УРЖ 2014, том XXII, випуск 1
ЗМІСТ
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 5
ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Крамний Іван Омелянович, Вороньжев Ігор Олександрович, Сорочан Олексій Павлович, Коломійченко Юрій Анатолійович, Шаповалова Вікторія Вікторівна, Лімарєв Сергій Володимирович
Харківська медична академія післядипломної освіти
Променева діагностика запальних змін органів грудної клітки у недоношених новонароджених з малою масою тіла
Мета дослідження: Уточнити характер і променеву семіотику запальних змін легень у недоношених новонароджених з малою масою тіла.
Матеріали і методи: Проведено детальний аналіз рентгенограм органів грудної клітки (ОГК) в прямій проекції 41 недоношеної новонародженої дитини з діагнозом респіраторний дистрес-синдром. Хворим із пневмоніями проводилося дослідження в динаміці. Обов’язковим також було виконання ультразвукового дослідження серцево-судинної системи з використанням допплерехокардіографії.
Результати: Пневмонія мала місце у переважної більшості обстежуваних (хлопчиків — 79,2 % , дівчинок — 88,2 %), локалізувалася частіше у верхніх частках, здебільшого у правій легені. Крім цього наведені особливості розвитку і динаміки пневмонії, досліджено зв’язок із захворюваннями, які поєднувалися з пневмонією або були попередниками її розвитку. Викладено характер, частоту та рентгенологічні прояви ускладнень гострої пневмонії у даного контингенту хворих.
Висновки: Рентгенографія продовжує зберігати свої провідні позиції в діагностиці гострих захворювань ОГК у дітей, зокрема й у недоношених з малою масою тіла. Найхарактернішою формою ураження легень у таких хворих є дрібноосе-редкові пневмонії з переважною локалізацією змін у правій легені та більш тривалий їх перебіг.
Ключові слова: рентгенографія, недоношені новонароджені з малою масою тіла, пневмонія, респіраторний дистрес-синдром.
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 11
ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1Лисенко Наталія Сергіївна, 1Шармазанова Олена Петрівна, 2Корольков Олександр Іванович, 2Оніщенко Олександр Васильович
1Харківська медична академія післядипломної освіти,
2ДУ «Інститут патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМНУ», Харків
Порівняльна характеристика рентгенологічних даних при вродженому вивиху стегна у дітей у до- та післярепозиційному періодах
Мета роботи: Вивчити динаміку структури тазостегнових суглобів до і після хірургічного лікування вродженого вивиху стегна залежно від віку хворих за даними рентгенографії.
Матеріали і методи: Проаналізовано рентгенограми 40 дітей віком 2—15 років з дисплазією тазостегнових суглобів. Пацієнтів розподілили на I, II групи і дві (а, б) підгрупи. Проводили аналіз основних рентгенограметричних показників, оцінювали структуру елементів тазостегнових суглобів.
Результати: У 87,5 % дітей I групи до лікування не спостерігалося змін структури елементів суглобів, у 12,5 % знайдено кісти та ознаки асептичного некрозу голівки стегнової кістки. Після операції зміни структури виявлені в 45,8 % випадків. У 87,5 % пацієнтів II групи до операції структура була не змінена. Через 6—9 міс. після хірургічного втручання кістки і асептичний некроз діагностовано в 31,3 % дітей. Зміни рентгенограметричних показників превалювали у дітей II групи.
Висновки: Результати лікування вродженого вивиху стегна залежать від стану структури елементів суглоба. Рецидиви підвивиху і вивиху в суглобах в післяопераційному періоді частіше трапляються у пацієнтів з асептичним некрозом голівки стегнової кістки та кістоподібною перебудовою елементів суглоба. Патологічні зміни структури після хірургічного лікування превалюють у пацієнтів I групи.
Ключові слова: дисплазія тазостегнових суглобів, діти, хірургічне лікування, кісткова структура.
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 18
ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1Васильєв Леонід Якович, 1,2Радзішевська Євгенія Борисівна, 1,2Вікман Ян Едуардович, 1Тарасова Оксана Миколаївна, 1 Насонова Алла Миколаївна, 1Пономарьов Ігор Миколайович, 1Шутов Сергій Владиславович, 1Сухіна Олена Миколаївна
1 ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків,
2Харківський національний медичний університет
Результати математичної обробки даних катамнезу про другі первинні пухлини
Мета роботи: Проведення математичної обробки масиву катамнестичних даних паперових історій хвороби хворих, які проходили спеціальне лікування в клініці інституту та в яких було встановлено факт появи метахронних пухлин різних нозологічних форм з метою вилучення додаткової інформації про вторинний канцерогенез.
Матеріали і методи: Відібрано та конвертовано в електронну форму історії хвороби груп хворих із другими раками й хворих із пізніми метастатичними пухлинами, що проходили лікування на базі клініки ДУ «ІМР ім. С.П. Григор’єва НАМН України» протягом 1980-2003 років. Проведено первинний статистичний аналіз накопиченої інформації методами непараметричної статистики за допомогою статистичного середовища Statistica. Дослідження проводилося шляхом порівняння групи других пухлин (ДП) із групами метастатичних пухлин (МП) та без негативних наслідків (БН). Основними напрямками пошуку відмінностей між групами було вивчення характеристик організму-пухлиноносія та першої пухлини.
Результати: З’ясовано, що найчастіше ДП виникали на тлі першого раку ректосигмоїдного з’єднання кишечника (1,4 %), наступними за частотою були рак грудної залози (1,1 %), рак шийки матки (0,9 %) та хвороба Годжкіна (0,7 %).
Показано, що перший пік ризику появи ДП припадав на 7-й рік, другий — на 21-й, третій — на 28-й рік після початку лікування першої пухлини. Максимальний зафіксований часовий період між двома пухлинами становив 38 років. При аналізі інформації, що стосується суто хворих на рак грудної залози (групи ДП РГЗ та МП РГЗ), виявлені вірогідні відмінності між хворими з ДП та хворими БН за групою крові, національністю та кольором очей. У групі БН РГЗ домінувала II група крові (відповідає загальнопопуляційним даним для українців), у групі ДП РГЗ — I група. Статистично вірогідною є залежність між національністю та віддаленими наслідками лікування першої пухлини: українці об’єднаних груп БН РГЗ та ДП РГЗ з точки зору віддалених наслідків розподілилися майже порівну, а серед росіян та євреїв переважна більшість мали другі пухлини. Аналогічно, нетривіальною виглядає залежність між кольором очей та віддаленими наслідками лікування першої пухлини: найбільше других пухлин спостерігалося в хворих з карими очима.
При порівнянні груп з позицій характеристик першої пухлини з’ясувалося, що за стадіями першої пухлини основна група та групи контролю не відрізняються. Втім, існує вірогідна залежність в оцінці метастазів раку в регіонарні лімфовузли (N0 або Nj в класифікації за TNM): визначено спільну тенденцію груп БН і ДП — більшість хворих не мали метастазів раку в регіонарні лімфовузли, за реверсної залежності у групі МП, при переважнні хворих з такими ураженнями.
На відміну від неоднакової кількісної характеристики других раків для різних нозологічних форм (частоти появи), якісна характеристика ДР (нозологічна форма) у деяких випадках, навпаки, визнана типовою: на першому місці — РГЗ, на другому — РТМ. Залежність виявлено на 3 найчисленніших нозологіях першої пухлини — рак грудної залози, щитоподібної залози та шийки матки.
Висновки: Використання сучасних підходів до процесів одержання інформації дозволило знайти у вже опрацьованих масивах даних нові неочевидні знання про вторинний канцерогенез.
Ключові слова: онкологічні захворювання, метахронні пухлини, вторинні пухлини, пізні метастатичні пухлини, статистичний аналіз.
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 27
ОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Сегеда Тетяна Валеріївна, Пасюга Володимир Миколайович, Гусакова Валерія Антонівна, Мітряєва Наталія Андріївна
ДУ Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків
Морфологічна оцінка апоптозу та вмісту цераміду в карциномі Герена у щурів при поєднаній дії іонізивного випромінення та етопозиду
Мета роботи: Морфологічний аналіз апоптозу і рівня проапоптозного ліпіду цераміду (ЦМ) в карциномі Герена щурів при поєднаній дії іонізивної радіації та етопозиду.
Матеріали і методи: Як експериментальну модель використовували щурів популяції Вістар з масою тіла 160—180 г з підшкірно перещепленою аденокарциномою Герена. Зону росту пухлини опромінювали на апаратах РУМ (ікс-випромі-нення) і на лінійному прискорювачі CHnac 600 С (високоенергетичне фотонне (ВЕФ) випромінювання) за стандартних технічних умов, фракціоновано, з інтервалом між сеансами 24 години та поглинутою дозою за фракцію 5 Гр, сумарно 10 Гр. Протипухлинний препарат етопозид («Ебеве») вводили внутріочеревинно за 24 год. до першого сеансу опромінення в дозі 8 мг/кг маси тіла. Декапітацію проводили через 24 години після останнього сеансу опромінювання. Ліпіди екстрагували методом Фолча і проявляли в парах йоду, порівнюючи зі стандартами цераміду (Sіgma). Результат визначали в нмоль/мг білка. Його вміст у досліджуваних пробах оцінювали за Лоурі. Зрізи експериментальних пухлин завтовшки 8—10 мкм, депарафінували й забарвлювали гематоксилін-еозином відповідно до методичних рекомендацій.
Препарати вивчено і сфотографовано із застосуванням мікроскопа Axіolab-Zeіss (Germany). За допомогою флуоресцентного мікроскопа підраховували кількість клітин з характерною для апоптозу морфологією. Результати наводили у відсотковому відношенні клітин з флуоресцентними фрагментами ДНК апоптично змінених клітин на 100 досліджуваних пухлинних клітин у полі зору. Статистичний аналіз проводили за допомогою програм для ПК Btostat і Statfstfca при використанні параметричних і непараметричних методів для малих вибірок.
Результати: Показано, що при поєднаній дії іонізивного випромінення (ІВ) і етопозиду відбувається значне збільшення індексу апоптозу в тканині пухлини: у 10,8 разу за дії ікс-випромінення і в 10,2 — при дії ВЕФ опромінення, порівняно з контролем, також у 8,2 і в 6,2 разу в порівнянні з опроміненням, проведеним окремо. Поєднана дія ІВ і етопозиду підвищує вміст ЦМ у карциномі Герена в 7,9 разу при дії ікс-опромінення, в 7,0 — при ВЕФ опроміненні відносно контролю та в 5,8 і в 5,0 разу, порівняно з групою, яку тільки опромінювали.
Висновки: Встановлено, що при поєднаній дії ІВ різного енергетичного діапазону й етопозиду відбувається стимуляція процесів апоптозу в пухлині Герена.
Ключові слова: іонізивне випромінення, етопозид, індекс апоптозу, церамід.
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 34
КЛІНІЧНА ЛЕКЦІЯ
Пилипенко Микола Іванович
Харківський національний медичний університет
Місцеві променеві ушкодження
Ключові слова: патогенез місцевих променевих ушкоджень, променева терапія, локальні променеві ушкодження тканин і органів: шкіри, слизових, серця і великих судин, грудної залози, щитоподібної залози, ЦНС, органа зору, органів травного тракту, органів сечо-статевої системи, сполучної тканини і кісток.
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 46
ЛЕКЦІЯ
1Якимова Тамара Петрівна, 2Якимов Дмитро Юрійович, 2Шевченко Оксана Валентинівна
1ДУІнститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків,
2Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ
Базально-клітинний рак шкіри: сучасні проблеми
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 56
ДАЙДЖЕСТИ
Пилипенко Іван Миколайович
ДУ Інститут, медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків
Мистецтво підготовки до публікації наукових текстів
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 60
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Крамний Іван Омелянович, Лімарєв Сергій Володимирович
Харківська медична академія післядипломної освіти
Клініко-променева диференціальна діагностика пневмоцистозу легень у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 64
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Ткаченко Григорій Іванович, Луховицька Наталія Ігорівна, Ткаченко Юрій Григорович, Грушка Ганна Василівна, Кондратьєва Ольга Григорівна, *Астап’єва Ольга Миколаївна, *Паскевич Ольга Іванівна
ДУ Інститут, медичної радіології ім. С.П.Григор’єва НАМН України, Харків,
*Харківський національний медичний університет
Оцінка довгострокового прогнозу при диференційованому раці щитоподібної залози
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 71
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Ткаченко Григорій Іванович, Луховицька Наталія Ігорівна, Ткаченко Юрій Григорович, Грушка Ганна Василівна, Кондратьєва Ольга Григорівна, *Астап’єва Ольга Миколаївна, *Паскевич Ольга Іванівна
ДУ Інститут, медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків,
* Харківський національний медичний університет
Особливості діагностики рецидивного диференційованого тироїдного раку
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 76
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Пилипенко Іван Миколайович
ДУ Інститут, медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України, Харків
Променева терапія пухлин головного мозку: стан нейрокогнітивних функцій
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 79
Історія ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва НАМН України»
Русанова Євгенія Георгіївна, Русанов Костянтин Вікторович
Харківський національний університет, ім. В. Н. Каразіна
Олександр Репрьов і біологічне відділення Харківської рентген-академії
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 88
ЮВІЛЕЙ
Анатолій Юхимович РОМАНЕНКО
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 90
ЮВІЛЕЙ
Валентин Миколайович СЛАВНОВ
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 92
ПАМ'ЯТІ
До 120-річчя від дня народження Бурлаченка Георгія Андрійовича (1894-1967)
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 95
ПАМ'ЯТІ
БОНДАР Григорій Васильович (1932-2014)
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 97
Підсумки роботи проблемної КОМІСІЇ «Медична радіологія» за 2013 рік
2014, том XXII, випуск 1, сторінка 108
ІНФОРМАЦІЯ
Науково-практична конференція УТРО за участю міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні»
(30 червня-1 липня 2014 p., Харків)
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв