Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2018, том XXVI, випуск 1

УРЖ 2018, том XXVI, випуск 1

titul

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 5

ДО ЮВІЛЕЮ УРЖ

Український радіологічний журнал — 25 років видання

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 7

УДК 616.345-006.6-033.2-085.28-073.75

ГАЛИНА ВАСИЛІВНА ЛАВРИК

Національний інститут раку, Київ

СТРАТЕГІЯ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ МЕТАСТАТИЧНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ

Мета роботи. Визначити візуальні ознаки, які характеризують активність метастатичного процесу в печінці. Визначити критерії ефективності поліхіміотерапії (ПХТ) у пацієнтів із метастазами колоректального раку (мКРР) в печінку.

Матеріали і методи. Із застосуванням комп'ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії проведено дослідження 196 пацієнтів із метастазами (МТС) колоректального раку в печінку. Проаналізовано результати базових діагностичних зображень, виконані контрольні дослідження та оцінені результати лікування.

Результати. Діагностичні зображення МТС осередків зазнають суттєвих змін під впливом ПХТ і кардинально відрізняються від базових досліджень. За результатами виконаних КТ/МРТ-досліджень визначені візуальні, найбільш значимі ознаки, які характеризують активність метастатичного процесу в печінці, динамічні мірні та морфологічні зміни в осередках протягом періоду лікування. Визначено облікові та оціночні критерії ефективності ПХТ. Проведена оцінка значимості діагностичних (КТ, МРТ) методів та проаналізовані результати лікування пацієнтів з мКРР згідно з критеріями RECIST.

Висновки. Застосування діагностичного моніторингу за допомогою променевих методів дослідження дозволило оцінити ефективність лікування і провести його корекцію.

Ключові слова: метастатичний колоректальний рак, променеві методи діагностики, оцінка ефективності лікування, критерії RECIST.

 

Г. В. ЛАВРИК

Национальный институт рака, Киев

СТРАТЕГИЯ ЛУЧЕВЫХ МЕТОДОВ ИССЛЕДОВАНИЯ В ОЦЕНКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПОЛИХИМИОТЕРАПИИ МЕТАСТАТИЧЕСКОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА

Цель работы. Определить визуальные признаки, характеризующие активность метастатического процесса в печени. Определить критерии эффективности полихимиотерапии (ПХТ) у пациентов с метастатическим колоректальным раком (мКРР).

Материалы и методы. С использованием методов компьютерной (КТ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ) проводились исследования 196 пациентов с метастазами (МТС) КРР в печень. Проанализированы базовые диагностические изображения, проведены контрольные исследования и оценены результаты лечения.

Результаты. Диагностические изображения МТС в печени претерпевают существенных изменений под влиянием ПХТ и кардинально отличаются от базовых исследований. По результатам проведенных КТ/МРТ-исследований определены визуальные, наиболее значимые признаки, которые характеризуют активность метастатического процесса в печени, динамические, мерные и морфологические изменения в очагах на протяжении периода лечения. Определены учетные и оценочные критерии эффективности ПХТ. Проведена оценка значимости диагностических (КТ, МРТ) методов и проанализированы результаты лечения пациентов с мКРР согласно критериям RECIST.

Выводы. Применение диагностического мониторинга с помощью лучевых методов исследования позволило оценить эффективность лечения и провести его коррекцию.

Ключевые слова: метастатический колоректальный рак, лучевые методы диагностики, оценка эффективности лечения, критерии RECIST.

 

H. V. LAVRYK

National Cancer Institute, Kyiv

STRATEGY OF DIAGNOSTIC RADIOLOGIC STUDIES IN ASSESSING EFFECTIVENESS OF CHEMOTHERAPY OF METASTATIC COLORECTAL CANCER

Purpose. To identify visual features, which characterize activity of metastatic process in the liver. To estimate polychemotherapy effectiveness criteria in patients with metastatic colorectal cancer (mCRC).

Materials and methods. The study enrolled 196 patients with colorectal cancer liver metastases who were provided with CT and MRI. The analysis of baseline diagnostic images as well as control studies were carried out; treatment outcomes were assessed.

Outcomes. The diagnostic images of liver metastasis are signifcantly altered after chemotherapy and differ from the baseline images. Due to CT/MRI, visual and the most important features, which characterize activity of liver metastatic disease, dynamic morphologic changes during treatment period were assessed. Polychemotherapy effectiveness criteria were defned. The assessment of diagnostic methods (CT, MRI) signifcance was made as well as the outcomes of treatment provided for patients with mCRC were analyzed in accordance with RECIST criteria.

Conclusions. Diagnostic monitoring along with radiologic methods have made it possible to assess treatment effectiveness and carry out correction measurements.

Keywords: metastatic colorectal cancer, radiologic diagnostic methods, treatment effectiveness criteria, RECIST criteria.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 15

УДК 616.831-005-07:616-005.3:616-006

МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ КРУТЬКО, ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА ЧЕРКАСКО, СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПИЛИПЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

РАННЯ ДІАГНОСТИКА ХРОНІЧНОЇ ІШЕМІЇ МОЗКУ ПРИ СИНДРОМІ ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ В ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Мета роботи. Визначити ефективність діагностики ішемічних пошкоджень головного мозку, спричинених синдромом верхньої порожнистої вени (СВПВ) у хворих на рак легень.

Матеріали та методи. Обстежували 25 хворих на рак легень із СВПВ, поділених на дві групи. 1-ша з ішемією головного мозку за даними КТ, 2-га — хворі, у яких не виявлено ішемії клінічно та за даними КТ. До операції проводили біохімічний аналіз сироватки крові з визначенням рівня нейрон-специфічної енолази (НСЕ) і маркерів гліколізу в еритроцитах.

Результати. В обох групах визначалось підвищення рівня біохімічних маркерів — НСЕ, гліцерин-3-фосфатдегідрогенази та гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази. При значенні другого маркера понад 14,0 нмоль/хв·л, а третього — понад 6,0 нмоль/хв·л встановлювали діагноз хронічної ішемії головного мозку. Таким пацієнтам призначали курс інтенсивної терапії за стандартною схемою, а хворі без хронічної ішемії головного мозку отримали терапію з профілактичною метою.

Висновки. Отримані результати дають змогу провести ранню діагностику ішемічних пошкоджень головного мозку, які спричинені СВПВ, до клінічних проявів хвороби і допомагають своєчасно почати лікування хворих, у яких при обстеженні стандартними методами не було виявлено ішемічних пошкоджень головного мозку.

Ключові слова: синдром верхньої порожнистої вени, хронічна ішемія головного мозку, нейрон-специфічна енолаза, ферменти гліколізу, онкопатологія, інтенсивна терапія, діагностика.

 

Н. В. КРАСНОСЕЛЬСКИЙ, Е. Н. КРУТЬКО, Л. В. ЧЕРКАСКО, С. А. ПИЛИПЕНКО

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

РАННЯЯ ДИАГНОСТИКА ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ МОЗГА ПРИ СИНДРОМЕ ВЕРХНЕЙ ПОЛОЙ ВЕНЫ У ОНКОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ

Цель работы. Определить эффективность диагностики ишемических повреждений головного мозга, вызванных синдромом верхней полой вены (СВПВ) у больных раком легких.

Материалы и методы. Обследованы 25 больных раком легких с СВПВ, разделенных на две группы. 1-я с ишемией головного мозга по данным КТ и 2-я — больные, у которых не было выявлено ишемии кли- нически и по данным КТ. До операции проводили биохимический анализ сыворотки крови с определением уровня нейрон-специфической энолазы (НСЭ) и маркеров гликолиза в эритроцитах.

Результаты. В первой и второй группах наблюдалось увеличение уровня биохимических маркеров НСЭ, глицерин-3-фосфатдегидрогеназы и глицеральдегид-3-фосфатдегидрогеназы. При значении второго маркера больше 14,0 нмоль/мин л, а третьего — больше 6,0 нмоль/мин · л определяли диагноз хронической ишемии головного мозга. Этим пациентам назначали курс интенсивной терапии по стандартной схеме, а больные без хронической ишемии головного мозга получали терапию с профилактической целью.

Выводы. Полученные результаты дают возможность провести раннюю диагностику ишемических повреждений головного мозга, которые вызваны СВПВ, до клинических проявлений болезни и помогают своевременно начать лечение больных, у которых при обследовании стандартными методами не были вы- явлены ишемические нарушения головного мозга.

Ключевые слова: синдром верхней полой вены, хроническая ишемия головного мозга, нейрон-специфическая энолаза, ферменты гликолиза, онкопатология, интенсивная терапия, диагностика.

 

M. V. KRASNOSELSKYI, E. M. KRUTKO, L. V. CHERKASKO, S. O. PYLYPENKO

SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of National Academy of Medical Science of Ukraine»

EARLY DIAGNOSIS OF CHRONIC BRAIN ISCHEMIA IN SUPERIOR VENA CAVA SYNDROME IN ONCOLOGY PATIENTS

Superior vena cava syndrome is a disorder consisting in impaired venous blood outfow from the upper part of the trunk (circulatory disturbance). This condition is caused by vein compression or thrombus formation mainly resulting in impaired outfow from the head, shoulders and upper body. It can lead to severe complications that can threaten life of a human and cause brain disorders.

There are a lot of different ways to diagnose brain damage starting with morphological methods of assessing pathological state of the brain, determining certain bioelements and their ratios, assessing the state of the blood-brain barrier by comparing molar concentrations of various substances in the blood serum and CSF, CT, ultrasound, etc. However, the above mentioned methods have a signifcant disadvantage, i.e. they do not provide an early diagnosis of chronic cerebral ischemia, some of them experience diffculties and need much time to be carried out.

The most modern way of this complication is the use of markers, one of which is the neuron-specifc enolase (NPE).

Therefore, applying method of early diagnosis of chronic cerebral ischemia in superior vena cava syndrome in cancer patients makes it possible to diagnose ischemic brain damage in 95% of cases. To assign a program of intensive treatment of patients in order to prevent progressing ischemic brain damage. To identify the risk groups of developing chronic cerebral ischemia in the short term and to assign necessary intensive therapy in due time.

Keywords: superior vena cava syndrome, chronic cerebral ischemia, neuron-specifc enolase, glycolysis enzymes, oncopathology, diagnosis.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 19

УДК 615.849:616.13/14-008.6-092.9

НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, ОЛЬГА ПЕТРІВНА ЛУКАШОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ НА ВМІСТ VEGF У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ-ПУХЛИНОНОСІЇВ

Мета роботи. Вивчення рівня VEGF у сироватці крові щурів з перещепленою пухлиною Герена при дії ікс-випромінення.

Матеріали і методи. 18 щурам-самицям популяції Вістар масою 160–180 г з перещепленою карциномою Герена проводили фракціоноване опромінення (5 Гр + 5 Гр) та (0,5 Гр + 0,5 Гр) зони росту пухлини на апараті РУМ-17 з інтервалом між сеансами 24 год. Забір крові проводили методом прижиттєвої декапітації через 24 год. після останньої фракції опромінення. Вміст VEGF у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія). Дослі- дження ультраструктури пухлини Герена виконували за стандартними методами електронної мікроско- пії. На напівтонких зрізах під світловим мікроскопом підраховували мітотичний індекс та індекс клітин гранулами, на ультратонких зрізах в електронному мікроскопі — індекс апоптозу.

Результати. Визначено, що при низьких дозах опромінення (0,5 Гр + 0,5 Гр) рівень VEGF був у 5,6 разу вище, ніж при опроміненні у високих дозах (5 Гр + 5 Гр). Порівняння коефіцієнтів відношення С контроль/С опромінення при різних дозах показало, що при низьких дозах опромінення коефіцієнт менше у 5,64 разу, ніж при високих дозах, тобто спостерігали значну різницю вмісту VEGF у сироватці крові щурів-пухлиноносіїв залежно від доз опромінення. Отримані результати свідчать про безпосеред- ню участь VEGF у відповіді на опромінення. При дії іонізуючої радіації у низьких дозах (1 Гр) спостерігається стимуляція процесів ангіогенезу, а при високих дозах (10 Гр) — процеси ангіогенезу уповільнюються. Виявлено зв'язок рівня VEGF зі структурно-функціональним станом карциноми Герена. При низькому рівні маркера у сумарній дозі 10 Гр спостерігаються порушення у судинах пухлини і посилення процесів апоптичної загибелі пухлинних клітин. При опроміненні в низьких дозах (сумарно — 1 Гр) на фоні підвищеного рівня VEGF не визначено посилення апоптозу в пухлині.

Висновки. З'ясовано особливості впливу ікс-випромінення на рівень VEGF у сироватці крові щурів-пухлиноносіїв залежно від дози опромінення. Визначено інгібування апоптозу в пухлині Герена при фракціонованому опроміненні 0,5 Гр + 0,5 Гр на фоні гіперекспресії VEGF та посилення процесів апоп- тичної загибелі пухлинних клітин при фракціонованому опроміненні в дозі 5 Гр + 5 Гр і низькому рівні VEGF.

Ключові слова: ікс-випромінення, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ангіогенез, апоптоз.

 

Н. А. МИТРЯЕВА, Л. В. ГРЕБЕННИК, О. П. ЛУКАШОВА

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

ВЛИЯНИЕ ИОНИЗИРУЮЩЕЙ РАДИАЦИИ НА СОДЕРЖАНИЕ VEGF В СЫВОРОТКЕ КРОВИ КРЫС-ОПУХОЛЕНОСИТЕЛЕЙ

Цель работы. Изучение уровня VEGF в сыворотке крови крыс с перевитой опухолью Герена при действии рентгеновского облучения.

Материалы и методы. 18 крысам-опухоленосителям популяции Вистар массой 160–180 г с перевитой карциномой Герена проводили фракционированное облучение (5 Гр + 5 Гр) и (0,5 Гр + 0,5 Гр) зоны роста опухоли на аппарате РУМ-17, с интервалом между сеансами 24 часа. Забор крови проводили методом прижизненной декапитации через 24 часа после последней фракции облучения. Содержание VEGF в сыворотке крови определяли методом иммуноферментного анализа с использованием стандартных наборов «Вектор-Бест» (Россия). Исследования ультраструктуры опухоли Герена проводили по стандартным методам электронной микроскопии. На полутонких срезах под световым микроскопом подсчитывали митотический индекс и индекс клеток с гранулами, на ультратонких срезах в электронном микроскопе — индекс апоптоза.

Результаты. Установлено, что при низких дозах облучения (0,5 Гр + 0,5 Гр) уровень VEGF был в 5,6 раза выше, чем при облучении высокими дозами (5 Гр + 5 Гр). Сравнение коэффициентов соотношения С контроль / С облучение при разных дозах показало, что при низких дозах облучения коэффициент меньше в 5,64 раза, чем при использовании высоких доз, то есть наблюдается значительная разница содержания VEGF в сыворотке крови крыс в зависимости от доз облучения. Полученные результаты свидетельствуют о непосредственном участии VEGF в ответе на облучение. При действии ионизирующей радиации в низких дозах (1 Гр) наблюдается стимуляция процессов ангиогенеза, а при высоких дозах (10 Гр) — процессы ангиогенеза замедляются. Выявлена связь уровня VEGF со структурно-функциональным состоянием карциномы Герена. При низком уровне маркера и суммарной дозе 10 Гр наблюдаются нарушения в сосудах опухоли и усиления процессов апоптической гибели опухолевых клеток. При облучении в низких дозах (суммарно — 1 Гр) на фоне повышенного уровня VEGF не наблюдается увеличения апоптоза в опухоли.

Выводы. Выяснены особенности влияния рентгеновского облучения на уровень VEGF в сыворотке крови крыс-опухоленосителей в зависимости от дозы облучения. Установлено ингибирование апоптоза в опухоли Герена при фракционированном облучении 0,5 Гр + 0,5 Гр на фоне гиперэкспрессии VEGF и усиление процессов апоптической гибели опухолевых клеток при фракционированном облучении в дозе 5 Гр + 5 Гр и низком уровне VEGF.

Ключевые слова: рентгеновское облучение, фактор роста эндотелия сосудов (VEGF), ангиогенез, апоптоз.

 

N. A. MITRYAEVA, L. V. GREBENIK, O. P. LUKASHOVA

SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv

INFLUENCE OF IONIZING RADIATION ON VEGF CONTENT IN THE BLOOD SERUM OF TUMOR-BEARING RATS

Purpose. To study VEGF level in the blood serum of rats with a transplanted Heren tumor under X-ray irradiation.

Materials and methods. Twenty tumor-bearing rats of Wistar population weighing 160–180 g, with transplanted Heren carcinoma, were exposed to fractionated irradiation (5 Gy + 5 Gy) along with (0.5 Gy + 0.5 Gy) the tumor growth zone by means of RUM-17 device, with 24 hours intersession interval. Blood sampling was performed via life-time decapitation method 24 hours after the last irradiation fraction. VEGF content in the blood serum was assessed by means of enzyme immunoassay method applying standard Vector-Best kits (Russia). Heren tumor metastructure study was carried out in accordance with electron microscopy standard methods. The mitotic index and the index of cells with granules were counted in semifne sections under light microscope, the apoptosis index — in ultrathin sections under electron microscope.

Outcomes. It was found that at low irradiation doses (0.5 Gy + 0.5 Gy), VEGF level was 5.6 times higher than when irradiated with high doses (5 Gy +5 Gy). Comparison of C control / C ratio at different doses showed that at low doses the coeffcient is 5.64 times less than when using high doses, i.e, there is a signifcant difference in VEGF content in the blood serum of rats depending on radiation doses. The obtained outcomes indicate a direct participation of VEGF in the response to irradiation. During the action of ionizing radiation at low doses (1 Gy), angiogenesis processes are stimulated, and at high doses (10 Gy) angiogenesis processes are slowed down. The relationship between VEGF level and the structural and functional state of the Guerin carcinoma was revealed. In a low level of the marker and total dose of 10 Gy, disturbance in tumor vessels and enhancement of apoptotic death of tumor cells are observed. When irradiated at low doses (total — 1 Gy), increased apoptosis in the tumor associated with increased VEGF level is not observed.

Conclusions. The peculiarities of x-ray irradiation impact on VEGF level in the blood serum of tumor-bearing rats depending on the dose of irradiation have been ascertained. Inhibition of apoptosis in Heren tumor with fractionated irradiation of 0.5 Gy + 0.5 Gy was established in the setting of hyperexpression of VEGF and intensifcation of apoptotic death of tumor cells with fractionated irradiation at a dose of 5 Gy +5 Gy and VEGF low level.

Keywords: X-ray irradiation, vascular endothelial growth factor (VEGF), angiogenesis, apoptosis.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 25

УДК 616.33-006-089.168:616.345-008.87

МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ МОВЧАН, СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА ГРАМАТЮК, ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ КРУТЬКО, ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ БІЛИЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

ВИЗНАЧЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ЯК ПРОГНОСТИЧНОГО ФАКТОРА РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА

Мета роботи. Поліпшити безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка (РШ) шляхом розробки і впровадження нових методів виконання реконструктивно-відновлювального етапу операції.

Матеріали та методи. Наведені порівнювальні результати радикального оперативного лікування хворих на РШ, поділених на дві групи. Пацієнтам основної групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведений з формуванням ентеро-ентерокишкового резервуара за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою (20 хворих).

Результати. У хворих основної групи відзначені найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування, що доведено при вивченні мікробіоценозу кишечника.

Висновки. Встановлено, що за умови формування ентеро-ентерокишкового резервуара на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних утручань з приводу РШ забезпечується порційна, сповільнена евакуація харчових мас, що є профілактикою демпінг-синдрому. Виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочується після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі. Досліджено, що безпосередня та віддалена виживаність у першій групі є кращою. При вивченні мікробіоценозу кишечника встановлено, що за умови формування ентеро-ентерорезервуара, вміст патогенної мікрофлори є меншим, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень.

Ключові слова: рак шлунка, хірургічне лікування, мікробіоценоз, післяопераційні ускладнення.

 

Н. В. КРАСНОСЕЛЬСКИЙ, А. В. МОВЧАН, С. Н. ГРАМАТЮК, Е. Н. КРУТЬКО, А. Н. БЕЛЫЙ

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

ОПРЕДЕЛЕНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА КАК ПРОГНОСТИЧЕСКОГО ФАКТОРА РАЗВИТИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ РАКОМ ЖЕЛУДКА

Цель работы. Улучшить непосредственные отдельные и функциональные результаты хирургического лечения больных раком желудка (РЖ) путем разработки и внедрения новых методов выполнения реконструктивно-восстановительного этапа операции.

Материалы и методы. Приведены сравнительные результаты радикального хирургического лечения больных РЖ, разделенных на две группы. Пациентам основной группы после радикального удаления желудка с опухолью восстановительно-реконструктивный этап выполнялся с формированием энтеро-энтерокишечного резервуара по предложенной методике (20 больных), пациентам второй группы все этапы операции выполнялись по стандартизованной методике (20 больных).

Результаты. У больных основной группы отмечены лучшие непосредственные, отдаленные и функциональные результаты лечения, что доказано при изучении микробиоценоза кишечника.

Выводы. Установлено, что при условии формирования энтеро-энтерокишечного резервуара на восстановительном этапе после выполнения радикальных оперативных вмешательств по поводу рака желудка обеспечивается порционная эвакуация пищевых масс, что является профилактикой демпинг-синдрома. Выявлено, что восстановительный этап у пациентов более короткий после операций по предложенной методике за счет более быстрой нормализации физиологических процессов в организме больного. Изучено, что непосредственная и отдаленная выживаемость в основной группе лучше. При изучении микробиоценоза кишечника установлено, что при условии формирования энтеро-энтерорезервуара, содержание патогенной микрофлоры меньше, что позволяет снизить процент послеоперационных осложнений.

Ключевые слова: рак желудка, хирургическое лечение, микробиоценоз, послеоперационные осложнения.

M. V. KRASNOSELSKYI, O. V. MOVCHAN, E. M. KRUTKO, S. M. HRAMATYUK, O. M. BILYI

SI Grigoriev Institute for Medical Radiology of NAMS of Ukraine

IDENTIFICATION OF MICROBIOCENOSIS AS A FORECAST FACTOR OF POSTOPERATIVE COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH STOMACH CANCER

Purpose. To improve direct separate and functional outcomes of surgical treatment of patients with stomach cancer via development and implementation of new methods of reconstructive reparative surgery stage.

Materials and methods. The comparative outcomes of radical surgical treatment of patients with stomach cancer, divided into two groups, have been presented.The patients of Group 1, after radical removal of the stomach affected by tumor, were provided with reducing-reconstructive stage with the formation of ileoileal reservoir according to the suggested technique (20 patients). The patients of Group 2 underwent all operation stages in accordance with the standardized procedure (20 patients).

Outcomes. In the patients of Group 1, better direct, distant and functional treatment outcomes were observed.

It was proved when studying intestinal microbiocenosis.

Conclusions. It has been established that in case of formation of ileoileal reservoir at restoration stage after radical surgical intervention concerned with stomach cancer, partially evacuation of the nutritive masses is provided and it is considered as prevention of dumping-syndrome. The recovery stage in patients was revealed to be shorter after surgeries carried out in accordance with suggested technique due to faster normalization of physiological processes in the patient's body. It has been studied that direct and distant survival rate in Group 1 is better. When studying intestine microbiocenosis it was established that in case of ileoileal reservoir formation, the pathogenic microfora percentage was lower that made it possible to decrease postoperative complications level.

Keywords: stomach cancer, surgical treatment, microbiocenosis, postoperative complications.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 31

УДК 616.44-006-089.17-036

ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА1, 2

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

2 Харківський національний медичний університет

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗВІДУВАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ВІДДАЛЕНИХ НАСЛІДКІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Мета роботи. Проведення розвідувального аналізу бази даних перебігу та післялікувального скринінгу хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) для виявлення статистично значущих залежностей між катамнестичними даними анамнезу хворих і перебігом захворювання та фактом появи відстрочених онкологічних наслідків лікування захворювання.

Матеріали і методи. Проаналізовано 215 паперових історій хвороби та внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 68 пацієнтів за критеріями або появи будь-якого злоякісного захворювання через 3 та більше років після проведеного лікування, або появи віддалених терапевтичних ускладнень. Онкологічні наслідки мали 33 пацієнти, у 35 осіб були лише терапевтичні наслідки. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows.

Результати. Хворі на РЩЗ, які на віддалених термінах після лікування мають онкологічні наслідки, характеризуються більш високим індексом маси тіла; у пацієнтів жіночої статі загальний термін лактації за час репродуктивного періоду у 2,3 разу перевищує аналогічні показники жінок без онкологічних наслідків; prolongatio morbi є більш характерною для пацієнтів з ІІІ стадією процесу, а відсутність онкологічних наслідків та поява других раків — для пацієнтів з ІІ стадією процесу; гірші результати на віддалених термінах після спеціального лікування мали пацієнти з першою групою крові.

Висновки. Проведений розвідувальний аналіз катамнестичних даних дозволив виявити низку статистично значущих залежностей, які не були очевидними без відповідної математичної обробки. Розширення обсягу робочого масиву електронних даних дозволить одержати додаткову інформацію, що має клінічну та наукову цінність.

Ключові слова: медична інформатика, рак щитоподібної залози, віддалені наслідки лікування, статистичний аналіз.

 

Е. Б. РАДЗИШЕВСКАЯ 1, 2

1 ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

2 Харьковский национальный медицинский университет

РЕЗУЛЬТАТЫ РАЗВЕДЫВАТЕЛЬНОГО АНАЛИЗА ОТДАЛЕННЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Цель работы. Проведение разведывательного анализа базы данных течения и послелечебного скрининга больных раком щитовидной железы (РЩЖ) с целью выявления статистически значимых зависимостей между данными анамнеза и течения заболевания и фактом возникновения отдаленных онкологических последствий лечения.

Материалы и методы. Проанализированы 215 бумажных историй болезни и внесена в электронную базу данных информация о течении заболевания 68 пациентов, отобранных по критериям или появления любого злокачественного заболевания через 3 и более лет после проведенного лечения, или появления отдаленных терапевтических осложнений. На момент начала обработки данных онкологические последствия были у 33 пациентов, терапевтические — у 35. Статистическую обработку проводили методами непараметрической статистики с помощью пакета программ Statistica Basic Academic 13 for Windows.

Результаты. Больные РЩЖ, у которых возникли отдаленные онкологические последствия, характеризуются более высоким индексом массы тела; у пациентов женского пола общий срок лактации за время репродуктивного периода в 2,3 раза превышает аналогичные показатели у женщин без онкологических последствий; prolongatio morbi более характерна для пациентов с ІІІ стадией процесса, а отсутствие онкологических последствий и появление вторых раков — для пациентов со ІІ стадией процесса; худшие результаты на отдаленных сроках после специального лечения имели пациенты с первой группой крови.

Выводы. Проведенный разведывательный анализ катамнестических данных позволил выявить ряд неочевидных статистически значимых зависимостей. Расширение объема рабочего массива электронных данных позволит получить дополнительную информацию, имеющую клиническую и научную ценность.

Ключевые слова: медицинская информатика, рак щитовидной железы, отдаленные результаты лечения, статистический анализ.

Y. RADZISHEVSKA1, 2

1 SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv

2 Kharkiv National Medical University

INTELLIGENCE ANALYSIS OUTCOMES OF REMOTE EFFECTS OF TREATMENT OF PATIENTS WITH THYROID CANCER

Purpose. To carry out an intelligence analysis of the database containing information about the course and posttreatment screening of patients with thyroid cancer (TC) in order to reveal statistically signifcant relationships between past medical history data, disease course and the fact of appearing remote oncological effects after treatment.

Materials and methods. The study was focused on the analysis of 215 paper medical records. The information concerning disease course of 68 patients, who were selected in accordance with the criteria or due to appearing of any kind of malignancy 3 and more years after provided treatment or in case of remote therapeutic complications, was added to the electronic database. At the time of data processing, oncological consequences were revealed in 33 patients, therapeutic ones in 35 patients. Statistical processing was carried out using nonparametric statistics by means of Statistica Basic Academic 13 for Windows software package.

Outcomes. The patients with TC, who have had remote oncological effects after the treatment, are characterized by a higher body mass index; in female patients, the overall lactation term in the reproductive period is 2.3 times higher than that one in women without remote oncological effects; prolongatio morbi is more typical for patients with stage 3 of the process, and the absence of oncological effects and appearing of second cancers - for patients with stage 2 of the process; the patients with the frst group of blood had worse fndings in remote terms after special treatment.

Conclusions. The intelligence analysis of catamnestic data have made it possible to reveal a lot of statistically signifcant dependencies that were not obvious without an adequate mathematical processing. Expanding the volume of the electronic array of data will allow us to obtain additional information of clinical and scientifc value.

Keywords: medical informatics, thyroid gland cancer, treatment remote effects, statistical analysis.

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 38

УДК 618.14-006:615.849.19-06

АННА СЕРГІЇВНА СІМБІРЬОВА, ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА СУХІНА, ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ СУХІН

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

РАННІЙ РАДІОЕПІТЕЛІЇТ ПІХВИ У ХВОРИХ НА РАК ЕНДОМЕТРІЯ

Провідним методом лікування раку ендометрія (РЕ) є променева терапія (ПТ), яка часто призводить до виникнення радіоепітеліїту.

Мета дослідження. Вивчити частоту розвитку і ступінь тяжкості ранніх радіоепітеліїтів піхви у хворих на РЕ I–II стадії, які отримують ПТ в післяопераційному періоді.

Матеріали та методи. 60 хворим на рак ендометрія I–II стадії (T1а-2NхM0) проводився післяопераційний курс радіотерапії на апаратах РОКУС-АМ або CLINAC 600 C, а 40 з них додатково отримували внутрішньопорожнинну променеву терапію (ВППТ) на апараті АГАТ-В.

Результати. Пацієнтки були розподілені залежно від того, на якому апараті здійснювався дистанційний компонент лікування і чи проводилося додаткове опромінення вагінального рубця. У 21 (35,0%) пацієнтки з 60 виявлені радіоепітеліїти I–II ступеня. При проведенні ВППТ 40 хворим радіоепітеліїти виявлено у 27 (67,5%). У 6 (10,0%) пацієнток, у яких раніше відзначався перикультит або неповне загоєння вагінального рубця, спостерігався радіоепітеліїт 2-го ступеня. У 12 (20,0%) пацієнток слизова оболонка піхви залишилася без змін.

Висновки. Виникнення і частота розвитку радіоепітеліїту залежать від дози опромінення. Запальні зміни слизової оболонки піхви до початку ПТ сприяють посиленню променевих реакцій. Вид дистанційного опромінення не впливає на ступінь тяжкості променевих реакцій.

Ключові слова: рак ендометрія, променева терапія, променеві реакції, радіоепітеліїт піхви.

 

А. С. СИМБИРЕВА, Е. Н. СУХИНА, В. С. СУХИН

ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

РАННИЙ РАДИОЭПИТЕЛИИТ ВЛАГАЛИЩА У БОЛЬНЫХ РАКОМ ЭНДОМЕТРИЯ

Основным методом лечения рака эндометрия (РЭ) является лучевая терапия (ЛТ), которая часто приводит к возникновению радиоэпителиита.

Цель работы. Изучить частоту развития и степень тяжести ранних радиоэпителиитов влагалища у больных РЭ I–II стадии, получающих ЛТ в послеоперационном периоде.

Материалы и методы. 60 больным раком эндометрия I–II стадии (T1а-2NхM0) проводился послеопе рационный курс радиотерапии на аппаратах РОКУС-АМ или CLINAC 600 C, а 40 из них дополнительно получали внутриполостную лучевую терапию (ВПЛТ) на аппарате АГАТ-В.

Результаты. Пациенток распределили в зависимости от того, на каком аппарате осуществлялся дистанци онный компонент лечения и проводилось ли дополнительное облучение вагинального рубца. У 21 (35,0%) пациентки из 60 отмечены радиоэпителииты I–II степени. При проведении ВПЛТ 40 больным радиоэпителииты отмечались у 27 (67,5%). У 6 (10,0%) пациенток, у которых ранее отмечался перикультит или неполное заживление вагинального рубца, наблюдался радиоэпителиит 2-й степени. У 12 (20,0%) пациенток слизистая оболочка влагалища осталась без изменений.

Выводы. Возникновение и частота развития радиоэпителиита зависят от дозы облучения. Воспалительные изменения слизистой оболочки влагалища до начала ЛТ способствуют усилению лучевых реакций. Вид дистанционного облучения не влияет на степень тяжести лучевых реакций.

Ключевые слова: рак эндометрия, лучевая терапия, лучевые реакции, радиоэпителиит влагалища.

 

A. S. SIMBIRIOVA, O. M. SUKHINA, V. S. SUKHIN

SI «Grigoriev Institute for Medical Radiology of NAMS of Ukraine», Kharkiv

EARLY RADIOEPITHELIITIS OF THE VAGINA IN PATIENTS WITH ENDOMETRIAL CANCER

The leading method of treatment of endometrial cancer (EC) is radiotherapy (RT), which often leads to occurrence of radioepitheliitis.

Purpose. To study the frequency of development and severity of early radioepitheliitis of the vagina in EC patients of stage I–II receiving RT in the postoperative period.

Materials and methods. Sixty patients with endometrial cancer of stage I–II (T1a-2NхM0) received a postoperative radiotherapy on the ROCUS-AM or CLINAC 600 C devices, and 40 of them received intracavitary radiotherapy (ICRT) on the AGAT-B device.

Outcomes. The patients were divided depending on which device the remote treatment component was performed and whether additional irradiation of the vaginal scar was performed. In 21 (35.0%) patients out of 60, radioepithelitis of I–II degree was noted. When intracavitary gamma-therapy has been added to treatment in 40 patients, radioepitheliitis was noted in 27 (67.5%) cases. In 6 (10.0%) patients who had previously experienced periculitis or incomplete healing of the vaginal scar, there was II degree radioepitheliitis. In 12 (20.0%) patients the mucous membrane of the vagina was unchanged.

Conclusions. The occurrence and development frequency of radioepitheliitis depend on the dose. Infammatory changes in the vaginal mucosa before the start of RT contribute to increased radiation reactions. The type of distant irradiation does not affect the degree of severity of radiation reactions.

Keywords: endometrial cancer, radiation therapy, radiation reactions, radioepitheliitis of the vagina.

Повний текст

 

ЛЕКЦІЇ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 42

УДК 616.43-073.916.3(477)

НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА1, 2, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ 1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

2 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РАДІОІЗОТОПНОЇ ДІАГНОСТИКИ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ. ЧАСТИНА 1

Повний текст

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 48

УДК 616.748-006.3-089:615.849-036.87

НИКОЛАЙ ВИЛЛЕНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСКИЙ1, 2, АЛЕКСАНДР НИКОЛАЕВИЧ БЕЛЫЙ1, 2, ЕВГЕНИЙ НИКОЛАЕВИЧ КРУТЬКО1, РУСЛАН АНАТОЛЬЕВИЧ ПОДЛЕСНЫЙ1

1 ГУ «Институт медицинской радиологии им. С. П. Григорьева НАМН Украины», Харьков

2 Харьковский национальный медицинский университет

ГИГАНТСКИЙ РЕЦИДИВ САРКОМЫ МЯГКИХ ТКАНЕЙ БЕДРА

Представлено описание случая гигантского рецидива саркомы мягких тканей бедра у пациентки 78 лет. В 2016 г. ей было проведено комбинированное лечение по поводу саркомы мягких тканей левого бедра (хирургическое, лучевая терапия СОД 50 Гр). В июле 2017 г. при контрольном обследовании диагностирован рецидив саркомы той же области. Обратилась за помощью в онкоцентр по месту жительства, где по решению консилиума: опухоль гигантских размеров, с инвазией магистральных сосудов — в хирургическом лечении отказано. Сложность случая также обусловлена постлучевым фиброзом тканей бедра. Больная успешно прооперирована, сосудисто-нервный пучок бедра сохранен, пересечена лишь глубокая артерия бедра, инвазированная опухолью. Через 6 месяцев после операции данных о рецидиве нет.

Ключевые слова: саркома мягких тканей, рецидив, лучевая терапия, хирургическое лечение.

 

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, 2, О. М. БІЛИЙ1, 2, Є. М. КРУТЬКО1, Р. А. ПІДЛІСНИЙ1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

2 Харківський національний медичний університет

ГІГАНТСЬКИЙ РЕЦИДИВ САРКОМИ М'ЯКИХ ТКАНИН СТЕГНА

Представлено опис випадку гігантського рецидиву саркоми м'яких тканин стегна у пацієнтки 78 років. В 2016 р. їй було проведено комбіноване лікування з приводу саркоми м'яких тканин лівого стегна (хірургічне, променева терапія СОД 50 Гр). У липні 2017 р. при контрольному обстеженні діагностовано ре- цидив саркоми тієї ж ділянки. Звернулася за допомогою в онкоцентр за місцем проживання, де за рішенням консиліуму: пухлина гігантських розмірів з інвазією магістральних судин — у хірургічному лікуванні відмовлено. Складність випадку також зумовлена післяпроменевим фіброзом тканин стегна. Хвора з успіхом прооперована, судинно-нервовий пучок стегна збережено, пересічена лише глибока артерія стегна, інвазована пухлиною. Через 6 місяців після операції даних стосовно рецидиву немає.

Ключові слова: саркома м'яких тканин, рецидив, променева терапія, хірургічне лікування.

 

M. V. KRASNOSELSKYI1, 2, A. M. BELIY1, 2, Y. M. KRUTKO1, R. A. PODLESNIY1

1 State institution «Institute of Medical Radiology by S.P. Grigoriev of NAMS of Ukraine», Kharkiv

2 Kharkiv National Medical University

GIANT RELAPS OF FEMOUR SARCOMA

The article describes the case of a giant recurrence of soft tissue sarcoma in a patient of 78 years. In 2016 patient was undergone a combined treatment for soft tissue left femour sarcoma (surgical, radiotherapy 50 Gy). At july 2017 a recurrent sarcoma of the same area was diagnosed. She addressed with the help to the regional oncologic center, where, by the decision of the consilium: a tumor of gigantic size with major vessel invasion. She was denied in surgical treatment. The complexity of the case is also due to post-radiation fbrosis of the tissues. The patient is successfully operated, the vascular-nerve bundle of the femour is saved, only the deep femour artery, which was invased by the tumor, is ligated. Six months after the operation is without recurrence.

Keywords: sarcoma of soft tissues, relapse, radiotherapy, surgical treatment.

Повний текст

 

ЮВІЛЕЇ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 51

АНДРЕЙ ВЛАДИМИРОВИЧ ВАЖЕНИН

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 53

ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ МЕЧЕВ

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 55

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної онкології — з акцентом на особливостях малоінвазивних технологій в онкохірургії та онкогінекології» 19-20 квітня 2018 р., Харків

Повний текст

 

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 57

Науково-практична конференція Українського товариства радіаційних онкологів (УТРО) за участю міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні» (20–21 червня 2018 р., м. Вінниця)

Повний текст

 

ПАМ'ЯТІ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 59

СЛАВНОВ ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ (1924–2018)

Повний текст

Соцмережі

Новини та події

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

Фотоархів

Grigoriev

С.П. Григор’єв

Дивитись архів