Головна » Український радіологічний журнал УРЖ » 2017, том XXV, випуск 3

УРЖ 2017, том XXV, випуск 3

titul

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 173

УДК 616.24-006.6+615.849:576.385.5

ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, НАТАЛІЯ АНДРІЇВНА МІТРЯЄВА, НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА БІЛОЗОР, ЛІДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ГРЕБІНИК, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ

ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ФАКТОР РОСТУ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН ТА ВМІСТ ЕНДОСТАТИНУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ НА НЕДРІБНОКЛІТИННИЙ РАК ЛЕГЕНІ ПРИ ПРОМЕНЕВІЙ ТЕРАПІЇ

Мета роботи. Дослідження сироваткових рівнів VEGF і ендостатину та їх співвідношення у хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) у динаміці променевої терапії (ПТ).

Матеріали і методи. Обстежено 16 хворих на НДРЛ III стадії. Пацієнти лікувалися в ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України» і отримали курс ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Серед хворих на НДРЛ налічувалося 3 жінки та 13 чоловіків. Групу контролю складали 10 практично здорових осіб, порівнянних за віком і статтю. Проведено загальне клінічне, морфологічне і рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст VEGF та ендостатину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів «Вектор-Бест» (Росія) та R&D Systems (США) до і після ПТ.

Результати. Проведено дослідження сироваткових рівнів VEGF і ендостатину та їх співвідношення у хворих на НДРЛ у динаміці ПТ і доведено, що змінюються вміст VEGF, ендостатину та співвідношення VEGF/ендостатин. Встановлено, що до лікування у хворих на НДРЛ ангіогенний фактор продукується більше, ніж антиангіогенний, тобто збільшення рівня ендостатину не пропорційне збільшенню рівня VEGF — баланс порушується. Це призводить до ангіогенного прогресування раку. Після ПТ у таких пацієнтів спостерігається неоднорідна зміна рівнів VEGF, ендостатину та їх співвідношення залежно від ефективності лікування.

Висновки. Доведено, що вміст VEGF, ендостатину та їх співвідношення у сироватці крові 94 % хворих на НДРЛ до початку ПТ є вірогідно вищим, ніж у групі контролю.

Встановлено зміни балансу ангіогенних та антиангіогенних факторів (VEGF/ендостатин) у динаміці ПТ у таких хворих на фоні об’єктивної відповіді на лікування, що може бути прогностичним маркером для оцінки ефективності ПТ.

Ключові слова: променева терапія, фактор росту ендотелію судин (VEGF), ендостатин, ангіогенез, недрібноклітинний рак легені.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 186

УДК 616.12-005.4-073.7

ЛІАНА МИКОЛАЇВНА БАБІЙ, НІНЕЛЬ ПАВЛІВНА СТРОГАНОВА, ЮЛІЯ ОЛЕГІВНА ХОМЕНКО

ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» НАМН України», Київ

ДІАСТОЛІЧНА ФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ (ЗА ДАНИМИ РАДІОНУКЛІДНОЇ ВЕНТРИКУЛОГРАФІЇ)

Мета роботи. Під час обстеження 129 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) провести рівноважну радіонуклідну вентрикулографію.

Матеріали і методи. Комплекс кількісних показників діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) серця включав максимальну швидкість наповнення (ШНмакс), час досягнення ШНмакс (Т-ШНмакс), фракцію (ФН1) і об’єм (V1) наповнення у фазу швидкого наповнення, фракцію (ФН2) і об’єм (V2) наповнен ня у фазу повільного наповнення і фракцію (V3) та об’єм (V3) наповнення у період систоли передсердя.

Результати. Зменшення ШНмакс і зміна гемодинамічної структури наповнення (деяке зменшення V1 і збільшення V3) виявили у хворих на ІХС із нормальною систолічною (ФВ > 50,0 %) і насосною (УО > 60,0 см3) функціями ЛШ(1-ша група). Зміна діастолічних показників у хворих на ІХС та інфаркт міокарда в анамнезі з нормальними величинами ФВ і УО (2-га група) виражені більшою мірою, ніж у хворих 1-ї групи. У хворих на ІХС і серцеву недостатність IIА стадії (ФВ < 45,0 %) зміни діастолічних показників виражені ще більшою мірою, при цьому спостерігається порушення гемодинамічної структури наповнення: зменшення V1, збільшення V2 і помірно виражене зменшення V3.

Висновки. Наведені дані свідчать про порушення активних і пасивних механізмів регуляції діастолічної функції ЛШ у хворих на ІХС.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, лівий шлуночок серця, діастолічна функція, радіонуклідна діагностика.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 190

УДК 616.441-006.6:616-076.5:[546.15:615.849.2]

ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА ЗЕЛІНСЬКА, ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ БОЖОК, АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ КВАЧЕНЮК, ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА КУЛІНІЧЕНКО, ГАННА ЯКІВНА УСТИМЕНКО, ЄВГЕН АНАТОЛІЙОВИЧ ШОВКОВИЙ, ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА КУЧМЕНКО, ЄВГЕН ОЛЕГОВИЧ МОТОРНИЙ

ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ

ФЕНОТИПІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ ТИРЕОЦИТІВ РЕЦИДИВУЮЧИХ ПАПІЛЯРНИХ КАРЦИНОМ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ З ПОВТОРНИМ МЕТАСТАЗУВАННЯМ

Мета роботи. Вперше проведено комплексне цитоморфологічне та імуноцитохімічне дослідження популяції тиреоцитів пунктатів 28 метастазів рецидивуючих папілярних карцином з повторним метастазуванням, які виникли після проведеної тиреоїдектомії та радіойодотерапії.

Матеріали і методи. Проведено порівняльний аналіз фенотипічних характеристик тиреоцитів та виявлені зміни їх цитоморфологічних та імуноцитохімічних характеристик між первинними та повторними метастазами кожного пацієнта.

Результати. Фенотипічні характеристики тиреоцитів метастазів відображали тенденцію до втрати їх диференціювання (втрата експресії тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну та цитоморфологічних проявів високого ступеня диференціювання тиреоцитів та, як результат, втрата здатності до накопичення радіойоду повторними метастазами в порівнянні з первинними).

Ключові слова: щитоподібна залоза, папілярна карцинома, матеріал тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії, рецидиви, радіойодорефрактерні метастази.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 194

УДК 616.728.2-77-073:57.088.6

ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ КОРОЛЬ

Київська міська клінічна лікарня № 12

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ПАРАЕНДОПРОТЕЗНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ З УРАЖЕННЯМ КУЛЬШОВИХ ТА КОЛІННИХ СУГЛОБІВ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ

Мета роботи. Вивчити роль радіонуклідних методів діагностики у прогнозуванні імплант-асоційованих ускладнень у хворих з ураженням кульшових та колінних суглобів різного генезу.

Матеріали і методи. Трифазну остеосцинтиграфію (3-ф ОСГ) проводили на однодетекторній сцинтиляційній гамма-камері «Тамара» 301-Т у статичному режимі за стандартним протоколом після внутрішньовенного введення 99mTc-MDP активністю 600–800 МБк.

Результати. Вірогідне зростання рівня показників артеріального притоку (p < 0,05) та інтегральної перфузії при 3-ф ОСГ (p < 0,05) відбувається у осередках гіперфіксації РФП при інфекційно-запальних процесах за рахунок інтенсифікації в них остеобластичної активності і ангіогенезу у порівнянні з дегенеративнодистрофічними осередками фіксації РФП. У диференціальній діагностиці патологічних процесів кульшових та колінних суглобів метод 3-ф ОСГ має більшу чутливість і точність, ніж методи рентгенографії, УЗД, термографії, відповідно; однак КТ та МРТ мають більшу специфічність відносно методу 3-ф ОСГ.

Висновки. 3-ф ОСГ є об’єктивним методом диференціальної діагностики патологічного процесу при ендопротезуванні кульшових та колінних суглобів. Даний метод можна застосовувати в діагностичному скринінгу пацієнтів при ендопротезуванні; 3-ф ОСГ може використовуватись у визначенні стадії поширеності патологічного процесу в суглобах, а в комплексі з КТ та МРТ — для моніторингу динаміки патологічного процесу після ендопротезування.

Ключові слова: трифазна остеосцинтиграфія, ендопротезування, кульшові та колінні суглоби.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 198

УДК: 616.692-053.2: 616-008.9.616-001.28

ОЛЬГА ВАСИЛІВНА КОПИЛОВА, ОЛЬГА АРКАДІЇВНА СТЕПАНЕНКО, ЛІНА ПЕТРІВНА МІЩЕНКО, ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА ТАЛЬКО

ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ

ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ І ГІПОТИРЕОЗ У ПАТОГЕНЕЗІ РОЗВИТКУ ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ ПУБЕРТАТНОГО ВІКУ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ ВІД БАТЬКІВ, ОПРОМІНЕНИХ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА чАЕС

Результати обстеження 186 дітей 12–17-річного віку, народжених від батьків, евакуйованих з 30-км зони відчуження, мешканців контрольованих територій, показали, що існує підвищений ризик виникнення незлоякісної ендокринної патології (тиреоїдної, порушень вуглеводного обміну, ожиріння, гіпоталамічного синдрому) у пубертатному віці з проявами латентної гормональної дисфункції.

У кожної другої дитини існує взаємозв’язок між порушенням функції щитоподібної залози (гіпотиреоз) та наявністю інсулінемії та інсулінорезистентності, що викликає порушення жирового обміну. Прогресування надлишку маси тіла у підлітковому віці супроводжується значними метаболічними порушеннями, які можуть стати «пусковою» ланкою у розвитку метаболічного синдрому. Резистентність до інсуліну, а також периферична резистентність до тиреоїдних гормонів призводить до метаболічних порушень, одним із проявів якого є ожиріння. Гормональні порушення, які призводять до порушення вуглеводного і жирового обмінів, можуть бути предикторами розвитку цукрового діабету II типу у майбутньому.

Ключові слова: діти пубертатного віку, аварія на ЧАЕС, інсулінорезистентність, гіпотиреоз, ожиріння.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 202

УДК 616.33-088.1-073

АНАСТАСИЯ ГЕННАДЬЕВНА МАЗУР, ЕЛЕНА ВАЛЕРЬЕВНА МИРОНОВА, МИХАИЛ НИКОЛАЕВИЧ ТКАЧЕНКО

Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев

ГАСТРОСЦИНТИГРАФИЧЕСКИЕ ПРИЗНАКИ МОТОРНО-ЭВАКУАТОРНЫХ НАРУШЕНИЙ ЖЕЛУДКА

Цель работы. Оценить диагностические возможности гастросцинтиграфии в выявлении нарушений моторно-эвакуаторной функции желудка при различной его патологии.

Материалы и методы. Гастросцинтиграфия проведена 122 пациентам (56 мужчинам и 66 женщинам) в возрасте от 18 до 72 лет с функциональной диспепсией (ФД), хроническим гастритом (ХГ), раком желудка, язвенной болезнью желудка (ЯБЖ) и двенадцатиперстной кишки. Использовали радиофармпрепарат 99mTc-пертехнетат активностью 1 МБк/кг.

Результаты. Замедление моторно-эвакуаторной функции желудка отмечено у 63 пациентов: по гипотоническому типу у большинства пациентов с ФД (13,3 %) и с ХГ (19,8 %). По гипертоническому типу у 32 обследованных, в основном при ФД (9,8 %) и ЯБЖ (6,6 %). Повышение моторно-эвакуаторной функции желудка отмечено у 40 пациентов: с ФД (14,8 %) и при ЯБ (16,4 %). Гастроэзофагеальный рефлюкс выявлен у 59 пациентов, а дуоденогастральный — у 36.

Выводы. Таким образом, гастросцинтиграфия в оценке моторно-эвакуаторной функции желудка может полностью заменить рентгенологическое исследование.

Ключевые слова: заболевания желудка, моторно-эвакуаторные нарушения, гастросцинтиграфия.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 206

УДК 616.71-006.3.04-07:57.088.6

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО, ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОМАНЕНКО, АНАТОЛІЙ ВІКТОРОВИЧ МАКАРЕНКО

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ Київська міська клінічна лікарня № 14

ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ОСТЕОСАРКОМ

Мета роботи. Злоякісні пухлини кісткової системи, як і раніше, залишаються актуальною проблемою сучасної клінічної діагностики в онкології.

Матеріали і методи. До стандартних методів діагностики залучаються рентгенографія кісток, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, радіонуклідні методи. На кафедрі радіології та радіаційної медицини НМУ ім. О. О. Богомольця було обстежено 5 хворих віком 15–26 р., з яких 4 — зі встановленим діагнозом остеосаркоми, 1 — з підозрою на саркому Юїнга і 2 хворих контрольної групи.

Результати. За результатами наших спостережень встановлено: остеосцинтиграфія є досить інформативним методом для виявлення первинного злоякісного ураження кісток скелета, її можна використовувати як метод первинного скринінгу при підозрі на злоякісне ураження кісток, що дозволяє на 3–12 місяців раніше, ніж інші променеві методи дослідження, виявляти руйнації в кістках та якісно оцінювати ступінь ушкодження кісткової тканини.

Висновки. Остеосцинтиграфію можна використовувати як метод диференціальної діагностики у хворих з ураженням кісток.

Ключові слова: остеосаркома, променева діагностика, остеосцинтиграфія.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 210

УДК 616.11-006.6:615.28

ОЛЕКСАНДР АЛЬБЕРТОВИЧ МІХАНОВСЬКИЙ1, ІРИНА ІВАНІВНА ЯКОВЦОВА2, СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА ДАНИЛЮК2, ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА СЛОБОДЯНЮК1, ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ХАРЧЕНКО1, ІРИНА МИКОЛАЇВНА КРУГОВА1, НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА ЩИТ1, НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА ФЕДОРЕНКО1, МАРИНА АНАТОЛІЇВНА ТЕПЛОВА1

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2 Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПАТОМОРФОЗ РАКУ ЯЄЧНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЇ ПРОВЕДЕННЯ НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ХІМІОТЕРАПІЇ

Мета роботи. Оцінити ефективність різних технологій проведення неоад’ювантної хіміотерапії (НХТ) у хворих на рак яєчників (РЯ) III–IV(T3а-сNхM0–1) стадії для вибору оптимальної схеми.

Матеріали та методи. Терапевтичний патоморфоз РЯ залежно від технології проведення НХТ був вивчений у 40 хворих на РЯ III–IV (T3а-сNхM0–1) стадії. Першу групу склали 5 (12,5 %) хворих на РЯ, яких лікували комбінованим методом (проведення операції і післяопераційної хіміотерапії), другу — 8 (20,0 %) пацієнток, лікованих комбінованим методом із проведенням 1–2 циклів НХТ, третя група складалася з 27 (67,5 %) хворих, лікованих комбінованим методом із проведенням 3–4 циклів НХТ.

Результати. Встановлено, що проведення 3–4 циклів НХТ є більш ефективним, ніж 1–2 циклів.

Висновки. У хворих на РЯ III–IV стадії, які отримували 3–4 цикли НХТ, в 11,1 % спостережень була досягнута повна, а в 88,9 % — значна регресія пухлини, що відповідає III–IV ступеню лікувального патоморфозу, значне пригнічення проліферативних властивостей пухлини і активації апоптозу, збільшення об’єму ушкодженої пухлини.

Ключові слова: рак яєчників, терапевтичний патоморфоз, неоад’ювантна хіміотерапія, патологічні мітози, апоптоз.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 219

УДК 614.876

ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ ВІННІКОВ1, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ІГОР ЮРІЙОВИЧ ЧЕРНЯВСЬКИЙ2

1 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2 Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

РАДІОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МОЖЛИВИХ СЦЕНАРІЇВ КОНТАКТУ З РАДІАЦІЙНИМ ЧИННИКОМ У ВІЙСЬКОВІЙ ПРАКТИЦІ В УКРАЇНІ

Мета роботи. Класифікувати основні радіологічні наслідки радіаційного опромінення, що призводять до втрат дієздатності особового складу підрозділів Збройних Сил України за різних сценаріїв контакту з радіаційним чинником, очікуваних у сучасній військовій практиці.

Матеріали і методи. Проведено інформаційний пошук у нормативних документах з військової системи радіаційної безпеки і настановах з воєнної радіології. Змодельовано ймовірні сценарії радіаційного опромінення військових підрозділів в умовах воєнного часу згідно із сучасною парадигмою використання ядерної зброї. Здійснено аналіз і синтез актуальної інформації стосовно ранніх радіобіологічних ефектів радіаційного впливу на людину в тих умовах, що відповідають військовим сценаріям опромінення.

Результати. Вперше представлено логічну та зручну класифікацію можливих сценаріїв опромінення у військовій практиці, що поєднує причинну ситуацію, тип бойового завдання і ранні клінічні ефекти, які спричиняють зниження дієздатності особового складу. Наведено п’ять причинних ситуацій, кожна з яких містить від одного до трьох варіантів контакту із радіаційним чинником, для кожного з яких, у свою чергу, представлено специфічну симптоматику ранніх клініко-біологічних ефектів зовнішнього та/або внутрішнього опромінення. При оцінках втрат дієздатності підрозділів основним критерієм має бути частота і ступінь тяжкості загальної первинної реакції на радіаційний вплив. Визначено порядок зростання небезпеки наслідків опромінення: від радіофобії до токсемічної і церебральної форми гострої променевої хвороби (ГПХ), синдрому ранньої тимчасової непрацездатності та комбінованих радіаційно-травматичних і радіаційно-термічних уражень.

Висновки. Клінічні наслідки радіаційного впливу, що виступають детермінантами втрат дієздатності військових підрозділів, істотно варіюють залежно від сценарію контакту із променевим чинником. Недоврахування радіологічних ефектів поза межами ГПХ може призвести до помилок при оцінках втрат в умовах воєнного часу. Подальша оптимізація системи військової радіаційної безпеки вимагає встановлення чітких кількісних коефіцієнтів зв’язку між різними клінічними симптомами і втратами дієздатності в опромінених підрозділах.

Ключові слова: військові сценарії радіаційного опромінення, гостра променева хвороба, місцеві променеві ураження, орофарингеальний синдром, радіофобія, втрата дієздатності особового складу військових підрозділів.

Повний текст

 

ДИСКУСІЯ

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 229

УДК 621.384.2.002

М. І. ХВОРОСТЕНКО1, В. І. ТКАЧЕНКО2, І. М. КІХТЕНКО1, Ю. М. ХВОРОСТЕНКО1

1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»

2 Національний центр аерокосмічної освіти молоді ім. О. М. Макарова, Дніпро

ВИГОТОВЛЕННЯ ТОНКОПЛІВКОВИХ РАДІАЦІЙНО-ЗАХИСНИХ МАТЕРІАЛІВ

Мета роботи. Створення тонкоплівкових матеріалів для захисту від радіації на основі використання дисперсних середовищ, які включають спеціальний порошковий наповнювач з частинками металу вольфраму і вуглецю.

Матеріали і методи. Запропонована технологія створення тонкоплівкових радіаційно-захисних матеріалів, яка ґрунтується на використанні дисперсних середовищ, підсилених порошковими наповнювачами, до складу яких входять вольфрам і вуглець з розміром частинок менше 100 мкм, що аномально поглинають і розсіюють іонізуюче випромінювання. Одержану дисперсну суміш наносили на матрицю (нитки, папір, тканини, полімери, пластмасу, гуму). Захисні властивості одержаного матеріалу порівнювали з еталоном зі свинцю при енергії джерела 1200 кеВ.

Результати. Проведеними дослідженнями тонких тканинних матеріалів, на які нанесено розроблений модифікатор товщиною до 1мм, при опромінюванні кобальтовим джерелом (1200 кеВ), вдалося забезпечити захист, еквівалентний 0,11–0,15 см свинцю. Нові розробки базуються на невідомому раніше явищі вибіркової масопередачі між суттєво різнощільними багатоелементними фазами із частинок полідисперсних сумішей.

Висновки. Одержані тонкоплівкові покриття забезпечують максимальне послаблення заданої енергії випромінювання при одночасному збереженні високих механічних характеристик.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, дисперсне середовище, порошковий накопичувач, модифікатор.

Повний текст

 

ОСВІТА

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 235

УДК 378.147-057.875:616-07:57.088.6

МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ ТКАЧЕНКО, ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА РОМАНЕНКО, НАТАЛІЯ ЛЬВІВНА МОРОЗОВА, ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА МИРОНОВА

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ

ДОСВІД ВИКЛАДАННЯ РАДІОНУКЛІДНОЇ ДІАГНОСТИКИ В КУРСІ РАДІОЛОГІЇ В НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Висвітлено аспекти викладання радіонуклідної діагностики (РНД) у комплексному вивченні променевої діагностики та променевої терапії. Викладання променевої діагностики на додипломному етапі базується на результатах нових наукових досягнень в радіології і провідних принципах доказової медицини. Вивчення саме РНД на сучасному етапі покликане підтримати прагнення європейської медичної спільноти створити єдині науково обґрунтовані підходи до діагностики, а також стимулювати активну творчу діяльність студента.

Ключові слова: удосконалення підготовки студентів, променева діагностика, радіофармпрепарати, радіонуклідна діагностика.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 238

УДК 616.71-006-089.8+615.849

ГАННА ВАСИЛІВНА ГРУШКА1, 3, НАТАЛІЯ ІГОРІВНА ЛУХОВИЦЬКА1, 3, ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ ТКАЧЕНКО1, ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА АСТАП’ЄВА1, 2, АНТОНІНА СЕРГІЇВНА САВЧЕНКО1, 3, НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА ПIДЧЕНКО1, ВЛАДИСЛАВА МАКСИМІВНА БОБРОВА1

1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

2Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

3Харківський національний медичний університет

РАДІОНУКЛІДНА ТЕРАПІЯ МЕТАСТАТИЧНОГО УРАЖЕННЯ КІСТКОВОЇ СИСТЕМИ В ПОЄДНАННІ З ХІРУРГІЧНИМ ЛІКУВАННЯМ, ХІМІОТЕРАПІЄЮ ТА ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ БІСФОСФОНАТІВ

Огляд присвячено паліативному лікуванню метастатичного ураження кісткової системи онкологічних пацієнтів з використанням радіонуклідної терапії (РНТ) у поєднанні з методами хірургічного і хіміотерапевтичного лікування, а також введенням бісфосфонатів (БФ). Стаття відображує всебічний підхід до цієї проблеми. Автори аналізують переваги і недоліки поєднання наведених методів терапії на підставі даних літератури. Показано, що використання хірургічного лікування, введення хіміопрепаратів і БФ може потенційно поліпшити ефект від наступної РНТ, проте необхідно враховувати можливість післяопераційних ускладнень і токсичну дію хіміопрепаратів. З огляду на викладене необхідно проводити індивідуальне планування поєднаної терапії залежно від стану внутрішніх органів і системи гемопоезу.

Ключові слова: радіонуклідна терапія, кісткові метастази, бісфосфонати, комбінована терапія.

Повний текст

 

НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЕВІ-ПРАКТИКУ

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 242

УДК 616.831-073.7

ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА НОВІКОВА1, МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ НІКОЛОВ2, СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ МАКЕЄВ1, СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ КОВАЛЬ1

1ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

CТАНДАРТИЗОВАНИЙ ПРОТОКОЛ ОПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ СЦИНТИГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ З ПЕРФУЗІЙНИМИ РАДІОФАРМПРЕПАРАТАМИ

Мета роботи. Розробка стандартизованого протоколу опису та аналізу клінічних результатів сцинтиграфічних досліджень головного мозку з перфузійними радіофармпрепаратами (РФП).

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних сцинтиграфічного дослідження 86 пацієнтів з помірними дифузними змінами перфузії головного мозку. Як перфузійний РФП застосовували 99mТс-НМPAO. Сцинтиграфічне дослідження складалось із запису непрямої ангіографії голови та серця та однофотонної емісійної томографії головного мозку.

Результати. Розроблений протокол результатів дослідження перфузії головного мозку складається з паспортної частини пацієнта та умов отримання даних, графічної частини, описової частини із зазначенням кількісних і якісних показників накопичення РФП у головному мозку та висновку.

Висновки. Протокол може використовуватись у практичній та науковій роботі відділень радіонуклідної діагностики і є основою для створення електронної бази даних обстежених хворих.

Ключові слова: головний мозок, перфузія, об’ємний мозковий кровотік, ОФЕКТ, 99mTc-HMPAO.

Повний текст

 

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 247

УДК: 616.441-006.6-089.875

І. В. ДЕЙНЕКО1, Е. В. ЖМУРЕНКО2, С. П. МЄРЄНКОВА1, І. В. БАРІНОВ1

1 КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова»

2 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

КОМБІНОВАНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ МІСЦЕВО-РОЗПОВСЮДЖЕНОМУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Дані різних досліджень не дають вичерпних відповідей на питання про показання, хірургічну техніку, віддалені результати операцій у хворих на місцево-розповсюджений рак щитоподібної залози (МР РЩЗ).

Мета роботи. Оцінити результати хірургічного лікування хворих на місцево-розповсюджені форми РЩЗ.

Матеріали та методи. У 2004–2016 рр. нами прооперовано 1471 хворого на РЩЗ, при цьому місцеворозповсюджена форма — в 71 (4,8 %) випадку.

Результати. Всім пацієнтам проведена розширена тиреоїдектомія з лімфодисекцією шиї. При інвазії пухлини в трахею в 41 випадку виконана її резекція із заміщенням дефекту шкірно-жировим клаптем або з одномоментною пластикою «кінець-в-кінець» і накладанням вузлових швів.

Висновки. З усіх випадків з МР РЩЗ найчастіше зустрічається папілярна форма (40,8 %) з ураженням верхніх дихальних шляхів у 60,6 % пацієнтів. При інвазії пухлини у верхні дихальні шляхи ефективні різноманітні види їх резекцій.

Ключові слова: рак щитоподібної залози, комбіновані операції, резекція трахеї.

Повний текст

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 251

УДК 613.648-614.876

СВІТЛАНА ІВАНІВНА ТКАЧ1, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ2, ІГОР ГРИГОРОВИЧ БОРОВИК1, МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА МОСКАЛЕНКО2, ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ БАГМУТ1

1 Харківська медична академія післядипломної освіти

2 ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ ЗАХВОРЮВАННЯ З УМОВАМИ ПРАЦІ У РОБІТНИКІВ, ЯКІ МАЮТЬ КОНТАКТ ІЗ ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

У роботі висвітлено порядок встановлення зв’язку захворювання з умовами праці у робітників, які мають контакт з джерелами іонізуючих випромінювань (ІВ). Чітке розуміння порядку встановлення зв’язку захворювання з умовами праці у робітників, які контактують із джерелами ІВ, дозволить лікарям своєчасно виявляти і направляти таких хворих у спеціалізовані заклади та покращити якість медичних оглядів працюючих у шкідливих умовах праці, зокрема, із джерелами ІВ.

Ключові слова: іонізуючі випромінювання, професійні захворювання, медичні огляди.

Повний текст

 

ІНФОРМАЦІЇ

2017, том XXV, випуск 3, сторінка 255

РЕЗОЛЮЦІЯ

VIІ з’їзду Українського товариства радіаційних онкологів за участю міжнародних фахівців (28–30 червня 2017 р., м. чернівці)

Повний текст

Соцмережі

Новини та події

Український Радіологічний Журнал

Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного журналу":

Фотоархів

Grigoriev

С.П. Григор’єв

Дивитись архів