Головна » 2017, том XXV, випуск 1

УРЖ 2017, том XXV, випуск 1

ЗМІСТ

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 5

УДК 616-006.441:616.419]:616-073.756.8(476)

С. А. ХОРУЖИК, Е. А. ЖАВРИД

ДУ «РНПЦ онкології та медичної радіології ім. М. М. Александрова», а/г Лісовий, Мінський район, Білорусь

ОПТИМІЗАЦІЯ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНО-ТОМОГРАфІЧНИХ КРИТЕРІїВ УРАЖЕННЯ КІСТКОВОГО МОЗКУ ПРИ ЛІМфОМАХ

Мета роботи. Вивчити частоту ураження різних відділів скелета і характеристики інтенсивності сигналу на стандартних магнітно-резонансних томографічних (МРТ) зображеннях у пацієнтів з лімфомами для оптимізації критеріїв діагностики ураження кісткового мозку (КМ).

Матеріали та методи. У дослідження включені 110 пацієнтів з лімфомами, яким до початку лікування проводили МРТ всього тіла та біопсію КМ.

Результати. Найчастіше пошкоджувався КМ хребта (67 %), кісток таза (58 %), проксимальних метадіафізів (47 %) та епіфізів (36 %) плечових та стегнових кісток. Для лімфоми Годжкіна характерне вогнищеве ураження КМ, при негоджкінських лімфомах більше ніж у половині випадків мало місце дифузне ураження. Сигнал ураженого КМ на Т1-зважених зображеннях (ЗЗ) у 67 % випадків дорівнює сигналу оточуючих м’язів, вище м’язів — в 28 %, нижче м’язів — тільки в 5 % випадків. Запропоновано новий симптом вогнищевого ураження проксимальних епіфізів плечових та стегнових кісток. Його використання підвищило чутливість МРТ діагностики ураження КМ з 72 до 83 %.

Висновки. Для лімфом найбільш характерне ураження КМ хребта та кісток таза. Більш ніж у чверті випадків сигнал ураженого КМ на Т1-ЗЗ вище сигналу оточуючих м’язів. У пацієнтів із недостатнім або дифузним однорідним зниженням сигналу від хребта та кісток таза на Т1-ЗЗ виявлення симптому вогнищевого ураження епіфізів підтверджує ураження КМ.

Ключові слова: лімфома, магнітно-резонансна томографія, кістковий мозок.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 13

УДК 616.33-006.6-06-085.277-085.841.114-039.75

МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ КРУТЬКО, ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ МОВЧАН, СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА ГРАМАТЮК

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДИКТИВНО-ПРОГНОСТИЧНИХ БІОМАРКЕРІВ ДИСББАЛАНСУ МІЖ ЕНЕРГЕТИЧНИМ І ПЛАСТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛАМИ У КЛІТИНАХ КРОВІ ХВОРИХ НА ОНКОПАТОЛОГІЮ

Резюме. Великий інтерес в онкології становить вивчення метаболізму не тільки клітин пухлинної тканини, але і периферичної крові. Це зумовлено тим, що дисметаболічні процеси в клітинах крові викликають розвиток їх дисфункції. В результаті дослідження авторами статті встановлено зміни метаболізму фосфотріозу в клітинах крові, які дозволяють припустити переважне використання фосфотріозу і нейрон-специфічної енолази для енергообміну і продукції аденозинтрифосфату (АТФ).

Встановлено зниження активності гліцерин-3-фосфатдегідрогенази (р ≤ 0,005), тоді як активність гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, що характеризує інтенсивність гліколітичного розщеплення глюкози, навпаки, була підвищена (р ≤ 0,01).

Тобто можна вважати можливим наявність дисбалансу між енергетичним і пластичним потенціалами в клітинах крові онкохворих та використовувати ці показники як маркери.

Ключові слова: рак легенів та шлунково-кишкового тракту, біологічні маркери, комплексне лікування.

Повний текст

 

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 18

УДК 616.24-006.6+615.849:576.385.5

ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕКСПРЕСІЇ ФАКТОРА РОСТУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН ПРИ ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ НЕДРІБНОКЛІТИННОГО РАКУ ЛЕГЕНІ

Мета роботи. Визначити прогностичну значущість сироваткового фактора VEGF у хворих на недрібно-клітинний рак легені (НДРЛ) для оцінки ефективності променевої терапії (ПТ).

Матеріали і методи. Обстежено 61 хворого на НДРЛ в віці від 40 до 80 років. Ці пацієнти лікувалися в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» і отримали курс конформної ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600C у плані послідовного хіміопроменевого лікування. В групу кон тролю ввійшли 20 практично здорових людей. Проведено загальне клінічне, морфологічне і рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст VEGF у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія) до і після променевої терапії.

Результати. Для оцінки прогностичної значущості VEGF — потужного стимулятора ангіогенезу пухлин — було проаналізовано зміни його рівня в сироватці крові хворих на НДРЛ залежно від об’єктивної відповіді на ПТ, за якою оцінювали безпосередній ефект лікування через один місяць та визначені зміни рівня VEGF залежно від загальної і безрецидивної виживаності хворих на НДРЛ, за якою оцінювали найближчі результати лікування. Встановлено, що чутливість НДРЛ до променевої терапії пов’язана з рівнем експресії VEGF. Визначено, що рівень VEGF у динаміці лікування корелює з об’єктивною відповіддю на променеву терапію НДРЛ, що підтверджує прогностичну значущість активатора ангіогенного фактора. З’ясовано, що гіперекспресія VEGF є несприятливим прогностичним фактором для показників часу до прогресування та загальної виживаності у хворих на НДРЛ при проведенні променевого лікування.

Висновки. Динамічні зміни показників VEGF у сироватці крові хворих на НДРЛ при ПТ на фоні аналізу об’єктивної відповіді на лікування можуть бути визначені як додаткові прогностичні критерії оцінки ефективності лікування.

Гіперекспресія VEGF як визначальний фактор оцінки агресивності пухлинного процесу є прогностичним фактором для виявлення ефективності ПТ, часу до прогресування і виживаності хворих на НДРЛ.

Ключові слова: променева терапія, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ангіогенез, недрібноклітинний рак легені.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 23

УДК 616-073.756.8:616.831-005.4:612.824.4

ОЛЬГА ЮРІЇВНА ГАРМАТІНА, ОЛЕГ ПЕТРОВИЧ РОБАК, ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ МОРОЗ

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ПЕРФУЗІЙНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СТЕНОЗОМ/ОКЛЮЗІЄЮ ВНУТРІШНЬОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ

Мета роботи. Оцінити зміни перфузії тканин головного мозку і визначити найбільш чутливий показник перфузійної мультиспіральної комп’ютерної томографії (ПМСКТ) при хронічній церебральній ішемії, яка викликана стено-оклюзивною патологією внутрішньої сонної артерії (ВСА).

Матеріали і методи. Вивчено результати показників ПМСКТ у 38 пацієнтів зі стенозом ВСА більше 50 % у передопераційному періоді за 2014–2016 рр.

Результати. Показано, що міжпівкульні відмінності перфузійних параметрів на боці стенозу/оклюзії ВСА змінювалися таким чином: підвищувалися обсяг мозкового кровотоку (CBV), середній час транзиту контрасту (МТТ) і час досягнення пікової концентрації контрасту (ТТР), тоді як об’ємна швидкість кровотоку (CBF) знижувалася. Найбільш вираженими і статистично достовірними були зміни в басейнах середньої мозкової артерії (СМА) і передньої мозкової артерії (ПМА) (р < 0,05).

Висновки. Найбільш чутливими показниками ПМСКТ при стенозах/оклюзії ВСА були МТТ і CBF, які можуть бути використані як предиктори раннього порушення церебральної гемодинаміки при хронічній ішемії.

Ключові слова: нейрорадіологія, перфузійна комп’ютерна томографія, стеноз/оклюзія внутрішньої сонної артерії.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 28

УДК 616-006.04:001.891.32

АНДРІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ ГОРБАНЬ, ЛЕСЯ ІЛЛІВНА ЗАКРУТЬКО, СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА БОРОДАЙ, ЛАРИСА ГРИГОРІВНА БІЛАН, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА НОВГОРОДСЬКА

Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, Київ

АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ РОЗРОБКАМИ ЗА НАПРЯМАМИ «ОНКОЛОГІЯ» ТА «МЕДИЧНА РАДІОЛОГІЯ» У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У 2014–2015 рр.

Мета дослідження. Аналіз забезпечення інноваційними розробками за напрямами «Онкологія» та «Медична радіологія» у сфері охорони здоров’я України у 2014–2015 рр.

Матеріали та методи. Проаналізовано основні засоби інноваційного забезпечення у сфері охорони здоров’я України: інформаційні листи, методичні рекомендації, погоджені МОЗ України, переліки, реєстри з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій. Застосовано методи експертної оцінки, статистичного, системного та структурно-логічного аналізу.

Результати. Представлено оцінку стану забезпечення інноваційними розробками. Встановлено тематичний розподіл основних засобів наукової комунікації. Проаналізовано стан охороноспроможності об’єктів права інтелектуальної власності, які входять до складу наукових повідомлень. Оцінено рівень проведених досліджень, результати яких відображені в наукових повідомленнях у вигляді інноваційних розробок. Здійснено кількісний та структурний аналіз наукових форумів.

Висновки. Інноваційне забезпечення за напрямами «Онкологія» та «Медична радіологія» у сфері охорони здоров’я України за період 2014–2015 рр. можна вважати достатнім щодо лікування злоякісних новоутворень. Розробка нових способів прогнозування та профілактики онкологічних захворювань, нових пропозицій поліпшення організації медичної допомоги хворим з такою патологією потребують більшої уваги наукових установ.

Ключові слова: інноваційне забезпечення, засоби наукової комунікації, інновація, онкологія, медична радіологія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 32

УДК 615.849:616-089-616.24-006.6:615849+616-089

ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, ТЕТЯНА ПЕТРІВНА ГРИЩЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПОРІВНЯННЯ КОМБІНОВАНОГО ТА ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ ОДИНОЧНИХ МЕТАСТАЗІВ В ГОЛОВНИЙ МОЗОК ПРИ НЕДРІБНОКЛІТИННОМУ РАКУ ЛЕГЕНІ

Мета роботи. Метастатичне ураження головного мозку (ГМ), за даними різних авторів, виникає в 10–40 % хворих на злоякісні пухлини. Перше місце в структурі первинної локалізації пухлин, що метастазують у ГМ, займає рак легенів — 48 %.

Метою роботи була оцінка результатів комбінованого лікування поодиноких метастазів у головний мозок при недрібноклітинному раку легені в порівнянні з променевою терапією.

Матеріали і методи. Обстежено 44 пацієнти. Всі пацієнти поділені на дві групи: перша група — пацієнти, які отримували тільки дистанційну променеву терапію (ДПТ) на апараті Clinac 600C; друга група — пацієнти, які отримували хірургічне лікування в обсязі кістково-пластичної трепанації черепа, видалення внутрішньомозкового утвору, з подальшим проведенням ДПТ на апараті Clinac 600C.

Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комбіноване лікування одиничного метастатичного ураження головного мозку є більш ефективним, ніж проведення тільки курсу ДПТ за даними однорічної виживаності (в першій групі — 47 %, у другій — 65 %), загального виживання (в першій групі — 9 міс., у другій — 15 міс.).

Висновки. Переносимість лікування в обох групах задовільна і курс ДПТ не викликав важких променевих реакцій і ушкоджень нервової системи. В обох групах відзначалося поліпшення якості життя у вигляді зменшення неврологічного дефіциту.

Ключові слова: метастатичне ураження головного мозку, недрібноклітинний рак легені, конформна променева терапія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 37

УДК 614.876-085.27:612.08

НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА УЗЛЕНКОВА, НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА СКОРОБОГАТОВА, ІВАН ЮРІЙОВИЧ МАГДА, ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА ЛЕОНОВА, ОЛЕНА ВІКТОРІВНА НЕНЮКОВА, ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА МАСЛЕННІКОВА

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ЕФЕКТИВНІСТЬ S-ГЕТЕРИЛМОДИфІКОВАНОГО ЦИСТЕАМІНУ ПРИ ГОСТРОМУ РАДІАЦІЙНОМУ СИНДРОМІ У ЩУРІВ

Мета роботи. Вивчити в експерименті радіозахисну ефективність сполуки S-(6-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-цистеаміну при моделюванні гострого радіаційного синдрому у щурів.

Матеріали і методи. Досліди виконували на статевозрілих білих щурах-самках, яких піддавали впливу короткочасного тотального опромінення на лінійному прискорювачі 6MV CLINAC у поглиненій дозі 8,2 Гр.

Досліджувану сполуку уводили у дозі 150 мг/кг за 15–30 хв до опромінювання.

Результати. Виявлений радіозахисний ефект реалізувався у зниженні летальності, запобіганні радіаційно-індукованого апоптозу, збереженні загальної кількості життєздатних мієлокаріоцитів і колонієутворюючих мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку та зниженні радіаційної цитопенії.

Висновки. Встановлено високу радіопротекторну ефективність сполуки S-(6-етокси-2-метилхінолін-4-іл)-цистеаміну щодо захисту гемопоетичної системи при розгортанні гострого радіаційного синдрому.

Ключові слова: S-гетерилмодифікований цистеамін, гострий радіаційний синдром, радіозахисна активність.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 45

УДК 616.24-006-06:616-007.288

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Є. М. КРУТЬКО, С. О. ПИЛИПЕНКО

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

РЕСПІРАТОРНО-ГЕМОДИНАМІЧНІ РЕАКЦІї У ХВОРИХ НА РАК ЛЕГЕНІ, УСКЛАДНЕНИЙ АТЕЛЕКТАЗОМ

Мета роботи. Опубліковані матеріали дослідження, які підтверджують парадоксальні респіраторно-гемодинамічні реакції у хворих з ателектазами легенів.

Матеріали і методи. Визначені патофізіологічні механізми цих реакцій з використанням параметрів неінвазивного артеріального тиску, насичення крові киснем, пульсу.

Результати. Отримані результати свідчать про два патофізіологічні механізми компенсації у хворих з ателектазами легенів. Після передавлення гілки легеневої артерії підвищення тонусу артерій в цій ділянці легені зменшує кровотік, і відношення вентиляція/кровотік вирівнюється, що відповідає рефлексу Ейлера–Лільєстранда.

Висновки. Після резекції ателектазованої ділянки легені підвищується торакопульмональний тиск, який було знижено внаслідок ателектазу, що сприяє збільшенню комплайнсу легеневої тканини.

Ключові слова: рак легені, ателектаз, оксигенація крові.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 48

УДК 618.19-006.6-085.28

ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ БІЛИЙ2, МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ1, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА1, ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ ПОНОМАРЬОВ1, АЛЛА МИКОЛАЇВНА НАСОНОВА1, ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА КОЛОМАЦЬКА1, ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА СПЛЮХІНА1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2 Харківський національний медичний університет

КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПАРАЛЕЛІ ВТОРИННО-НАБРЯКОВОГО РАКУ ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ НА ЕТАПІ НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ

Мета роботи. Вторинно-набряковий рак грудної залози (ВНРГЗ) зустрічається у 5–10 % пацієнток і являє собою місцево-поширений вузловий рак грудної залози, ускладнений лімфогенним метастазуванням, блоком відтоку лімфи і набряком грудної залози. Ця нозологічна форма є однією з найскладніших у клінічній практиці.

Матеріали та методи. 30 хворим на ВНРГЗ T4b віком 40–68 років (медіана — 61 рік) в період з 01.2015 до 10.2016 р. виконано протокольне обстеження згідно зі стандартами МОЗ України в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України».

Результати. Було створено спосіб оцінки розповсюдженості пухлинного процесу у хворих на ВНРГЗ, в якому визначення коефіцієнтів поширеності пухлини, зони набряку залози та індексу їх напруги в динаміці дозволяє об’єктивно оцінити розміри пухлини і набряку та забезпечити своєчасне коригування тактики лікування ВНРГЗ (заявка на корисну модель № u201609890 від 26.09.2016 р.).

Висновки. Вторинно-набряковий рак грудної залози є високоагресивною пухлиною з несприятливим перебігом, при якому НПХТ є одним з найважливіших компонентів лікування. Визначення ступеня агресивності пухлини та використання способу оцінки розповсюдженості пухлинного процесу у хворих на вторинно-набряковий рак грудної залози дозволяє об’єктивно оцінити розміри пухлини і набряку та забезпечити своєчасне коригування тактики його лікування.

Ключові слова: вторинно-набряковий рак грудної залози, неоад’ювантна поліхіміотерапія, індекс напруги регресії пухлини.

Повний текст

 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 53

УДК 616-073.916:616.831-001(048.8)

МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ КАДЖАЯ, СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ МАКЕЄВ, ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА НОВІКОВА, СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ КОВАЛЬ

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРФУЗІЙНОЇ ОДНОФОТОННОЇ ЕМІСІЙНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ ПРИ ЛЕГКІЙ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ

Резюме. Висвітлені ключові аспекти та теорії патогенезу при легкій черепно-мозковій травмі (ЛЧМТ), вказані загальноприйняті клінічні та інструментальні діагностичні підходи, сучасні можливості основних методів діагностики даної патології, розглянуті їх переваги і обмеження. Детально розкриті можливості перфузійної однофотонної емісійної комп’ютерної томографії при ЛЧМТ та перспективи, що відкриваються із застосуванням даної методики у комплексній діагностиці цієї патології та її наслідків.

Ключові слова: легка черепно-мозкова травма, перфузійна однофотонна емісійна комп’ютерна томографія головного мозку, 99mTc-HMPAO, 99mTc-ECD.

Повний текст

 

ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 62

УДК 616.61-006.6-06:616.24-089.87

М. В. КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, О. М. БІЛИЙ, В. В. БУБЛИК, Є. М. КРУТЬКО, Р. А. ПІДЛІСНИЙ, М. В. ВЕРБИЦЬКИЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОНАННЯ ОДНОМОМЕНТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРИ СВІТЛОКЛІТИННОМУ РАКУ НИРКИ І ЙОГО МЕТАСТАЗАХ

Резюме. Представлено успішний результат хірургічного лікування гіпернефроїдного світлоклітинного раку нирки з одномоментним видаленням метастазів нижньої частки правої легені.

Цей клінічний випадок доводить, що при одночасному видаленні первинної пухлини світлоклітинного раку нирки і його метастазів у легені можна досягти високої ефективності лікування як у найближчому, так і віддаленому періоді.

Ключові слова: рак нирки, метастази в легені, поєднані або одномоментні операції.

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 67

Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування раку щитоподібної залози» (1 червня 2017 р., м. Харків)

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 69

VIІ з’їзд Українського товариства радіаційних онкологів (УТРО) за участю міжнародних фахівців (28–30 червня 2017 р., м. Чернівці)

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 1, сторінка 71

Науково-практична конференція «Сучасні аспекти професійного радіогенного раку в Україні» (21–22 вересня 2017 р., м. Харків)

Повний текст