УРЖ 2019, том XXVII, випуск 3
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ЗМІСТ
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 165
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
УДК 618.146-006.6-085
О.М. СУХІНА1, К.В. НЕМАЛЬЦОВА1, О.А. НЕМАЛЬЦОВА2
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Комунальне некомерційне підприємство «Обласний центр онкології», Харків
ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ХРОНОМОДУЛЬОВАНОЇ РАДІОХІМІОТЕРАПІЇ НЕОПЕРАБЕЛЬНИХ ФОРМ РАКУ ШИЙКИ МАТКИ
Променева терапія є пріоритетним напрямком у спеціальному лікуванні місцево-поширеного раку шийки матки (МПРШМ).
Мета роботи. Аналіз ефективності застосування розробленої методики проведення хіміопроменевого лікування пацієнток із МПРШМ.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані 526 пацієнток з РШМ IIB–IIIВ стадії, що отримали лікування у 2006–2018 рр. за розробленою (389 пацієнток) та стандартною (137 пацієнток) методиками.
Результати. У більшості пацієнток 1-ї групи відзначалася повна регресія пухлини, а у 2-й групі частота зустрічальності повної регресії пухлини була статистично вірогідно нижчою. Однорічна безрецидивна виживаність у 1-й групі склала 94,3 %, у 2-й — 88,3 %. Десятирічна виживаність склала 75,3 і 35,8 % у відповідних групах спостереження.
Висновки. Нетрадиційна методика лікування хворих на МПРШМ із застосуванням симультанного хіміопроменевого лікування з 5-фторурацилом приводить до поліпшення як безпосередніх, так і віддалених результатів протипухлинного лікування.
Ключові слова: рак шийки матки, променева терапія, симультанна хіміотерапія, 5-фторурацил.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 172
УДК 616.155.392.2-036.12-085
ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ ЄВСТАХЕВИЧ, ІГОР ЙОСИПОВИЧ ЄВСТАХЕВИЧ, МАКСИМ МИХАЙЛОВИЧ СЕМЕРАК, ВОЛОДИМИР ЄВСТАХОВИЧ ЛОГІНСЬКИЙ
ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», Львів
СПЛЕНЕКТОМІЯ В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОЇ ЛІМФОЦИТАРНОЇ ЛЕЙКЕМІЇ
Резюме. Спленектомію проведено у 41 хворого на хронічну лімфоцитарну лейкемію (ХЛЛ). Показаннями до спленектомії в представленій групі хворих були значна спленомегалія з абдомінальним дискомфортом, супутня імунна гемоцитопенія при відсутності ефекту від цитостатичної терапії, явища гіперспленізму, спонтанний розрив селезінки із внутрішньочеревною кровотечею. Спленектомія виявилась ефективною у 38 (93 %) пацієнтів із ХЛЛ: видалено великий об’єм пухлинної маси, ліквідовано абдомінальний дискомфорт, при супутній автоімунній гемолітичній анемії припинився гемоліз, а у випадку імунної тромбоцитопенії піднявся рівень тромбоцитів і зник геморагічний синдром. Післяопераційна летальність становила 2,4 %. Найгірші віддалені Результати.спленектомії спостерігали у хворих на ХЛЛ із супутнім синдромом Еванса–Фішера. Медіана загального виживання у цих пацієнтів дорівнювала лише 49,5 міс.
Ключові слова: хронічна лімфоцитарна лейкемія, спленектомія, автоімунна гемолітична анемія, імунна тромбоцитопенія.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 176
УДК 618.19-089.87+618.19-006.55+617-089.844+617.5-089.844
ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ МОТУЗЮК, ОЛЕГ ІГОРОВИЧ СИДОРЧУК, ПЕТРО ЛЕОНІДОВИЧ ПОНЯТОВСЬКИЙ, ЄВГЕНІЙ ВІКТОРОВИЧ КОСТЮЧЕНКО, ГАЛИНА БОГДАНІВНА СЛАВУТА
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ ОДНОМОМЕНТНИХ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ У ХВОРИХ НА РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ
Мета роботи. Довести економічну доцільність виконання одномоментних реконструктивних оперативних втручань у хворих на рак грудної залози (РГЗ).
Матеріали і методи. Для порівняння методів хірургічного лікування хворих на РГЗ було обрано мастектомію з одномоментною реконструкцією імплантом або власними тканинами та модифіковану радикальну мастектомію.
Результати. Варіант лікування хворих на РГЗ з виконанням одномоментної реконструкції TRAM-клаптем характеризується найкращим відношенням щодо «мінімізації витрат»: у розрахунку на 5 років вартість використання даного методу становить 58 241 грн проти 71 055 грн / 5 років при виконанні мастектомії з одномоментною реконструкцією імплантом, проти 73 436 грн / 5 років у разі виконання модифікованої радикальної мастектомії. Через 5 років після оперативного втручання модифікована радикальна мастектомія є дорожчою від мастектомії з одномоментною реконструкцією імплантом на 3 % (2381 грн) чи TRAM-клаптем на 21 % (15 195 грн).
Висновки. Отримані Результати.дослідження свідчать про економічну обґрунтованість виконання мастектомій з одномоментною реконструкцією хворим на РГЗ.
Ключові слова: економічна доцільність, рак грудної залози, реконструктивна хірургія.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 183
УДК 616.33-006.6-06-085.277-085.841.114-039.75
МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ МОВЧАН
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
КОРЕЛЯЦІЯ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА ЗАЛЕЖНО ВІД ОБ’ЄМУ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ
Мета роботи. Визначення змін в імунологічному статусі хворих на рак шлунка (РШ) після хірургічного лікування та взаємозв’язок із розвитком запальних ускладнень залежно від вибору методу реконструктивно-відновлювального етапу операції.
Матеріали та методи. Наведені порівнянні Результати.радикального оперативного лікування хворих на РШ, розділених на дві групи. Пацієнтам першої групи після радикального видалення шлунка з пухлиною відновлювально-реконструктивний етап був проведенний з формуванням тонко-тонкокишкового резервуару за запропонованою методикою (20 хворих), пацієнтам другої групи всі етапи операції виконувалися за стандартизованою методикою (20 хворих). Усім хворим проводилось визначення клітинного і гуморального імунного статусу в до- та післяопераційному періоді, доведено взаємозв’язок цих змін з розвитком запальних ускладнень з боку черевної порожнини та післяопераційної рани.
Результати. У хворих першої групи відзначені кращі Результати.лікування, що доведено при вивченні імунного статусу.
Висновки. Установлено, що за умови формування тонко-тонкокишкового резервуару на відновлювальному етапі після виконання радикальних оперативних втручань з приводу раку шлунка забезпечується більш раннє відновлення клітинного та гуморального імунітету, що дозволяє знизити відсоток післяопераційних ускладнень; виявлено, що відновлювальний етап у пацієнтів скорочуєтся після операцій за запропонованою методикою за рахунок більш швидкого налагодження фізіологічних процесів в організмі хворого; доведено, що розроблена методика підвищує безпосередню та найближчу виживаність хворих даної категорії.
Ключові слова: рак шлунка, хірургічне лікування, імунологічний статус, запальні післяопераційні ускладнення.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 188
УДК 616.65-002-006.6-091.8-07-037(043.3)
П. В. ТКАЧЕНКО, І. І. ЯКОВЦОВА, І. В. ІВАХНО, О. В. ДОЛГАЯ, А. Є. ОЛІЙНИК
Харківська медична академія післядипломної освіти
ІМУНОГІСТОХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУ РАКУ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ
Серед діагностичних клініко-морфологічних ознак раку передміхурової залози (РПЗ) найбільш значущими залишаються рівень ПСА крові, сума за Глісоном, стадія захворювання за системою TNM. Урахування імуногістохімічних (ІГХ) показників необхідне для прогнозу захворювання і вибору лікувальної тактики. Мета дослідження.— удосконалити морфологічні критерії прогнозу РПЗ шляхом дослідження ІГХ маркерів у формуванні агресивного фенотипу пухлини. РПЗ були розподілені на три групи ризику (низький, проміжний і високий) згідно з рекомендаціями EAU. ІГХ дослідження проводилося з використанням маркерів TGF-β, Ki-67, Е-кадгерину, рецепторів андрогенів, VEGF, віментину, CD34+, CD4+, CD8+, CD3+, CD20+, CD68+, ДМА-α, цитокератину 8/18, цитокератину HMW. Із 15 ІГХ маркерів виявлено статистично значущу залежність між рівнем експресії Ki-67, Е-кадгерину, віментину, СD34+, CD68+ і приналежністю РПЗ до груп дослідження, що визначає ці маркери як значущі для прогнозу захворювання.
Ключові слова: рак передміхурової залози, прогноз, імуногістохімія.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 193
УДК: [616.62-006.04-036.87-018.74:576.385.5]-091.8
Є. В. ТІТОВ, І. І. ЯКОВЦОВА, І. В. ІВАХНО, С. В. ДАНИЛЮК
Харківська медична академія післядипломної освіти
ПРОГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ РЕЦИДИВУВАННЯ ТА ПРОГРЕСІЇ НЕІНВАЗИВНОГО УРОТЕЛІАЛЬНОГО РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА
У рутинній діагностиці неінвазивних уротеліальних раків сечового міхура (НУРСМ) важливий пошук об’єктивних критеріїв прогнозу захворювання.
Мета дослідження. Вивчення прогностичного значення експресії панелі імуногістохімічних маркерів для визначення ризику рецидивування та прогресії НУРСМ.
Матеріали та методи. Матеріал був розподілений на групи: НУРСМ без рецидивування, з рецидивуванням без прогресії, з рецидивуванням і прогресією. Досліджували експресію p63, р53, Е-кадгерину, цитокератину 20 (ЦК 20), 7 (7 ЦК), N-кадгерину, віментину, CD34+, VEGF, CD3+, CD8+, CD20+, CD68+, колагену IV типу, Ki-67, ММР-9.
Результати. Критеріями безрецидивного перебігу НУРСМ є експресія Ki-67 менше 20 % (р < 0,005), слабка реакція ММР-9 (р < 0,03), слабка інфільтрація пухлини CD3+ лімфоцитами (р < 0,05), CD8+ Т-лімфоцитами (р < 0,005) і CD68+ макрофагами (р < 0,005). 1 стадія епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) пухлинних клітин асоціюється з рецидивуванням без прогресії НУРСМ (p < 0,03); 2 стадія ЕМТ — з рецидивуванням і прогресією захворювання (p < 0,05).
Ключові слова: неінвазивний уротеліальный рак сечового міхура, імуногістохімія, рецидив, прогресія, прогноз.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 198
УДК 615.849:616.5
НАТАЛІЯ ЄВГЕНІВНА УЗЛЕНКОВА, НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА СКОРОБОГАТОВА, АЛЕВТИНА ІГОРІВНА КРИВКО, ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА МАСЛЕННІКОВА, ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА ЛЕОНОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГОСТРИХ РАДІАЦІЙНИХ УРАЖЕНЬ ШКІРИ У ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
Мета роботи. Розробити експериментальну модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів при різних режимах впливу рентгенівського випромінювання для створення на її основі робочих протоколів терапевтичного використання мезенхімальних стромальних клітин кісткового мозку (МСК КМ).
Матеріали і методи. Досліди проводили на 57 статевозрілих білих нелінійних щурах-самках масою тіла 160–180 г, яких утримували за стандартними умовами на звичайному раціоні віварію. Локальне опромінення стегна щурів у дозах 35 і 50 Гр здійснювали на експериментальній рентгенівській установці Faxitron MultiRad 225 за обраними технічними умовами у трьох режимах (без фільтрів, фільтр 0,5 мм Al, фільтр 0,3 мм Cu). Ступінь тяжкості радіаційних уражень шкіри оцінювали за спеціально розробленою скоринг-шкалою при динамічних спостереженнях протягом 180 діб після опромінення.
Результати. В експерименті проведено моделювання гострих радіаційних уражень шкіри у щурів при локальному опроміненні в дозі 35 і 50 Гр у залежності від різної проникної здатності рентгенівського випромінювання. Установлено, що локальне опромінення в дозі 50 Гр із використанням фільтра Сu товщиною 0,3 мм є оптимальним режимом впливу рентгенівського випромінювання для виникнення гострих реакцій і хронічних виразкових процесів у шкірі щурів.
Висновки. Розроблена експериментальна модель гострих радіаційних уражень шкіри у щурів може бути використана для створення і вдосконалення робочих протоколів МСК КМ терапії.
Ключові слова: експериментальна модель, гострі радіаційні ураження шкіри, рентгенівське випромінювання.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 202
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
УДК 617-089:616-006
І. А. ГРОМАКОВА, П. П. СОРОЧАН, Н. Е. ПРОХАЧ, I. М. ПОНОМАРЬОВ, І. С. ГРОМАКОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ПЕРІОПЕРАЦІЙНА ТЕРАПІЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ
Хірургічні втручання в онкології супроводжуються значною кількістю рецидивів раку. Періопераційна терапія служить для усунення факторів, що впливають на післяопераційний рецидив. У даному огляді підсумовані дані результатів періопераційного застосування β-адреноблокаторів, нестероїдних протизапальних препаратів, статинів, ω-3-поліненасичених жирних кислот, антитромботичних препаратів, які розглядаються як потенційні засоби для підвищення післяопераційної безрецидивної виживаності.
Ключові слова: онкологія, періопераційна терапія, β-адреноблокатори, нестероїдні протизапальні препарати, статини, ω-3-поліненасичені жирні кислоти, антитромботичні препарати.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 210
УДК 615.849.1
В. С. СЕВАСТЬЯНОВА
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
РАДІАЦІЙНА МЕДИЦИНА
Матеріали призначені для студентів медичних факультетів, що вивчають радіаційну медицину.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, радіаційна медицина, фонове випромінювання, проникаюча сила.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 214
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
УДК 616.24-006
ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ СТАРІКОВ, ІГОР АНАТОЛІЙОВИЧ СЕННІКОВ, КОСТЯНТИН ЮРІЙОВИЧ МАЙБОРОДА
Харківський національний медичний університет
КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ ТРИВАЛОГО ВИЖИВАННЯ ХВОРИХ НА МЕТАСТАТИЧНИЙ ТА РЕЦИДИВНИЙ РАК ЛЕГЕНІ
Резюме. У роботі наведено клінічний випадок тривалого 12-річного виживання хворого на метастатичний рак лівої легені, який переніс пробну торакотомію та отримав поліхіміотерапію, а також випадок локального рецидиву раку легені через 14 років після хірургічного лікування.
Ключові слова: рак легені, поліхіміотерапія, рецидив, виживаність.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 218
УДК 616-002.5.616.381-002
ОКСАНА ГРИГОРЬЕВНА УРСУЛ1, АНДРЕЙ ЛЕОНИДОВИЧ ВЕСЕЛЫЙ 2, ВИТАЛИЙ ЛЕОНИДОВИЧ МОЩЕНКО2, ИРИНА ИВАНОВНА КАЛИНОВСКАЯ3
1 Университетская клиника Харьковского национального медицинского университета
2 ГУ «Институт общей и неотложной хирургии им. В. Т. Зайцева НАМН Украины», Харьков
3 Харьковская областная клиническая больница
СЛУЧАЙ ТУБЕРКУЛЕЗНОГО ПЕРИТОНИТА У БОЛЬНОГО ВИЧ
В данной статье описано редкое клиническое наблюдение туберкулезного перитонита у ВИЧ-инфицированного мужчины 36 лет, а также рассмотрены причины возникновения, клиническая картина и методы диагностики этого редкого осложнения ВИЧ-инфекции.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, туберкулез, туберкулезный перитонит, компьютерная томография органов брюшной полости и малого таза.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 222
УДК 616.33.616-006.81
ОЛЕКСАНДР ВАДИМОВИЧ ПАНОВ1, РОМАН МИХАЙЛОВИЧ СПУЗЯК 2, ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ РАДЧЕНКО1, ГАННА РОМАНІВНА СКОРИК3
1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2 Харківський національний медичний університет
3 Обласна дитяча клінічна лікарня No 1, Харків
ВИПАДОК МЕЛАНОМИ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ (ПЕРВИННО-МНОЖИННЕ ЧИ ВТОРИННЕ УРАЖЕННЯ?)
Злоякісна меланома системи органів травлення є надзвичайно рідкісним неепітеліальним новоутворенням із частістю 0,0036 випадків на 1 млн людей на рік. Тому про етіологію цієї патології відомо надто мало.
Даний вид меланоми може являти собою метастази ділянки первинно ураженої шкіри чи бути істинною первинною пухлиною, яка виникає зі слизової оболонки ШКТ. Меланоми стравоходу складають близько 0,1–0,2 % від усіх раків стравоходу та 0,5 % усіх позашкірних меланом. Майже у 90 % випадків пухлина локалізується в середній чи нижній третині стравоходу. Частіше над усе меланома стравоходу має вигляд поодинокої пухлини, але у 12 % випадків спостерігається множинне ураження. Диференціальна діагностика первинних та вторинних меланом ШКТ є доволі складною. У нашому повідомленні представлено клінічний випадок меланоми стравоходу, яку було виявлено при фагоезогастродуаденоскопії (ФЕГДС) з гістологічним підтвердженням, а також множинному ураженні шлунка і дванадцятипалої кишки. Діагностика меланом органів ШКТ насамперед повинна орієнтуватися на візуалізацію патологічної зони та біопсію пухлини із її гістологічним дослідженням.
Ключові слова: меланома, шлунково-кишковий тракт, діагностика.
2019, том XXVII, випуск 3, сторінка 225
ІНФОРМАЦІЇ
РЕЗОЛЮЦІЯ науково-практичної конференції Українського товариства радіаційних онкологів за участі міжнародних фахівців «Актуальні питання радіаційної онкології в Україні» (26–27 червня 2019 р., м. Полтава)
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв