSING CHIMERIC ANTIGENIC RECEPTORS IN ONCOLOGY

The review summarizes the clinical experience of CAR T-cell therapy using for patients with non-Hodgkin’s lymphoma, chronic lymphocytic leukemia, acute lymphoblastic leukemia, and solid tumors. The problems associated with CAR T-cell therapy of solid tumors and toxic effects of immunotherapy have been described.

Keywords: CAR T-cell, immunotherapy, оnсology.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 208

ДИСКУСІЯ

УДК: 616.61-002.3-053.2: [616.61-008-073.6

ВАЛЕРИЙ ЮРЬЕВИЧ КУНДИН

ГУ «Институт сердца Министерства здравоохранения Украины», Киев

СЦИНТИГРАФИЧЕСКАЯ СЕМИОТИКА ЗАБОЛЕВАНИЙ ПОЧЕК

В статье представлена сцинтиграфическая семиотика в радионуклидной визуализации почек, таких как синдром уродинамических нарушений, синдромы диффузных и очаговых изменений паренхимы почек, синдром склеротических изменений паренхимы и изменений в чашечно-лоханочном комплексе. Проанализированы сцинтиграфические синдромы при воспалительных заболеваниях почек (гломерулонефрит, пиелонефрит), гипоплазии почек, гидронефрозе, мочекаменной болезни, пузырно-мочеточниковом рефлюксе и хронической почечной недостаточности.

Ключевые слова: радионуклидная диагностика, семиотика, уродинамика, диффузные и очаговые изменения паренхимы почек, чашечно-лоханочный комплекс.

 

В. Ю. КУНДІН

ДУ «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України», Київ

СЦИНТИГРАФІЧНА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК

У статті представлена сцинтиграфічна семіотика в радіонуклідній візуалізації нирок, таких як синдром уродинамічних порушень, синдроми дифузних та вогнищевих змін паренхіми нирок, синдром склеротичних змін паренхіми та змін в чашково-мисковому комплексі. Проаналізовані сцинтиграфічні синдроми при запальних захворюваннях нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит), гіпоплазії нирок, гідронефрозі, сечокам’яній хворобі, міхурово-сечовідному рефлюксі та при хронічній нирковій недостатності.

Ключові слова: радіонуклідна діагностика, семіотика, уродинаміка, дифузні та вогнищеві зміни паренхіми нирок, чашково-мисковий комплекс.

V. YU. KUNDIN

GI «Heart Institute Ministry of Health of Ukraine», Kiev

SEMIOTICS OF SCINTIGRAPHIC IMAGING OF KIDNEY DISEASES

The article deals with the semiotics of scintigraphic imaging of the kidneys, such as the syndrome of urodynamic disorders, syndromes of diffuse and focal changes of renal parenchyma, syndrome of parenchyma sclerotic changes and changes in the renal pyelocaliceal complex. Scintigraphic syndromes were analyzed with inflammatory diseases of the kidneys (glomerulonephritis, pyelonephritis), hypoplasia of the kidneys, hydronephrosis, urolithiasis, vesicoureteral reflux, and chronic renal failure.

Keywords: radionuclide diagnostics, semiotics, urodynamics, diffuse and focal changes of renal parenchyma, the renal pyelocaliceal complex.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 213

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

УДК 616.441-006.6:615.849.1-036.85

ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ГРАБОВСЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ ВЛАДИМИРОВ

КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», Дніпро

ВИПАДОК ВИКОРИСТАННЯ 131І У ЛІКУВАННІ ЕКСТРАТИРЕОЇДНОГО РОСТУ ФОЛІКУЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Описано випадок пізньої діагностики диференційованого раку щитоподібної залози у пацієнта 67 років. У 2015 р. йому було проведено оперативне лікування з приводу об’ємного утворення нижньої щелепи. При гістологічному та імуногістохімічному дослідженнях була встановлена тиреогенна природа процесу. При скануванні з використанням 120 МБк 131І виявлені ділянки його накопичення в правих відділах нижньої щелепи, 8–9-го грудних, 4–5-го поперекових хребців, крижовій кістці. Після онкоконсиліуму була проведена тиреоїдектомія — фолікулярна аденома; встановлено діагноз — захворювання щитоподібної залози, фолікулярна форма, рТ 0рN0M0. Надалі пацієнт отримав 5 курсів радіойодотерапії з використанням 6000 МБк 131І. У динаміці відзначається зменшення інтенсивності накопичення індикатору в осередках ураження. Постійно спостерігався високий рівень тиреоглобуліну, що свідчить про відсутність радіойодорезистентності. Складність випадку обумовлена тяжкою діагностикою раку, пов’язаною з нетиповою картиною екстратиреоїдного росту пухлини, що призвело до тривалого лікування пацієнта з відносно великим променевим навантаженням та інвалідизації пацієнта.

Ключові слова: диференційований рак щитоподібної залози, радіойодотерапія.

 

Ю. В. ГРАБОВСКИЙ, А. В. ВЛАДИМИРОВ

КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. И. И. Мечникова», Днепр

СЛУЧАЙ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ 131І В ЛЕЧЕНИИ ЭКСТРАТИРЕОИДНОГО РОСТА ФОЛЛИКУЛЯРНОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Описан случай поздней диагностики дифференцированного рака щитовидной железы у пациента 67 лет. В 2015 г. ему было проведено оперативное лечение по поводу объемного образования нижней челюсти. При гистологическом и иммуногистохимическом исследованиях была установлена тиреогенная природа процесса. При сканировании с использованием 120 МБк 131І выявлены участки его накопления в правых отделах нижней челюсти, 8–9-го грудных, 4–5-го поясничных позвонков, крестце. После онкоконсилиума была проведена тиреоидэктомия — фолликулярная аденома; поставлен диагноз заболевание щитовидной железы, фолликулярная форма, рТ0рN0M0. В дальнейшем пациент получил 5 курсов радиойодтерапии с использованием 6000 МБк 131І. В динамике отмечается уменьшение интенсивности накопления индикатора в очагах поражения. Постоянно наблюдался высокий уровень тиреоглобулина, что свидетельствует об отсутствии радиойодрезистентности.

Сложность случая обусловлена поздней диагностикой рака, связанной с нетипичной картиной экстратиреоидного роста опухоли, что привело к длительному лечению пациента с относительно большой лучевой нагрузкой и инвалидизации пациента.

Ключевые слова: дифференцированный рак щитовидной железы, радиойодтерапия.

 

YU. V. HRABOVSKYI, O. V. VLADIMIROV

Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital, Dnipro

CASE OF USE 131I IN TREATMENT OF EXTRATIREOID GROWTH OF THYROID FOLICULAR CANCER

The paper deals with the description of late diagnosis of differentiated thyroid cancer in a 67-year-old patient. In 2015 the patienr underwent surgical treatment associated with mass lesion locating in the mandible. Due to histological and immunohistochemical studies, the thyreogenic nature of the process was established. When scanning using 120 MBq 131І, the areas of its accumulation in the right sections of the lower jaw, 8, 9 thoracic, 4, 5 lumbar vertebrae, sacrum have been revealed. After oncological team meeting, thyroidectomy was carried out - follicular adenoma; thyroid disease, follicular form, pT0rN0M0 was diagnosed. Later the patient underwent 5 courses of radioiodine therapy applying 6000 MBq 131І. Decreased intensity of indicator accumulation in the lesion areas was observed over time. Thyroglobulin high level was constantly observed, which indicated a lack of radioiodine resistance.

The complexity of the case results from late diagnosis of cancer associated with an atypical nature of extrathyroid tumor growth, which has led to long-term treatment of the patient with relatively high radiation exposure and disability of the patient.

Keywords: differentiated thyroid cancer, radioiodine therapy.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 215

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ

УДК 616.441-006.5:615.849.2-039.76

ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ ГРАБОВСЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ ВЛАДИМИРОВ

КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова», Дніпро

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ 131І У ЛІКУВАННІ ТИРЕОТОКСИЧНИХ СТАНІВ У КЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. І. І. МЕЧНИКОВА»

Мета роботи. Проведення аналізу використання ізотопу йоду 131I для радіойодотерапії дифузного токсичного зобу (ДТЗ). Визначення критеріїв вибору методів контролю якісної діагностики після проведеного лікування.

Матеріали і методи. Проаналізовано 12 паперових історій хвороби та внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання, характер проведеного лікування з використанням 131I. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows.

Результати. Хворі на ДТЗ після проведеної радіойодотерапії проходять контрольне сканування на залишковій активності через місяць. Сканування через 4 та 10 місяців із використанням 4–8 МБк 131I. Контрольні УЗД щитоподібної залози та визначення рівня тиреоїдних гормонів щомісяця.

За результатами контрольних спостережень було виявлено, що ефект лікування задовільний у всіх пацієнтів: об’єм щитоподібної залози зменшився у 100% випадків. Еутиреоїдний стан був досягнутий у 10 пацієнтів, гіпотиреоїдний — у 2 пацієнтів. Через місяць, за даними УЗД, зменшення об’єму щитоподібної залози становило від 6 до 15%. Через 4 місяці — 23–130%, через 10 місяців — 27–145%.

Рецидиву гипертиреоїдного стану протягом 3 років не зафіксовано в жодного пацієнта.

Висновки. Радіойодотерапія як високоефективний неінвазивний метод повинна більш широко впроваджуватись у медичну практику для лікування тиреотоксичних станів при дифузному токсичному зобі. Необхідно напрацьовувати стандарти визначення оптимальних лікувальних доз залежно від розмірів щитоподібної залози, рівня тиреоїдних гормонів та стадії захворювання.

Ключові слова: тиреотоксикоз, дифузний токсичний зоб, радіойодотерапія.

 

Ю. В. ГРАБОВСКИЙ, А. В. ВЛАДИМИРОВ

КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. Мечникова», Днепр

ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ 131I В ЛЕЧЕНИИ ТИРЕОТОКСИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ В КУ «ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ БОЛЬНИЦА им. И. И. МЕЧНИКОВА»

Цель работы. Проведение анализа использования изотопа йода 131I для радиойодтерапии диффузного токсического зоба (ДТЗ). Определение критериев выбора методов контроля качественной диагностики после проведенного лечения.

Материалы и методы. Проанализированы 12 бумажных историй болезни и внесены в электронную базу данных информации о течении заболевания, характере проведенного лечения с использованием 131I. Статистическую обработку проводили методами непараметрической статистики с помощью пакета программ Statistica Basic Academic 13 for Windows.

Результаты. Больные с ДТЗ после проведенной радиойодтерапии проходят контрольное сканирование на остаточной активности через месяц. Сканирование через 4 и 10 месяцев с использованием 4–8 МБк 131I. Контрольные УЗИ щитовидной железы и определение уровня тиреоидных гормонов — каждый месяц. По результатам контрольных наблюдений было выявлено, что эффект лечения удовлетворительный у всех пациентов: объем щитовидной железы уменьшился в 100 % случаях. Эутиреоидное состояние было достигнуто у 10 пациентов, гипотиреоидное — у 2 пациентов. Через месяц по данным УЗИ уменьшение объема щитовидной железы составило от 6 до 15 %, через 4 месяца — 23–130 %, через 10 месяцев — 27–145 %.

Рецидив гипертиреоидного состояния в течение 3 лет не зафиксирован ни у одного пациента.

Выводы. Радиойодтерапия как высокоэффективный неинвазивный метод должна более широко внедряться в медицинскую практику для лечения тиреотоксических состояний при диффузном токсическом зобе. Необходимо нарабатывать стандарты определения оптимальных лечебных доз в зависимости от размеров щитовидной железы, уровня тиреоидных гормонов и стадии заболевания.

Ключевые слова: тиреотоксикоз, диффузный токсический зоб, радиойодтерапия.

 

RECOMMENDATIONS FOR PRACTITIONERS

YU. V. HRABOVSKYI, O. V. VLADIMIROV

Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Hospital, Dnipro

EXPERIENCE OF I131 APPLICATION IN TREATMENT OF TYROTOXYMIC STATES AT MECHNIKOV DNIPROPETROVSK REGIONAL HOSPITAL

Purpose. Conducting an analysis focused on the use of I131 iodine isotope for radioiodine therapy of diffuse toxic goiter. Determination of criteria of choosing methods for controlling quality diagnosis after treatment.

Materials and methods. The study enrolled 12 paper histories of the disease which were analyzed as well as the information regarding the course of the disease, the nature of treatment performed with the use of I131 was added to the electronic database. Statistical processing was carried out using nonparametric statistics by means of Statistica Basic Academic 13 for Windows package.

Outcomes. After radioiodine therapy the patients with diffuse toxic goiter undergo a control scanning on residual activity in 1 month. Scanning in 4, 10 months using 4-8 MBq I131 is carried out. Controlled ultrasound of the thyroid gland and determination of thyroid hormones level is made every month.

According to the outcomes of control observations, the effect of treatment was found to be satisfactory in all patients: the thyroid gland volume decreased in 100% of cases. Euthyroid condition was achieved in 10 patients, hypothyroidism – in 2 patients. In 1 month, according to ultrasound investigations, the thyroid gland volume decreased from 6% to 15%. In 4 months –23-130%, in 10 months – 27-145%.

Relapse of a hyperthyroid state has not been recorded in any patient within the period of 3 years.

Conclusions. Radioiodine therapy as a highly effective non-invasive method should be more widely implemented in medical practice for treatment of thyrotoxic conditions in diffuse toxic goiter.

It is necessary to develop standards for determining the optimal therapeutic doses, depending on the size of the thyroid gland, the level of thyroid hormones and the stage of the disease.

Keywords: thyrotoxicosis, diffuse toxic goiter, radioiodine therapy.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 219

НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ

ОСВІТА

УДК 616.441-006.6:615.849-036

ДМИТРИЙ СЕРГЕЕВИЧ МЕЧЕВ1, ОЛЕГ ВЛАДИМИРОВИЧ ЩЕРБИНА1, ЮЛИЯ ПЕТРОВНА СЕВЕРИН2, ВАЛЕНТИНА ВЛАДИМИРОВНА АНДРЕЕВА3

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев

2 Киевский городской клинический онкологический центр

3 Национальный институт рака МЗ Украины, Киев

МАСТЕР-КЛАСС 25-ЛЕТНЕЕ НАБЛЮДЕНИЕ ЗА БОЛЬНЫМИ ПАПИЛЛЯРНЫМ РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, ЛЕЧЕННЫМИ РАДИОАКТИВНЫМ ЙОДОМ

Резюме. В виде мастер-класса приведены данные анализа долгосрочных (до 25 лет) наблюдений за больными высокодифференцированным раком щитовидной железы (РЩЗ), которых лечили радиоактивным 131І. Приводится как пример история болезни (25 лет мониторинга) пациентки и обсуждаются трудности и проблемы, которые возникают при данном анализе, в зависимости от факторов риска — прогностических факторов.

Даны рекомендации для дальнейшего развития этой очень актуальной для клинической онкологии проблемы мониторинга больных РЩЖ.

Ключевые слова: высокодифференцированный рак щитовидной железы, 131І-терапия, мониторинг больных, прогностические факторы, история болезни.

 

EDUCATION

Д. С. МЕЧЕВ1, О. В. ЩЕРБІНА1, Ю. П. СЕВЕРІН2, В. В. АНДРЕЄВА3

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

2 Київський міський клінічний онкологічних центр

3 Національний інститут раку МОЗ України, Київ

МАЙСТЕР-КЛАС

25-РІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ НА ПАПІЛЯРНИЙ РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ, ЯКИХ ЛІКУВАЛИ РАДІОАКТИВНИМ ЙОДОМ

У вигляді майстер-класу наводяться дані аналізу довгострокових (до 25 років) спостережень за хворими на високодиференційований рак щитоподібної залози (РЩЗ), які лікувались радіоактивним 131І. Наведено приклад — історію хвороби (25 років моніторингу) пацієнтки і обговорено труднощі та проблеми, які виникають при даному аналізі, в залежності від факторів ризику — прогностичних факторів.

Надано рекомендації для подальшого розвитку цієї дуже актуальної для клінічної онкології проблеми моніторингу хворих на РЩЗ.

Ключові слова: високодиференційований рак щитоподібної залози, 131І-терапія, моніторинг хворих, прогностичні фактори, історія хвороби.

 

D. S. MECHEV1, O. V. SHCHERBYNA1, YU. P. SEVERIN2, V. V. ANDREEVA3

1 P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education

2 Kyiv City Clinical Oncological Centre

3 National Cancer Institute of Health Ministry of Ukraine, Kiev

WORKSHOP

25-YEAR LONG MONITORING OF PATIENTS WITH PAPILLARY THYROID CANCER WHO UNDERWENT RADIOACTIVE IODINE TREATMENT

The purpose of our workshop is to give an analysis of longterm monitoring (up to 25 years) of patients with differentiated thyroid cancer (DTC), who were treated at Kyiv Oncological Cеnter with the aid of 131I. We demonstrated the patient’s medical history of disease with 25-year long monitioring along with complications and problems resulting from this analysis depending on risk factors – prognostic factors. The recommendations regarding the further development of this clinical oncology challenging issue of monitioring the patients with papillary thyroid cancer were provided.

Keywords: differentiated thyroid cancer, 131I-therapy, patient monitoring, prognostic factors, medical histoty.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 223

ОСВІТА

ІНФОРМАЦІЇ

Резолюція науково-практичної конференції Українського товариства радіаційних онкологів за участі міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні»

(20–21 червня 2018 р., м. Вінниця)

INFORMATION

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 3, сторінка 224

ПАМ’ЯТІ

ВІКМАН ЯН ЕДУАРДОВИЧ (1958–2018)

Повний текст

Соцмережі

Новини та події

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

Фотоархів

Grigoriev

С.П. Григор’єв

Дивитись архів