УРЖ 2014, том XXII, випуск 3
ЗМІСТ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 6
Від редакції
ПЕРЕДОВА СТАТТЯ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 8
УДК 615.849
МИКОЛА ВІЛЛЄНОВИЧ КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА СУХІНА, АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ СВИНАРЕНКО ВІРА ВАСИЛІВНА КАРВАСАРСЬКА, ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА АВЕР’ЯНОВА ОЛЕГ ГРИГОРОВИЧ АВРУНІН
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
ШЛЯХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ В УКРАЇНІ
Проведено аналіз сучасного стану і можливостей удосконалення дистанційної променевої терапії (ДПТ), визначено модель структурного і технологічного реформування радіотерапевтичної служби України. Запропоновано принцип територіальної оптимізації розподілу нових технологічних потужностей і кадрового потенціалу як одного з елементів науково обґрунтованої державної програми поетапної комплексної модернізації центрів ДПТ з урахуванням стартового рівня їх технологічного і кадрового забезпечення.
Ключові слова: дистанційна променева терапія, кобальтовий апарат, лінійний прискорювач електронів, система планування ДПТ, онкорадіологічний кластер.
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 15
УДК 61Ф-073.75:61Б.25-003.219
ІГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ ВОРОНЬЖЕВ, ІВАН ОМЕЛЯНОВИЧ КРАМНИЙ, ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ СОРОЧАН, ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ КОЛОМІЙЧЕНКО
Харківська медична академія післядипломної освіти
РЕНТГЕНОГРАМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ПНЕВМОТОРАКСУ У ДІТЕЙ З ЕКСТРЕМАЛЬНО МАЛОЮ МАСОЮ ТІЛА ПРИ ВИКОРИСТАННІ ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ
Мета. Поліпшення діагностики шляхом об’єктивізації ступеня тяжкості пневмотораксу у дітей з екстремально малою масою тіла при використанні штучної вентиляції легень за рентгенограметричними даними.
Матеріали та методи. Проаналізовано дані рентгенограм органів грудної клітки 23 новонароджених з екстремально малою масою тіла при використанні штучної вентиляції легень, у яких було діагностовано пневмоторакс (ПнТ). Рентгенологічне дослідження ОГК виконували на апараті РУМ-20М за таких технічних умов: 100 мА, 40-44 кВ, витримка 0,02-0,04 с, у реанімаційному відділенні — на апаратах Polymobil-10 i Siemens 1,2-2: 5 мАс, 40-42 кВ. Питома ефективна доза як у хлопчиків, так і в дівчинок не перевищувала 2,7 мкЗв/МАС. Для верифікації діагнозу всім хворим виконувалося ультразвукове дослідження серцево-судинної системи з використанням допплерехокардіографії, а також повне клініко-лабораторне дослідження.
Результати. У роботі описано можливості рентгенограметричного методу діагностики ступеня тяжкості ПнТ у новонароджених з екстремально малою масою тіла при використанні штучної вентиляції легень шляхом обчислення зменшення об’єму легені, коефіцієнта зміщення середостіння та зміщення куполів діафрагми донизу. Доведено високу кореляційну залежність між ступенями тяжкості і окремими показниками, а також між показниками взагалі. Проведений аналіз дозволив виділити і діагностувати у 47,9 % обстежених перший (легкий) ступінь тяжкості ПнТ, у 30,4 % хворих — другий і найтяжчий третій ступінь пневмотораксу — у 21,7 %.
Висновки. Проведені дослідження дали підстави розподілити ПнТ у новонароджених з екстремально малою масою тіла при використанні штучної вентиляції легень (ШВЛ) за рентгенограметричними даними на три ступені тяжкості: за об’ємом колабування легені, ступенем зміщення діафрагми донизу; коефіцієнтом зміщення середостіння, що дало змогу об’єктивізувати оцінку отриманих даних.
Ключові слова: пневмоторакс, рентгенографія, недоношені новонароджені з екстремально малою масою тіла.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 21
УДК 616.12-006.6+615.849.1
ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА ГАЙСЕНЮК, ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ, АНТОНІНА СТЕПАНІВНА САВЧЕНКО
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
КАРДІАЛЬНІ РИЗИКИ У ХВОРИХ НА РАК ЛЕГЕНЬ У ДИНАМІЦІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОМЕНЕВОГО ЛІКУВАННЯ НА ЛІНІЙНОМУ ПРИСКОРЮВАЧІ
Мета роботи. Визначити стан серцево-судинної системи у хворих на рак легень (РЛ) під час та після закінчення фотонного терапевтичного опромінювання на лінійному прискорювачі для оцінки ризику і ранньої діагностики ускладнень променевої терапії (ПТ).
Матеріали та методи. Виконано клініко-інструментальне дослідження 35 хворих на рак легень у процесі проведення ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600 С. Клінічне дослідження вміщувало ретельне вивчення стану серцево-судинної системи шляхом аналізу скарг пацієнтів, результатів об’єктивних методів досліджень та висновків суміжних спеціалістів.
Інструментальне дослідження вміщувало проведення ЕКГ, Ехо-КГ. Біоелектричну активність міокарда та ознаки коронарної недостатності та (чи) порушення серцевого ритму оцінювали за допомогою електрокардіографа FX-326U.
Опромінення проводили в конвекційному режимі фракціонування — разова осередкова доза 2 Гр, 5 фракцій на тиждень до сумарної осередкової дози 68-70 Гр. При підведенні 40 Гр після запланованої двотижневої перерви виконували контрольну комп’ютерну томографію органів грудної клітки. За відсутності ознак розпаду пухлини та прогресування пухлинного процесу об’єм опромінення зменшували до розмірів первинного осередку пухлини та здійснювали 2-й етап ПТ.
Результати. Вік хворих на рак легень у 90 % випадків перевищував 60 років.
Показано, що вихідний стан таких хворих перед проведенням ПТ відповідав наявним встановленим нозологічним формам кардіологічної патології ішемічної хвороби серця (ІХС) з серцевою недостатністю різного ступеня — в 100 % випадків, артеріальної гіпертонії (АГ) — у 71 % випадків. У досліджуваній групі в 60 % випадків був зареєстрований стан середньої тяжкості, зумовлений легенево-серцевою недостатністю. В усіх досліджуваних виявляли ознаки діастолічної і в 29 % — систолічної дисфункції міокарда, в більшості з них — 65,7 % — на фоні збереженого середнього рівня фракції викиду.
Виявлені фактори ризику розвитку онкологічних та серцево-судинних захворювань: паління у 91 %, гіпер-холестеринемія у 60 % і надмірна вага у 57 % пацієнтів, обтяжений онкоанамнез — 28,6 %, професійні шкідливі фактори — 14,3 %.
Після завершення курсу ПТ виявлено прогресування початкових або клінічно виражених ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) на фоні АГ, ІХС та/або дихальної недостатності. Відмічено збільшення кількості хворих із загальним станом середнього ступеня тяжкості до 85 % випадків, маніфестацією клінічних ознак ХСН як за малим, так і за великим колом кровообігу.
Висновки. У процесі проведення ПТ на лінійному прискорювачі у хворих на РЛ відзначено прогресування ХСН. У хворих із супутньою кардіопатологією у вигляді ІХС при поєднанні гіпертонічної хвороби з ІХС у 70 % випадків виявлено підвищення частоти розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи після проведення ПТ.
Вагомими маркерами прогресування серцево-судинної патології після ПТ слід вважати порушення ритму та провідності, чіткі ЕКГ-ознаки ішемії у вигляді порушення процесів реполяризації, зниження вольтажу або інверсію зубця Т, діастолічну дисфункцію за типом недостатньої релаксації та систолічну дисфункцію міокарда лівого шлуночка.
Вчасна діагностика променевих ускладнень з боку серцево-судинної системи вимагає динамічного нагляду за хворими, які отримували ПТ, особливо за наявності супутньої кардіопатології, із застосуванням сучасних клініко-інструментальних методів обстеження.
Ключові слова: кардіальні ризики, рак легень, променева терапія.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 27
УДК 616.351-006.6-089-085.849.1
ІГОР БОРИСОВИЧ ЩЕПОТІН1, ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА КОЛЕСНІК1, ВАЛЕНТИНА СТЕПАНІВНА ІВАНКОВА1, ОКСАНА ЮРІЇВНА СТОЛЯРОВА1, АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ БЕЗНОСЕНКО1, ДМИТРО ЕЛЬДАРОВИЧ МАХМУДОВ1, ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ ВИСОЦЬКИЙ2, ІННА ПЕТРІВНА КАРАЧ2, ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ ПІШАК2, ІВАН ПЕТРОВИЧ ЄРКО3, СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ БАЛАБУШКО3
1 Національний інститут раку МОЗ України, 2 Київ Миколаївський обласний онкологічний диспансер, 3 Чернігівський обласний онкологічний диспансер
КОМБІНОВАНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК НИЖНЬОАМПУЛЯРНОГО ВІДДІЛУ ПРЯМОЇ КИШКИ ІІ-ІІІ СТАДІЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ НЕОАД’ЮВАНТНОЇ ДРІБНОФРАКЦІЙНОЇ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ
Мета дослідження. Дослідити ефективність комбінованого лікування хворих на рак нижньоампулярно-го відділу прямої кишки ІІ-ІІІ стадій з використанням неоад’ювантної дрібно- або великофракційної променевої терапії (НПТ).
Матеріали та методи. У Національному інституті раку, Миколаївському та Чернігівському онкологічних диспансерах проведено проспективне мультицентрове рандомізоване дослідження 251 хворого на рак прямої кишки (РПК) нижньоампулярного відділу. У групі І (п = 150) НПТ проведена за методикою великого фракціонування разовою дозою 4-5 Гр до сумарної осередкової дози (СОД) 20-25 Гр з хірургічним втручанням через 24-48 годин, у групі ІІ (п = 101) НПТ проводилось упродовж 15 діб разовою дозою 2 Гр до СОД 30 Гр з хірургічним втручанням не раніше ніж через 3 тижні. Оцінювали зміну розмірів пухлини за критеріями RECIST після НПТ, можливість виконання сфінктерозберігальних операцій (СЗО), рівень періопера-ційних ускладнень, віддалені результати лікування.
Результати. У30 (29,7 %) хворих групи ІІ відзначалася часткова або повна регресія пухлини після НПТ СОД 30 Гр. Кількість СЗО у групі ІІ склала 80,2 %, у групі І — 60,1 % (р < 0,005). Рівень післяопераційних ускладнень не відрізнявся в обох групах (група І — 5,3 %, ІІ група — 4,9 %) (р > 0,05). 5-річна загальна виживаність у групі ІІ склала 79,8 %, у групі І — 70,6 %, (р = 0,045). Локальний рецидив виник у 17 (11,3 %) хворих групи І і у 6 (5,9 %) хворих групи ІІ. 5-річна загальна виживаність хворих, які мали повну або часткову регресію, становить 88,6 %, виживаність хворих зі стабілізацією у тій самій групі — 76,9 % (р = 0,038).
Висновки. НПТ дрібними фракціями сприяє стабілізації і регресії пухлинного процесу, що покращує безпосередні та віддалені результати лікування. Запропонована авторами методика дає можливість достовірно підвищити кількість СЗО і тим самим покращити якість життя хворих.
Ключові слова: рак прямої кишки, променева терапія, сфінктерозберігальні операції.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 34
УДК [616.145.11:616.133.33]-073.432.19
ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА СИСУН
Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЖЛИВОСТІ ТРАНСКРАНІАЛЬНОЇ ДОППЛЕРОГРАФІЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОГО РЕЗЕРВУ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНІ ДАНІ)
Робота присвячена можливостям транскраніальної допплерографії для вивчення цереброваскулярного резерву судин головного мозку. Показано, що своєчасна діагностика гострих порушень мозкового кровообігу, а також виявлення предикторів неблагополуччя церебральної гемодинаміки ще до появи клінічних скарг можлива завдяки використанню у клінічній практиці транскраніальної допплерографії. Цей метод може бути з успіхом застосований для виявлення груп підвищеного ризику захворюваності на ішемічний інсульт на найбільш ранніх стадіях.
Ключові слова: цереброваскулярний резерв, транскраніальна допплерографія, ішемічний інсульт.
ВИПАДОК ІЗ ПРАКТИКИ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 38
УДК 615.849.1+616.12-08.06:616.27
ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ, ВІКТОР ПЕТРОВИЧ СТАРЕНЬКИЙ, СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ АРТЮХ, СЕРГІЙ АРТЕМОВИЧ АМІРАЗЯН, ЮЛІЯ ЯНІВНА ФЕДУЛЕНКОВА
ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
СЕРЦЕВО-СУДИННІ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ОПРОМІНЮВАННІ СЕРЕДОСТІННЯ З ПРИВОДУ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
Ефективність комплексного лікування лімфопроліферативних захворювань дозволяє досягти стійких і тривалих ремісій у значної кількості хворих. Однак проблема ускладнень променевої терапії залишається актуальною, незважаючи на впровадження сучасної апаратури і нових методик планування.
Частота променевих ускладнень зростає при опроміненні середостіння, як і частота інфарктів. Ризик кардіоваскулярних ускладнень зберігається протягом усього життя.
Автори приводять спостереження клінічного випадку променевого ушкодження серця в 25-річної пацієнтки, яка одержувала спеціальне лікування (поліхіміотерапію і променеву терапію на лінійному прискорювачі Clinac 600 С з використанням методу 3D-планування) з приводу негоджкінської В великоклітин-ної лімфоми ІVВ стадії.
Спостереження покликане продемонструвати можливість розвитку променевих ушкоджень серця при стандартних схемах лікування і привернути увагу променевих терапевтів до необхідності обстеження хворих з урахуванням потенціального ризику променевих ускладнень.
Ключові слова: лімфопроліферативні захворювання, кардіальні ускладнення, променева терапія.
ОСВІТА
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 43
УДК 378.046.4:614.253.1/.2:616-073.7
Р. Я. АБДУЛЛАЄВ, Л. А. СИСУН, С. О. ПОНОМАРЕНКО, В. Й. КАЛАШНИКОВ
Харківська медична академія післядипломної освіти
ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА» ДЛЯ ЛІКАРІВ
Робота присвячена методичним аспектам проведення занять на циклах спеціалізації, передатестаційних та циклах тематичного удосконалення лікарів за спеціальністю «Ультразвукова діагностика». У роботі дана оцінка цілям і завданням післядипломного навчання фахівців на таких циклах. Детально розглянуті форми післядипломної освіти: лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, контроль знань. Наведено характеристику всіх видів лекцій, семінарських і практичних занять, проведених на циклах, і показано розрахунок робочого часу (педагогічне навантаження) на них.
Ключові слова: лекції, семінари, самостійна робота курсантів, контроль знань, ультразвукова діагностика.
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 48
УДК 614.876:002.066
НЕОНІЛА ОЛЕГІВНА АРТАМОНОВА1, АНДРІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ ГОРБАНЬ2 ГАЛИНА ВАСИЛІВНА КУЛІНІЧ1, ЮЛІАНА ВАЛЕРІЇВНА ПАВЛІЧЕНКО1,ЛЕСЯ ІЛЛІВНА ЗАКРУТЬКО2, ЛІДІЯ МИХАЙЛІВНА НОВГОРОДСЬКА2,ЛАРИСА ГРИГОРІВНА БІЛАН2
1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, Київ
НАУКОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАСОБІВ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ З ПРОБЛЕМ МЕДИЧНИХ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ
Проведена оцінка структури та тенденцій розвитку українських засобів наукової комунікації з питань медичних наслідків радіаційної аварії на ЧАЕС із використанням бібліометричних методів дослідження. Виділено основних розробників методичних документів, оцінено динаміку розподілу методичних рекомендацій, інформаційних листів і нововведень. Показано значимість засобів наукової комунікації в поширенні і використанні нових медичних знань.
Ключові слова: медичні наслідки радіаційної аварії на ЧАЕС, наукова комунікація, наукові форуми, інформаційні листи, методичні рекомендації, корисні моделі, медичні нововведення.
МАТЕРІАЛИ V З’ЇЗДУ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА фахівців з ядерної медицини
Materials of the fifth conference of the Ukrainian association of nuclear medicine experts
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 54
УДК 616.441-008.6+615.849.2
Н. І. ЛУХОВИЦЬКА12, Г. І. ТКАЧЕНКО1 Ю. Г. ТКАЧЕНКО1, Г. В. ГРУШКА 1 2, О. М. АСТАП’ЄВА3, О. І. ПАСКЕВИЧ3
1ДУ «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва НАМН України», Харків
2Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
3Харківський національний медичний університет
РАДІОНУКЛІДНА ДІАГНОСТИКА РЕЦИДИВІВ ТА/АБО МЕТАСТАЗІВ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ТИРОЇДНОГО РАКУ З ВИКОРИСТАННЯМ 99mТс-(V)DMSA
Резюме. Диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) є найбільш поширеною пухлиною ендокринної системи, але частота рецидивів залишається досить високою (15-30 %).
Визначення діагностичної цінності сцинтиграфії з 99mТc-(V)DMSA для ранньої діагностики рецидивів та/ або метастазів диференційованого тироїдного раку було проведено у 30 хворих на ДРЩЗ на етапі лікування і моніторингу.
Результати сцинтиграфії з 99mTc-(V)DMSA було зіставлено з даними інших методів дослідження (визначення рівня ТГ, УЗД ділянки шиї (з ТАПБ в деяких випадках), КТ ОГК з контрастуванням, морфологічного дослідження та сцинтиграфії усього тіла після отримання лікувальних активностей радіойоду).
Було доведено, що цей метод дозволяє діагностувати не тільки локально розташовані метастатичні осередки, але й віддалені метастази у легені. Чутливість сцинтиграфії з 99mTc-(V)DMSA склала 85 %, специфічність — 100 %, що свідчить про високу інформативність досліджень з використанням 99mTc-(V)DMSA для вчасної діагностики можливих йодонегативних рецидивів та/або метастазів тироїдного раку.
Ключові слова: диференційований рак, щитоподібна залоза, сцинтиграфія, діагностика рецидивів.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 57
УДК 616.073.916
А. В. АШИХМІН, Я. В. КМЕТЮК О. І. МОСКАЛЕЦЬ, О. В. ЩЕРБІНА
Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ
ЗАСТОСУВАННЯ ПЕТ/КТ ДЛЯ СТАДІЮВАННЯ, КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ, ДІАГНОСТИКИ РЕЦИДИВІВ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК
Резюме. Мета роботи — оцінити доцільність та ефективність використання даних ПЕТ/КТ для стадіювання хворих на колоректальний рак до початку лікування, контролю ефективності лікування, пошуку рецидиву. У дослідженні застосовували циклотрон Siemens Eclipse RDS; радіофармпрепарат — 18F-фтордезоксиглюкоза; ПЕТ/КТ сканер Siemens Biograph 64. Проведено ретроспективний аналіз власних даних ПЕТ/КТ за певний період. Обстежено 204 пацієнти. Використання ПЕТ/КТ з 18F-фтордезоксиглюкозою визнано ефективним: з метою стадіювання та корегування плану лікування, особливо, при сумнівних даних щодо метастазів у лімфатичні вузли та/чи печінку; для діагностики рецидиву при зростанні рівня РEA; при рестадіюванні після лікування з метою локальної радикальної операції, видалення метастазів; при оцінці змін у зоні операції після лікування при недостатній інформативності інших методів візуалізації.
Ключові слова: ПЕТ, ПЕТ/КТ, 18F-фтордезоксиглюкоза, колоректальний рак.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 60
УДК 616-073.75:616.711:616-006.311.03
О. Ю. ГАРМАТИНА
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев
ЛУЧЕВАЯ ДИАГНОСТИКА ГЕМАНГИОМЫ ПОЗВОНКА
Резюме: В обзоре описаны основные методы лучевой диагностики, которые применяются для выявления гемангиомы позвонка. Рассмотрены основные признаки заболевания при традиционной рентгенографии, компьютерной томографии, магнитно-резонансной томографии; приведены лучевые диагностические признаки заболеваний, с которыми дифференцируют симптоматическую гемангиому позвонка. Ключевые слова: гемангиома, позвоночник, лучевая диагностика.
Резюме: В огляді описані основні методи променевої діагностики, які застосовуються для виявлення гемангіоми хребця. Розглянуто основні ознаки захворювання при традиційній рентгенографії, комп’ютерній томографії, магнітно-резонансній томографії; наведено променеві діагностичні ознаки захворювань, з якими диференціюють симптоматичну гемангіому хребця.
Ключові слова: гемангіома, хребет, променева діагностика.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 63
Г В. ЗЕЛІНСЬКА, Г. М. КУЛІНІЧЕНКО Г. Я. УСТИМЕНКО
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ
ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОМОРФОЛОГІЧНОГО ТА ІМУНОЦИТОХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ РАДІОЙОДОРЕЗИСТЕНТНИХ МЕТАСТАЗІВ ПАПІЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. Вперше проведені цитоморфологічні та імуноцитохімічні дослідження пунктатів радіойодоре-зистентних метастазів у порівнянні з групою радіойодочутливих метастазів та загальною популяцією папілярних карцином щитоподібної залози. Виявлено особливості цитоморфологічної картини радіойодо-резистентних метастазів у порівнянні з радіойодочутливими метастазами папілярного раку щитоподібної залози. Показано, що цитоморфологічна структура — комплекс Нехорошкова та ознака кістозної дегенерації корелюють з радіойодорезистентністю. Імуноцитохімічне дослідження показали різний, переважно високий вміст тиреоглобуліну в пунктатах радіойодорезистентних метастазів, тобто відсутність тиреогло-буліну не корелює з радіойодорезистентністю, а його наявність не є гарантією радіойодочутливості метастазу. Імуноцитохімічне дослідження тиреоїдної пероксидази в пунктатах показало існування статистично достовірної різниці вмісту цього антигену між радіойодорезистентними та радіойодочутливими метастазами. На основі цього був розроблений спосіб доопераційного прогнозування радіойодорезистентнос-ті метастазів, виявлених у післяопераційному періоді, який дозволяє визначити статус цих метастазів стосовно радіойоду та обрати правильну тактику лікування (радіойодотерапія або хірургічне видалення метастазів).
Ключові слова: папілярна карцинома щитоподібної залози, цитологічна діагностика, прогноз, радіойодорезис-тентні метастази, радіойодочутливі метастази, тиреоїдна пероксидаза.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 66
УДК 616.441-006.6-073.916-085
Д. О. ДЖУЖА
Національний інститут раку МОЗ України, Київ
ОСОБЛИВОСТІ КІНЕТИКИ 99тТс-(V)DМCА У МЕТАСТАЗАХ МЕДУЛЯРНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: МОЖЛИВІ ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СЦИНТИГРАФІЇ ПРИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ МОНІТОРИНГУ
Резюме. Проаналізовано результати комплексного сцинтиграфічного дослідження з 99mТс-(V)DMСА 47 хворих на медулярний рак щитоподібної залози (МРЩЗ), що проходили післяопераційний моніторинг. Після внутрівенного болюсного введення 500-700 МБк РФП їм послідовно виконувалась ангіосцинтиграфія протягом 60 с, динамічна сцинтиграфія тривалістю 60-90 хв та сканування всього тіла. Виходячи з кінетики РФП у метастазах МРЩЗ у лімфатичних вузлах шиї, середостіння та печінки, встановлено оптимальний часовий інтервал проведення сцинтиграфії з 99mТс-(V)DMСА — з 20-ї до 50-ї хвилини після внутрівенного введення. Виконання ангіосцинтиграфії та динамічної сцинтиграфії дає можливість отримати додаткову інформацію, яка має диференціально-діагностичне значення і дозволяє підвищити специфічність дослідження.
Ключові слова: медулярний рак щитоподібної залози, післяопераційний моніторинг, сцинтиграфія з 99mТс-(V)DMСА.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 70
УДК 616-073.916
Я. В. КМЕТЮК
Всеукраїнський центр радіохірургії Клінічної лікарні «Феофанія» ДУС, Київ
ОПИС ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ПЕТ/КТ-ОБСТЕЖЕННЯ У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ ЦЕНТРІ РАДІОХІРУРГІЇ КЛІНІЧНОЇ ЛІКАРНІ «ФЕОФАНІЯ» ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ
Резюме. Для аналізу були отримані набори даних за два періоди: з листопада до грудня 2013 р. та з лютого до березня 2014 р. Впродовж цих періодів у відділенні променевої діагностики ПЕТ/КТ були введені анкети для адміністративного персоналу, медсестер, радіологічних техніків та лікарів. Між першим і другим зборами даних час зміни пацієнтів скоротився з 8 до 5 хв, як наслідок, час простою апарата зменшився з 2 год 40 хв до 1 год 40 хв. В результаті кількість щоденних обстежень зросла з 10 до 12.
Ретельний опис процесу ПЕТ/КТ-обстеження із визначенням матриці відповідальності з подальшим аналізом та динамічним контролем такої складної комбінованої діагностичної процедури дозволяє ідентифікувати критичні організаційні та структурні проблеми, виявити шляхи для оптимізації використання складного і дороговартісного апаратно-технічного обладнання з чітким позитивним соціальним та економічним ефектом як для закладу охорони здоров’я загалом, так і для пацієнтів зокрема.
Ключові слова: ПЕТ, ПЕТ/КТ, обстеження, оптимізація.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 78
УДК: 616.379-008.64:616.441-006.03:616-001.28
О. В. КОПИЛОВА, О. А. СТЕПАНЕНКО Т. О. БЕЛІНГІО
ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», Київ
ВИЗНАЧЕННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПОРУШЕННЯМИ ЖИРОВОГО І ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНІВ ТА НЕЗЛОЯКІСНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ У ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ВІД БАТЬКІВ, ПОТЕРПІЛИХ УНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС
Резюме. З метою вивчення взаємозв’язку між порушенням вуглеводного і жирового обмінів з незлоякісною патологією щитоподібної залози у дітей, народжених від батьків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, обстежено 92 дитини віком 12-17 років. Проведено клінічні, антропометричні і гормональні обстеження. Виявлені порушення вуглеводного і жирового обмінів у дітей з незлоякісною патологією щитоподібної залози в кожному третьому випадку підтверджують наше припущення про те, що така імовірність існує і пов’язана з тим, що радіаційний вплив, навіть у малих дозах, може бути причиною істотних метаболічних порушень, які призводять до дисрегуляції всієї ендокринної системи, особливо це стосується дітей, що перебувають у періоді статевого дозрівання.
Ключові слова: порушення жирового і вуглеводного обміну, щитоподібна залоза, діти, аварія на Чорнобильській АЕС.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 81
УДК 616.7-073:616-006-085
П. О. КОРОЛЬ, О. М. КОСЯКОВ Н. М. ПОНОМАРЕНКО, Д. В. ЛЕВІНСЬКИЙ
Київська міська клінічна лікарня № 12
ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КОЛІННИХ СУГЛОБІВ
Резюме. З метою вивчення ролі остеосцинтиграфії з 99mTc-пірофосфатом при ендопротезуванні колінних суглобів даним методом було обстежено 65 хворих віком 28-71 р. з деформівним гонартрозом. Результати остеосцинтиграфії колінних суглобів було порівняно з даними рентгенологічних досліджень у доопераційний період та після ендопротезування колінного суглоба.
Встановлено, що остеосцинтиграфія з 99mTc-пірофосфатом є сучасним чутливим методом для визначення критеріїв операбельності хворих при ендопротезуванні колінних суглобів, що дозволяє диференціювати ступінь запального процесу в колінному суглобі, а також може застосовуватися для вивчення динаміки патологічного процесу.
Ключові слова: остеосцинтиграфія, ендопротезування, колінні суглоби.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 83
УДК: 616.61-002.3-053.2:[616.61-008-073:57.088.6
В. Ю. КУНДІН
ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
КОМПЛЕКСНА РАДІОНУКЛІДНА ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК ПРИ ГІПОПЛАЗІЇ НИРОК У ДІТЕЙ
Резюме. Динамічну (ДРСГ) і статичну (СРСГ) сцинтиграфію з ангіографією проведено в 117 дітей віком від 5 до 16 років із ГН. Усього виконано 170 сцинтиграфій: з 99mTc –ДТПА (діетилентріамінопентацетат) — 56, з 99mTc -ПФ (пірофосфат) — 52, з 99mTc -ДМСА (диметиленсукцинатацетат) — 20, з 99mTc-MAT3 (меркаптоацетилтригліцин) — 20 і з 99mTc -Еи, (етилендицистеїн) — 22. Визначали тимчасові параметри ниркового кровотоку, тимчасові параметри транспорту НРФП, швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), ефективний нирковий плазмотік (ЕНП). Контрольну групу склали 15 дітей.
Основними сцинтиграфічними ознаками ГН є уповільнення часових параметрів ниркової гемодинаміки, зменшення ШКФ і ЕНП у 2-3 рази; зменшення стандартизованих параметрів ШКФ і ЕНП на 30-40 %. Уповільнення екскреторної здатності ГН пов’язане із затримкою НРФП у паренхімі. Розміри ГН зменшені в середньому на 35-40 %, площа сцинтиграфічного зображення на 40 %. Основний тип ренографічної кривої у дітей із ГН — паренхіматозний і гіпофункціональний, що реєструється у 80 % хворих. Нагромадження і розподіл НРФП у ГН у 70,4 % хворих — відносно рівномірні.
Таким чином, ГН у дітей є функціонально неповноцінною. Уповільнення всіх основних параметрів її функціональної здатності диктує необхідність постійного радіонуклідного моніторингу.
Ключові слова: гіпоплазія нирок, сцинтиграфія нирок, непряма радіонуклідна ангіографія, динамічна рено-сцинтиграфія, статична реносцинтиграфія, нефротропні радіофармпрепарати, діти.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 89
В. Ю. КУНДІН, І. В. НОВЕРКО
ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
СЦИНТИГРАФІЧНА ОЦІНКА КІЛЬКОСТІ ФУНКЦІОНУЮЧОЇ ПАРЕНХІМИ ПРИ ПУХЛИННИХ УРАЖЕННЯХ НИРОК
Резюме. Проаналізовано дані досліджень 136 хворих віком від 26 до 75 років з однобічним пухлинним ураженням нирок. ДРСГ виконували у стандартному режимі з використанням 99mTc-ДТПА. Дослідження проводили на дводетекторній гамма-камері Infinia-Hawkeye™ виробництва фірми GE (США). Всі хворі були поділені на групи залежно від розмірів пухлини: до 4 см (40 пацієнтів, 29,4 %); від 4 до 7 см (37 пацієнтів, 27,2 %); від 7 до 10 см (39 пацієнтів, 28,6 %) та більше 10 см (20 пацієнтів, 14,8 %).
КФП в ураженій пухлиною нирці обернено пропорційна розміру пухлини та її локалізації. Зокрема, в 1 групі хворих КФП складала 81,5 ± 4,3 %; в 2-56,4 ± 8,1 %; в 3-32,5 ± 4,1 %; в 4 групі хворих — 12,7 ± 3,8 %. ДРСГ — цінний метод у визначенні КФП, функціональної здатності ураженої пухлиною і контралатеральної нирок.
Ключові слова: пухлини нирок, функціонуюча паренхіма, динамічна реносцинтиграфія.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 92
УДК 614.876:616-073.916 «313»
С. С. МАКЕЄВ, С. С. КОВАЛЬ
ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України», Київ
МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТОРІВ 68GE/68GA ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ ІЗОТОПАМ ЦИКЛОТРОННОГО ВИРОБНИЦТВА
Резюме. У цьому огляді літератури висвітлюються можливості застосування генераторів 68Ga як альтернативи використанню ізотопів циклотронного виробництва. Наводиться коротка історична довідка стосовно еволюції позитрон-продукуючих генераторних систем. Докладно викладається інформація про сучасний стан розвитку технологій у царині ПЕТ-генераторів. Проводиться аналіз різних генераторних систем з метою визначення найбільш придатної з них для використання. Детально висвітлюються можливості та переваги застосування різноманітних РФП мічених 68Ga. У висновках підкреслюється важливість подальшого дослідження застосування РФП, мічених 68Ga, та впровадження генераторних позитрон-продукуючих систем у практичному використанні для проведення ПЕТ.
Ключові слова: ізотопи циклотронного виробництва, позитрон-продукуючі генераторні системи, позитронна емісійна томографія.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 96
УДК 616-073.916
Д. С. МЕЧЕВ1, О. В. ЩЕРБІНА1 Д. В. ЧУРІКОВ2, Н. Я. ЧУРІКОВА2 О. Г. ГОРБОВА2
1 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ 2Київський міський клінічний онкологічний центр
РАДІОФОСФОРНА ДІАГНОСТИКА ПОВЕРХНЕВО РОЗТАШОВАНИХ ПУХЛИН
Резюме. У статті представлені результати радіофосфорної діагностики поверхнево розташованих пухлин. Розраховано показники діагностичної інформативності. Чутливість радіофосфорної діагностики — 77,3 %, специфічність — 82,2 %, точність — 80,8 %. Наведено джерела помилок.
Ключові слова: радіофосфорна діагностика, радіометрія, пухлини, меланоми.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 98
УДК: 616.61-002.3-053.2
М. О. НІКОЛОВ12, Д. О. СУПРУНЮК1, А. Л. КАМІНСЬКА3, В. Б. ЧИЖЕВСЬКИЙ1, А. В. МАКАРЕНКО 3
1 Національний технічний університет України «КПІ», Київ
2Державний університет телекомунікацій, Київ
3Київська міська клінічна лікарня №14
КОМП’ЮТЕРНИЙ АНАЛІЗ КІЛЬКОСТІ ФУНКЦІОНУЮЧОЇ ПАРЕНХІМИ НИРОК ЗА ДАНИМИ НЕФРОСЦИНТИГРАФІЇ З 99тТс-ДМСО
Резюме. Проаналізовано результати нефросцинтиграфії з 99mTc-ДМСО 15 пацієнтів. Показано, що доцільно ступінь ураження паренхіми нирок визначати як нечітку множину, тобто розраховувати нижню, верхню границі ураження та «середню» оцінку. Розроблені алгоритми сегментації сцинтиграфічних зображень нирок є інформативними, незалежними і потребують їх одночасного застосування.
Ключові слова: нефросцинтиграфія, інформативність, паренхіма нирок.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 102
УДК: 616.61/.62-008.17-06-053.2-073.7
Г. О. РОМАНЕНКО
Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ
ЗАСТОСУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ РЕНОСЦИНТИГРАФІЇ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ДІТЕЙ З МІХУРОВО-СЕЧОВІДНИМ РЕФЛЮКСОМ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ
Резюме. Розглянута проблема динамічного спостереження за станом нирок у дітей, прооперованих з приводу однобічного міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) III—V ступеня. Хворим проводили динамічну реносцинтиграфію з 99mТс-ДТПО. Дослідження виконували на гамма-камері ОФЕКТ-1 з використанням комп'ютерного забезпечення SpectWork (Україна). Результати досліджень, виконаних в різні терміни (від 1 до 5 років) після антирефлюксних операцій, дозволили встановити, що комплекс обов'язкових діагностичних досліджень має включати динамічну реносцинтиграфію всім пацієнтам з MCP III—V ступеня з метою оцінки наявного зниження функцій нирок; динамічне спостереження пацієнтів необхідно проводити не пізніше ніж за 12 місяців після операції, і далі — щороку.
Ключові слова: діти, міхурово-сечовідний рєфлюкс, динамічна реносцинтиграфія, антирефлюксна операція, післяопераційний стан.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 105
М. В. САТИР1, О. І. СОЛОДЯННИКОВА2, В. Ю. КУНДІН1, О. Ю. ЯРОШЕНКО1, М. О. НІКОЛОВ2
1ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ
2ДУ «Національний інститут раку МОЗ України», Київ
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ СЦИНТИГРАФІЧНІ ОЗНАКИ ЛІТИЧНИХ ТА ЕЛАСТИЧНИХ МЕТАСТАТИЧНИХ ОСЕРЕДКІВ У ХВОРИХ НА РАК ГРУДНОЇ ТА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗ ЗА ДАНИМИ 3-ФАЗОВОЇ ОСТЕОСЦИНТИГРАФІЇ
DIFFERENTIAL SCINTIOGRAPHIC FEATURES OF LYTIC AND BLASTIC METASTASIC FOCI WITH PATIENTS WITH BC AND PC ACCORDING TO THE DATA OF 3-PHASE BONE SCYNTIGRAPHY
Резюме. Метою роботи було визначення можливостей 3-фазової остеосцинтиграфії (3-фОСГ) для виявлення і диференціальної діагностики літичних та бластичних метастатичних осередків у кістковій тканині на прикладі хворих на рак грудної залози (РГЗ) та рак передміхурової залози (РПЗ).
Проаналізовано дані досліджень 54 осіб (26 жінок, хворих на РГЗ, та 28 чоловіків, хворих на РПЗ) з метастатичним ураженням кісток скелета (літичних — у пацієнток з РГЗ та бластичних — у пацієнтів з РПЗ). У результаті кількісної та якісної оцінки результатів дослідження було зроблено висновки, що комплексне радіонуклідне дослідження дозволяє оцінити особливості кровотоку та метаболічного стану метастатичних осередків у кістковій тканині. Кровообіг у літичних ділянках відрізнявся від нормального більше, ніж у бластичних, що пов’язано з більшою неоднорідністю таких осередків. Середня інтенсивність фіксації РФП у літичних осередках як при РСД, так і при ВСД була нижчою, ніж у бластичних, що пов’язано з меншою кількістю трабекулярних елементів остеоїду. Затримка РФП у літичних осередках була статистично більшою, ніж з бластичними внаслідок уповільненого кровотоку в них.
Ключові слова: 3-фазова остеосцинтиграфія, літичні метастатичні осередки, бластичні метастатичні осередки.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 109
УДК 616.71-006-033.2-085.849
О. И. СОЛОДЯННИКОВА, В. В. ДАНИЛЕНКО Г. Г. СУКАЧ, Д. Л. САГАН, В. В. ТРАЦЕВСКИЙ
ГУ «Национальный институт рака МОЗ Украины», г. Киев
САМАРИЙ-153 ОКСАБИФОР В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ МЕТАСТАТИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ КОСТЕЙ
Резюме. Проаналізовано дані літератури щодо стану проблеми радіонуклідної терапії метастатичного ураження кісток при різних злоякісних новоутвореннях. Наведено історичний екскурс використання РФП у лікуванні вторинного ураження кісток, визначено переваги та обмеження в застосуванні різних радіонуклідів. Більш глибоко розглянуті питання використання препарату останньої генерації самарію-153 окса-біфору, який за даними різних науковців справляє більш виражену аналгезуючу дію та має мінімальні побічні ефекти.
Ключові слова: самарій-153, оксабіфор, кісткові метастази, радіонуклідна терапія.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 117
УДК 616.36/.361-008-073:546.79:616.36-002.2
М. М. ТКАЧЕНКО1, А. В. МАКАРЕНКО12 Г. О. РОМАНЕНКО1, А. Л. КАМІНСЬКА12
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
2Київська міська клінічна лікарня № 14, Київ
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
Резюме. Проаналізовано результати динамічної гепатобілісцинтиграфії з 99mТс-мєзидом 24 дітей з різними формами хронічного гломерулонефриту. Виявлено, що найбільше страждає паренхіма печінки у дітей з нефротичною формою ХГН. Оцінка динамічних процесів у позапечінкових жовчних ходах та порушень діяльності сфінктера Одді у дітей з ХГН показала, що явища спазму і холестазу практично не виражені.
Ключові слова: патологія гепатобіліарної системи, жовчовивідні шляхи, динамічна гепатобілісцинтиграфія, діти, гломерулонефрит.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 120
УДК 616-073.916:616.44-006
В. І. ЦЕРКОВНЯК1, С. С. МАКЕЄВ1, А. Є. КОВАЛЕНКО2, М. Ю. БОЛГОВ2
1ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ
2ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. акад. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ
ТОВ «Інвентів Хелс Україна», Київ
МОЖЛИВОСТІ СЦИНТИГРАФІЇ У ДІАГНОСТИЦІ ПУХЛИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ПАРАЩИТОПОДІБНИХ ЗАЛОЗ. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
SCINTIGRAPHY OPPORTUNITIES IN THE DIAGNOSIS OF TUMOR PATHOLOGY OF THE PARATHYROID GLANDS. RESULTS OF OWN RESEARCHES
Резюме. Первинний гіперпаратиреоз є найбільш поширеною причиною гіперкальціємії у амбулаторно здорових пацієнтів. Проведено паратиреосцинтиграфію з 99мТс-МІВІ (ПТСГ) 108 пацієнтам з патологією паращитоподібних залоз (ПЩЗ). Чутливість ПТСГ у діагностиці пухлинних уражень ПЩЗ становила 84,44 %, cпецифічність — 66,6 7 %, точність — 83,33 %. Інформативність ПТСГ була значно вищою, ніж ультразвукового дослідження (25 проти 74,07 % відповідно). У 80 хворих (74,07 %) ПТСГ виявила осередкові ураження ПЩЗ. У 28 (25,93 %) обстежених ПТСГ мала негативні або сумнівні
Результати. Ймовірними причинами таких результатів є багатовузловий зоб (50,0 %), макрофолікулярні порожнини ПЩЗ (7,14 %), гіперплазовані ПЩЗ (14,29 %), ектопія ПЩЗ (7,14 %), множинні ураження ПЩЗ (7,14 %).
У 4 (14,29 %) хворих імовірну причину відсутності візуалізації патологічно змінених ПЩЗ встановити не вдалося, що потребує подальшого вивчення.
Ключові слова: паратиреосцинтиграфія, аденома, гіперплазія, карцинома, паращитоподібна залоза, 99mTc-MIBI.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 124
УДК 616.441.-006.6-092.9:615.252
В. В. ПУШКАРЬОВ, О. І. КОВЗУН, В. М. ПУШКАРЬОВ, М. Д. ТРОНЬКО
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ
ПРОТЕКТОРНИЙ ЕФЕКТ ПАКЛІТАКСЕЛУ ЩОДО ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ В КЛІТИНАХ АНАПЛАСТИЧНОЇ КАРЦИНОМИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Резюме. Мета дослідження — вивчити біохімічний вплив препарату паклітаксел гамма-випромінювань (ІО) та їх комбінацію при лікуванні недиференційованих клітин щитоподібної залози, уражених раком. Спостерігалося явне протиріччя між паклітакселом і гамма-випромінюваннями у відношенні регуляторів клітинного циклу — онкосупресора р53 і c-Abl. Кінцевий результат цих досліджень під час першого періоду інкубації у 48 годин можна розглядати як антіапоптичний — паклітаксел знизив цитотоксичний ефект іонізуючого опромінення.
Ключові слова: паклітаксел, іонізуюче опромінення, рак щитоподібної залози, апоптоз, клітинний цикл.
ІНФОРМАЦІЇ
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 126
ПРО НАУКОВО-ПРАКТИЧНУ КОНФЕРЕНЦІЮ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА РАДІАЦІЙНИХ ОНКОЛОГІВ ЗА УЧАСТЮ МІЖНАРОДНИХ ФАХІВЦІВ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РАДІАЦІЙНОЇ ОНКОЛОГІЇ В УКРАЇНІ» (Харків, 30 червня - 1 липня 2014 р.)
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 129
Інформація для авторів
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 133
Ліцензійні умови використання наукової статті в «Українському радіологічному журналі»
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 134
ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ АВТОРОВ
Требования к рукописям, подаваемым в «Український радіологічний журнал», составлены с учетом Единых требований к рукописям, представляемым в биомедицинские журналы, разработанных Международным комитетом редакторов медицинских журналов.
2014, том XXII, випуск 3, сторінка 139
INFORMATION FOR AUTHORS
Requirements for Manuscripts submitted to the «Ukrainian Journal of Radiology» compiled with the «Unified Requirements for Manuscripts Submitted to Biomedical Journals» developed by the International Committee of Medical Journal Editors.
Соцмережі
Новини та події
Український Радіологічний та онкологічний Журнал
Інститут є засновником і видавцем "Українського радіологічного та онкологічного журналу":
Фотоархів
С.П. Григор’єв