м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 82, 61024, Україна
Реєстратура: (057) 725-50-58; медичний директор: (057) 725-50-50;
E-mail: imr@ukr.net

Grigoriev Institute for medical Radiology NAMS of Ukraine
Contact Details:

Main address: G.Skovorody str., 82 61024 Kharkiv, Ukraine

Tel:(057) 725-50-58 , (057) 725-50-50 ,
E-mail: imr@ukr.net

Головна » 2018, том XXVI, випуск 1

УРЖ 2018, том XXVI, випуск 1

ДО ЮВІЛЕЮ УРЖ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 5

Український радіологічний журнал — 25 років видання

Повний текст (PDF)

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 7

УДК 616.345-006.6-033.2-085.28-073.75

ГАЛИНА ВАСИЛІВНА ЛАВРИК

Національний інститут раку, Київ

СТРАТЕГІЯ ПРОМЕНЕВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ МЕТАСТАТИЧНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ

Мета роботи. Визначити візуальні ознаки, які характеризують активність метастатичного процесу в печінці. Визначити критерії ефективності поліхіміотерапії (ПХТ) у пацієнтів із метастазами колоректального раку (мКРР) в печінку.

Матеріали і методи. Із застосуванням комп'ютерної (КТ) та магнітно-резонансної (МРТ) томографії проведено дослідження 196 пацієнтів із метастазами (МТС) колоректального раку в печінку. Проаналізовано результати базових діагностичних зображень, виконані контрольні дослідження та оцінені результати лікування.

Результати. Діагностичні зображення МТС осередків зазнають суттєвих змін під впливом ПХТ і кардинально відрізняються від базових досліджень. За результатами виконаних КТ/МРТ-досліджень визначені візуальні, найбільш значимі ознаки, які характеризують активність метастатичного процесу в печінці, динамічні мірні та морфологічні зміни в осередках протягом періоду лікування. Визначено облікові та оціночні критерії ефективності ПХТ. Проведена оцінка значимості діагностичних (КТ, МРТ) методів та проаналізовані результати лікування пацієнтів з мКРР згідно з критеріями RECIST.

Висновки. Застосування діагностичного моніторингу за допомогою променевих методів дослідження дозволило оцінити ефективність лікування і провести його корекцію.

Ключові слова: метастатичний колоректальний рак, променеві методи діагностики, оцінка ефективності лікування, критерії RECIST.

Повний текст (PDF)

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 15

УДК 616.831-005-07:616-005.3:616-006

МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ КРУТЬКО, ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА ЧЕРКАСКО, СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПИЛИПЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

РАННЯ ДІАГНОСТИКА ХРОНІЧНОЇ ІШЕМІЇ МОЗКУ ПРИ СИНДРОМІ ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ В ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ

Мета роботи. Визначити ефективність діагностики ішемічних пошкоджень головного мозку, спричинених синдромом верхньої порожнистої вени (СВПВ) у хворих на рак легень.

Матеріали та методи. Обстежували 25 хворих на рак легень із СВПВ, поділених на дві групи. 1-ша з ішемією головного мозку за даними КТ, 2-га — хворі, у яких не виявлено ішемії клінічно та за даними КТ. До операції проводили біохімічний аналіз сироватки крові з визначенням рівня нейрон-специфічної енолази (НСЕ) і маркерів гліколізу в еритроцитах.

Результати. В обох групах визначалось підвищення рівня біохімічних маркерів — НСЕ, гліцерин-3-фосфатдегідрогенази та гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази. При значенні другого маркера понад 14,0 нмоль/хв·л, а третього — понад 6,0 нмоль/хв·л встановлювали діагноз хронічної ішемії головного мозку. Таким пацієнтам призначали курс інтенсивної терапії за стандартною схемою, а хворі без хронічної ішемії головного мозку отримали терапію з профілактичною метою.

Висновки. Отримані результати дають змогу провести ранню діагностику ішемічних пошкоджень головного мозку, які спричинені СВПВ, до клінічних проявів хвороби і допомагають своєчасно почати лікування хворих, у яких при обстеженні стандартними методами не було виявлено ішемічних пошкоджень головного мозку.

Ключові слова: синдром верхньої порожнистої вени, хронічна ішемія головного мозку, нейрон-специфічна енолаза, ферменти гліколізу, онкопатологія, інтенсивна терапія, діагностика.

Повний текст (PDF)

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 19

УДК 615.849:616.13/14-008.6-092.9

НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, ОЛЬГА ПЕТРІВНА ЛУКАШОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ НА ВМІСТ VEGF У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ-ПУХЛИНОНОСІЇВ

Мета роботи. Вивчення рівня VEGF у сироватці крові щурів з перещепленою пухлиною Герена при дії ікс-випромінення.

Матеріали і методи. 18 щурам-самицям популяції Вістар масою 160–180 г з перещепленою карциномою Герена проводили фракціоноване опромінення (5 Гр + 5 Гр) та (0,5 Гр + 0,5 Гр) зони росту пухлини на апараті РУМ-17 з інтервалом між сеансами 24 год. Забір крові проводили методом прижиттєвої декапітації через 24 год. після останньої фракції опромінення. Вміст VEGF у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія). Дослі- дження ультраструктури пухлини Герена виконували за стандартними методами електронної мікроско- пії. На напівтонких зрізах під світловим мікроскопом підраховували мітотичний індекс та індекс клітин гранулами, на ультратонких зрізах в електронному мікроскопі — індекс апоптозу.

Результати. Визначено, що при низьких дозах опромінення (0,5 Гр + 0,5 Гр) рівень VEGF був у 5,6 разу вище, ніж при опроміненні у високих дозах (5 Гр + 5 Гр). Порівняння коефіцієнтів відношення С контроль/С опромінення при різних дозах показало, що при низьких дозах опромінення коефіцієнт менше у 5,64 разу, ніж при високих дозах, тобто спостерігали значну різницю вмісту VEGF у сироватці крові щурів-пухлиноносіїв залежно від доз опромінення. Отримані результати свідчать про безпосеред- ню участь VEGF у відповіді на опромінення. При дії іонізуючої радіації у низьких дозах (1 Гр) спостерігається стимуляція процесів ангіогенезу, а при високих дозах (10 Гр) — процеси ангіогенезу уповільнюються. Виявлено зв'язок рівня VEGF зі структурно-функціональним станом карциноми Герена. При низькому рівні маркера у сумарній дозі 10 Гр спостерігаються порушення у судинах пухлини і посилення процесів апоптичної загибелі пухлинних клітин. При опроміненні в низьких дозах (сумарно — 1 Гр) на фоні підвищеного рівня VEGF не визначено посилення апоптозу в пухлині.

Висновки. З'ясовано особливості впливу ікс-випромінення на рівень VEGF у сироватці крові щурів-пухлиноносіїв залежно від дози опромінення. Визначено інгібування апоптозу в пухлині Герена при фракціонованому опроміненні 0,5 Гр + 0,5 Гр на фоні гіперекспресії VEGF та посилення процесів апоп- тичної загибелі пухлинних клітин при фракціонованому опроміненні в дозі 5 Гр + 5 Гр і низькому рівні VEGF.

Ключові слова: ікс-випромінення, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ангіогенез, апоптоз.

Повний текст (PDF)

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 25

УДК 616.33-006-089.168:616.345-008.87

МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ МОВЧАН, СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА ГРАМАТЮК, ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ КРУТЬКО, ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ БІЛИЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

ВИЗНАЧЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ЯК ПРОГНОСТИЧНОГО ФАКТОРА РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА

Мета роботи. Поліпшити безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак шлунка (РШ) шляхом розробки і впровадження нових методів виконання реконструктивно-відновлювального етапу операції.

Матеріали та методи. Наведені порівнювальні результати радикального оперативного лікування хворих на РШ, поділених на дві групи. Пацієнтам основної групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведений з формуванням ентеро-ентерокишкового резервуара за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою (20 хворих).

Результати. У хворих основної групи відзначені найкращі безпосередні, віддалені та функціональні результати лікування, що доведено при вивченні мікробіоценозу кишечника.

Висновки. Встановлено, що за умови формування ентеро-ентерокишкового резервуара на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних утручань з приводу РШ забезпечується порційна, сповільнена евакуація харчових мас, що є профілактикою демпінг-синдрому. Виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочується після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі. Досліджено, що безпосередня та віддалена виживаність у першій групі є кращою. При вивченні мікробіоценозу кишечника встановлено, що за умови формування ентеро-ентерорезервуара, вміст патогенної мікрофлори є меншим, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень.

Ключові слова: рак шлунка, хірургічне лікування, мікробіоценоз, післяопераційні ускладнення.

Повний текст (PDF)

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 31

УДК 616.44-006-089.17-036

ЄВГЕНІЯ БОРИСІВНА РАДЗІШЕВСЬКА^{1, 2}

¹ ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

² Харківський національний медичний університет

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗВІДУВАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ВІДДАЛЕНИХ НАСЛІДКІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Мета роботи. Проведення розвідувального аналізу бази даних перебігу та післялікувального скринінгу хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) для виявлення статистично значущих залежностей між катамнестичними даними анамнезу хворих і перебігом захворювання та фактом по+яви відстрочених онкологічних наслідків лікування захворювання.

Матеріали і методи. Проаналізовано 215 паперових історій хвороби та внесено до електронної бази даних інформацію про перебіг захворювання 68 пацієнтів за критеріями або появи будь-якого злоякісного захворювання через 3 та більше років після проведеного лікування, або появи віддалених терапевтичних ускладнень. Онкологічні наслідки мали 33 пацієнти, у 35 осіб були лише терапевтичні наслідки. Статистичну обробку проводили методами непараметричної статистики за допомогою пакета програм Statistica Basic Academic 13 for Windows.

Результати. Хворі на РЩЗ, які на віддалених термінах після лікування мають онкологічні наслідки, характеризуються більш високим індексом маси тіла; у пацієнтів жіночої статі загальний термін лактації за час репродуктивного періоду у 2,3 разу перевищує аналогічні показники жінок без онкологічних наслідків; prolongatio morbi є більш характерною для пацієнтів з ІІІ стадією процесу, а відсутність онкологічних наслідків та поява других раків — для пацієнтів з ІІ стадією процесу; гірші результати на віддалених термінах після спеціального лікування мали пацієнти з першою групою крові.

Висновки. Проведений розвідувальний аналіз катамнестичних даних дозволив виявити низку статистично значущих залежностей, які не були очевидними без відповідної математичної обробки. Розширення обсягу робочого масиву електронних даних дозволить одержати додаткову інформацію, що має клінічну та наукову цінність.

Ключові слова: медична інформатика, рак щитоподібної залози, віддалені наслідки лікування, статистичний аналіз.

Повний текст (PDF)

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 38

УДК 618.14-006:615.849.19-06

АННА СЕРГІЇВНА СІМБІРЬОВА, ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА СУХІНА, ВЛАДИСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ СУХІН

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

РАННІЙ РАДІОЕПІТЕЛІЇТ ПІХВИ У ХВОРИХ НА РАК ЕНДОМЕТРІЯ

Провідним методом лікування раку ендометрія (РЕ) є променева терапія (ПТ), яка часто призводить до виникнення радіоепітеліїту.

Мета дослідження. Вивчити частоту розвитку і ступінь тяжкості ранніх радіоепітеліїтів піхви у хворих на РЕ I–II стадії, які отримують ПТ в післяопераційному періоді.

Матеріали та методи. 60 хворим на рак ендометрія I–II стадії (T1а-2NхM0) проводився післяопераційний курс радіотерапії на апаратах РОКУС-АМ або CLINAC 600 C, а 40 з них додатково отримували внутрішньопорожнинну променеву терапію (ВППТ) на апараті АГАТ-В.

Результати. Пацієнтки були розподілені залежно від того, на якому апараті здійснювався дистанційний компонент лікування і чи проводилося додаткове опромінення вагінального рубця. У 21 (35,0%) пацієнтки з 60 виявлені радіоепітеліїти I–II ступеня. При проведенні ВППТ 40 хворим радіоепітеліїти виявлено у 27 (67,5%). У 6 (10,0%) пацієнток, у яких раніше відзначався перикультит або неповне загоєння вагінального рубця, спостерігався радіоепітеліїт 2-го ступеня. У 12 (20,0%) пацієнток слизова оболонка піхви залишилася без змін.

Висновки. Виникнення і частота розвитку радіоепітеліїту залежать від дози опромінення. Запальні зміни слизової оболонки піхви до початку ПТ сприяють посиленню променевих реакцій. Вид дистанційного опромінення не впливає на ступінь тяжкості променевих реакцій.

Ключові слова: рак ендометрія, променева терапія, променеві реакції, радіоепітеліїт піхви.

Повний текст (PDF)

ЛЕКЦІЇ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 42

УДК 616.43-073.916.3(477)

НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА^{1, 2}, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ ¹

¹ ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

² Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

СЬОГОДЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ РАДІОІЗОТОПНОЇ ДІАГНОСТИКИ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ. ЧАСТИНА 1

Повний текст (PDF)

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2018, том XXVI, випуск 1, сторінка 48

УДК 616.748-006.3-089:615.849-036.87

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ^{1, 2}, О. М. БІЛИЙ^{1, 2}, Є. М. КРУТЬКО¹, Р. А. ПІДЛІСНИЙ¹

¹ ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України», Харків

² Харківський національний медичний університет

ГІГАНТСЬКИЙ РЕЦИДИВ САРКОМИ М'ЯКИХ ТКАНИН СТЕГНА

Представлено опис випадку гігантського рецидиву саркоми м'яких тканин стегна у пацієнтки 78 років. В 2016 р. їй було проведено комбіноване лікування з приводу саркоми м'яких тканин лівого стегна (хірургічне, променева терапія СОД 50 Гр). У липні 2017 р. при контрольному обстеженні діагностовано ре- цидив саркоми тієї ж ділянки. Звернулася за допомогою в онкоцентр за місцем проживання, де за рішенням консиліуму: пухлина гігантських розмірів з інвазією магістральних судин — у хірургічному лікуванні відмовлено. Складність випадку також зумовлена післяпроменевим фіброзом тканин стегна. Хвора з успіхом прооперована, судинно-нервовий пучок стегна збережено, пересічена лише глибока артерія стегна, інвазована пухлиною. Через 6 місяців після операції даних стосовно рецидиву немає.

Ключові слова: саркома м'яких тканин, рецидив, променева терапія, хірургічне лікування.

Повний текст (PDF)