Головна » 2015, том XXIII, випуск 1

УРЖ 2015, том XXIII, випуск 1

ЗМІСТ

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 6

ВІД ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

головний редактор М. В. Красносельський

Повний текст

 

ПЕРЕДОВА СТАТТЯ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 7

ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РАДІОЛОГІЇ ім. С. П. ГРИГОР’ЄВА НАМН УКРАЇНИ: НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В КОРОТКІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

В. А. Вінніков, заступник директора з наукової роботи ДУ «ІМР ім. С. П. Григор’єва НАМН України»

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 11

УДК. 616.24-06:611.81/83-001-073.7-053.31

ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВОРОНЬЖЕВ

Харківська медична академія післядипломної освіти

ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА АСПІРАЦІЙНОГО СИНДРОМУ ТА ЙОГО УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ПЕРИНАТАЛЬНИМИ УРАЖЕННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Мета роботи. Поліпшення діагностики та визначення ступеня тяжкості аспіраційного синдрому у дітей раннього віку з перинатальними ураженнями центральної нервової системи за рентгенограметричними даними. Матеріали та методи. Вивчені дані рентгенологічного дослідження органів грудної клітки (ОГК) 87 дітей віком до 1 року з діагнозом: гіпоксично-ішемічне та травматичне ураження ЦНС, аспіраційний синдром (АС), пневмонія (основна група) та 60 дітей з підозрою на пневмонію (контрольна група). З метою контролю за станом легень усім пацієнтам основної групи виконували динамічне рентгенологічне дослідження на апараті РУМ-20М за таких технічних умов: 100 мА, 44-46 кВ, витримка 0,02-0,04 с. Питома ефективна доза як у хлопчиків, так і у дівчинок не перевищувала 2,8 мкЗв/МАС. Для верифікації діагнозу всім хворим з гіпоксично-ішемічними та травматичними ураженнями ЦНС виконувалося ультразвукове дослідження головного мозку, серцево-судинної системи з використанням допплерехокардіографії і повне клініко-лабораторне обстеження. Для підтвердження травматичних уражень ЦНС у 20,7 % дітей проводилась магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку.
Результати. Встановлено, що найбільш характерними ознаками АС у даної групи пацієнтів є посилення та збагачення легеневого рисунка, розвиток пневмоній, ателектазів, а також нерідко поєднання їх із синдромом дихальних розладів. Описано можливості рентгенограметричного методу діагностики ступеня тяжкості АС шляхом обчислення величини кардіоторакального індексу, зміщення купола діафрагми і ступеня поширеності вогнищевих тіней в легенях. Доведено високу кореляційну залежність між ступенями тяжкості АС і окремими показниками, а також між показниками взагалі. Проведений аналіз дозволив виділити і діагностувати у 40,2 % обстежених перший (легкий) ступінь тяжкості АС, у 36,8 % хворих — другий, а найтяжчий третій ступінь АС — у 23,0 % дітей.
Висновки. Проведені дослідження дали підстави розподілити АС у дітей з перинатальними ураженнями ЦНС за рентгенограметричними даними на три ступені тяжкості: за величиною кардіоторакального індексу, ступенем зміщення купола діафрагми і ступенем поширеності вогнищевих тіней в легенях, що дало змогу об’єктивізувати оцінку отриманих даних. Особливістю рентгенологічної картини аспіраційного синдрому у дітей з гіпоксично-ішемічними та травматичними ураженнями ЦНС є наявність пневмоній з ознаками гіперпневматозу і легеневої гіпертензії.
Ключові слова: рентгенографія органів грудної клітки, аспіраційний синдром, перинатальні ураження ЦНС.


Контактна інформація:
Вороньжев Ігор Олександрович
д. мед. н., професор, завідувач кафедри рентгенології та дитячої рентгенології ХМАПО вул. Корчагінців, 58, Харків, 61176, Україна тел.: +38 (057) 725-24-71, (097) 280-28-52 e-mail: rentgen@med.edu.ua

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 18

УДК 616.857-07:612.13-073.7

В. Й. КАЛАШНИКОВ, Р. Я. АБДУЛЛАЄВ, А. Є. КОСТЮКОВСЬКА

Харківська медична академія післядипломної освіти

РОЛЬ ДУПЛЕКСНОГО СКАНУВАННЯ МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙ ГОЛОВИ І МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ СТРУКТУРНО-ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ МІГРЕНІ

Мета роботи. Вивчення стану речовини головного мозку і церебральної гемодинаміки за допомогою методів магнітно-резонансної томографії (МРТ) і дуплексного сканування (ДС) у пацієнтів із різними видами мігренозних пароксизмів.
Матеріали і методи. Проведене комплексне обстеження 104 хворих віком 16-45 років (41 чоловік і 63 жінки), у т.ч. 59 пацієнтів з мігренню без аури (1-ша група) і 45 пацієнтів з мігренню з аурою (2-га група). Стан гемодинаміки в екстра- та інтракраніальних артеріях вивчався за допомогою ультразвукового приладу «Ultima PA» (РАДМИР, Україна) і транскраніального допплерівського апарата «Ангіодин» (БИОСС, Росія). МРТ головного мозку проводилася на апаратах «Magnetom Concerto» Semens, Німеччина) і Sіgna HDe (General Electric, США).
Результати. За даними МРТ, структурні зміни білої речовини головного мозку були виявлені в 17 (28,8 %) пацієнтів 1-ї групи і 24 (53,3 %) пацієнтів 2-ї групи. Ці зміни характеризувалися гіперінтенсивними на Т2-ВЗ і переважно ізоінтенсивними на Т1-ВЗ вогнищами, розміри яких коливалися в межах від 3 до 12 мм. Найбільш часто вогнища локалізувалися в скроневій (38,6 %) і лобній (31,4 %) частках.
Висновки. У пацієнтів з мігренню без аури переважали вазоспастичні реакції в середніх мозкових артеріях. У пацієнтів з мігренню з аурою відзначалися гіпоперфузія й асиметрія швидкості потоку в середніх мозкових і хребетних артеріях, а також збільшення периферичного опору в середніх мозкових артеріях. Також у пацієнтів обох груп відзначалося надлишкове кровонаповнення зовнішніх сонних артерій, верхньоочних вен, базальних вен Розенталя, прямого синуса.
Ключові слова: дуплексне сканування, магнітно-резонансна томографія, церебральна гемодинаміка, мігрень.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 23

УДК 591.176-001.29:57.084:599.323.4

Л. І. СІМОНОВА-ПУШКАР1, Н. І. СКЛЯР2, В. З. ГЕРТМАН1 , Л. В. БІЛОГУРОВА1, А. Т. ГОНІ СІМЕХА1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМИ України», Харків

2ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. 1.1. Мечникова НАМИ України», Харків

ОСОБЛИВОСТІ МІКРОбІОЦЕНОЗУ ШКІРИ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН ПІСЛЯ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ

Мета роботи. Вивчити зміни кількісної та якісної характеристик мікробної флори при локальному опроміненні непошкоджених шкірних покривів.
Матеріали і методи. Дослідження проведені на 20 щурах-самцях лінії Вістар, розділених на 2 рівні групи — дослідну і контрольну. Щури дослідної групи отримували локальне рентгенівське опромінення ділянки шкіри зовнішньої поверхні стегна в дозі 80,0 Гр. За допомогою стандартних мікробіологічних методів порівнювали якісний і кількісний склад спонтанної мікрофлори шкіри локально опромінених ділянок шкіри щурів та аналогічних ділянок шкіри неопромінених тварин контрольної групи.
Результати. У більшості щурів дослідної групи (60-70 %) через 14 діб після опромінення розвивалися променеві виразки, часто з гнійним виділенням. При цьому в дослідній групі локально опромінених щурів, на відміну від контролю з неушкодженою шкірою, відбувалося збільшення титру обсіменіння поверхні променевої виразки протягом усього періоду спостережень, а також збільшення додаткового видового складу мікрофлори і зміна його кількісної характеристики. З’являються додаткові умовно-патогенні і патогенні, досить вірулентні види мікроорганізмів, кількість яких збільшується в міру розвитку деструктивних патологічних процесів у шкірі.
Висновки. У щурів з локальним опроміненням ділянки шкіри в опроміненій зоні спостерігається збільшення мікробного обсіменіння і поява додаткових видів патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, що свідчить про порушення бактерицидних властивостей шкіри і зниження імунологічної реактивності макроорганізму.
Ключові слова: рентгенівське опромінення, променеві виразки, мікроорганізми шкіри, щури.

Контактная информация:
Симонова-Пушкарь Лариса Ивановна проф. ГУ ИМР НАМН Украины ул. Пушкинская, 82, Харьков, 61024, Украина тел.: +38 (057) 704-10-79 е-mail: patphisiol_imr@mail.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 30

УДК 615.211: 615.015.21

О. В. КУЗЬМЕНКО, Г. В. КУЛІНІЧ, П. П. СОРОЧАН, А. С. САВЧЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РОЛЬ ТРАНСФОРМУЮЧОГО РОСТОВОГО ФАКТОРА TGF-β1 У ПАТОГЕНЕЗІ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

Мета роботи. Оцінка динаміки рівня цитокіну TGF-β1 залежно від стадії і локалізації пухлинного процесу. Матеріали і методи. Було вивчено вихідний рівень цитокіну TGF-β1 у сироватці крові 20 здорових осіб (контрольна група) і 62 хворих з різною локалізацією і стадіями пухлинного процесу віком від 20 до 79 років, з них — з лімфомою Годжкіна (n = 18), негоджкінською лімфомою (n = 8), раком легені (n = 18), раком грудної залози (n = 18). У більшості хворих була виявлена ІІ стадія — 29 (46,8 %), рідше була виявлена ІІІ стадія — 12 (19,4 %), IV стадія — 21 (33,8 %). Вміст цитокіну TGF-β1 у сироватці крові оцінювали за допомогою тест-системи DRG TGF-β1 ELISA (Німеччина) для імуноферментного аналізу на фотометрі Sunrise.
Результати. Встановлено, що середньостатистичний рівень TGF-β1 при пухлинному рості виявився значно вищим порівняно зі контролем. При дослідженні вмісту TGF-β1 залежно від локалізації пухлини були виявлені деякі особливості. Так, при РЛ і РГЗ вміст TGF-β1 помітно відрізнявся від контролю і був удвічі вище, ніж при НГЛ і ЛГ Вміст TGF-β1 на III і IV стадіях онкогенезу був в півтора-два рази вище порівняно з II стадією захворювання.
Висновки. Під час пухлинного зростання спостерігається підвищення вмісту TGF-β1 у периферичній крові, що вказує на активацію механізмів імунної супресії в онкологічних хворих. Виявлено, що рівень TGF-β1 у периферичній крові залежить від локалізації і стадії онкологічного процесу. При цьому рівень TGF-β1 зростає у разі прогресування пухлинного процесу.
Ключові слова: TGF-β1, рак грудної залози, рак легень, негоджкінська лімфома, лімфома Годжкіна.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 35

УДК 616.711-007.271-073.7.001.36

СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА ПОНОМАРЕНКО

Харківська медична академія післядипломної освіти

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ СТЕНОЗІ ХРЕБЕТНОГО КАНАЛУ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

Мета роботи. Визначити діагностичні критерії ультрасонографії стенозу поперекового відділу хребта та її можливості порівняно з іншими променевими методами.
Матеріали та методи. Обстежено 128 хворих з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта. Серед них була виділена група хворих зі стенозом хребетного каналу (ХК), яку склали 48 осіб. Результати. При зіставленні отриманих при УЗД розмірів ХК, даних МРТ і клінічної картини стенозу ХК було розроблено класифікацію останнього. Запропонована класифікація базується на оцінці величини сагітального розміру і площі ХК, виміряній планіметричним шляхом при УЗД на рівні міжхребцевого диска. У процентному співвідношенні помірний стеноз ХК складав 44 %, незначний — 33 % і тяжкий — 23 % випадків.
Провели дослідження діагностичних можливостей УЗД у порівнянні з МРТ та рентгенографією при стенозі ХК поперекового відділу хребта. У 12,5 % випадків було діагностовано диспластичний стеноз. У 42 осіб (87,5 %) діагностовано дегенеративний стеноз, зокрема: в 22,91 % — концентричний (зменшення всіх розмірів); у 37,5 % — латеральний (зменшувався фронтальний розмір і площа хребетного каналу, корінцевий канал звужувався на боці ураження); у 10,4 % випадків діагностовано центральний стеноз (характеризувався зменшенням передньозаднього розміру та площі хребетного каналу); у 6,4 % випадків — фораміналь-ний; у 10,4 % — дислокаційний стеноз, зумовлений спондилолістезом.
Висновки. УЗД є високоінформативним методом діагностики дегенеративного стенозу ХК (чутливість методу — 87,5 %). Доведена висока специфічність і точність ультразвукового методу у візуалізації локалізації, напрямку та розмірах гриж при поперековому остеохондрозі та стенозі хребетного каналу (88,5 та 87,9 %). Отримані результати свідчать про те, що УЗД можна використовувати на етапах первинної діагностики цієї патології.
Ключові слова: ультразвукова діагностика, поперековий відділ хребта, дегенеративні зміни, міжхребцевий диск.

Контактна інформація:
Пономаренко Світлана Олексіївна
к. мед. н., асистент кафедри ультразвукової діагностики ХМАПО пров. Балакірєва, 3-а, ХМКЛШНД, Харків, 61018, Україна тел.: +38 (057) 764-72-74, (097) 335-99-10 e-mail: sveta27.71@mail.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 40

УДК 616-004.04-08:(615.28+615.849)-08-06

ЛЕОНІД ЯКОВИЧ ВАСИЛЬЄВ1, ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1,2, ЯН ЕДУАРДОВИЧ ВІКМАН1,2, АЛЛА МИКОЛАЇВНА НАСОНОВА1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет

МАТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ З ОГЛЯДУ НА МОЖЛИВИЙ КАНЦЕРОГЕННИЙ ЕфЕКТ ХІМІОЛІКУВАННЯ ТА ПОЯВУ МЕТАХРОННИХ ПУХЛИН

Мета роботи. З’ясувати можливість канцерогенної дії хіміотерапії на фоні одного курсу променевої терапії. Матеріали і методи. Для виконання роботи використовували електронну базу даних, яка містить інформацію з 501 історії хвороби (194 історії хвороби пацієнтів, у яких після проведеного лікування виникли другі пухлини (група ДП) через 3 та більше років; 157 випадків групи позитивного контролю — пацієнти, у яких не з’явилися другі пухлини, але утворилися метастатичні пухлини (група МП) та 150 пацієнтів без негативних наслідків (група БН) протягом більше 5 років).
Перед безпосереднім аналізом результатів терапії проводили аналіз даних з урахуванням стадії, морфології, локалізації та клінічного перебігу першої пухлини, клініко-лабораторних даних щодо стану організму-носія та інших характеристик першої пухлини та факторів, що використовувалися з метою її позбавлення. Дослідження проводилося шляхом порівняння означених даних між групами хворих з другими пухлинами, пізніми метастатичними пухлинами та у хворих без негативних наслідків після лікування першої пухлини. Результати. Вірогідно більша кількість пацієнтів без негативних наслідків через 5 та більше років після проведеного спеціального лікування мали у схемі хіміолікування неоад’ювантну терапію. Крім того, у хворих цієї групи під час лікування хіміопрепаратами першої пухлини спостерігалися більш тяжкі ураження системи крові. До того ж препарати, якими лікували хворих цієї групи, мали більш високий еметогенний потенціал. Доведено, що використання протипухлинних антибіотиків знижує ймовірність виникнення других пухлин майже в півтора рази, при цьому більш успішним було лікування за схемою «CAF» у порівнянні з «CAMF». Можливо, це свідчить про канцерогенну дію метотрексатів.
З’ясовано, що серед схем хіміолікування, які не містять антрациклінів, найбільш успішними слід вважати наслідки лікування за схемою «F + лейковорин».
Дію антрациклінів підсилюють препарати платини: шанс появи других раків при хіміолікуванні без платини становить 0,58, без протипухлинних антибіотиків — 1,16, без обох груп препаратів — 1,88.
Висновки. Математичні підходи до аналізу медичних даних дозволяють одержати додаткові знання й виявити залежності у найгостріших проблемах сучасності.
Ключові слова: метахронні пухлини, хіміолікування, протипухлинні антибіотики, ураження системи крові, неоад’ювантна хіміотерапія.

Контактна інформація:
Радзішевська Євгенія Борисівна к. фіз.-мат. н., доцент,
керівник групи медичної інформатики ДУ ІМР НАМН України вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна тел.: +38 (067) 799-36-63 e-mail: radzishevskA@mail.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 47

УДК 616.24-006.6+615.849:576.385.5

ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, СТАНІСЛАВ ЮРІЙОВИЧ БАСИЛАЙШВІЛІ ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА БАКАЙ, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ СТАРІКОВ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

СИРОВАТКОВИЙ РІВЕНЬ VEGF ЯК МАРКЕР АНГІОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ НА РАК ЛЕГЕНІ

Мета роботи. З’ясувати можливий зв’язок між вмістом маркера ангіогенезу VEGF у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) і головними клініко-морфологічними характеристиками захворювання.
Матеріали і методи. Обстежено 37 хворих на НДРЛ віком 40-72 роки, що перебували на лікуванні в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» і Харківському обласному клінічному онкоцентрі. У групу контролю ввійшли 14 практично здорових людей. Проведено загальне клінічне, морфологічне і рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст сироваткового VEGF у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія) до і після лікування.
Результати. Рівень вмісту сироваткового VEGF був підвищеним у 75,6 % хворих на НДРЛ до лікування. Встановлено зв’язок між експресією сироваткового VEGF і такими клініко-морфологічними характеристиками, як стадія захворювання, ступінь злоякісності процесу і ураженням лімфовузлів. Не виявлено вірогідної різниці між вмістом VEGF та гістологічним варіантом раку легені, локалізацією пухлини, віком та статтю пацієнтів з НДРЛ.
Висновки. Отримані дані демонструють певну залежність між підвищеним сироватковим VEGF та ступенем злоякісності пухлини, а також розповсюдженістю процесу.
Ключові слова: радіотерапія, фактор росту ендотелію судин, ангіогенез, недрібноклітинний рак легені.

Контактна інформація:
Карвасарська Віра Василівна променевий терапевт
відділення дистанційної, поєднаної променевої та комплексної терапії ДУ ІМР НАМН України вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна тел.: +38 (096) 292-30-71 e-mail: kverav-78@bk.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 51

УДК: 618.146-006.6-08-073.432.19

Т С. ГОЛОВКО, В. С. ІВАНКОВА, О. О. БАКАЙ

Національний інститут раку, Київ

ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛАСТОГРАФІЇ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСЕРВАТИВНОЇ ТЕРАПІЇ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ

Мета роботи. Вивчити можливості еластографії (ЕГ) для моніторингу ефективності консервативної терапії раку шийки матки.
Матеріали і методи. Обстежено 48 пацієнток з РШМ ІІб — IVа стадії до, під час та після закінчення курсу хіміопроменевої терапії (ХПТ) для оцінки ефективності за стандартною методикою із застосуванням компресійної ЕГ. Контрольну групу склали 30 практично здорових жінок.
Результати. Дослідження показало, що відмінності еластичності в нормі і при злоякісних захворюваннях шийки матки мають відображення при ЕГ. У нормі шийка матки еластична і завжди картувалася переважно зеленим кольором, тоді як при скануванні РШМ, для якого характерний високий ступінь жорсткості, на ела-стограмах переважали відтінки синього кольору. Крім того, було виявлено, що зміни еластичності шийки матки внаслідок ХПТ також мають відображення при ЕГ. Вже після 1 етапу ХПТ співвідношення типів ела-стограм зміщувалося убік менш жорстких. Після закінчення лікування розподіл еластограм був подібним до такого у нормі, переважали еластичні типи, але в 25 % жорсткість була підвищена, що відображало велику кількість післяпроменевих фіброзних включень у шийці матки, що мають високу жорсткість. При рецидивах РШМ розподіл еластографічних типів був таким, як при первинних пухлинах.
Висновки. Отримані результати дослідження доводять доцільність використання методу, який відрізняє доступність, невисока вартість і безпечність.
Ключові слова: еластографія, ультразвукова діагностика, моніторинг променевої терапії, рак шийки матки.

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 57

УДК 577.124.8 + 618.14:616-006

ІРИНА АНДРІЇВНА ГРОМАКОВА, ПАВЛО ПАВЛОВИЧ СОРОЧАН НАТАЛІЯ ЕДУАРДІВНА ПРОХАЧ, ІННА СЕРГІЇВНА ГРОМАКОВА ІРИНА МИКОЛАЇВНА КРУГОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ГЕМАТОЛОГІЧНІ, ІМУНОЛОГІЧНІ ТА ЕНДОКРИННІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА РАК ТІЛА МАТКИ
З ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЮ РІЗНОї ВИРАЖЕНОСТІ ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ПРОТИПУХЛИННОМУ ЛІКУВАННІ

Мета дослідження. Визначити особливості гематологічних, імунологічних та ендокринних порушень при комбінованому лікуванні хворих на рак тіла матки (РТМ) з інсулінорезистентністю різної вираженості. Матеріали та методи. Обстежено 28 хворих на РТМ I-III стадії із гістологічно діагностованою аденокарциномою. Усім хворим було проведено пангістеректомію та післяопераційний курс дистанційної гамма-терапії на апараті «РОКУС-АМ» методом дрібного фракціонування. Сумарна осередкова доза складала 4045 Гр на точки А та В. Обстеження проводили у 3 етапи: до лікування, після хірургічного лікування та після курсу променевої терапії (ПТ). Досліджено показники імунного статусу: субпопуляції лімфоцитів CD3+, СD8+, СD19+); фагоцитарну активність нейтрофілів; рівні циркулюючих імунних комплексів та імуногло-булінів A, M, G. Гематологічні показники визначено за допомогою аналізатора SF-3000 «SYSMEX». Рівні сироваткового інсуліну та кортизолу оцінювали імуноферментним методом. Вираженість інсулінорезис-тентності визначали за індексом НОМА. Рівні екскреції мелатоніну з сечею визначали за реакцією з ор-тофталевим альдегідом.
Результати. Виявлено специфічні зміни імунних, гематологічних показників, рівнів інсуліну, кортизолу та мелатоніну на етапах комбінованого лікування у хворих з інсулінорезистентністю різної вираженості. Висновки. У хворих на рак тіла матки з інсулінорезистентністю після проведення променевого лікування виявляються нижчі порівняно з хворими без інсулінорезистентності абсолютні кількості лейкоцитів, лімфоцитів, тромбоцитів. Рівень тромбоцитів після лікування залежав від вираженості ін-сулінорезистентності і був нижчим у хворих з вихідно високою інсулінорезистентністю. У всіх хворих відмічено підвищення відносної кількості еозинофілів після променевого лікування. Більш висока відносна та абсолютна кількість еозинофілів спостерігається у хворих з високою інсуліноре-зистентністю. Хворі з високою інсулінорезистентністю після завершення променевого лікування мають більшу кількість еритроцитів та вищий рівень гемоглобіну порівняно з хворими без інсуліно-резистентності і з низькою інсулінорезистентністю. Хворі з високою інсулінорезистентністю мали вищі рівні кортизолу на всіх етапах лікування. Екскреція мелатоніну у цих хворих зменшувалася при проведенні хірургічного та променевого лікування, а після його завершення добова екскреція гормону була майже вдвічі нижчою за цей показник у групах без інсулінорезистентності та з низькою інсулінорезистентністю. Хворим з інсулінорезистентністю доцільно проводити супровідну терапію, спрямовану на обмеження негативного впливу променевого лікування. Враховуючи широке коло імуномодулюючих властивостей мелатоніну та зважаючи на його значне зниження, у хворих з інсулінорезистентністю може бути корисним залучення мелатоніну до схем супровідного лікування онкологічних хворих.
Ключові слова: рак тіла матки, інсулінорезистентність, імунний статус, кортизол, мелатонін, променева терапія.

Контактна інформація:
Громакова Ірина Андріївна
старший науковий співробітник лабораторії радіаційної імунології
ДУ ІМР НАМН України
вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна
тел.: +38 (057) 704-10-62
е-mail: radimir07@mail.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 65

УДК 612.616.728.2-77-073:57.088.6

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО, ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КОРОЛЬ

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

РОЛЬ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЧНОМУ СКРИНІНГУ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

Мета роботи. Вивчити діагностичну роль остеосцинтиграфії в динамічному спостереженні хворих на деформуючий остеоартроз при ендопротезуванні кульшових суглобів.
Матеріали та методи. На базі Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця методом остеосцинтиграфії обстежено 65 пацієнтів з деформуючим остеоартрозом кульшових суглобів віком від 54 до 75 років. Остеосцинтиграфія проводилась на сцинтиляційній гамма-камері в статичному режимі після внутрішньовенного введення 99mТс-пірофосфату активністю 550-770 МБк.
Результати. У всіх хворих першої діагностичної групи та у 10 (44 %) хворих другої групи на післяопераційному скані в проекції суглобових компонентів протезованого суглоба відсоток включення радіофармпрепарату складав +15 - +45 %. Функціональний стан кульшового суглоба після протезування за шкалою Harris покращився — з 39 ± 4 до 77 ± 5. У 13 (56 %) пацієнтів другої діагностичної групи через 6 місяців після протезування при кількісній оцінці сцинтиграм відсоток включення індикатору в ділянках підвищеного накопичення компонентів кульшових суглобів складав +180 - +260 %. Функціональний стан кульшового суглоба після протезування за шкалою Harris у даних хворих дещо погіршився — з 39 ± 4 до 36 ± 5. Цим хворим було рекомендовано повторне оперативне втручання — ревізійне ендопротезування кульшового суглоба. Висновки. Метод остеосцинтиграфії є сучасним чутливим методом для визначення критеріїв операбель-ності хворих при ендопротезуванні кульшових суглобів. Діагностичну остеосцинтиграфію доцільно включати в клінічну програму обов’язкових діагностичних обстежень пацієнтів з ендопротезуванням кульшових суглобів.
Ключові слова: остеосцинтиграфія, ендопротезування, кульшові суглоби.

Контактна інформація:
Король Павло Олександрович
к. мед. н., асистент кафедри радіології НМУ ім. О. О. Богомольця
бул. Т. Шевченка, 13, Київ, 01601, Україна
тел.: +38 (067) 721-71-60, e-mail: p.korol@online.com.ua

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 68

УДК 616-006.04:001.891.32

НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА1, АНДРІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ ГОРБАНЬ2, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ЮЛІАНА ВАЛЕРІЇВНА ПАВЛІЧЕНКО1, ЛЕСЯ ІЛЛІВНА ЗАКРУТЬКО2, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА НОВГОРОДСЬКА2, ЛАРИСА ГРИГОРІВНА БІЛАН2

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, Київ

НАУКОМЕТРИЧНИй АНАЛІЗ ЗАСОБІВ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ В ОНКОЛОГІЇ

Мета роботи. Наукометрична оцінка інноваційних ресурсів з проблем онкології.
Матеріали та методи. Проаналізовано інноваційні ресурси за 2009-2014 рр., зокрема інформаційні листи, методичні рекомендації, реєстри галузевих нововведень і наукових медичних форумів, а також патенти на винаходи та корисні моделі.
Результати. Надано оцінку кількісних показників процесу розробки методичних рекомендацій та інформаційних листів за роками і темами. Аналіз структури засобів наукової комунікації з онкології дозволив з’ясувати розподіл методичних рекомендацій та інформаційних листів, більшість з яких припадає на 2011 р., а за останні два роки спостерігається тенденція зростання кількості інформаційних листів стосовно подолання онкозахворюваності. Проаналізовано розробників методичних документів та їх тематика. Зроблено аналіз патентної статистики для отримання розподілу патентів за способами лікування, діагностики, прогнозування та профілактики онкозахворювань.
Висновки. Встановлено, що у тематичній структурі інновацій, створених в онкології у 2009-2014 рр., перше місце посідають пропозиції для впровадження, які належать до нових методів лікування (54,0 %), діагностики (15,0 %) та профілактики (15,0 %) онкологічних захворювань. Зросла кількість нововведень, що свідчить про підвищення значущості цього інноваційного засобу, який виконує головну функцію маркетингової комунікації у розповсюдженні медичних інновацій з метою підвищення ефективності боротьби з онкозахворюваннями. Серед патентовласників корисних моделей понад 20 державних установ, зокрема 7 медичних вузів, 3 академії післядипломної освіти та Національний інститут раку МОЗ, 4 наукових установи НАМН України.
Ключові слова: онкологія, наукометрія, комунікаційні засоби, патенти, методичні рекомендації, інновації, форуми.

Контактна інформація:
Артамонова Неоніла Олегівна
д. н. із соціальних комунікацій, к. біол. н.,
старший науковий співробітник ДУ ІМР НАМН України
вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна
тел.: +38 (057) 704-10-67
e-mail: imr@ukr.net

Повний текст

 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 73

УДК 612.419.014-073

НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА СКОРОБОГАТОВА, НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА УЗЛЕНКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

МЕЗЕНХІМАЛЬНІ СТРОМАЛЬНІ КЛІТИНИ КІСТКОВОГО МОЗКУ: БІОЛОГІЧНІ І РАДІОБІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проаналізовано класичні і сучасні дані стосовно біології і радіобіології мезенхімальних стромальних клітин (МСК) кісткового мозку (КМ) дорослого організму. Розглянуто дослідження радіочутливості колоніє-утворюючих одиниць фібробластів (КУОф), які включають мезенхімальні стовбурові клітини і їх нащадків з різним проліферативним та диференціювальним потенціалом. Показане дозозалежне зменшення кількості КУОф КМ після опромінення. Доведено існування високорадіочутливої популяції МСК з високим проліферативним потенціалом у загальному пулі стромальних клітин КМ. Насамкінець порушуються питання про необхідність поглиблення досліджень особливостей радіоушкодження цих клітин та перспективність пошуку засобів радіопротекції, спрямованих на забезпечення відновлення строми КМ як кровотворної «ніші» та збереження резерву мультипотентних МСК КМ в опроміненому організмі.
Ключові слова: мезенхімальні стромальні клітини, колонієутворюючі одиниці фібробластів, кістковий мозок, радіочутливість.

Контактна інформація:
Узленкова Наталія Євгенівна
к. біол. н., старший науковий співробітник,
завідувач лабораторії протирадіаційних препаратів ДУ ІМР НАМН України
вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна
тел.: +38 (097) 511-31-84
е-mail: anuzel@rambler.ru

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 80

УДК 616.61/.62-007-053.1-073.432.19-037 (048.83)

ІНЕССА МИКОЛАЇВНА САФОНОВА

Харківська медична академія післядипломної освіти

ПОСТНАТАЛЬНІ КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ РІЗНИХ ЕХОГРАФІЧНИХ ВАРІАНТІВ АНОМАЛІЙ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЛОДА: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ І АНАЛІЗ СЕРІї ВИПАДКІВ

Стаття містить аналітичний огляд літератури про постнатальне клінічне значення фетальних аномалій сечовидільної системи (СВС), а також аналіз ехографічних зображень і постнатальних результатів 18 випадків, у яких після 22 гестаційних тижнів виявлялися фетальні уропатії. Розроблені ехографічні критерії прогнозування постнатального клінічного результату при фетальних аномаліях СВС. Виявлені ехографічі аномалії та їх комбінації, асоційовані з різними постнатальними результатами, зокрема такі, що вимагають постнатального моніторингу. Близько половини вроджених вад ОВС плода виявляються в перинатальному періоді, після проведення рутинного скринінгу, оскільки мають пізню маніфестацію ехографічних ознак. Це підтверджує думку про необхідність рутинного сканування вагітності в третьому триместрі.
Ключові слова: плід, пренатальне ультразвукове дослідження, аномалії сечовидільної системи, перинатальний результат, постнатальний моніторинг.

Контактна інформація:
Сафонова Інесса Миколаївна
к. мед. н., доцент кафедри ультразвукової діагностики ХМАПО
вул. Корчагінців, 58, Харків, 61176, Україна
тел.: +38 (050) 522-59-89 е-mail: inessa7799@gmail.com

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 84

УДК 615.831(093.2)(048.8)

ЛАРИСА ІВАНІВНА СІМОНОВА-ПУШКАР, ВІРА ЗАХАРІВНА ГЕРТМАН ЛАРИСА ВАСИЛІВНА БІЛОГУРОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ФОТОДИНАМІЧНОї ТЕРАПІЇ У РІЗНИХ ГАЛУЗЯХ МЕДИЦИНИ

В огляді наведено відомості з історії відкриття фотодинамічного ефекту, пошуків фоточутливих сполук, названих згодом фотосенсибілізаторами, висвітлені перші спроби використання методу фотодинамічної терапії в медицині. Розглянуто сучасні уявлення про механізми фотодинамічної дії на живі клітини та інформацію про застосування методу фотодинамічної терапії в різних неонкологічних галузях медицини.
Ключові слова: фотодинамічна терапія, фотосенсибілізатори, механізми дії, застосування в медицині.

Контактна інформація:
Сімонова-Пушкар Лариса Іванівна
д. м. н., проф., завідувач лабораторії патофізіології
та експериментальної терапії радіаційних уражень
ДУ ІМР НАМН України
вул. Пушкінська, 82, Харків, 61024, Україна
тел.: +38 (057) 704-10-79
е-mail: patphisiol_imr@mail.ru

Повний текст

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 92

УДК 616.233-033.6-07/08

M. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1,2, О. М. БІЛИЙ1,2, Є. М. КРУТЬКО1, О. В. ПАНОВ1, О. В. МОВЧАН1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМИ України», Харків
2 Харківський національний медичний університет

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ВЕЛИКОГО ЧУЖОРІДНОГО ТІЛА ПРОМІЖНОГО бронха

У статті представлено опис випадку чужорідного тіла проміжного бронха у пацієнта 52 років. Відсутні анамнестичні вказівки на аспірацію. У хворого тривалий час (25 років) хронічний бронхіт, часті пневмонії, емпієма плеври в анамнезі. При проведенні фібробронхоскопії було виявлено «старе» чужорідне тіло, яке обтурує просвіт проміжного бронха, ендоскопічно видалити який двічі не вдалося. Лише торакотомія з бронхотомією дозволили видалити масивне чужорідне тіло.
Ключові слова: чужорідне тіло бронха, фібробронхоскопія, бронхотомія.

Контактная информация:
Белый Александр Николаевич
старший научный сотрудник отделения онкохирургии
ГУ ИМР НАМН Украины
ул. Пушкинская, 82, Харьков, 61024, Украина
тел.: +38 (067) 280-73-89
е-mail: abely@ukr.net

Повний текст

 

РЕФЕРАТИВНІ ДОБІРКИ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 95

УДК 616-004.04-073.75(048.8)

Н. О. АРТАМОНОВА, Ю. В. ПАВЛІЧЕНКО, О. С. КРИВУЛЯ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор ’єва НАМН України», Харків

СУЧАСНІ РАДІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ МЕТАСТАЗУВАННЯ ПУХЛИН (РЕФЕРАТИВНИЙ ОГЛЯД)

Представлений реферативний огляд висвітлює сучасні радіологічні досягнення за матеріалами зарубіжних публікацій. В огляд включені роботи з провідного наукового журналу «Clinical Nuclear Medicine» за останні роки з широкого спектра питань діагностики метастазів злоякісних пухлин, зокрема з використанням ПЕТ/ КТ та інших методів для виявлення кісткових метастазів, метастазів раку грудної залози, раку легенів, раку щитоподібної залози та інших локалізацій.
Ключові слова: радіологічні методи діагностики, кісткові метастази, метастази, рак грудної залози, рак легенів, рак щитоподібної залози.

Повний текст

 

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ЗАБУТІ ІМЕНА

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 103

УДК 615.849(477)(092)

НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПЕРША ЖІНКА-РАДІОЛОГ В УКРАЇНІ: АННА ГЕНРІХІВНА ЧЕНЧ

Повний текст

 

ПАМ’ЯТІ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 106

СИВАЧЕНКО ТАМАРА ПОРФИРІЇВНА

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Колектив кафедри радіології НМАПО ім. П. Л. Шупика Колектив кафедри променевої діагностики НМАПО ім. П. Л. Шупика Колектив ДУ «Науковий центр радіаційної медицини НАМН України» Колектив кафедри радіології та радіаційної медицини НМУ ім. О. О. Богомольця
Асоціація радіологів України Українське товариство фахівців з ядерної медицини Українське товариство радіаційних онкологів Редколегія «Українськогорадіологічного журналу» Редколегія журналу «Радіологічний вісник»

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 108

Науково-практична конференція молодих учених за участю міжнародних фахівців «ВНЕСОК МОЛОДИХ ВЧЕНИХ І СПЕЦІАЛІСТІВ У РОЗВИТОК МЕДИЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ: НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ», 15 травня 2015 р., Харків

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 110

Науково-практична конференція за участю міжнародних фахівців «СУЧАСНІ ПИТАННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ТЕРАПІЇ В ЯДЕРНІЙ МЕДИЦИНІ»
16-17 червня 2015 р., Харків

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 112

Науково-практична конференція УТРО за участю міжнародних фахівців «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОНКОЛОГІЇ В УКРАЇНІ»
24-25 червня 2015 р., Львів

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 114

Науково-практична конференція за участю міжнародних фахівців «ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКОНСТРУКТИВНО-ПЛАСТИЧНОЇ ХІРУРГІЇ В ОНКОЛОГІЇ»
21-22 вересня 2015 р., Харків

Повний текст

 

2015, том XXIII, випуск 1, сторінка 116

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ
Вимоги до рукописів, які подаються в «Український радіологічний журнал», складено з урахуванням єдиних вимог до рукописів, які подаються в біомедичні журнали, розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів.

Повний текст